Помогите разобраться с украинским языком

Практично в усіх слов"янських мовах використовується дещо різне за вимовою, але практично спільне слово "місто". Крім російської. Виникає питання: чому і з якою метою сталася заміна?

---------- Додано в 14:59 ---------- Попередній допис був написаний в 14:53 ----------

Почитайте "Енеїду" Котляревського. Подивіться, в якому році вона була написана. Мова народу формується сторіччями.

 

Все таки зацікавив мене той "дах".

Мав нагоду уточнити - каже професійний німецький філолог - слово "дах" прийшло ще давно в старонімецьку від слов"ян. Йде воно від слова "дих", "продих" - в давнину, коли хати були курні, то дим виходив через верх і хата таким чиним ніби "дихала" через дах.

Цікаво би почути, що пишуть серйозні німецькі словники про походження цього слова. В цій статті досить малувато інформації.

Скажіть будьте ласкаві, Ви тільки тими словниками, які навели в першому пості користуєтеся для вияснення етимології слів? Не пробували користуватися німецькими для вияснення походження слова "дах" в німецькій мові?

Не зовсім зрозумів речення. Ким порівнювалися?

Ще хотів би спитатися, шановний Vadim Kharkov, Ви з такою легкістю ссилаєтеся на польську, німецьку, турецьку, старослов"янську мови. Можна поцікавитися, які мови Ви знаєте на професійному рівні, щоб без використання вікіпедії пояснювати етимологію слів у них?

А чим Вам не подобається слово "батьки"? Якщо Ви про дискримінацію жінки у ньому - то російською Ви часто до своєї мами зверталися словом "родитель"?

 

... Место есть и в русском, а для обозначения именно города - и в болгарском, сербском, хорватском, македонском используется слово "grad". Будьте поточнее, пжлста

 

Звідки відомо? Це по-перше, по-друге - практично всі пам"ятники писемності написано ЦЕРКОВНО-СЛОВ"ЯНСЬКОЮ мовою, яка була схожа на народну мову небільше, аніж на сучасну українську чи російську.
По відношенню до себе використовувалося слово "Аз". Коли і як воно перетворилося на "Я"? За вітсутності писемних джерел, що відображали б дійсно живу мову, на багато питань відповісти просто неможливо.

 

Центрально-украинский говор источник современного украинского языка?! Ну Вы даете. Это где же такому учат. В современных украинских школах?!

Вы что же хотите сказать, что современные и, кстати, очень часто употребляемые украинские слова, такие как "праця", "будинок"/"будувати", "шлях", "буряк", "варта", "бурштин", "амбасада", "альтанка", "аматор", "аркуш" и многие другие - это исконно украинские слова? Хочу вас разочаровать - это все заимствования либо из немецкого (через польский), либо из латинского/итальянского (опять же через польский), либо просто из польского. Одна "троянда" - из румынского (или новогреческого). При том, что даже поляки, как и все европейцы используют слово róża (потому что этот цветок сравнительно недавно распространился по Европе). Да и ранее малороссы употребляли слово рожа/ружа (отсюда остался "рожевий", а не "трояндовый"). Чем Вам роза-то не угодила? Слишком "русифицированое" слово?

А Вы говорите о какой-то "русификации" и "дерусификации". Говорили бы уже прямо - "деславянизация"... А иначе как еще можно объяснить массовое заимствование в "язык гетманов" слов из посторонних (не славянских) языков? (При наличии на момент заимствования эквивалентов со старославянскими корнями).

И по поводу предков. Мне недавно один товарищ рассказывал, что он проследил свою родословную до XV века. На мой вопрос: "Все ли четыре миллиона своих предков он знает (а именно столько прямых предков было у каждого из нас в середине XV века) последовало молчание. Так что предки у нас с Вами скорее всего были общие в X-XII веках (если, конечно, Вы не с Полинезии приехали во Львов).

---------- Додано в 15:26 ---------- Попередній допис був написаний в 15:20 ----------

Я пользовался Словником староукраїнської мови XIV-XV ст. К.1977. Особенность словаря в том, что исследователи исключили из анализируемых источников культовые, церковные тексты, а ориентировались только на письменные источники светского характера, написанные, на современном тому периоду языке.

Полюбопытствуйте. Очень интересный словарь...

 

Я цього і незаперечував...Але стверджувати, що відбулася цілеспрямована заміна Города на Місто...

