Помогите разобраться с украинским языком

Тема серйозна і широка. Щоб стверджувати щось, треба посилатися на відповідні речі, розглядати різні неупереджені варіанти і не робити голослівних заяв. Та ще й кваліфікацію відповідно не завадило б мати.

З задоволенням почитаю кваліфіковані обгрунтування походження українських слів, особливо, якщо вони будуть неупереджені

 

Если действительно интересно, вечером начну выкладывать.
(Мне лично, эта тема интересна).

 

Згода, але хотілося би з посиланнями для підтримки Ваших тверджень. Добре було би, якби ті джерела були в неті, щоб і самому почитати

 

А Котляревського (в оригіналі) всеж таки почитайте.

 

Маю мультик на компі. Мала мало не кожний день дивиться. Вже цитатами говорить
Правда не знаю, в мультику напевно пройшла адаптація

 

Можна і Вергілія...

 

А хіба він українською писав?!

 

Ви так і не назвали точку відліку

Ви пропустили літературної. Крім того випустили з уваги Харківщину.

Звичайно, що троянда. Але коли спитаєте, як зветься ця квітка (принаймі в галичині) – відповідь буде не така однозначна

Мабуть, щоб відрізнятися від тумбо-юмбо

 

"Однако некоторые из украинских классиков не столь высоко оценивали творчество Котляревского. Тарас Шевченко писал, что «твір «Энеида» добрий, а всеж-таки сміховина на московський шталт». Пантелеймон Кулиш назвал Котляревского выразителем «антинародных образцов вкуса», от души поиздевавшимся в своей «Энеиде» над «украинской народностью», выставившем напоказ «всё, что только могли найти паны карикатурного, смешного и нелепого в худших образчиках простолюдина», а язык поэмы назвал «образцом кабацкой украинской беседы». (Кулиш П. А. Обзор украинской словесности // Основа. 1861. № 1. С. 244, 246. 247.)
http://revisor.od.ua/article/Ivan_Kotlyarevskij_kak_moskovskij_patriot-dergav/"

 

Не впевнений, що ви обоє праві...
Ружа - дика рослина.
Троянда - її культурна форма.

 

Ружа - це мабуть лемківське.
Корисно часом прогуглити. Я вважав що рожа це західне.
Леся Українка - Волинь. Теж близько. Хоча блакитна троянда теж Л.У.
Але виявляється:
СПЕЦИФІКА РОДИННО-ПОБУТОВИХ ПІСЕНЬ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ
Як вирву я з рожі квітку Та й спущу на воду, Пливи, пливи з рожі квітка Та й до мого роду /2 р./
(звичайна)
Село Спасів Здолбунівського району Рівненсько
Знати з рожи квітку поміж квіточками,
Знати бідну дівку поміж багачками. (2)
А чи дика-чи культурна-таке розрізнення хіба в спеціальній літературі.

 

Думаю, що із побудовою мостів біля кожної брами (входу в місто), що було популярним в епоху замків.

---------- Додано в 22:16 ---------- Попередній допис був написаний в 21:47 ----------

У вас є інша інформація, що до основи сучасної української мови? (наведіть хоч якусь інформацію... ). Дивно було би почути, що за основу взято якийсь діалект польської...

Послухайте. Мені здебільшого по барабану - рожеве чи трояндове. Але ж українська мова використовує троянду, то нехай собі буде. (пропонуєте збіднити мову на пару-десяток слів? Навіщо?)

Досліджувати що звідки пішло - прошу дуже, але не зациклюйтеся, на єдиній мові, що не змінилася віками (російська). Так можна і дійти до того, що білоруська, українська неправильні і могли би не існувати... Але ж існують, і що тут такого зле. (Інша справа, що вчити не хочеться, але це вже інша тема - "хотелку не хотеть не заставиш"...)

Та хоч демовизація... Ближче до Європи, то і запозичених слів більше... Пропонуєте повернутися до клинопису?

Це теж питання. На коні далеко не заїдеш... чумаки їздили на волах... Але не чув, щоб затримувалися. (тоді потягів та літаків не було...)
Сумніваюся, що хтось з 12 століття проніс якісь слова вздовж і впоперек давніх українських земель...

Міщанин...Нє?

---------- Додано в 22:21 ---------- Попередній допис був написаний в 22:16 ----------

Нікуди не ділася... використовується

Манячка?

Ну, ви ще спитайте батяри навіщо?

 

А я завжди вважав, що дика троянда це шипшина ("шиповнік" російською)...
А рожа то є зовсім інша рослина. Дивіться отут:http://fitoapteka.org/herbs-r/1171--rosea
Це, між іншим, дуже поширена помилка, яка визначається нашим поганим знанням української мови, особливо тієї, що відноситься до спеціальних знань...

 

Рожою за звичай називають багато пелюсткову троянду світло-рожевого кольору (шипшина).
Троянда темно червона, вишнева, біла, - як її рожою назвеш ?

 

Якщо чесно, то на Дрогобиччині все ружами називали. Троянда - це більш літературна назва. Може тут правий

і троянда - то є сортова ружа

 

Я теж ніколи не чула слова varošanin. (Але varoš - це район сербською).
Я би сказала Građanin. А stanovnik я перекладаю взагалі, як мешканець, не обовязково міста.

---------- Додано в 22:40 ---------- Попередній допис був написаний в 22:38 ----------

Хорватською/сербською троянда - це ruža/ружа. Тобто "Ружа" - це, можливо, старословянське слово.

