Православні й католики: розбіжності

Він це казав апостолам, що були під Духом Святим, що у складі окремих вибраних мали судити ангелів і людей (1 Кор 6:3) у Царстві Божому і керувати у небесному уряді Христа, і це не стосувалося наступників-відступників (Дії 20:29-30), які очолювали злочинну (антихристиянську з точки зору віри і моралі) політику церкви.

Я це знаю, але ця дешева відмазка аж ніяк не вписується в штучно приписану конфесії "УСЮ ПОВНОТУ ЗНАННЯ ІСТИНИ", як і безліч інших католицьких вигадок, фантазій і відступництв.

Тепер виключно для вас задам питання: А в чому полягає викупна місія Христа?

Прощення нехай просять наївні віряни, які у католицьких і православних церквах через самоназваних новозавітніх посередників відпускають гріхи перед тим, як знову грішити, а тут сенс полягає не в проханнях. а в ПОКАЯННІ. А стосовно "на схилі літ", то комусь можна і не встигнути, нє? От наприклад злочинець біля Ісуса на хресті встиг, а могло бути інакше. Всякі трафунки бувають ...

 

Шановний пане, ще раз прошу, ми тут вже нагодовані казочками з сайтів .ru. Давайте будемо дискутувати на основі Слова Божого.

 

1) Який саме із догматів Католицької Церкви веде до гріховного життя?

2) То ви святий, раз вам уже сам Христос об'являється? Не посилайтеся на старців, пишіть самі, бо вам - як святому - можна спокійно покладатися на свої власні богонатхненні слова.

 

Все зрозуміло: ви або Свідок Єгови, або колишній Свідок Єгови, який ще досі не звільнився від єговістських стереотипів мислення. Звільнитеся - тоді й поговоримо.

А стосовно того, як я розумію викупну жертву Христа, то повірте: я точно не розумію її так, як її розумієте ви.

P.S. До речі, хочете, я спробую відгадати, як ВИ розумієте викупну жертву Христа? Думаю, це буде нескладно

---------- Додано в 16:24 ---------- Попередній допис був написаний в 14:47 ----------

Загалом є ДВА розуміння викупної жертви Христа: католицьке (православне) і протестантське (яке в цілому поділяють також Свідки Єгови).
Почну з останнього. Отож протестанти, а з ними і Свідки Єгови, стверджують, що Відкуплення Христа – це всього-на-всього «юридичний акт». Першим таку ідею запропонував Лютер. Саме він першим почав зводити Відкуплення до звичайної зовнішньої форми, при якій грішникові приписують заслуги і святість Христа, хоча внутрішньо цей грішник і надалі перебуває грішником, але в очах Божих він видається святим, бо ці очі бачать його через Ісуса.
Скажу це простою мовою: смертельно хвора людина приходить до лікаря і лікар, замість того, щоб її лікувати, записує в її амбулаторній книзі, що ця людина вже повністю здорова. І навіть ставить печатку на цьому «діагнозі», щоб все було «юридично» закріплено.
Згідно з уявленнями Лютера (яке поділяють всі протестанти і Свідки Єгови), Ісус зробив те саме, що й цей лікар: назвав себе Відкупителем, розказував казочки про те, як Він збирається нас вилікувати від гріха, а насправді виявилося, що все це – звичайнісінький «юридичний акт», таке собі ВІДКУПЛЕННЯ НА ПАПЕРІ. То який Він після цього Відкупитель? Він – шарлатан, яких багато зараз серед лікарів. Бо справжній Відкупитель – це той, який відкупляє РЕАЛЬНО, а не на папері (для здійснення «юридичного акту»). Справжній Відкупитель – це той, який вдається до «хірургічного втручання» на рівні БУТТЯ. На жаль, протестанти чомусь вирішили, що Ісусові таке не під силу (Свідків Єгови тут можна зрозуміти, адже Ісус для них – це звичайна людина, хоч і досконала). А вирішили вони так САМЕ ЧЕРЕЗ Лютера, точніше – через його особисту боротьбу з гріхом, коли він ще був католицьким монахом. Ця боротьба з гріхом постійно закінчувалася для молодого монаха Мартіна поразкою і він ніяк не міг зрозуміти, чому це саме так відбувається, якщо його (ще тоді – його!) Католицька Церква стверджує, що Христос нас відкупив РЕАЛЬНО. Довгі роки роздумів і сумнівів в кінці-кінців привели до того, що Лютер, виходячи з власного досвіду боротьби з гріхом, почав заперечувати науку Церкви про РЕАЛЬНЕ (БУКВАЛЬНЕ) Відкуплення Христа. Таким чином він дійшов до ідеї Відкуплення як юридичного акту.
Звичайно, Церква не могла з таким погодитися. І досі не погоджується, бо це повністю суперечить науці Самого Спасителя. Адже якщо Його Відкуплення – це тільки юридичний акт, то ми і далі перебуваємо в стані Адама. Тобто внутрішньо ми й надалі «грішні Адами», от тільки Бог тепер дивиться на це крізь пальці, бо нібито смерть Христа настільки Його задовольнила, що Він сприймає нас грішників через вчинки Свого Сина.
Крім того, для чого Богові ця непотрібна «юриспруденція»? Для чого було посилати Свого Сина (для СЄ – архангела), для чого було змушувати Його вмирати за нас, якщо насправді всі ці дії – фількіна грамота? Якщо Бог так легко мириться з гріхом, що дозволяє Своєму Синові тільки ОБРАЗНО нас звільняти від цього гріха, то чи не простіше було б ВІДРАЗУ НАС ПРОСТИТИ без дотримання цих «формальних юридичних процедур»? Лютер помер, так і не відповівши на ці запитання. Не відповідають на них і сучасні протестанти (про СЄ взагалі мовчу).

