Помогите разобраться с украинским языком

Тема у розділі 'Мовне питання', створена користувачем Vadim Kharkov, 8 лис 2010.

Статус теми:
Закрита.
Сторінка 5 з 61
  1. Nevermind

    Nevermind Просто персона

    Такой же философский вопрос, как почему в русском:

    мёд - медовый,
    ёж - ежовый,
    ёлка - еловый

    ---------- Додано в 21:36 ---------- Попередній допис був написаний в 21:34 ----------
    "і" змінюється на "о". Нормально.
     
    Nevermind, 9 лис 2010
    #81
    • Подобається Подобається x 2
  2. Vadim Kharkov

    Vadim Kharkov миється в бані

    Згоден...:) Тольки вместо Родини почему-то - Батьківщина (ну это понятно почему: земля отца, бати). Но вот почему в украинском языке слово, обозначающее обоих родителей производится только от названия одного из них ("батько")? Что за дискриминация? :dntknw:
     
    Vadim Kharkov, 9 лис 2010
    #82
  4. Svjato

    Svjato Well-Known Member

    То ви тіштеся, що в нас не так як в росіян - там взагалі інше слово... ;)
     
    Svjato, 9 лис 2010
    #83
    • Подобається Подобається x 1
  5. Vadim Kharkov

    Vadim Kharkov миється в бані

    Буква "ё" постепенно умирает...:cry: Как и все искуственное. И я уже давно пишу мед-медовый...:blush:

    А вопрос на самом деле не такой уж и философский: чем дальше от корней ... тем дальше. Вот в чем дело...
     
    Vadim Kharkov, 9 лис 2010
    #84
    • Подобається Подобається x 2
  6. Nevermind

    Nevermind Просто персона

    Я тоже все пишу без "ё", я даже с трудом могу найти ее на клавиатуре.
    Но Вы говорите мед или мёд (мьод)? :)))
     
    Nevermind, 9 лис 2010
    #85
    • Подобається Подобається x 1
  7. iso

    iso Well-Known Member

    Дахівка
    Поясніть тупому
    А ще, якщо не важко, що таке "естественное развитие язіка. В неандертальців і пітекантропів-ще можна зрозуміти. А в сучасної людини???
     
    iso, 9 лис 2010
    #86
    • Подобається Подобається x 1
  8. volk

    volk Well-Known Member

    Почитав темку... Приклад того, що називається "вища освіта без початкової".
    Що тут дивного, що в різних місцевостях використовуються різні терміни? На мій погляд це лише збагачує мову.
    А про тлумачення того, що написано в "офіційному" виданні - звертайтеся до профессорів-упорядників письмово, в крайньому разі на форум лінгвистів (напр. ЛДУ ім. Ів.Франка, або київський універ)
     
    volk, 10 лис 2010
    #87
    • Подобається Подобається x 3
  9. TesTanya

    TesTanya Well-Known Member

    Я ще бачила таку версію походження слова "дах"
    і навпаки доводив про запозичення німцями нашого слова, яке потім повернулось знову вже трохи зміненим.
    Ще в давнину дах покривали "дранкою" (теж співзвучне слово) - таким покрівельним матеріалом у форму деревяних досочок (інша назва гонт http://ru.wikipedia.org/wiki/Гонт_(строительный_материал ))
     
    Останнє редагування: 10 лис 2010
    TesTanya, 10 лис 2010
    #88
    • Подобається Подобається x 1
  10. Vadim Kharkov

    Vadim Kharkov миється в бані

    Я говорю "мёд". :)
    Однако, как звук "э" перешел в "е" и далее в "ё" я понять могу.
    А вот как звук "о" перешел в "и" ("і") я пока не понимаю...

    Спасибо за вариант происхождения украинского слова "дах". Как я понял Вы считаете, что первоначально в украинский заимствовалось не исходное немецко-польское слово "dach/dah", а производное от него польское "dachówka" (черепица) и уже, так сказать обратным переносом "дахами" стали называть вообще все крыши (а не только крытые черепицей).

    Оригинальная версия. Но как по мне несколько сложноватая конструкция.

    И почему "dachówka" уже после привязки к украинским крышам опять обрела первоначальное исходное звучание ("dah"), а не "дахівля", например, что было бы более естественно для языка, учитывая уже существовавший аналог ("покрівля").

    Поєтому я склонен все-таки считать, что заимствовалось исходное слово "дах" отдельно, а "дахівка" - отдельно (паралелльными курсами так сказать).

    Про естественное развитие языка я уже писал выше: это когда словообразование происходит на основе имеющихся корней путем путем их обогащения слогами или другими корнями, а заимствование происходит в исключительных случаях когда для названия нового предмета или явления нет соответствующего корня в языке.

