Помогите разобраться с украинским языком

а тому, що в українській мові є і гОрод, і град, і місто!!!

 

Ну чого вже аж так
Особисто мені було цікаво поспілкуватися зі словниками і відкрити багато нового. Саме по собі рахування слів звичайно безперспективне, так можна цілого Фасмера-Даля-Грінченка і ще купу етимологічних словників перебрати до самої старості, але ті закиди в таких людей завжди подібні, всюди фігурують ті альтанки, амбасади і аматори...Задайте пошук в гугл і зразу побачите. А так принаймні для себе щось почерпнув, більше, ніж з безкінечних тем про Юльку, Юща, Януковича ....

 

Діалектні відмінності москальського діалекту

Розподіл діалектів української у східній Европі

Понуре гівно - ваш діалект. Ви зовсім не знаєтесь у мовах.

Москальський діалект має виразні відмінні риси у фонетиці, морфології та лексиці.
У фонетиці такими особливостями є наявність «ро», «ло» і «ре», «ле» в коренях слів між приголосними на відміну від наддніпрянського та західного діалекту, де вживаються «ри», «ли» і «ри», «льо» (моск. «крошить», «глотать», «тревога», «слеза», укр. «кришити», «глитати», «тривога»), вимова сполучень м'яких зубних і шиплячих з [j] при довгих м'яких приголосних в інших діалектах (моск. «платье», «судья», укр. «плаття», «суддя»), вибухове [g] при фарингальному [] в українській мові (порівняти моск. «город» ['gorat], укр. «город» [o'rod]). У москальському діалекті кінцеві приголосні оглушуються. Набагато менше, ніж в інших, використовується фонетичний закон милозвуччя (для зменшення збігу голосних або приголосних): моск. иду к ней — пришел ко мне; иду с ней [нею] — пришел со мной; под нами — подо мной, в українській: чергування сполучників і — й, прийменників у — в — уві, дієслівних часток ся — сь, фонетичне модифікування прийменників з — зі(зо) — із, під — піді — підо, к — ік, часток би — б, сполучників хоч — хоча, же — ж, префіксів від(віді) — од; з — зі — із тощо, також чергуються початкові літери коренів слів: іти — йти, Іван — Йван, весь — увесь, ще — іще, там — отам, ця — оця, йон-іон. В москальському діалекті поширене "акання" (вимовляють ненаголошену о як а збоченці). Також поряд поступово стає очевидним наближення до "якання". Не буде дивно, якщо через сторіччя літературною Великоросійською правильно буде саме "Чяво?".

У морфології такими особливостями є відсутність кличного відмінка (моск. «брат!», «сын!», укр. «брате!», «сину!»), хоча у розмовній мові при звертанні до людей по-імені вживаються форми з нульовим закінченням (моск. «Гена» — «Ген!»), відсутність чергування «к», «г», «х» з «ц», «з», «с» у відмінкових формах іменників (моск. «нога» — «на ноге», укр. «нога» — «на нозі»), широке розповсюдження форми називного відмінка множини з закінченням -а (-я) під наголосом у іменників не середнього роду (моск. «учителя», укр. «вчителі»). На відміну від москальського, в наддніпрянському діалекті| 4 часи дієслів, а не 3 (поряд з минулим, теперішній та майбутнім — давноминулий, «я був ходив»), три числа, на одну дієслівну та іменникову форму більше, збереглася четверта відміна, суттєво багатше суфіксальне словоутворення.

 

Напевне і такі люди потрібні...

 

Поясніть чому "Повесть временных лет" написана на рускій мові, а не на українській?

 

В москальському діалекті зникли такі можливості української мови

Іменник:
Число: Двоїна
Відміна: ІV-та
Відмінок: Кличний
Лексика: Певна кількість слів з повноголосими змінилась на слова з неповноголосоми;

Дієслово
Час: Давноминулий
Форма: Спонукальна, перша особа множини (себто - будьмо та будемо - будєм)

Прикметник
Суфікси пестливості
Щоякнайвищий ступінь порівняння (утворюється додаванням що+як+найвищий ступінь)
Закінчення ого в родовому відмінку (вимовляються як [аво] чи [ава])

Загальна фонетика:
Звук о в ненаголошеній позиції
Відсутня (майже відсутня) милозвучність
і-й (та)
у-в (ув, уві)
ся-сь
з-зі(зо)-із
під — піді — підо
к — ік
би — б
хоч — хоча
же — ж
від(віді) — од

Загальна граматика:
Надзвичайно часте пом'якшення гортанних, чого ніколи не допускала давньоукраїнська мова
Відсутнє чергування гзж, кцч, хсш іменникових відмінків при м'якому закінченні
Слова "гибель", "Киев", хитрый, кидать...


