Православні й католики: розбіжності

Очевидно пропустили. Я разів з п'ять повторювала два питання (востаннє на цій сторінці у повідомленні 765), які усі ігнорували, перемикаючись на інше.

 

Від моменту вступу у семінарію і до моменту дияконських свячень(після яких майбутній священик сам зобов"язується до целібату) минає 6-7 років, то час не тільки навчання, але й роздумів та й, зрештою, перевірки самого себе. Деякі одружені розлучаються не проживши і 2-3 роки, а тут 7! Невже за той час людина не здатна зрозуміти чи підходить їй таке життя? А спокуси будуть завжди: жонатим можуть подобатись чужі жінки, нежонатим всі жінки, бо немають жодної і т.д. Але спокуси на те і даються, щоб з ними боротись. У всіх нас є свої спокуси. То є випробовування нашої віри, нашого християнства.

І ще одне додам - до семінарії приймають 18 річних юнаків, а висвячують їх не раніше 25 р.(на Заході, де інша система шкільної освіти у 27р.)То як ви вважаєте, може молода людина у такому віці знати чи готова вона до целібату?

---------- Додано в 10:47 ---------- Попередній допис був написаний в 10:31 ----------

Чому ви вирішили, що католики розуміють ті заповіді якось по своєму?
Визвольна війна, то як самозахист при нападі. Кожна людина від Бога отримавши своє життя має не тільки право, але й обов"язок його захищати. Крім того: Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх... (Івана 15:13) Чоловіки йдуть на війну захищати свою родину, свою землю від ворога, який першим напав.
А капелани не воїни. Вони духовні наставники, а не солдати, тому зброю в руки не беруть, як і військові лікарі.

 

Мені ваша логіка зрозуміла, але ці позабіблійні гіпотези ламають апостольські принципи питання безшлюбності, і створюють проблеми, пояснені ап.Павлом у 1Кор.7:2,5,9 і описані одним із священиків у цій статті
І хоч зовні виглядає, ніби ніхто не забороняє одружуватися, спираючись на те, що семінарист знає, на що йде, саме целібатне ПРАВИЛО (всупереч 1Кор.7:6 і 7:9) є непорушним і носить усі ознаки ЗАБОРОНИ -висвяченим священикам ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ одружуватися. Звичайно - це НЕ ПРИМУС, а просто заборона, яка тягне за собою покарання. (1 Тим.4:3: )
У частині католицького порушення апостольського пояснення і звичаю, проблема полягає у тому, що семінарист (який у більшості випадків мріє встигнути одружитися до часу висвячення) у разі, коли не зміг вчасно одружитись, потрапляє у дилему: 1.Стримуватись, але це надто важко. 2.Грішити. 3.Позбутися сану і пустити шкереберть стільки років освіти при тому, що так хотілось бути священиком...
Тут УСІ варіанти є поганими, бо католицька ієрархія своїми відступницькими вигадками позбавила апостольського права вільного індивідуального вибору і свободи у цьому питанні. Якщо "розвиватися" у такому напрямку, то від апостольського віровчення і практики мало що залишиться.

Я розумію, що у словах "Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою кладе за друзів своїх... " католики під виразом "покласти душу" вбачають вбивство ворога, що не порушує заповідей "Любіть ворогів своїх" і "Коріться тим, хто вас переслідує". Я не про це веду мову. Я не кажу про те, ніби капелани мають лягати в окопи і разом із іншими відстрілюватися. Я веду мову про окремі ситуації, де у випадку раптової необхідності захистити себе і оточуючих, вони відмовляються це робити, коли поруч лежить зброя. Чи їм дозволено вбивати ворогів на фронті у випадках необхідності захистити себе і оточуючих?

 

Потрапила мені до рук книжка Блаватської "Разоблаченная Изида". Так собі, суцільні ФАНТАЗІЇ, мішанина з усіх східних часів і народів. Але впало в око: напади на Церкву, причому головним чином на Католицьку (а я питав про східне протестанстсьтво ), через призму ідеалізованої християнської спільноти перших віків. Та ще улюблене слово "фантазії". Щось сильно схоже.

Пропоную перенести ОЦЕ у нову гілку приблизно під такою назвою: "Чи здолають Католицьку Церкву врата пекла".

 

Людина перше зламала дане слово, а потім просить узаконити відносини. І що ця суплікація має проілюструвати?

 

В кого мы верим — в атомную бомбу или в Бога? И вообще что лучше — тотальная гибель или жизнь с таким патриархом, который желает гибели всему живому на Земле? Такими абсурдными, казалось бы, вопросами задаюсь, узнав о том, что глава РПЦ Патриарх Кирилл (Гундяев) назвал ядерное оружие — «реальным воплощением Божьего промысла».