    Могли бы Вы кратко изложить его аргументацию?
    М.б. забегая вперед скажу, что для того, чтобы сделать выводы о заимствовании слова из одного языка другим необходимо учитывать не только созвучие и время появления слов в языке, но еще и исторические реалии.
    Интересно, как "одеть" ("одіти") связано по смыслу с "накрыть" ("крити").
    Надеюсь аргументация этого лингвиста не является государственной тайной...;)
     
    Vadim Kharkov, 10 лис 2010
    #89
  11. TesTanya

    TesTanya Well-Known Member

    Пошукайте працю Михайла КРАСУСЬКОГО "Давність української мови".
    Я можу пояснити так: так само, як одяг зверху "одітий" на тіло, чи інакше говорять "прикриває" тіло, так можна сказати про дах - "накриває" будинок.
     
    TesTanya, 10 лис 2010
    #90
    • Подобається Подобається x 1
  12. Vadim Kharkov

    Vadim Kharkov миється в бані

    ;)
    Накрывает по самый фундамент...:yes: Немцам так понравились криївки, что они стали лепить себе такие же дома "одевая" их в крыши. Но, т.к. полностью они не могли выговорить украинское слово "одіти" (что с них взять - тупые), они его сократили до "dit", а там уже и до древненемецкого "dah" недалеко. :dance2:

    Остается добавить, что происходило все это судя по всему в начале наше эры...;)
     
    Останнє редагування: 10 лис 2010
    Vadim Kharkov, 10 лис 2010
    #91
    • Подобається Подобається x 1
  13. TesTanya

    TesTanya Well-Known Member

    І де тут лінгвістика???
    Знову неприкрите хамство і зверхність, це при тому, що намагались відповідати ніби на "щиру зацікавленість" у вивченні мови.
     
    TesTanya, 10 лис 2010
    #92
    • Подобається Подобається x 2
  14. Невстранец

    Невстранец GMT+3:00

    - Вы правы, её там нет. Так же, как и тут:
    - что Вам форумчанин и пытался показать.
     
    Невстранец, 10 лис 2010
    #93
    • Подобається Подобається x 1
  15. Vadim Kharkov

    Vadim Kharkov миється в бані

    Поскольку Вы по каким-то причинам скрываете аргументацию г-на Красуського (как и ссылку на его работу, где я мог бы познакомиться с ней сам), то мне приходится в силу своего разумения ее домысливать.

    Кстати, я уже писал, что сравнение звуковых рядов без учета исторических реалий ничего не дает для понимания процесса заимствования слов.

    Вот такая вот лингвистика получается...;)
     
    Останнє редагування: 10 лис 2010
    Vadim Kharkov, 10 лис 2010
    #94
    • Подобається Подобається x 1
  16. iso

    iso Well-Known Member

    По перше, слово тлумачити запозичене не в поляків. Воно існувало ще в княжій Русі і запозичене зі Сходу. Інша справа, що з товмач трансформувалося в тлумач можливо і під впливом польської (Напр. на Ів.Франківщині містечко колись Товмач стало Тлумач, (є також село Товмачик) а на Львівщині село Товмач так і лишилося ). СамЕ слово товмач відійшло до архаїзмів. Є – перекладач. Але похідне від товмач стало тлумачити (роз’яснювати)
    Слова з лемківської пісні «Мала я мужа пияка»
    Це ж на яких він виростав. Індо-європейські корені, праславянські, руські. Та й запозичення органічно вписалися і стали невіддільними від мови.
    Ви впевнені, що не руський»
    [/QUOTE]
    Огородники – це ті,хто доглядають горОд, а городяни-хто живе в гОроді. Є таке старе слово гОрод-не чули?
    Тому що в процесі розвитку мови ряд слів вийшли із вжитку. Залишилися їх похідні, іноді трансформовані до маловпізнаності. Чому в російській лишилося більше праславянських коренів? Поцікавтеся докладніше історією становлення російської літературної мови.
    А Ви хоч знаєте, звідки пішла українська мова, російська, де вони пересікалися у своєму розвитку, де розходилися?..
    Ви справді це сприйняли серйозно? Тоді вітаю:preved:.
    Тому що на відміну від російських Родители, батькам в українській сімї надавалася значно важливіша роль - бути захисниками, вихователями, навчителями і покровителями дітей (пояснювати значення пракореня цього слова Вам, сподіваюся, не потрібно?) І у вагомості цих функцій щодо дітей матір прирівнювалася до вітця:good:
     
    iso, 10 лис 2010
    #95
    • Подобається Подобається x 7
  17. Yarema

    Yarema Дуже важлива персона

    Наслідки патріархату. Патріарх - голова родини, патріархального роду.
     
