Помогите разобраться с украинским языком

Ой получав я від бабулі кописткою по дупі в дитинстві )

 

Саме через те і мінусую, що не можу второпати Вашої мети, а все темне і незрозуміле викликає певні підозри, які Ви і не намагаєтесь спростувати...Ось і зараз Ви старанно обходите мої запитання, замінюючі прямі відповіді хвилюванням за моє життя в Донецьку...Напрошуєтесь на черговий мінус, шановний...

 

посміявся
якби літературна мова була київським діалектом, то вона не була б літературною
правда ж? це був би просто діалект.

В ОСНОВІ літературної мови покладено середньонаддніпрянські говори (тільки частково Київщина, а в основному Черкащина, частково Полтавщина), потім в інших діалектах відбирали спільне і відсіювали відмінне. Так створювалася літературна мова. Будь-яка літературна мова - це справді ШТУЧНЕ утворення задля того, щоб на всій території, де поширені діалекти, літературна була зрозумілою, саме літературна покликана забезпечувати потреби науки, освіти, культури... Літературна повинна однаково розумітися носіями різних діалектів, представниками різних соціальних груп, різних професій.
Будь-яку літературну мову починали творити літератори (українську - Котляревський і Шевченко, російську - Пушкін і Гоголь (називаю тільки найвідоміших)), а продовжували науковці (укр. - Грінченко, Огієнко; рос. - Ломоносов).
Пробачте, що наводжу приклади тільки рос і укр мов, але в інших мовах так само (просто я не компетентний говорити про це глибоко), згадайте навіть латину, яка пройшла 3 етапи, поки досягла рівня "золотого періоду".

 

А мені не подобається яку штучну мову вони вигадали. Через те я говорю по-своєму.

 

Майор ФСБ...Жартую.

---------- Додано в 21:01 ---------- Попередній допис був написаний в 21:00 ----------

Та то він і є.

 

ну, "подобається/не подобається" - це таке...
мені також деколи подобається поговорити діалектом, у ньому відчувається щось сильне і живуче... уже десь після 6 років активної філологічної практики я почав відчувати "смак" народної мови, але це словами і науковими формулами не передати

 

Я понял смысл Вашей аналогии с мухой и пчелой как совет

Если бы я вырос внутри украинского языка и вместе с ним, может быть и не особо задумывался бы... А так... хочется понять куда меня старательно и усиленно тянут. Отсюда и вопросы "почему".

Так где-то.

Да, действительно хорошее слово. Посмотрел. Буду знать. Спасибо.

Про украинский не скажу, но в руском языке слово "перст" ещё живёт. Как архаизм, но вполне живой архаизм. И в каком-нибудь литературном произведении на историческую тему слова героев, содержащие это слово, не требуют перевода ("палец") и вполне понятны читателю. Будучи понятным это слово подчёркивает "историчность" диалога.

др.-русск. пьрстъ, ст.-слав. прьстъ и далее к праславянск. *pьrstъ.

Однако, и "палец" не чужое слово в русском языке: др.-русск., цслав. пальць, праслав. *раlьсь первоначально означало лишь большой палец (остальные пальцы судя по всему назывались перстами). И лишь в XVI-XVII веках это слово стало употребляться в смысле "любой палец, палец вообще, перст".

П.Я. Черных Историко-этимологический словарь современного русского языка. М. 1999.

О причинах, мы, действительно, можем только догадываться. Может быть это было упрощение языка, может быть что-то иное. Однако, мы можем более менее точно (плюс-минус 100 лет... ) судить о времени, когда "перст" начал постепенно замещаться "пальцем" и о том, что слово "палец" само по себе не чуждое нашему языку. Не пришлое неизвестно откуда и неизвестно с какой целью...

С лексемами "геликоптер" и "вертолит" по-моему можно разобраться анализируя общую политическую обстановку в Советском Союзе (т.н. "хрущевская оттепель" с её попытками украинских лингвистов дистанцироваться от русского языка ("геликоптер"), "русификация" - "вертолит", ну и далее - понятно. Однако, анализировать этимологию слов, обозначающих современные технические явления мне не очень интересно. Тут всё слишком просто: или прямая калька, или сиюминутная политика. И то и другое слишком понятно и просто.

Если често, то будучи напряжённым нельзя ни в чём разобраться. Поэтому я и стараюсь не особо напрягаться.

Да Вы правы. Но лишь отчасти... Можете рассказать о них своими словами. Думаю (надеюсь), что не только мне, но и другим форумчанам будет интересно Вас послушать...

