Помогите разобраться с украинским языком

Довше за Руську вул. у Львові так точно!

 

-

как сказать... Малая Грузинская длиннее (а есть ещё Большая...)

 

Для интересующихся - вот тут - небольшая экскурсия по украинским местам Москвы.
Понравилось -
Тут же можно встретить маршрутку, едущую по замечательному маршруту «Улица Ивана Франко – улица Александра Довженко» .
Кстати - улицу Тургенева во Львове - уже переименовали? А в Москве из улицы Франка не стали делать "героев нквд"...
Думаю вопрос -

- ясен.

 

Особливості мови письма в Старій Україні

Повертаючись до теми гілки, зформульованої шановним Вадимом з Першостоличного міста, представлю шановному товариству свої міркування над проблемами нерозуміння коренів старої української мови(ІМХО)
Тільки я не вмію користуватись всякими ґаджетами типу "офтоп". За що перепрошую...
Писемні джерела Старої України знаками , синтаксисом та лексикою в першу чергу надзвичайно подібні до аналогічних джерел тогочасної та сьогоднішньої Московії і Росії.

Ця подібність дозволяє малоосвіченим чи однобічно вихованим на московській пропаганді людям помилково стверджувати, що староукраїнці користувались російською (правильно московитською) мовою. Це абсолютно невірно!!! Прообраз цієї мови тільки пізніше став основою російської.

При початковому поширенні письма із Півдня на Північ ,одночасно із поширенням візантійської церковщини ,стає зрозуміло, хто на кого мав вплив. Українське старе письмо зазнало мінімум впливу московитських писемних традицій впритул до 16ст. Тільки з 16ст починається копіювання русинами старих церковних джерел(свої були частково втрачені в набігах та пожежах загонів османів-турків-татар), що збереглись в стінах монастирів далеко на спокійній Півночі.

Виокремимо основні тези писемної традиції:



- письмова мова на території українських земель- церковнослов’янська(мова Кирила та Методія, мікс македонської та староболгарської).Причини у виборі саме її слід шукати у намаганні інституту церкви відрізнитись (?) , поширитись, започаткувати нові правила соціоповедінки, домінувати і т.д. серед посполитих громадян. Тодішнє суспільство не мало що протиставити чіткому масиву знаків близької до сприйняття на слух писемної мови. На мою суб’єктивну думку –даний тип письма зіграв злий жарт для староукраїнців в майбутньому. Поляки перші зрозуміли трагізм кирилиці через обмежений інформаційний ринок - перейшли на латину і стали першими в словянському світі.



- початок використання (обігу) мови зафіксовано в усіх ранніх (починаючи з 10ст) богослужбових книгах та літописах. Інших писемних традицій не зафіксовано або вони не збереглися через контроль церквою канонічності форми та змісту сакральних текстів.



- творити письмо могли окремі професійно – підготовлені писарі та переписувачі. Не зафіксовано масових писемних свідоцтв (записів) простих посполитих на селі та місті до 14ст. В оцьому твердженні відчувається втрата пріоритету та доказової бази перед ільменським Новгородом в плані креативності та масовості писарських умінь широким загалом. Але не в плані тлумачення створених текстів(повідомлення Павла Алепського).

З кінця 14ст –початку 15ст. починається відстеження широкої появи різних документів із значним вкрапленням живої мови на теренах України та Волощини, що служить підтвердженням тези про доступність шкіл ширшому загалу. За чий кошт існували дані школи? Очевидно, церкви…



- існує значна кількість літературних памяток, створених писемною мовою та латинкою.

Жодна з них не набула масового поширення між простолюдинами. !!!! Хоча зафіксовано широке цитування окремих (Слово про загибель Конашевича, Панегірики на відомих тогочасних діячів, і т.д.).
Це основне підтвердження у відчуженні мови письма від мови народних бувальщин(билин), казок та пісень, тобто мови простого народу.



- потреба створення мовних граматик визріла лишень у 16ст.(???). До цього часу навчання базувалось на використанні грецьких правил(читай болгарських чи македонських). Церква відносила дане письмо в розряд сакральних процедур і ревно берегла його відмінність (святість) від місцевих говірок. Ось причина спорідненості правил синтаксичноі побудови речень у східних словян. Плюсквамперфект усувався та усувається аполеґетами єдності словянських народів (читай ісконніками) .



- використання «чистої» письмової мови не дозволяло провести ідентифікацію її автора з вибраним географічним чи політичним краєм, областю. Границі її використання , наприклад, у 10 ст. простягались від Балкан до Чернігова, і від Новгорода на Ільмені (???) до Афону на півдні. Тобто в межах тогочасної Руси- України панувала як єдина, без жодної конкуренції, писемна норма.