Приклади москальського діалекту

Декілька найтиповіших прикладів використання діалекту: « Fuckin fuck, хули привязался, ты бля, с животной фамилией? Пятница в моей религии - священный день, мои боги предают тебя анафеме, еблоид, тебе понятно? »
« Анальчик иди ко мне родной, я тебе чучу запиздрючу. Смешно, я аж плякал ))))) »
« Это не поможет мне засунуть свою здаровую балду в маленький кошачий анус, посоветуй что нибудь ( »
« Соблазнительные интим стрижки -это твое мощное оружие! »


Трохи канонічного: « Убйся объ стну нахъ! »

 

Оригінал читали?

 

навіть москалі визнали, що ПВЛ написана древньослов'янською, а тут таке печерне "маларасійства"...

 

Добре, нам не відомий оригінал. Але все одно всі пам"ятки про Русь збереглись на півночі: літописи і т.д. А в нас нічого.
І признайтесь, галичани, ваша мета відірвати Україну від Росії і знов в унію загнати?

 

Поширення москальського діалекту

Зона зараження

Діалект набув поширення, завдячуючи переважно зусиллям товстого тролінгу російськими царями численних земель та придворним історикам, які своїми працями затвердили стереотип, неначе Україна до Русі має відношення опосередковане, в той час, як Московія - найбільш пряме (З цього приводу навіть назву взяли - Росія, Русь з грецької).
Загалом впродовж історії ми бачили неспинне розширення меж вживання діалекту. Чому Московія прагне замістити своїм ущербним діалектом більш багатий надніпрянський чи західний дізнаєтесь у статті москальська ментальність.

Сучасний статус

Ех,... більше б таких учителів! Наразі активно форситься російським урядом як "загальнозрозумілий". Фактично, є офіційним у, відповідно, Росії, Білорусії, Казахстані та Киргизстані і прагне бути нав'язаний Україні. Численні проросійські партії, такі як партія регіонів, прогресивні соціалісти, з якогось диву хочуть діалекту державного статусу.

Москальський діалект та російська мова

Серед населення Московії побутує думка, що москальський діалект - то не діалект, а повноцінна мова. Насправді т. з. "російська мова" - мем у стилі форсед російської пропаґанди на Україні. Вся суть у тому, що, аби повести за собою нарід, необхідно вигадати якусь велику ілюзію. От і вигадало керівництво спочатку, що Московія то не Московія, а Росія (якби сказали Русь - ніхто би не повірив), потім байку про Великоросійську мову. Навіть кілька разів забороняли, та як кажуть "ні, не огидно, що природньо...", от і наддніпрянський найповніший діалект не вмре завдяки своїй красі та природності, чого не можна сказати про діалект москальський, який якби його не форсили, давно би сконав у власній нікчемності.

Способи позбутися звички чи вродженого комплексу використовувати москальський діалект

Сучасна наука стверджує, що існує лише один спосіб позбутися такого горя в житті - пиздити себе ломом три рази на день. Ще можна фізично себе зоборонити чи піддати злісним самокатуванням.

 

Чому ви так ненавидете росіян? Я розумію так, що ви уніати і нелюбите православ"я й інші конфесії і хочете українців знов загнати в унію.

 

Наддніпрянський діалект

Розподіл діалектів української у східній Европі

Наддніпрянський діалект - центральний і основний діалект української, з якого й постала літературна мова (із певними узгодженнями з західним діалектом) та інші п'ять діалектів. Також є найархаїчнішим діалектом, учені стверджують, що він, попри зміни у деталях, суттєво не змінився у загальному плані з часів Руси, був її основною народною мовою, основа якої була закладена ще у VII столітті при переселенні руських племен на територію України
Наразі є основним діалектом Великої України, поширюючись по її теренах од стольного міста Києва і козачих земель околиць Тясмину.


Виникнення

Цілком закономірним є той факт, що наддніпрянський діалект розвинувся з говірок різних слов'янських племен Наддніпрянщини (полян, древлян, тощо). Згодом, з удосконаленням видів зв'язку, ці говірки злилися і розвивалися однією силою, маючи незначні відмінності між місцевостями. Розвиваючись на протязі багатьох століть і поширюючись по теренах України(таких як Дике Поле, Слобожащина, Приазов'я, Буджак і Таврія), наддніпрянський діалект трансформувався в літературну українську мову, стараннями Котляревського, що писав полтавською говіркою, Шевченка, що послуговувався київською говіркою, інших визначних діячів таких як члени Кирило-Методіївського братства та митці-літератори кінця XIX століття. Палким захисником наддніпрянського діалекту (особливо київської говірки) од т. зв. "галицької змови в мові" був Іван Нечуй-Левицький, який писав живою іскристою мовою селян, що проживали коло ріки Рось.

 

То ви певно з глузду з'їхали, раз таке кажете!