Когда недавно в столичном Храме Христа Спасителя прошли молебны в честь Стратегических ядерных сил России — многие восприняли это как прикол. Но оказывается это был лишь первый сигнал Патриархии начать Третью мировую. Теперь уже мы не только поем хоралы ядерным ракетам, способным уничтожить все живое на Земле, но даже поклоняемся им вместо Бога. Действительно, зачем нам Господь, когда есть Атомная Бомба, способная победить любых врагов, и без всякой помощи Небес?

«Российское ядерное оружие, создаваемое в Сарове, это одновременно фактор сдерживания и сохранения суверенитета нашей страны», — заявил Патриарх московский и всея Руси Кирилл на встрече с многотысячной молодежной аудиторией в Ледовом дворце спорта в Нижнем Новгороде. Интересный для христианина взгляд на проблему.

Атомная бомба, согласно этому взгляду, является гарантом суверенитета, то есть независимости нашей страны. Но независимости от чего? Если мы уничтожим всю планету, выпустив сотни имеющихся на вооружении ядерных ракет, то кому нужен будет такой «суверенитет»? Кому нужен вообще суверенитет, если накопленной ядерной мощи достаточно чтобы уничтожить не только США, Россию, но и вообще все страны на планете с живущими в них людьми? Это поняли даже твердолобые советские и американские политики, решившие положить конец холодной войне и бессмысленной гонке ядерных вооружений. И что же мы наблюдаем теперь?

Призраки холодной войны оживают, но уже в православной, освященной авторитетом Церкви, упаковке. Что может быть ужаснее самого совершенного и разрушительного оружия в руках фанатика, готового ради своих каких-то узконациональных целей благословить гибель всей планеты в огне ядерного Холокоста?

Мне доводилось говорить с людьми, которые имели доступ к ядерной кнопке. Ни один из них, хотя и натаскивался годами именно к этой задаче - нажать кнопку ядерного апокалипсиса, не дал мне твердого ответа, сможет ли он это сделать в случае получения приказа. Однако, у нашего Патриарха здесь проблем нет, нет даже тени сомнений и угрызений совести. Что это? — Может, действительно, признак приближающегося антихриста, который сядет в Божьем храме?

Согласно логике Кирилла мы должны верить не в Бога, в деснице которого наша жизнь, а в смертоносные боеголовки. Кто дал нам право распоряжаться судьбой планеты созданной отнюдь не патриархом Кириллом, но Всевышним Творцом? Представляю слезные рыдания, с которыми наши вояки едва не спалившие мир в пламени Третьей мировой во время холодной войны, теперь кинуться лобызать свои ракеты и клепать новые. Как же, сам Патриарх благословил...

Вспоминаю по этому поводу хороший фильм «Доктор Стрейнджлав» Стэнли Кубрика, где пилот американского стратегического бомбардировщика оседлал атомную бомбу и размахивает своей ковбойской шляпой с криками «яхууу!». При этом бомба вываливается из бомболюка и летит к цели вместе с незадачливым седоком. Не оказаться бы Кириллу Гундяеву в роли такого незадачливого седока.
http://www.russianw.com/articles/article.php?ID=505

 

Я не читала цієї книжки Блаватської. Може її фантазії і дійсно сильно схожі з католицькими. А ви про свої фантазії стосовно офіційних католицьких позицій вже забули? І, якщо вже мова зайшла про фантазії, то в кінці повідомлення № 765 є два питання. У вас є можливість пофантазувати при спробі на них відповісти.

А що, можна, лиш не переносити (бо тут і про православну йдеться, хоча дописів православних форумлян нажаль мало), а нову відкрити, а поруч з нею - тему "Чи здолають Христову Церкву врата пекла".

 

Та вже опинився: гадаю, він багато б дав щоби повернути того горобчика, що з рота вилетів.
А написати (підкреслюючи тему гілки, куди пишете) про інше ставлення католиків? Як Ви бачите розбіжності у цьому аспекті?

 

http://www.youtube.com/watch?v=5-vaCV8e3BI&feature=player_embedded

 

К чему бы это? (с)

 

Оце в тему: реальна розбіжність. Штучно створена теперішньою владой.
"Коли йдеться про виділення землі для православного храму московського патріархату, то питання вирішується на рівні місцевої влади. Натомість, коли мова заходить про греко-католицький храм, то питання виставляють на громадське обговорення – як один із способів непрямої відмови, чи затягування питання" або просто запxyють питання у самий дальній куток довгої шухляди.
http://www.dw-world.de/dw/article/0,,5998333,00.html?maca=ukr-rss-ukrnet-ukr-all-3816-xml

 

Цього слід було очікувати. Греко-католиків РПЦ розглядає, як сектантів і свідомо насаджує упереджння до них.