- Граматики Полетики та Смотрицького постали на вимогу часу та зафіксували подальше розходження даної мови в межах праслов’янського світу(турецька навала в Європу обрізала вільний обмін текстів, пересування громадян та товарів із первинним осередком творців письма. Польща стала католицьким рупором та цуралась свого словянського спадку. Втрата європейських джерел письма відчутно позначиться пізніше через втрату інших культурних обмінів, запозичень та конкуренцій. Шлях на північ був обрубаний знищенням Новгорода та Пскова. Україна зосталась в духовній єдності тільки з Литвинами(Білоруссю).). Єдність у спільному існуванні письма (до16ст ) на територіях сучасних України, Білорусії та Московщини воно (письмо) зобов’язане інституту церкви з осередком у Константинополі. Тобто, спільність писемної мови зобов’язана відсутності автономних церков у різних тогочасних державних формуваннях.



-Підкреслимо, ще одну особливість –ординська за сутністю Московія не взяла вже високо розвинуту арабську мову чи тільки шрифт (такі підстави дозволяють робити багато чисельні приклади використання вязі в текстах та матеріальних памятках!!!) в якості державної завдяки існуванню константинопольських інституцій церкви на своїй території та литовських напрацювань в сфері граматики письма, сама доклавши в розвитку його(письма ж звісно) мінімум зусиль!!!



- Ще раз наголосимо – спільність писемного спадку заслуга лишень в клерикальності тогочасного суспільства та спільності його форми. Про жодні (ніякі) етноподібності спільнот не можна робити висновок виходячи із аналізу церковних та бюрократичних письмових документів епохи до 16ст. Тим більше про існування якогось єдиного народу.



- Усвідомлення феодальним суспільством потреби наближення мови письма до розмовної мови відбувається протягом тривалого часу (зароджується в добу Литовського правління, словник Беринди) а не протягом одного покоління. Закінчення цієї необхідності співпадає із появою літературної мови як в Україні(окрема від церковнослов’янської лексика, фонетика та граматика) так і Росії ( мінімальна відмінність від старослов’янської через брак лексичного матеріалу та відсутністю і шкідливістю проблеми свого етновиокремлення. Громадянська основа Росії суть «крестіяни» а не особи, дотичні до якогось конкретного племені чи племен. Сьогодні вже насильницький термін «русскіє» закриває етнічні відмінності лояльних громадян і підсилює ці відмінності у зневажальній формі до нелояльних –кавказці, чуркі, бандерлоги та ін. ).

Здається, вдалось

 

Как правильно будет - "думать по украински" или "думать украинскою"?

 

- я думаю, от результата зависит. Если свидом - значит, "думаешь по-украински", если несвидом - то хоть украинскою, хоть российскою, хохол от москаля недалеко ушел... Как-то так. Громадо?

 

Правильно буде - думати!

 

А зачем с ним разбираться , с эти украинским языком ? Украинский язык должен быть наряду со всеми языками , на которых разговаривают люди на территории Украины.

 

Свято, после Ваших историй про перестрелку артиллерии с боевыми машинами как-то я стал воспринимать Вас, исключительно, в разделе "Юмор".

 

...тяжко вiдразу розтлумачити...

 

Дізбатя, ви запитайте Чорнобильця, чи англійська мова в США - це язік наряду з другімі язікамі, або Полковника чи в РФ рускій язік єта язік наряду з другімі...

 

Ви знаєте, після ваших відповідей в цій же темі, я почав сумніватися, що ви взагалі маєте якесь відношення до армій...

 

У книзі 1842 року «Корнеслов русского языка» Федора Шимкевича приведена широка класифікація словянськіх наречій (більш ніж 20 ) і окремим рядком написано - Украинское...поряд з Польським, Богемським і т.д... і це все схвалено царським цензором!!..НЕпорядок явний в руссском мірє...

Запитання до Вадіма. Слово "рід-род" БІЛЬШЕ не цікавить? у поляків воно чомусь через "оу" пишеться?

До питання незалежності укрмови від росязика та залежності останнього від фонетики українських слів.

Дуже цікавий момент. Для себе тут знайшов початкове звучання слова «редька» як рідька
Потреба у такій форма була зумовлена для усунення виключень із правила у написанні букви «Ять» у старовинних текстах. Відомо, що «Ять» кацапи пишуть (писали) у тому місці де явно українці вимовляють «і».
Наприклад слово «вЕчЕрЪ» ставило у тупик гімназистів. На місці котрого Е потрібно ставити той зловіщий "Ять" ???Для староукраїнця поставити цей значок у правильному місці було так же легко, як два пальці обіс...

І ще одне. Підкажіть ,будь-ласка, чому мене лишили права підпису.??? Довго придумував, модернізував,потів над старою козацькою приказкою. І ось , що вийшло Чоловік,що стріляє, у пошуках Бога, кулі носящоґо

 

Я всегда готов поддержать посты по теме ветки...