 

Я люблю наш подільський твердий, як цукровий бурачок, діалект.

 

Ну вот как всё хорошо получается. Я же говорил:

Хоть какой-то диалог.
А то я тут один уже замучился совсем.

 

SemperTiro
Мабуть топікстартер бажає отримати пояснення, які вибірково наводилися у російсько-англійському словнику матюків (очевидно для американських спецслужб).

Рус. "пердеть" - старосл. "пердети" - санскрит "pardase" - англ. "fart".

 

яким чином???? хто????

повірте, стилістику я вивчав і навіть на першому курсі писав курсак про архаїзми й історизми в одному історичному романі
З приводу часу заміни, то тут є серйозні проблеми, оскільки доказовою базою можуть вважатися виключно писемні пам"ятки, а в граматиці у нас серйозно домінувала старослов"янська, та й самих пам"яток кіт наплакав...
у наведеному мною прикладі важливим є слово ЧОМУ???
у лінгвістиці прийнято вважати, що головними рушіями у ситуаціях вибору є
- економія мовних зусиль (у слові перст є складний для вимови комплекс приголосних, так що мотив відсіювання цієї лексеми міг бути і такий)
- додаткові конотативні відтінки
- фактор сили (н.п. після указу Петра 1 про перейменування Московії в Росію (здається, 1721 рік), а московитів - у росіян, і європейці, і самі "неоросіяни" довго звикали Особливо складно було боротися із Європою, але Петро наполіг на своєму... умів)

ну, у вас дещо "неточна" інформація Повідаю те, що знаю: спочатку слово "гелікоптер" прийшло до нас з англійської для позначення поняття, що прийшло з англомовного світу. Потім цим словом стали називати окремий різновид гвинтокрилих літальних машин (вертольіт - це всі різновиди, загальне поняття, а гелікоптер - це вертоліт, у якого був гвинт зверху і спереду, а не на хвості). Потім лексема гелікоптер, як "чужа", була витіснена, до того ж можелі із додатковим гвинтом спереду не отримали поширення.
Після цього вже у 90-х у ЗМІ знову стало з"являтися слово "гелікоптер" (глобалізація, англійська, як мова міжнародного спілкування і т.п.)
а про хрущовську відлигу і дії укр. лінгвістів у той час краще не треба Саме тоді були такі активні дії в напрямку зближення мов, що огого..
Звичайно, це не 30-ї роки, де спеціальними групами НКВС (були такі енкаведисти, що займалися репресіями у сфері мови! найвідоміша "репресія" - вилучення у 1933 році літери Ґ з українського алфавіту, хоча до того вона більш-менш послідовно вживалася із 1791 року) розсилалися у видавництва рекомендації не вживати окремі слова (найвідоміший випадок - рекомендація не вживати слова "обрій", а використовувати "горизонт"... пробачте, вже не пам"ятаю, звідкіля ця інфа, так що повірте на слово... або не вірте )

здається, це матеріал 6 класу (максимум-7). Багато розписувати не буду, бо цього в інеті повно, наведу приклади:

гарний- кращий (вищий ступінь) - найкращий, щонайкращий, рідше- найбільш гарний (найвищий ступінь порівняння)
добрий-добріший- найдобріший, якнайдобріший/щонайдобріший, найбільш добрий
усі три форми найвищого ступеня порівняння є однаковими, тільки стилістично нейтральною вважається проста (із префіксом най-), а також складена (утворена за допомогою слів найбільш/найменш; проте із цією формою слід бути обережним, таким чином бажано ступенювати слова іншомовного походження: найбільш елегантний)

 

Зі своєї галузі (електроніки): в совку ігнорували поширені у всьому світі словосполучення "діод Зенера", "діод Ганна", "схема Дарлінгтона" і тому подібні. Викладачі мусили іноді приплітати через тире слов"янські прізвища до назв явищ та ефектів, відомих за прізвищами забугорних авторів.

Свого часу мало не зробив серйозний "затик", шукаючи еквівалент назви схеми "Costas Loop". Довелося зірвати пломби з апарата, який коштував 8600 баків, щоби побачити добре відому систему авторегулювання.

 

Як завжди, як завжди...

Як який? ПОЛКОВНИК!

 

Вічний Учню, ви б тут не офтопили... Автор теми явно не просив надати йому якісь факти і аргументи, які б заперечували його власні твердження.
Будь-які дописи тут вважатимуться офтопом, якщо вони не
- дублюють думки автора теми
- вихваляють пориникливість, чистоту розуму і толерантність автора теми
- дорікають опонентам автора теми.


