Помогите разобраться с украинским языком

Тема у розділі 'Мовне питання', створена користувачем Vadim Kharkov, 8 лис 2010.

Статус теми:
Закрита.
Сторінка 20 з 61
  1. ORoss

    ORoss Well-Known Member

    Оба-на! Приїхали
    Заперечую...Категорично...
    Відсилаю до роботи Брайчевського "Утверждение христианства на Руси".К.біля1980р (ІМХО)
    Чому ж тоді її син Святослав ввязався у боротьбу з базилевсами Візантії за болгарські землі під містом із сучасною назвою Пліска?
    Співзвучання між Пліска та Псков не зауважуєте? Наступний арґумент полягає у існуванні літописів із закресленим словом Пліска і зверху напис іншим почерком Псков.
    Не посилайтесь на московські джерела! Якщо бажаєте знати правду...
     
    ORoss, 16 лис 2010
    #381
    • Подобається Подобається x 2
  2. Фрезія

    Фрезія Well-Known Member

    А є таке слово?..
    Дивно, у Толстого, Достоєвського, Тургенєва, Буніна не зустрічала. І в казках братів Грим (у перекладі) - теж.

    Навпаки, "кромка" - якраз зберегло в російській мові первісний корінь, я ті слова які згадала в українській і російській наводила всі підряд.
    Що ж до "крой"- "крій", то це основне слово, від якого є похідні, які немає сенсу наводити, вони малоінформативні: розкрій, викрійка і т.і. основа - крій/крой.
    точно! як же це я забула:
    ..что ищет он в стране далеком,
    что кинул он в краю родном?

    Так, "окраина" - є таке слово.
    Історично так склалося, що міста будувалися замкнено, округлої форми - захищалися мурами, стінами.. тому "окол-иця" - це та місцевість, що довкіл міста (чи села). А "окраїна"="окраина" - це щось за межами свого краю, ширше, більш розпливчасте поняття. Те що воно спільне в обох мовах- дуже добре.

    Я ж і кажу, чим давніші російські слова - тим більше схожі на сучасні українські: край, окраина, ибо, вечОр, криница.. і кресало навіть!.. ;)
    Топоніміка (збережена дотепер в усній мові) річок і назв селищ більше може розказати про мову автохонного населення, аніж переписані багато разів дослідження..
    Річки Псковської області:
    Яня, Шелонь, Череха, Уща, Утроя, Уза, Толба, Сороть, Ситня, Пиуза і т.д.
    http://ru.wikipedia.org/wiki/Категория:Реки_Псковской_области
    Але це вже геть відхилення від теми.
     
    Фрезія, 16 лис 2010
    #382
    • Подобається Подобається x 5
  4. ORoss

    ORoss Well-Known Member

    Шановний! Віра тут недоречна. Ви явно не бажаєте признати різницю між письмовою мовою(церковнословянською) та живою мовою -руською чи староукраїнською. Тобто мовою автохтонних предків сучасних українців на своїх етнічних землях.
    Московити не доложили жодної праці до творення нашої мови. Вони продукт змішування словян (русинів,лехітів та ін. ) із місцевими угро-фінськими племенами. При тій же державній мові, розквітлій у Києві в часи його піднесення -тій же церковнославянській...Плюс правосравіє..Ось де подібність і ,звідси, пиха за панславянізм.
    Якби не було б Переяслава - ми б і далі носили русинське чи руське імя.
     
    ORoss, 16 лис 2010
    #383
    • Подобається Подобається x 5
  5. Брацлавчанин

    Брацлавчанин Well-Known Member

    Ми теж не чисті слов"яни. Ми козаки - результат змішення русичів і степових кочівників.
     
    Брацлавчанин, 16 лис 2010
    #384
  6. Nevermind

    Nevermind Просто персона

     
    Nevermind, 16 лис 2010
    #385
    • Подобається Подобається x 3
  7. Vadim Kharkov

    Vadim Kharkov миється в бані

    Что же Вы считаете, что на ТВ нет литературных редакторов? А раз они есть значит - работают...;) Например на 1+1 в новостях ТСН исключительно "міліціянти". Те же самые "міліціянти" у нас в Харькове на аваковских телеканалах (а их несколько) в новостях АТН (каждые полчаса на трех каналах). Они еще демонстративно в репортажах делали закадровый перевод на украинский интервью с героями телесюжетов (Как будто в Харькове никто не понимает языка на котором говорят люди у которых берут интервью, а говорят они по-русски, естественно. Уже и первый национальный перестал заниматься этой порнографией, а местные - продолжали. Недавно, уже после выборов вроде перестали...)