П.С. Не признайтесь, а зізнайтесь, якщо вже українською пишете

 

Сучасність
Намагання московщини знищити наддніпрянський діалект


Наразі наддніпрянський діалект майже витиснений з Києва, в інших містах часто змішується з москальським діалектом, утворюючи суржик - результат нашого провінціалізму та колонізаторської політики московських загарбників. Хоча навіть суржик з відхилом до наддніпрянщини причаровує милозвучністю - фактично він існує лише завдяки несвідомим моральним виродкам, які не цінують власну форму вираження, вважаючи мову чимось назразок коду передачі даних. Це ж саме наддніпрянський діалект прославив українську, як одну з наймилозвучніших мов!

 

То він москалів не любить, певно йому більше родини постріляли...

---------- Додано в 00:29 ---------- Попередній допис був написаний в 00:28 ----------

Я не розрізняю конфесії - для мене є святе письмо.
Хочете до нього щось додати? тоді почитайте останні 2 вірші...

 

Хай собі буде в нас державна українська. А говорить кожний як хоче, ок?

---------- Додано в 00:34 ---------- Попередній допис був написаний в 00:31 ----------

Для декого суржик рідна мова, бо так говорять наші батьки, дідусі, бабусі.

 

Я вам вже 10 сторінок про це...

Ось подумайте - хто вам колись сказав - не маєш права говорити російською.
(відповідати не треба - для себе висновки зробіть...)

---------- Додано в 00:37 ---------- Попередній допис був написаний в 00:35 ----------

Чоловіче! Я ярий прихильник зберегти усі діалекти, які божій ласці ще збереглися. Давайте їх збережемо!

Як? Журналів на українській немає, а ви про діалекти...

 

:vo: )))))))))

 

Это конечно да. Однако, я говорил не об окончаниях (и не о суффиксах). Это все сравнительно легко изменяемые части слова на уровне диалектов. Мне представляется интереснее проследить как и почему меняются корни слов как их основа. Меняй суффиксы, окончания и слово все равно останется понятным для родственных языков. А вот поменяв корень слова мы меняем его до неузнаваемости. Тут уж без переводчика не обойтись, чем и начинают безмерно гордиться представители недавно образованных этносов. Действительно, как без специального изучения языка русский человек может понять, что "аркуш" - это на самом деле "лист", а "будинок" - это "дом"?
Именно поэтому я и предложил посмотреть на корни слов, а не на их суффиксы, окончания и правила спряжения.

Я уже писал, что в украинских словарях мы можем найти практически любое слово (еще бы - 250 000 слов: еще один предмет для гордости ). Однако, что написано на украинских посольствах? Какая табличка? Каким словом обозначается крупный населенный пункт на местности и на картах? Чем занимаются люди, которые возводят дома (будуют или строят)? Тут на соседней ветке один форумчанин радостно сообщал, что в утренней передаче на каком-то общеукраинском ТВ канале ведущие пьют кофе из "філіжанок" (Припоминаю, вроде тоже видел.). А Вы говорите: "Не преувеличивайте".

А вобще, я конечно, переоценил возможный уровень ведения дискуссии (к Вам, Фрезія, это не относится).

Вместо обсуждения вопросов я получил в ответ безапеляционные фразы типа: "я так считаю и больше никак считать не собираюсь" и "я так и знал чего он хочет"(это в мой адрес ). Ну и, естественно, оффтоп (для этой ветки) в виде набора штампов о "нерусском русском языке" (либо готовые выводы призванные зомбировать читателя, либо обычная фальсификация фактов, как в случае с копипастом из статьи Деружинского в которой он приписывает лингвисту Улуханову не разделяемое им суждение).

Ветка постепенно превращается в т.н. "хохлосрач", что само по себе неприятно.

Поэтому хочу поблагодарить gvorn-а и Фрезію за оппонирование. Я для себя узнал кое-что новое из Ваших постов. Из активной переписки выхожу, но не прощаюсь.

По мере появления новых материалов - буду их здесь выкладывать...

 

ах, це ж треба, самий що не є земляк - по маминій лінії! розцілувала би..

Знаєте, в Києві на Оболоні є православна церква, в якій правиться мовою країни, на землі якої ця церква стоїть - українською (так як у Чехії - чеською, у православній хорватській - хорватською і т.д.), молитви читаються зрозумілою для всіх рідною мовою, співають - теж українці.. і така чудова аура в тій малій церковці, так все по-людськи що не передати (і не порівняти з МПЦ - "не в обиду будь сказано", може бути що просто збіг такий).
Я - православна, і поважаю росіян, у яких є своя - величезна - територія, свої землі зі своїми назвами річок і міст, зі своїм фольклором, традицією і історією. Чому б кожному народу не жити зі своєю мовою, церквою, традиціями, історією - і їздити один до одного у гості, а не робити комунальну квартиру, де панує той хто нахабніший?..
Справа не у православній вірі, а в імперських амбіціях і бажанню "об'єднувати" всіх - зі своїм. Як у колишньому давньому мультику про чарівну антилопу.. коли падишах "помилково" висипав чужі золоті собі до скрині і сказав що ая-яй, але вже не віддасть їх - бо вони вже змішалися із його і тепер не розрізнити де чиї, а свого він ніколи і нікому не віддавав.