ORoss, а почему Вы использовали разное написание слов обозначающих этническую принадлежность языка ("укрмова" и "росязык"). (Да еще и гигантскими буквами.) Разве в украинском языке правила предписывают иное написание слова обозначающего принадлежность к русскому языку в отличие от всех остальных?

Или Вы использовали слово "росязык" с намерением каким-то образом оскорбить и задеть русских форумчан? (Непонятно, правда, каким образом?... )

Если верна последняя версия, то могу Вам сказать что опускаясь ниже плинтуса, Вы теряете саму возможность кого-то задеть... Отсюдя следует добрый совет: не опускайтесь ниже плинтуса...

 

Образити нікого не стараюсь. Я тільки відстоюю свою гідність...Кожного нас Господь розділив в народженні окремою мовою. У всьому іншому потрібно знаходити порозуміння. Світ занадто тісний та складний- життя занадто коротке...

По-суті. Ну не має в моїй мові слова "русскій".Розумієте, н-е-м-а-є! Є російська мова. І руська як староукраїнська. Все. Для громадян ,відповідно, росіянин чи в минулому московит.
Для вираження протидії словам типу свідоміти, хохли іт.д я використовую єдине і надзвичайно урівнююче - кацапи. Вперше я його прочитав в дитячій книжці С. Руданського. Не памятаю назви. За 20 років України я його не бачив..Як зловили хохла і хочуть його зарізати. Батько точить ножа а малий синок бігає навкруг і приговорює :- Кончай тачіть! Давай рєзать... До сьогодні памятаю....
А тепер чесно скажіть ви - який справжній намір переслідує вибір вашої теми???
Володіючи тільки іССконними джерелами та міфами бажаєте найти точки дотику з автономною мовою та культурою? Саме з тією, що влила у ваш світ начала(початки) як словянського світу....
Нехай моя мова сільська та недорозвинена. Бог з вами. Але чому ви не залишити її в спокої.????
Щось тут не так. І ми з вами прекрасно знаємо - що....

 

Эх Педро, Педро. НИчего вы не знаете про цивилизацию.

States and territories that are officially bi- or trilingual
Hawaii (English and Hawaiian) (1978)
American Samoa (Samoan and English)
Guam (Chamorro and English)
Northern Mariana Islands (English, Chamorro, and Carolinian)
Puerto Rico (Spanish and English) (1993)

States that are de facto bilingual
Louisiana (English and French legally recognized, although there is no official language) (1974)
Maine (English and French both de facto)
New Mexico (English and Spanish both de facto)[40]
[edit] Status of other languagesThe State of Alaska provides voting information in Iñupiaq, Central Yup'ik, Gwich'in, Siberian Yupik, Koyukon, and Tagalog, as well as English.

California has agreed to allow the publication of state documents in other languages to represent minority groups and immigrant communities. Languages such as Spanish, Chinese, Korean, Tagalog, Persian, Russian, Vietnamese, and Thai appear in official state documents, and the Department of Motor Vehicles publishes in 9 languages.[41]

In New Mexico, although the state constitution does not specify an official language, laws are published in English and Spanish, and government material and services

 

-

вот думаю, не извиниться ли...

 

Вітаються любі намагання зрозуміти ....

 

По сути. Допускаю и охотно верю, что слов "русскій" и "руський" в Вашем лексиконе нет. Однако, Вы не поняли вопрос. Попробую повторить другими словами. Очевидно, что слова "мова" и "язик" в Вашем лексиконе есть (см.свой пост здесь: http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=780894&postcount=793). В связи с этим у меня был следующий вопрос: "почему в своем посте Вы употребили оба этих разных слова по отношению к одному понятию (язык народа)? Есть ли в украинском языке какие-то нормы предписывающие применять слово "мова" по отношению к украинскому языку и слово "язик" исключительно к русскому языку или это Ваша собственная лингвистическая конструкция? Если это Ваша конструкция. то с какой целью Вы ее употребили?" Только и всего. Так понятно? Может, Вы как носитель языка объясните мне тонкости его применения пока мне недоступные.

Честно? Ну хорошо... Видите ли, где-то полтора года назад меня заинтересовал украинский язык (наконец-то Ваши коллеги добились своего ). Когда я попытался самостоятельно разобраться с корнями некоторых украинских слов и проследить их происхождение я столкнулся с некоторыми, непонятными для меня фактами, когда существующие в языке слова со старославянскими корнями замещались новыми преимущественно германского, латинского или польского происхождения. Я, естественно, обратил на это явление свое внимание, но объяснения этому факту сам найти не смог (во всяком случае мое объяснение не вполне удовлетворило меня самого). Поэтому я и обратился за помощью к носителям языка. В надежде, что на форуме окажутся профессинальные лингвисты и филологи-украинисты, которые смогут помочь мне с ответами на вопросы.

Вот как бы и все...

 

Блажен, кто верует....
Нет, нет.
А вдруг?