Яким саме чином? І чому саме на протязі 40 днів? До речі, де саме взялися тих 40 днів? Якщо з факту, що Ісус Христос після свого воскресіння перебував на землі 40 днів, то по-перше він був в воскреслому тілі, а по-друге він мав довершити свою місію по створенню церкви. А якщо вірити дослідникам питання, що стається з душою, тобто нематеріальною частиною людини після смерті, починаючи з досліджень д-ра Moody (Life after Life) і інших на базі розповідей людей, що побували в стані клінічної смерті, то стає ясно що душа не перебуває довго на землі.
клінічна смерть - це зупинка серця, мозок залишаэться активним. відбувається величезний викид ендорфінів та і медіаторів, які і зумовлюють видіння під час клінічної смерті. Фактично людина залишається живою Через 6 хв пошкодження мозку стають необоротніми. Змоделювати подібні відчуття можна певниим наркотичними засобами, стимуляцією певних ділянок кори. Сергій, не говоріть про те в чому Ви профан. ОК? Краще вже цитуйте свою Порохову вежу.
То воно так, але чим можна пояснити те. що люди. які бачили своє тіло "зверху" бачили предмети, які були розміщені поза зоною їх видимості, коли вони були в горизонтальному положенні, приміром на шафах, в закутках реанімації? А підтвердження цьому є.
Я біолог за освітою, тому знаю про що пишу, а якщо не впевнений то перевіряю інформацію у відповідних джерелах. А так ж не маю звички ображати релігійну приналежність опонента, якщо з ним не згоден. при стимуляції певних ділянок кори в людей також спостерігались відчуття виходу з тіла. предмети вони могли всеж помітити але не звернути увагу і не поамятати про це. Так люди в стані гіпнозу доволі точно описують предмети в приміщенні в якому перебували короткий час.
Бачите, важко дискутувати з людиною, яка не читала цих досліджень, не збирається читати і взагалі не знає o co chodzi.
Може,в дечому офтоп... Після смерті батька,бабуся,його мама злягла... І мене дуже вразила одна річ... На 9-й день з його смерті вона впала в кому. В реанімації 8-ї лікарні її перевели(перенесли) в окрему палату...на апаратах. І...це вразило навіть лікарів в реанімаціі...на 40-й день вона прийшла до тями,сіла на ліжку,крикнула:"Андрійку,Андрійку!"....і пішла... Може це і випадковість....але я так не думаю...
Праці моуді я читав як і їхню критику. Не робіть припущень а просто питайте - так нікого необразите і не виявитесь профаном у деяких питаннях.
Якщо вже на мою суб'єктивну думку, то всі ми побачимо, що є в потойбіччі, коли вже там будемо, а тому потрібно жити так, "чтобы не было мучительно больно за бесцельно прожитые годы" Просто я не зациклююся на написаному в Біблії і не займаюся лише тим, що кручу навсібіч вилови звітди і шукаю як те чи інше положення трактує чи святий отець, чи свідок Єгови, чи вчений - богослов, чи всі вони вкупі, а розглядаю погляди на це інших релігій, інших систем, аналізую інші джерела, але це не означає, що я приймаю за істину все, що там пише. Ці предмети взагалі не потрапляли в їх поле зору. Коли моя баба вмирала від ракової інтоксикації, то їй приснився сон, що вона спекла 22 хлібини, рівно через 22 дня вона померла.
в пограничному стані наш мозок він здатний створювати певні образи . Цікаво що далеко не усі люди памятають свій стан під час клінічної смерті. Часто в описах можна виявити деталі повязані з життєвим та релігійним досвідом людини, її світоглядом оточенням тощо. На мою думку це є результатом спроби мозку описати і впорядкувати нові відчуття пояснити новий стан який виник. А як це довести? можливо людина чула щось про ці предмети? Бачила їх раніше? неможливо ж цілком проаналізувати досвід людини
Декілька цікавих виловів про смерть із творів Кастанеди: "Смерть находится везде. Она может принять вид зажженных фар машины, которая въезжает на холм позади нас. Она может оставаться видимой некоторое время, а потом исчезнуть в темноте, как если бы она покинула нас на время, но она опять появляется на следующем холме, чтобы потом исчезнуть вновь. Это огни на голове смерти. Она надевает их наподобие шляпы, прежде чем пуститься в галоп. Эти огни она зажгла, бросившись в погоню за нами. Смерть неуклонно преследует нас, и с каждой секундой она все ближе и ближе. Смерть никогда не останавливается. Просто иногда она гасит огни. Но это ничего не меняет "Воин всегда живет бок о бок со смертью. Воин знает, что смерть – всегда рядом, и из этого знания черпает мужество для встречи с чем угодно. Смерть – худшее из всего, что может с нами случиться. Но поскольку смерть – наша судьба и она неизбежна, мы - свободны. Тому, кто все потерял, нечего бояться"
Давайте будемо чесними хоч би перед собою. З ваших дописів чітко видно, що Ви не читали цих матеріалів. А якщо щось читали, то точку зору СЄ на цю тему.
Що вона могла чути, якщо предмети ховали спеціально і ніхто про це не знав для чистоти есперименту, крім того, хто їх сховав? Таке робила С'юзен Блекмор.
От я не пам'ятаю... В 95 році в мене було зафіксовано 2 зупинки серця...різної тривалості. Ні тунелів,ні ангелів не пам'ятаю. Можливо тому,що перебував під наркозом... Але...зараз можу сказати,що цей випадок змінив мене докорінно... Змінилось повністю саме ставлення до багатьох речей...глобально...без перебільшення.
матерыали про це я читав в для мене вони переконливими не э. Точко зору на це питання цілком збігаэться з точкою зору офіційної науки.
Під час клінічної смерті можуть відбуватись фізіологічні і біохімічні зміни в мозку які впливають на сприйняття людиною світу, риси її особистості.
залежно віт того які ділянки будуть зачеплені. В когось можуть зявитись нові здібності, а хтось стае надмірно агресивним. Передбачити це важко
Не знаю, про яку смерть Ви говорите, але мене, особисто, смерть Ісуса Христа "переплавляє" і робить іншим...