    А что Вас бы удивило, если бы выснилось, что слово "борщ" тоже заимствование? ;) В свете происхождения слова "буряк" я бы воспринял это как должное. ;)
    Однако, должен Вас успокоить: слово борщ имеет славянские корни и, скорее всего, связано с названием растения "борщевник".:)
     
    Vadim Kharkov, 16 лис 2010
    #386
    • Подобається Подобається x 1
  8. Svjato

    Svjato Well-Known Member

    Довго думали, щоб бздур сказати?
    Всім відомо що серед козаків були навіть мурини
     
    Svjato, 16 лис 2010
    #387
  9. gvorn

    gvorn Well-Known Member

     
    gvorn, 16 лис 2010
    #388
    • Подобається Подобається x 2
  10. Boris_Kiev

    Boris_Kiev Дуже важлива персона

    Ви цю рослину вживаєте як їжу?
    Більше питань не маю.
    http://kp.ru/daily/24134/353961/
     
    Boris_Kiev, 16 лис 2010
    #389
    • Подобається Подобається x 5
  11. Svjato

    Svjato Well-Known Member

    Та ну?
    Вже не русскі?
     
    Svjato, 16 лис 2010
    #390
  12. gvorn

    gvorn Well-Known Member

    Що цікаво - в Етимологічному словнику української мови якраз щось і написано про юшку з борщівника о_О
     
    gvorn, 16 лис 2010
    #391
    • Подобається Подобається x 2
  13. Svjato

    Svjato Well-Known Member

     
    Svjato, 16 лис 2010
    #392
    • Подобається Подобається x 4
  14. gvorn

    gvorn Well-Known Member

    От тут http://medicina.kharkov.ua/medicinal-plant/377-heracleum-sphondylium.html наприклад дуже суперечлива стаття про борщівник - з одної сторони використовувався колись для борщу, з іншої - дуже отруйна, вживається як послаблювальне :)
     
    gvorn, 16 лис 2010
    #393
    • Подобається Подобається x 4
  15. Gron

    Gron тафгай

    Тю, так з борщівника москалів пригощали, а собі простий, та з пампушками з часником.
     
    Gron, 16 лис 2010
    #394
    • Подобається Подобається x 6
  16. premium

    premium Well-Known Member

    Козаки 16ст. - це на 45% вихідці з України і на 40% з Білорусі, решта москвини, ляхи, чехи та інші, тобто в абсолютно переважній більшості вони були слов'янами і русами за походженням (див. реєстр).
    Тому говоріть таке лише про себе, бо дійсно світогляд у вас абсолютно не слов'янський.
     
    premium, 16 лис 2010
    #395
    • Подобається Подобається x 3
  17. Брацлавчанин

    Брацлавчанин Well-Known Member

    Ви щось чули про чорних клобуків? Їхні головні міста на Русі були Черкаси, Канів і Торчеськ. Чому в козаків карі очі, оселедець, довгі вуса, шаровари? І які білоруси? Не смішіть. ще скажіть, що козаки акали, цокали і дзекали як білоруси...

    ---------- Додано в 23:17 ---------- Попередній допис був написаний в 23:10 ----------

    Я люблю наддніпрянську культутру, але зараз її перетворюють в галицьку. Тому краще я вже буду кубанським чи донським козаком.

    ---------- Додано в 23:22 ---------- Попередній допис був написаний в 23:17 ----------
    Рус(ь)кі козаки.
     
    Брацлавчанин, 16 лис 2010
    #396
  18. Svjato

    Svjato Well-Known Member



    Не офтоп



    ---------- Додано в 23:31 ---------- Попередній допис був написаний в 23:30 ----------

    буряк
    буряк
    буряк
    буряк
    буряк
     
    Останнє редагування: 16 лис 2010
    Svjato, 16 лис 2010
    #397
    • Подобається Подобається x 5
  19. premium

    premium Well-Known Member



    Чорних клубоків розбили татари ще в 1240 році і вивели в полон в Азію, поселення їхні повністю запустіли.

    Якщо ви в очі не бачили реєстра козаків 1581-го року, то про що далі можна говорити.
    З реєстру чудово визначається національний склад і мова козаків:





    тобто ніяких татар і близько нема, одні слов'яни
    та на здоров'я, татарські гени з вас так і хлюпочуть
     
    premium, 16 лис 2010
    #398
    • Подобається Подобається x 4
  20. Svjato

    Svjato Well-Known Member

    Бляха! :preved: Та у вас прогрес!!!
     