 

Фантазуєте? Ну.ну...
А тепер ПО СУТІ:
Зважаючи на те, що католики при вигадуванні непомильності папи спиралися на нижченаведену цитату, хочеться спитати: як слова Ісуса до апостолів, а у даному випадку до Петра який знаходився під Духом Святим (на відміну від деяких пап, що були причетні до розпусти і знищення людей) - ("що зв'яжеш на землі - зв'язано буде на небі"), стосуються католицької фантазії про непомильність папи екс-катедра у питаннях віри і моралі ???
Петро мав "зв'язувати - розв'язувати" різні спірні питання "екс-катедра" ???

 

ПО СУТІ!!!
Мені робиться смішно.

 

Звідки такі дивні умозаключєнія? Фобія?

 

Ой... вибачте... я забула, що вам кілька разів треба повторювати. Отож повторюю, водночас відповідаючи на питання. Може то і фобія ... у того, хто на захист вигадки про непомиильність подаваав мені цитату "Що зв'яжеш на землі - те зв'язано буде на небі". Його здається звали Мих. А я от сіла і подумала: Звідки такі дивні умозаключєнія? Адже католики придумали, що папа римський є непомильним у питаннях віри і моралі не в a priori, а лише екс-катедра. А якщо для захисту цієї вигадки ліплять цитату, де Ісус Петру (як і іншим апостолам) сказав "Що зв'яжеш на землі - те буде зв'язане на небі" , то звідки такі дивні умозаключєнія, адже Петро мав зв'язувати-розв'язувати не екс-катедра. А на стосовно фобії..., ви знаєте, - нє, це скоріше не фобія, а просто католицькі фантазії, як основа віровчення РКЦ.
ЩЕ РАЗ ???
(Отож, питання залишається в силі: У контексті католицької вигадки про непомильність - яке відношення має ЕКС-КАТЕДРА до цитати, на яку вона спирається?)

 

Всім привіт,маю таке питання,давно шукаю відповіді на нього.Чому римо-католики хрестяться зліва направо,а греко-католики і православні зправа наліво?може хтось знає таку інформацію.

 

http://uniat.ucoz.com/load/riznicja...ravoslavni_j_katoliki_rozbizhnosti/45-1-0-444

 

Насправді догма про непомильність папи, яка була прийнята І Ватиканським Собором у 1870 році опирається на багатьох місцях з Нового завіту, в основному тому, що стосується вона справ, які пов"язані з Об"явленням Христовим, тобто питань, які вже є у Біблії, а не були видумані кимось на власну користь.А також питань Традиції в Церкві, яка бере свій початок ще від Апостолів. Тобто, проповідування речей, які так чи інакше мали відношення до практикування віри.

Або Діяння 15, 1-29, або 1Кор 15, 3-11

Догма про непомильність папи, то не є прояв приватної гордині того чи іншого глави Церкви, то з волі самого Христа Петро зміцнював у вірі братів, а ми пов"язані з ним тою самою вірою і самі є у ній непомильні. А щоб так було і надалі, нам потрібні орієнтири. Лк 22,

Всі люди помиляються, от тільки це не означає, що неможливим є отримати певність у пізнанні ПРАВДИ, а лише те, що отримана певність може часом бути сумнівною і не відповідати об"єктивному стану речей.
Люди тягнуться до непомильності - дотримування закону, адвокати і прокурори поряд із суддями, апеляції...Ідеал непомильності має також наука - методології, дискусії, дослідження та досліди, найбільший успіх у непомильності осягнули високі технології - наприклад, польоти у космос.
В таких речах легше здобувати об"єктивне пізнання правди, ніж в питання віри чи моралі, але віруючі виходять з того, що Бог є непомильним, бо у ньому і з нього виходить вся правда, а ми намагаємось від Нього її зачерпнути.

Лк 10,16

 

З ысторичноъ точки зору це нісентниця-))))

---------- Додано в 10:25 ---------- Попередній допис був написаний в 10:23 ----------

я не зустрічав у білії згадок про чистилище, індульгенції, хрестові походи, необхідність інквізиції, силового навертання на католицизм.
Папа Римський носить язичницький титул іслужить фактично тому самомоу богу що і історичний попередник - служитель бога Сонця.