Похорон і поминки

я коли хоронив, подібного не чув...

 

а я почув...і не раз...

 

Гм... а воно тобі тре?
маєш клопіт.....

 

Просто бридко...
Дивитись на тих вампірів..
Фарс...

 

Якби було бридко - ти б їх не помічав...

а то розповідаєш, ніби лежиш у трумні, і одночасно слухаєш про шо бабки говорять.

 

я свого батька знайшов в моргу...він впав на вулиці..не мав з собою документів...
Привезли на Пекарську в морг судмедекспертизи...
шукав цілий день... по лікарнях..моргах...тільки ввечері добрався туди...
потім похорон.. перевозка в Теребовлю...все на мені...я вже мріяв....щоб все закінчилось...
Тоді й почув...як бабульки слЕзи рахували...
Але це не єдиний випадок...

 

"Піду втоплюся у річці глибокій,
Шукати стануть – не скоро знайдуть.
. . . . . . "

 

Я навіть місцинку в лісі підшукав...
Але не скажу..о...

 

Чи не у таращанському?.
Так найдуть же ..

 

А шо я в Таращі забув?
Нє,мені Брюховицького і Ряснянського вистарчає...

 

А мені цвинтарі подобаються.
Різні вони по всьому світі і такі одинакові ..

 

Ми о тільки прийшли...
щовечора ходим..з малою...
Тиша...

 

... а навкруги мертві з косами стоять.... (Невловимі месники)

 

Може б всім так?

 

Нє...вони спокійні і привітні...

Може...кожному своє...
дехто мріє,щоб зябава,дриглі,три дни сьвєт...
А я люблю тишу...і спокій...

 

Я не про те... Не про церемонії... Ти подумав про тих людей яким ти не байдужий, чи з твоїм зникненням твоя мама перестане про тебе думати ? сумніваюсь...

 

Я думаю, що всі ті зовнішні атрибути потрібні живим більше ніж мертвим. Бо якщо людина за життя була порядна, встигла пред смертю покаятись в гріхах, поєднатися з Богом і ближніми і в мирі відійшла, то їй всі ті парастаси не треба - і так вже в небі, а хто грішив, зло і затято, хто і перед смертю не хотів покаятись, не вважав за потрібне перепросити і т.д., то йому все це не поможе - він свій вибір зробив. А от живим ще треба відчувати, що вони все що ще в їхніх силах роблять для душі і тіла померлого, що вони за нього моляться, просять Бога про ласку милосердя, живим потрібне оте відчуття, що все, що могли вони зробили.
А на рахунок зникнути і щоб не знайшли...То, я думаю, дуже тяжко, коли не можеш прийти на могилу, запалити свічку, принести квітку, помолитись над гробом, бо ти не знаєш де є та людина, за якою ти сумуєш, і не знаєш чи вірити і сподіватись, що вернеться, бо ж тіла не знайшли чи вже й не чекати. Люди хоронять тіла, щоб відпустити від себе душі, а не тримати їх і не давати спочити.

 

Ромку, та могли с би і потерпіти тих три дни на катофалку.

 

Та дійсно... Позбавити тьощу такого задоволення...Гості...рихтованнє ЇДЛА,,,САМ ПРОЦЕС ЇДЛА...три дни свєт...нє,прийдецця потерпіти... Мєчтать нє врєдно(с)

 

Видите, так воно є. Тьоща може б і хтіла полежати з тиждень, а смерть рівняє всіх.