До речі, щодо Свідків Єгови, то вони – аби хоч у чомусь відрізнятися від протестантів – придумали свою «аргументацію» для захисту Лютерової ідеї, котру, звичайно, вважають своєю власною (ідею маю на увазі). Отож СЄ стверджують, що Відкуплення – це юридичний акт, бо Христос – це звичайна людина. А звичайній людині не під силу лікувати людську природу на рівні буття. А чому Христос мав бути звичайною людиною? Він мав бути звичайною людиною, стверджують СЄ, бо згрішила саме ЛЮДИНА (Адам), а тому на хресті (стовпі?) мала померти саме ЛЮДИНА. Таким чином Бог нібито дотримувався принципу «око за око, зуб за зуб».


Тепер про науку Католицької (Православної) Церкви з цього питання.
Перше, що потрібно тут сказати, це в кількох словах описати науку Церкви про гріх. Отож гріх – це не просто поганий вчинок чи погана думка. Гріх – це стан нашої природи, стан нашого існування, як це добре ілюструє апостол Павло – Рим.7:14-24. А поганий вчинок і погана думка – це вже наслідки.
Тому – навчає Церква – коли ми кажемо, що Бог простив нам наші гріхи, то це означає, що Він простив нам самі наслідки – поганий вчинок чи погану думку. Але як бути з гріховною природою, якщо Христос нас РЕАЛЬНО відкупив? Ось тут якраз починає «виконувати свою роль» тимчасове покарання – хрест: «Тоді Ісус сказав до Своїх учнів: «Коли хтось хоче йти за Мною, нехай зречеться себе самого, візьме ХРЕСТ СВІЙ і йде за Мною» (Мт.16:24). Бо саме завдяки смиренному прийняттю заслуженого покарання (хреста), людина, при допомозі Божої благодаті, РЕАЛЬНО ВИЛІКОВУЄ свою хвору природу і таким чином ОСВЯЧУЄТЬСЯ. Але це відбувається ПОСТУПОВО впродовж всього життя людини на землі, «аж поки ми всі не дійдемо до міри повного зросту повноти Христа» (Еф.4:13). А для декого це повне одужання природи стається вже після смерті – у чистилищі. Лютер не любив ПОСТУПОВОСТІ, він хотів «всього і відразу», а тому й помилився в розумінні Відкуплення.
Але як це могло статися, що Ісус звільнив нас від гріха РЕАЛЬНО, якщо ми й надалі грішимо, страждаємо, вмираємо? Ми знаємо, що хрещення знищує первородний гріх (Рим.6:3-11; 2Кор.5:17 та ін.), який приніс із собою, як фізичну (тілесну), так і духовну смерть (відмежованість від Бога). Але чому люди, охрестившись, вмирають? Як навчає Церква, під час хрещення ми зодягаємося в Христа-Спасителя (Гал.3:27), тобто зникає смерть духовна і до нового життя воскресає наша душа, тіло ж воскресне у день Суду (Рим.8:10-11; 1Кор.15:51-52 та ін.). Такий премудрий промисел Бога святий Августин пояснює наступним чином: «Якби тіло людини вмирало і воскресало назавжди у хрещенні, то Євангеліє християни слухали б тільки через любов до життя, а не до Бога, тоді як велич віри виявляється набагато сильніше, коли ми прагнемо вічності з Богом (безсмертя) через морок смерті». А святий Тома Аквінський уточнює: «Хоча Христос достатньо спокутував за гріхи людського роду Своєю смертю, все таки кожен повинен старатись шукати засобів свого власного спасіння. Смерть Христова є ЗАГАЛЬНОЮ причиною спасіння, подібно як і гріх першої людини був причиною ЗАГАЛЬНОГО осудження. Необхідним є, щоб ЗАГАЛЬНУ причину пристосувати до кожного ІНДИВІДУАЛЬНО, щоб кожен брав участь у дії загальної причини».
Таким чином, згідно з наукою Церкви, Ісус відкупив всіх людей РЕАЛЬНО, але ця реальність ПОСТУПОВО стає актуальною для кожної окремої людини в її житті тільки в тому випадку, коли ця людина САМА ЦЬОГО ПРАГНЕ, тобто ОСОБИСТО бере участь у дії загальної причини Відкуплення. Іншими словами, як писав святий Августин: «Бог, який створив тебе без тебе, не може спасти тебе БЕЗ ТЕБЕ».

