Право на сімейне щастя.

Чим більше читаю такі теми, тим більше переконуюся, що я дуже щаслива людина з практично безпроблемним життям.
Ніколи навіть натяків не було ні на "понти" і "змагання" між батьками, хто крутіший, ні на якийсь психологічний тиск. Ну і в нас нема в обігу слів "тесть, теща, свекор, свекруха", є тати і мами.

 

Нас не багато, але ми є і дай Бог, щоб нас ставало більше.

 

Батьки завжди намагаються впливати на сімейне життя своїх дітей, бо вони хочуть як краще і з цим шляхетним наміром нічого не поробиш. Усе залежить від того, наскільки діти їм дозволять пхати носа в свій шлюб. Можна досі ввічливо й розумно відвадити своїх батьків від таких справ та нітрохи з ними через це не посваритись. Тут головне, щоб ми з чоловіком були на одному боці, а все інше пусте.

 

Я так далёк от понятия семья, что совершено лишний в этой теме.
Але, прочитав, что пишет Бамбук, задумался. Прав, не попрёшь против.
Спасибо. Как-то коряво, по фино-угорски....

 

Це мені до болю знайоме, як тоді бути??? Коли сім"я розпадається на друзки, все летить під три чорти, а мама бере гору і "править балом" вміло маніпулюючи почуттями сина.....
П.С. Тема про найболічіше для мене..

---------- Додано в 11:19 ---------- Попередній допис був написаний в 11:17 ----------

Це,ще досі актуальне???

---------- Додано в 11:29 ---------- Попередній допис був написаний в 11:19 ----------

А де жити не дають, такі бачили???? Поради вони ж бо мусять давати,то вже в них таке закладено,іноді ці поради виявляються доволі слушними, а от коли мама сина оженила і здавалося б нічого, а от на старість років знову хоче "загнати до свого лона" тоді як??? Як тоді, коли дитина гостро відчуває брак батька, а жінка брак чоловіка,як тоді, хтось скаже????

---------- Додано в 11:37 ---------- Попередній допис був написаний в 11:29 ----------

Золоті слова і ним все сказано, так дійсно має бути якщо це:

ще актуальне...

---------- Додано в 11:38 ---------- Попередній допис був написаний в 11:37 ----------

Не лякайте мене бо валеріани не стане, її й так мало зосталось за останній час...

---------- Додано в 11:39 ---------- Попередній допис був написаний в 11:38 ----------

Бамбуче, Мрочкізм ви щасливі, я вам по доброму заздрю....

 

Син повинен відсторонити маму, тільки так, щоб вона відчула, що вона не має на нього впливу.

Моя мама ще той маніпулятор, але я провела межу за яку їй зась. З моєю мені вдалось швидше, з вашою може бути довший процес. Я знаю одну маму, яка свого сина просто обмотала як п’явка і все під виглядом добра для нього самого. Він себе втратив. Нажаль.

Працюйте над встановленням границь. Синові треба залікувати дитячі рани, тоді легше буде відсторонитись від мами. Мама, то таке сотворіння, яке знає всі ваші ґудзики на які можна потиснути і спровокувати бажану реакцію.

---------- Додано в 22:58 ---------- Попередній допис був написаний в 22:53 ----------

щей як лікується... он тільки аби було бажання у тих 20-30-40-річних дітей бути незалежними.
Деяким це дуже навіть подобається робити з себе жертву, якій батьки не дають жити, одночасно витягуючи з батьків всі грошові пільги для себе.

Якщо діти й справді хочуть відірватись від батьків, то це лікується. Жертвою може бути лишень незріла і залежна особа. Діти в 20-30-40 років вже давно зрілі і повинні бути незалежні, отже жертвою вони обирають бути, щоб там не повідали.

---------- Додано в 23:01 ---------- Попередній допис був написаний в 22:58 ----------

дуже часто ми даємо поради із свого бачення ситуації. Тому, це зовсім нормально, але не нормальним в ситуації є те, що батьки сподіваються на повне підкорення їх волі. Це вже тоді ген не порада, а команда, за невиконання якої - розстріл!

 

Загнати до свого лона - це як? Якщо оженила то мала серйозний контроль. Потім попустила, а ,з часом ,знову давай їй сина.
В такій ситуації трудно розібратися, бо мало вихідних даних.
Якщо мама перетягує на себе сина, то це або брак уваги ( у неї) і вона його використовує ( а він дається). Або мамі дійсно потрібна допомога ( в силу віку) а невістка стає на диби, бо муж "забагато" приділяє уваги мамі.

 

я кращої думки про неї. Вона просто заперечує реальність. Це також свідомий вибір поведінки.

а такі речі не дискримінують за гендерною ознакою... в материнській залежності може бути як донька так і син. Просто, Оля питалась про сина, ось я на цьому і акцентувала. Я - доця, але за мамою не ходила ніколи, проте мама за мною. Ну якщо я їй дозволю, то і надалі буде, але в мене постав серйозний вибір кого обрати, і всі довкола мені пригадали, про

 

Чому дивно. Мами, які не навчили своїх дітей бути самостійними (читай відпустили) поступили так з великого егоїзму, а не з любові.

 

Бриль'янтове Весілля -апогей заповіді божої! Спаскудили своє і чуже життя лише двоє людей!

 

Слово "Божої" пишеться з великої букви.

 

Так. Це свідомий вибір, бо зручно.

Якби сісти з тою інфантильною особою і поговорити, так справді відверто і "заставити" її задуматись, то вона б визнала (не зразу, і це може зайняти роки), що їй так дуже зручно.

 

Насправді, в багатьох галицькух сімях існує культ "синочка"... Та гіперопіка і бажання постійно вирішувати проблеми з малечку до дорослого віку нічого доброго не приносить. Виростають мужчини, які абсолютно не здатні самостійно приймати рішення і мусять отримати "благословіння" мами з приводу будь-якого питання. Пізніше це дуже видно в сімейному житті... коли мама вже пробує вирішувати за сина і його сімю.

Відстань-найкраще рішення.