 

Справедливое замечание. Поэтому начать, я думаю, нужно с публикации основных источников (в скобках я укажу сокращенное название для удобства):

Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. (Фасмер)

Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка. (Даль)

Черных П.Я. Историко-этимологический словарь современного русского языка. 3-е изд. в 2-х томах М.1999г. (Черных)

Иванова Т.А. Старославянский язык. СПб 1998 (там же и словарь есть). (Иванова)

Старославянский словарь (по рукописям X-XI веков) под ред. Р.М. Цейтлин, Р.Вечерки, Э.Благовой, АН Чеш.респ., РАН М.1994 (Благова)

Етимологічний словник української мови в семи томах (т.т.1-5) К."Наукова думка". (Этимол слов укр мов)

"Словник староукраїнської мови XIV-XV ст." т.т.1-2 Київ, Наукова думка, 1978 (Слов. стар укр мов)

"Словарь української мови" упоряд. Б.Гинченко Київ 1907-1909 (Да-да, именно "словарь", а не "словник"("słownik")). (Гринченко)

Это основные. Другие источники по мере необходимости буду указывать полностью.

Давайте начнем со слов, которые уже здесь упоминались. Ну например, со ставшего чуть ли не классическим украинским словом слова "буряк". Итак:

Буряк – из среднелатинского или итальянского через польский: ср.лат. "borago" ("borrago") ит."borragine" (Этимол слов укр мов).

Сравни: рус. "свекла" диал. также цвёкла от др.-русск. "сеυклъ" (Изборн. Святосл. 1073 г.), "свекла" (Домостр. К. 41 и сл., Заб. 114).

Таким образом, древнеславянский корень был (как и такое растение), но он, наверное, с целью "обогащения языка", был заменен на латино-польский "буряк"...

Шлях –из средневерхненемецкого slag, slac "колея, след, дорога" через польск. szlach, чеш. šlаk "след, колея" (Фасмер).

Сравни: рус. "путь" от ст.-слав. "пѫть" (через юс большой), праслав. *potь родственно др.-инд. panthаs м. "тропа, дорога, путь" или синоним "дорога" из индоевропейского *dorgh-; связано с дёргать и означает "продранное в лесу пространство".(Фасмер)

Были корневые слова "путь" и "дорога"– не то, что старославянские, а судя по всему, праславянские, но они также по каким-то причинам не устроили...

Прошу прощения, за короткий пост – завтра выложу больше слов...

 

Шлях в русском:



"- А что, Феденька, войны счас никакой нету?

- Хе-хе-хе. Да как же нет, кормилец? Шведы прямо заедают. Крымский хан на Изюмском шляхе безобразничает.

- Как же вы допустили!

- Не вели казнить!

- Встань, Федор! Я тебя не виню. Садись. Пиши. Царский указ. Приказываю. Послать войско выбить крымского хана с Изюмского шляха. Точку поставь. " (с)

 

По перше, дякую за перелік. Дещо знав, дещо не знав, загляну при потребі

Давайте будемо йти поступово. Матеріалу багато, щоб обробити і скласти якусь свою думку. Буду аналізувати і робити певні свої висновки. Якщо хтось з товариства поправить - буду вдячний.
Почнемо з "буряка"
Як каже література, прародичі буряка росли десь на Далекому Сході - Індії, але так виглядає, що його використовувати почали в Середземномор"ї. Звідки мабуть він і прийшов до нас.
Ви правильно пишете

от тільки чомусь не згадуєте, що те "др.-русск. "сеυклъ" є запозичене з грецької seаklon, іон. seаtlon, атт. teаtlon. Про що пише "Этимологический словарь Фасмера". Я так розумію, що саме той Ізборнік і був першоджерелом появи слова. (Тут правда ще треба добре подивитися, де і як виник той Ізборнік.)
Але хоч буряк знали та масово використовувати на північно-східних теренах Європи його почали десь в районі ХV століття. Навіть дещо пізніше, якщо говорити про сорти.
Згідно Історичного словника українського язика / Під ред. Є. Тимченка наприклад, слово "буряк" з"являється у нас у письмових джерелах десь в XVII столітті. Подібне пишеться і в Етимологічному словнику української мови. Ясно, що якщо воно з"явилося в писемній згадці, то використовували його вже раніше.
І нічого дивного в тому не має, на той час землі на яких знаходиться Україна вели активну торгівлю з Західною Європою, в той час як землі, де зараз Росія в силу географічної віддаленності мали менше зв"язків. Тому в них і залишилося застаріле слово "свекла" від колись запозиченого грецького seаklon. В той час як в Україні прийняли "буряк", яке походить від лат. borrago (при чому прийняли його саме тоді, коли буряк почав активно входити в сільське господарство). На мою думку - це навпаки позитив, що показує більшу розвинутість на той час території України від території Росії

---------- Додано в 02:17 ---------- Попередній допис був написаний в 02:09 ----------

Перед дальшою дискусією хотів би сказати ще одне зауваження. Я бачу, що Ви полюбляєте працю Фасмера. В жодному разі не применшуючи її цінності, хочу сказати, що при використанні цієї праці треба мати на увазі і позицію, яку займав Фасмер стосовно української і білоруської мов. А фактично він їх не визнавав. На даний час не визнавати наявності української чи білоруської мови може тільки яскравий махровий шовініст.
Надіюся Ви до таких не належите і хочете докопатися до першоджерел незалежно від ідеології, інакше продовжувати дискусію не має сенсу

 

Це з мадярської : város = місто

Н.п.
- Hogy tetszik Lviv ? - як Вам подобаеється Львів ?
- A nagyon szép város ! - дуже гарне місто !