P.S. Я вам навів два різних розуміння викупної жертви Христа. Ви під яким готові підписатися? Чи у вас є якесь альтернативне третє розуміння? Якщо є, то поділіться, бо я колекціоную такі розуміння

 

Я от собі думаю: чи варто з вами взагалі вступати у якусь розмову? Бо коли читаєш про Франциска АСІЙСЬКОГО (ще добре, що не Азійського), то виникають ДУЖЕ глибокі сумніви у компетентності людини, яка пише такі речі. Ну, припустимо, ми могли б вам пояснити дещо про Біблію на латині, про непомильність Папи і про целібат. Але чи воно щось дасть вам особисто? Ви ж знову закидаєте форум купою інформації про якогось найсвятішого зі всіх святіших старця. Тому краще вас не провокувати. Ви ще собі кинете два-три тексти, побачите, що вас ігнорують, і підете собі з Богом туди, звідки прийшли - http://domivka.net/forum/showthread.php?13203-Тема-для-християн!/page2
До речі, настійливо рекомендую всім, хто хоче дізнатися більше про пана Vjkjlymyrа, перечитати тему з форуму, на який я дав посилання. Там пан Vjkjlymyr присутній під ніком ВолодимирС.

 

До Aquinas!

Нетерпимість до думок інших людей, це і є показник духовності людини.
Коли ви хочете щоб слухали лиш Вас, і всі інші геть, це є католицька нетерпимість яка породила хрестові походи і інквізицію, вона антихристиянська віра яка породила атеїзм.
Коли люди бачили діла католицької віри, то говорили якщо християни так себе ведуть то чи існує Бог?
Тому Лютер відділився від католиків і заснував лютеранську церкву.
Коли людина проганяє тих хто думає інакше, то є загроза що вона залишиться одна на острові як Робінзон Крузо, що буде рада і папузі, що почути якийсь голос.
Один філософ заперечив іншому чоловіку і сказав: «я не думаю так як Ви, але я схиляюсь перед Вами, що Ви можете висловлювати свою думку».
С повагою Володимир.

 

Те, що ви написали, пане Володимир, називається одним словом - фарисейство.

 

Вас ніхто не проганяв. Йшлося лише про те, щоб ви писали ПО СУТІ і слухали думки своїх опонентів, а не розписували без потреби чиїсь біографії.
Ще раз кажу: ми можемо спокійно дати відповіді на всі ваші закиди проти Католицької Церкви, але бачимо, що вам це не потрібно, бо ви, як пише пан Василь, занадто утожсамилися зі своїм єдиноправильним Київським патрірхатом.

 

Ай Моська, знать она сильна! (И.Крылов)

Щонедавна доля спіткала мене з одним православним паном. Взнавши, що я католик, почав мене перевиховувати у стилі нашого новачка Видав увесь стандартний набір, не слухаючи жодного аргументу. Чимось навіть нагадав мені свідка Єгови своєю поведінкою. Припинив розмову, боячись, щоби його не трафило від власної напруги.