П. с.
І взагалі, вся суть теми передається одним анекдотом - про "незабаром" і "сравні".
А ви тут бісером...

 

Год указа припоминаете, не то, что смысл И линк имеете?

Фактор силы - очень в тему. Как раз о нём автор ветки и говорит с самого начала, пытаясь добиться от оппонентов ДРУГИХ объяснений.

 

SemperTiro, прошу Вас, давайте не будем о сиюминутном. Для обсуждения этой темы (кто кого и зачем тащит) есть немало веток на ЛФ. Зачем же ещё и здесь разводить перепалку?...

Так же хочу заметить, что для обсуждения тем из недавней истории (украинизация-русификация) так же есть немало веток, где "писатели форума" чувствуют себя вполне комфортно.

Вы мне про борьбу нквдистов с буквой Ґ, а я Вам про увольнения людей с формулировкой: "за недостаточную активность в деле украинизации". И далеко мы так зайдём? Тем более, что для обсуждения этих вопросов есть специальные ветки.

Может и так.. Т.е. всё происходило само собой, естественным путём. Однако не нужно забывать, что мы говорим о государстве с жёсткой иерархией пронизывающей все сферы деятельности. В такой ситуации только народный фольклор был (относительно) неподконтролен системе. Думаю, что лексема "геликоптер" (она же: "вертолит") не относилась к лексемам народного фольклора... ).

Вот и Boris_Kiev пишет:

Т.е. не так-то просто было "забугорным" словам прорваться на просторы СССР, если они не получали высочайшего разрешения свыше.

Значит лексема "геликоптер", скорее всего была санкционирована свыше. Хотя, конечно, я могу и ошибаться...

Спасибо Вам за то, что Вы пояснили мне три формы наивысшей степени сравнения качественных прилагательных в украинском языке.
Однако, я не совсем понял в чём тут особый конёк украинского языка? (Я ведь всё-таки не лингвист...)
Вот Вы приводите пример:

Я, естественно, пытаюсь найти аналогию в родном языке:
хороший-лучший-наилучший ...самый лучший...
(Оставим за скобками (пока?) тот факт, что в обоих примерах первое слово (гарний/хороший) отличается от последующих (кращий/лучший).)
Мне хотелось бы уловить ход Вашей мысли, когда Вы упомянули о трёх формах наивысшей степени сравнения качественных прилагательных в украинском языке.

Ну и второй пример:
добрий-добріший- найдобріший, найбільш добрий (укр.)
добрый-добрейший-наидобрейший, самый добрый (рус.)

или вот ещё:
высокий-высший-наивысший, высочайший(рус.)

В чём тут закавыка? Что я не уловил? Не подскажите?

Да, Bambook, спасибо, что напомнили мне одно из "исконно украинских слов" с которых началось моё увлечение сравнительным анализом (давным давно, ещё 8 месяцев назад... ). А началось всё со слов "десь" и "незабаром"...

Может быть найдутся желающие проанализировать этимологию слова "незабаром"? Непростое, доложу я Вам дело. И увлекательное. Только не по верхам, а до самых корней попробуйте покопать... Если что - помогу.

 

изба́

Праслав. *jьstъba заимств. из герм. *stubа (д.-в.-н. stubа "теплое помещение, баня", др.-исл. stofa, stufа "баня с печью") или из ром. *ехtūfа (франц. étuve, ит. stufа "баня").

ба́ня

Скорее всего, старое заимств. из народнолат. *bāneum (ср. лат. balneum, греч. βαλανεῖον). Отсюда же франц. bain, ит. bagno; см. Мейе, MSL 11, 178 и сл.; Et. 182; RS 2, 68; Бернекер 1, 42 и сл.; Романский, JIRSpr. 15. 92 и сл.; Богач, LF 35, 370

ку́хня

начиная с 1717 г., Шереметев; до этого времени – поварня, Котошихин; см. Христиани 48; укр. ку́хня. Через польск. kuchnia из чеш. kuchyně, заимств. из д.-в.-н. kuchī̆na "кухня" от лат. соquīnа, народнолат. сосinа; см. Клюге-Гётце 333; Бернекер 1, 638; Мi. ЕW 146; Уленбек, AfslPh 15, 488; Брюкнер 279.

хлеб

Судя по интонации, следует говорить о заимствовании из герм., ср. гот. hlaifs "хлеб",

це́рковь

Источник предполагают в гот.-арианск. *kirikô "церковь"