    Yarema, 10 лис 2010
    #96
  18. Svjato

    Svjato Well-Known Member

    Ви таки наступили на граблі.
    Ви мало чим відрізняєтеся тоді від них.

    До речі, що до "много" - в українській пісні збереглося многая літа. (не все комунізм зкомуніздив ;) )

    Приватно.


    ---------- Додано в 12:29 ---------- Попередній допис був написаний в 12:21 ----------
    Тоді у вас або сили малі, або розуміння барахлить...
     
    Svjato, 11 лис 2010
    #97
    • Подобається Подобається x 3
  19. Vadim Kharkov

    Vadim Kharkov миється в бані

    Во первых, спасибо за ответ. :yes:

    Во вторых я привык доверять специалистам. А в Етимологічному словнику української мови т.5 2006 я читаю (черным по белому): "тлумач" - ... заимствование с польского языка (tłumacz). Извините, но если специалисты (украинские лингвисты) сделали столь ясное заявление, значит за их словами что-то стоит. Если авторы словаря не были уличены в подтасовках и фальсификациях не вижу смысла им не верить.

    Так и я про то же... Других причин просто быть не может. Когда-то. люди жившие на землях современной Украины развивали язык на основе старославянский корней. В наших примерах это ст.-слав. мѫжь (через "юс большой"), которое здесь употреблялось в значении "супруг" (иначе откуда "заміж"?); это ст.-слав. въторъ (который берет свое начало еще в праслав *vьtorъ) и которое явно употреблялось в значении "второй" (иначе откуда "вівторок" и "повторювати"?); это ст.-слав. градъ, далее ставшее "городом" (иначе откуда "городяни"?); это ст.-слав. мъногъ, которое употреблялось как слово "много" (иначе откуда взялись "примножувати", "множник"?)

    Так вот в связи с этим-то я на самом деле и задавал вопросы:
    Почему и когда слово "муж"(в значении "супруг") стало "устаревшим" (почему?) и было заменено на "чоловік"?
    Почему и когда слова "второй", "город", "много" также "устарели" (действительно почему они "устарели"?) и были заменены на "другий", "місто" и "багато" соответственно?

    Вот над этими вопросами (в том числе) я и размышляю.


    И над этим вопросом размышляю тоже. Для этого и собираю факты.


    Я стараюсь рассмотреть любую аргументацию. Я всегда отношусь серьезно к аргументации собеседника и всегда проверяю ее на достоверность. Какая бы она несуразной не казалась на первый взгляд, всегда может оказаться, что она не безосновательна.

    А вот когда собеседник не утруждает себя аргументацией, а либо ссылается на известных только ему авторитетов, либо просто вешает ярлыки, тогда можно и пошалить...;)

    Если бы это было так (мать приравнивалась бы по важности функций воспитания до отца), тогда логично было бы предположить, что общее название для матери и отца выводилось бы не из корня одного из этих слов ("батько"-"мати"), а из иного более значимого корня. Например, в русском языке это производное от корня "род" слово "родители".


    Svjato, если в отсутствие содержательной аргументации Вы начнете вешать на меня какие-то ярлыки, типа "москаль" (как по мне, так москаль слово вовсе не обидное, но здесь главное не это, а то, что Вы стремитесь таким образом навесить на меня обидный с Вашей точки зрения ярлык), а я Вам в ответ скажу, что Вы себя зарекомендовали как "свидомит", как Вы думаете получится у нас содержательный разговор? Я уже вообще молчу о том, кто первый начал... :)

    Не затем, чтобы вешать ярлыки я сюда зашел.



    P.S. Приятно удивлен, что форум понимает старославянские буквы. Респект авторам форума.:good:
     
    Vadim Kharkov, 11 лис 2010
    #98
    • Подобається Подобається x 1
  20. Мікі

    Мікі Well-Known Member

    А вот пачаму українське "шлюб" звучить у росіян, як "брак"?
    Видається, шо узаконенное совокупленіє двух любящих сєрдєц і тєл ізначально приговорєно к "браку" по всем параметрам... Чортій-шоо_ОІ,
    І ще, наприклад, слово "язык" пхається у них куди тільки можна і не можна. У росіян це і "мова", і те шо в роті щьолкає, і у собаки болтаєцця, та й ще для чогось ;)...

    Порядка, ну нікакого в русском языке... Разобраться вообще невозможно...
     
    Мікі, 11 лис 2010
    #99
    • Подобається Подобається x 2
  21. Svjato

    Svjato Well-Known Member

    Чолом бити... Думаю де чоло там і голова - голова сім'ї. (може так?)
    Може від слова друг (другий)... (це лише моє бачення)


     
    Svjato, 11 лис 2010
    #100
    • Подобається Подобається x 1
Сторінка 5 з 61
Статус теми:
Закрита.
а де твій аватар? :)