Слава Богу, що такі рідко трапляються, 99% мирян і 98% свяшеників - розумні люди, знають, що було всяке і там і там, що пора спільно працювати на Божій ниві.

 

Не вміють на ЛФ ігнорувати "казачків"
Та й не для того засланці приходять, щоб заткнутися через ігнор.
Мусять накидати побільше відміток.

 

А тим часом пан Vjkjlymyr (в миру - Володимир) активно перебазувався на тернопільський форум - http://forum.te.ua/showthread.php?t=95915



Як то добре бути у відпустці і мати змогу за всім стежити

P.S. Недавно цей пан відкрив тему про прокльони. Чесно кажучи, я вже починаю за себе боятися Але обіцяю, що більше не буду за вами стежити

 

Ставлюсь з повагою до усіх конфесій.
Дозволю собі зазначити в православї не менше проблем ніж в католицизмі. Зверніть увагу на сучасну Росію.

---------- Додано в 18:08 ---------- Попередній допис був написаний в 17:57 ----------

в україні є кілька православних конфесій тому і питаю.

 

Багато святих колись були розбійниками і чаклунами, та настав їх час прозріння, як Савл який гнав християн, став апостолом Павлом. І ми колись були у відступництві у Бога, але Господь простив нам наші помилки. Так і він бачачи несправедливість по відношенню до України її народу, віри культури і мови російського духовенства, найшов в собі мужність створити незалежну Українську Православну Церкву. Дай Бог нам, побільше таких людей які сміливо стоять за правду і істину. Ми б не мали тих проблем які зараз стають перед нашим народом.
Наші патріоти східної Україна борються за визнання історичного Українського Козацтва та православ’я, а західна УПА і католицизму.
Ми не на находимо згоди і тим розділяємось, а тим часом інші сідають на трон ?...
Віра нас може з’єднати і віра нас може роз’єднати.
Православні не визнають ніколи Папи. Ми православні і не тому що так по історії, а тому що православна церква дала світу святих які залишили нам спадщину істинної віри.
Я багато читав духовної літератури і католицької і лютеранської і інших віросповідань, і в порівнянні можу сказати нема кращого вчення про людину і її відносини з Богом, як у православних. Жоден народ не мав стільки святих як наша Україна, які не тільки були прозорливцями та бісів виганяли, алей мали явлення і одкровення Богородиці та Ісуса Христа. А ми не тільки про те не знаємо, та й ще зневажаємо їх.
З повагою Володимир.

 

1) Добре, поясните потім Христові, НА ЯКІЙ ПІДСТАВІ купка самоканонічних священиків вирішує порвати стосунки з наступниками апостола Петра.

2) Назвіть, ЯКУ САМЕ католицьку літературу, в якій описані стосунки людини і Бога, ви читали? Автора і назву, будь ласка!

3) Тобто істинна Церква обов'язково мусить бути національною, так? А давайте зробимо національну медицину, національну фізику і хімію. Давайте все націоналізуємо, бо наш комплекс меншовартості ніяк не дає нам спокою і ми постійно кидаємося в крайнощі. ЦЕРКВА - є і буде ВСЕЛЕНСЬКОЮ, бо "нема юдея ані грека, нема невільника ні вільного, немає ні чоловіка ані жінки, бо всі ви одно у Христі Ісусі" (Гал.3:28).

 

Дуже надіюсь, що ви не представляєте офіційну позицію УПЦ КП.

 

Так не віра в Христа нас розділяє, а гординя і певні амбіції певних людей.

Святими стають через любов до Бога і смиренність, а не через приналежність до Православної церкви. Католицька церква теж має святих, тому давайте будемо розумними людьми.

 

Роздуми колишнього православного священика після перегляду цінностей: "Слово людське" чи "Слово Боже"?
http://rus-baptist.narod.ru/ortodox.htm

 

Навіть сектанти за останні роки намагалися оновити свої аргументи проти Церкви, бо бачили, що попередні аргументи - неспроможні, а от цей товариш "паяє" все "старйо" направо і наліво. Я думав, що справді прочитаю щось нове і пізнавальне, а тут... "Хрестити можна тільки тих, хто усвідомлює", "не потрібні ніякі посередники", "не називайте нікого отцем"... Та скільки можна повторяти одне й те саме?