    Svjato, 16 лис 2010
    #399
  21. Dzeko

    Dzeko Well-Known Member

    Москальський діалект - один з шести крупних діалектів української мови. Історично сформувався набагато пізніше літературної української(14-15 століття), але тим не менш вважається носіями ледь не панівним. Загальна характеристика діалекту зводиться до значного псування українського вимовлення, хоча написання при цьому часто співпадає з українським.

    Ось так зрадники нашого діла назвали нас зрадниками своєї зради

    З кожним роком написана ними історія все більше достає.

    Діалект почав давати паростки вже після завоювання русинами та зрусішання фіно-угорських племен. Але виокремлюватися як окремий діалект, почав лише з від'єднанням від Руси Суздальської землі. Як можна прочитати у Ключевського, « ...акающие говоры Великороссии образовались при обрусении чудских племен. Восточные инородцы, русея, вообще переиначивали усвояемый язык, портили его фонетику, переполняя ее твердыми гласными и неблагозвучными сочетаниями гласных с согласными. Обруселая Чудь не обогатила русского лексикона: академик Грот насчитал всего около 60финских слов, вошедших большею частью в русский язык северных губерний; лишь немногие подслушаны в средней Великороссии, например пахтать, пурга, ряса, кулепня (деревня). Но, не пестря лексики, чудская примесь портила говор, внося в него чуждые звуки и звуковые сочетания....". »

    ---------- Додано в 23:42 ---------- Попередній допис був написаний в 23:42 ----------

    Взагалі, якщо наддніпрянський та західний діалекти формувалися на народній основі, певний час будучи навіть офіційною мовою Великого Князівства Литовського, то москальський усебічно піддавався впливу церковнослов'янської мови з лексичного боку(наповнення москальської лексики болгаризмами та архаїзмами). До них належать, наприклад, такі звичні слова, як вещь, время, воздух, восторг, глагол, изъять, награда, облако, общий, сочинить, тщетный, чрезмерный і багато інших, частина з яких співіснує із властиво москальськими дублетами, що відрізняються від церковнослов'янських за значенням або стилістично, порівняємо (церковнослов'янське слово приводиться першим): влачить / волочить, глава / голова, гражданин / горожанин, млечный / молочный, одежда / одёжа, разврат / разворот, рождать / рожать, страж / сторож й інші. Із церковнослов'янської в діалект запозичені й окремі морфеми (наприклад, дієслівні префікси 'из-, низ-, пред- и со-) і навіть окремі граматичні форми — наприклад, віддієслівні дієприкметники (порівн. церковнослов'янські за походженням дієприкметники текущий або горящий з відповідними їм москальськими формами текучий і горячий, що збереглися в сучасній мові як прикметники зі значенням постійної властивості) або форми дієслів типу трепещет (з невластивим українським формам чергуванням т/щ, порівн. москальське хохочет або лепечет). За своїм лексичним складом сучасний москальський діалект є в багатьох відношеннях близький до південнослов'янської болгарської мови. При формуванні лексичного стандарту інших діалектів літературної мови вплив церковнослов'янської (староболгарської) був меншим. Згідно стословних списків базової лексики Сводеша москальський діалект є набагато ближчою до наддніпрянського та балтійського (відповідно 86 % та 92 % спільних слів), ніж до південнослов'янської болгарської мови (74 :wacko:. Щоправда, незважаючи на розходження в граматиці, загальна для болгарської мови й москальського діалекту лексика в сучасній художній літературі становить близько 60 % і доходить до 80 % у публіцистиці.Загалом церковнослов'янські елементи пронизують всю структуру москальського діалекту – фонетику, морфологію, словник, стилістику – в незрівнянно більшому ступені, ніж, наприклад, латина – сучасну італійську мову.
    Назараз болгаризми з неповноголосими, що витіснили повноголосі аналоги староукраїнської мови(град-город, мразь-мороз, мрак- морок, сладкій-солодкий) проникли навіть в наддніпрянський діалект та активно захищаються особами, що не вчили історію мови далі ніж після 1922-ого року. Також багато хто зі сторонників "Живаґо вєлікарусскаґо язика" активно стверджує, що москальський діалект є ближчим до староукраїнської, аніж наддніпрянський, бо у ньому присутнє більше слів з неї і ніби ближча фонетика (хоча це так лише під дулом москальськоїросійської гвинтівки).
    На фонетику та структуру москальських говорів Карелії великий вплив справили фіно-угорські мови (мерянська, мокшанська, більшість балтійсько-фінських, частково — комі та марійська мова).
     
    Dzeko, 16 лис 2010
    #400
    • Подобається Подобається x 2
Сторінка 20 з 61
Статус теми:
Закрита.
а де твій аватар? :)