 

Ну во-первых не во всех:

Польський Miasto
Словацький Mesto
Словенский Mesto
Чешский Město
Украинский Місто
---------------------
Русский - Город
Хорватский - Grad
Болгарский - Град
Сербский - Град
Белорусский - Горад

Ну и наконец самое главное:
Старославянский - Градъ

А во вторых:
сербск. - варошанин (Град)
белор. - гараджанін (Горад)
хорв. - varošanin (Grad)
русс. - горожанин (город)
польск. - mieszczanin (Miasto)
словац. - meštiak (Mesto)
чеш. - měšťák (Město)
-----------------------------------
Вроде логично все да? И вопросов особых не возникает.

А как по украински?...

городянин (Місто)?

Почему? :redface:

 

- я тоже этого не утверждал, и насколько я могу судить - автор ветки не утверждает, а спрашивает: произошла ли замена (и в этом случае - почему) или слово заимствовалось вместе с новым понятием?

---------- Додано в 16:45 ---------- Попередній допис був написаний в 16:38 ----------

Понятие города как укреплённого центра пришло вместе с названием "Miasto", а сами украинцы становились жителями в основном тех, которые назывались "город"?

 

Загугліть "Заимствованные слова в русском языке". Їх 10-ки тисяч...І в українській теж.

 

Українською "міщанин".

Роза - з латинського "rosa", яке, в свою чергу, з грецького "rhodon", з якого походить і "троянда". В чім проблема?

 

І теж невиникає питань, а з українською чомусь виникає.

 

І де це Ви таку інформацію берете. Прямо біля мене сидить носій мови хорват. Ні хорватській, ні в сербській такого слова в даному значенні не має. Є stanovnik чи građanin. Тільки не питайте, чому stanovnik - житель міста, а місто - grad

 

Таких прикладів - безліч. Слово витратилося, похідні з нього лишилися. Чому в чеській і словацькій "bilet" нема, а "biletář" і "biletár" - є?

 

Согласен, но я говорю о тех словах-заимствованиях, аналоги которых уже были на момент заимствования. Разницу между заимствованием слова "интернет" и "буряк" чувствуете? (например, уже было др.-русск. слово "сеυклъ" (Изборн. Святосл. 1073 г.), "свекла" (Домостр. К. 41 и сл., Заб. 114)

Проблема (и вопрос) в том, куда делась "ружа" (или "рожа")? Чем она перестала устраивать? (Ну и почему забыли про "рожевий"? Менять, так менять.)

 

- потому, что понятие, обозначающее пропуск куда-то уже было, и его менять не стали, а профессия продавца этих бумажек появилась вместе с названием по примеру кого-то из соседей (или более далёких культурных центров). Вот г...о же всегда было, а ассенизаторы появились недавно
У большинства таких вещей ЕСТЬ объяснение.

 

А он не путает случайно бытовой и литературный языки?

 

Нікуди не поділася, "рожа" і "ружа" існують в українській нарівні з "трояндою".

Ви також не зауважили, що "троянда" - назва винятково декоративної квітки. Загалом, багато рослин родини Rosaceae називаються "рожами" - наприклад, "Рожа лікарська", "Рожа рожева" тощо.

---------- Додано в 15:22 ---------- Попередній допис був написаний в 15:21 ----------

Нема пояснень тільки аналогічним явищам в українській мові?

 

Я думаю, що природний носій мови краще знає, де яке слово вживається.

 

автор ветки спрашивает, объяснять ему никто не хочет, пытаются вопросами про другие языки завалить а скоро к тому же окажется, что и замечания гражданам делать не за что: половину "русизмов" уже назвали исконно украинскими словами (которыми они и на самом деле являются, но которые мовотворцы (в т.ч. составители словарей) упорно игнорируют, а культурные граждане начинают считать русизмами)

 

А Вы выйдите в центр Львова или, скажем Тернополя, да хоть Полтавы и спросите у ста человек: "Как будет правильно по украински: "рожа" или "троянда"?" И послушайте что они Вам ответят.

А то что слово сохранилось в песнях и ботанике, так это лишний раз подтверждает, что слово такое было и даже кое-где еще есть (как и слово "город" в значении "город" в удаленных селах).

Зачем заимствовать слово если в языке уже существует аналог обозначающий тот же предмет или явление?... Вот в чем вопрос?