Помогите разобраться с украинским языком

То було воно? Чи не було? Чи віддати не захотіли?
Чи все знову переписано (ну ясно, що по литовськи) а оригінали знову десь щезли...?

 

Не-а...

Дело же не в словарях. А в реальном словоупотреблении. Любой литературный редактор исправит "міліціонера" на "міліціянта", "труд" на "працю", "строити" на "будувати" и т.д. И это есть реальное развитие языка. Его жизнь. А в этой жизни я вижу как коверкают язык. И самое странное, что все это делается под лозунгами возвращения к корням. Каким корням спрашиваю я? Немецким? Латинским? И получаю в ответ ярлыки. Театр абсурда натуральный.

Ага, помнят. Славяне папы римского... Может Вы когда нибудь слышали про такое полабское славянское племя "Бодричи"? Потом они стали "ободритами", а сегодня мы их от немцев не отличим. Да и они себя уже от немцев не отличат сами.
Память уходит по крупицам...

---------- Додано в 15:59 ---------- Попередній допис був написаний в 15:54 ----------

Я разве неясно выразился? Или у вас блок в сознании стоит?

Монет и указов, написанных на “литовском” в современном понимании языке не существует. Официальный язык делопроизводства - русский.

 

Загальні лозунги і звинувачення
А коли даєш аргументи, то перескакування на тему збереження слов"янських коренів. Коли в Росії слова використовують чи використовувалися колись, то все нормально, коли хтось інший запозичив - так "коверкают язык" і відхід від слов"янства...

 

Я стараюсь давать как раз выводы основанные на приведенных фактах (со ссылками.. ).

И где Вы увидели в моих словах обвинения? Только определения. Каждый делает свой выбор, но для меня принципиально, чтобы этот выбор был осознанным. Только и всего.

С чего Вы взяли, что я считаю нормальным коверканье русского языка? Где я такое говорил. Не нужно приписывать мне Ваши собственные выводы из приведенных мной фактов.

 

Ага, Альоша Поповіч чи Ілья Муромец говорили по українські. ха-ха.

 

Якщо я помилився, тоді вибачаюсь. Але коли відкинути Ваші аргументовані дописи з посиланнями на словники, то з всього решту складається таке враження

 

Російськомовними були Київ, Донбас, Кривбас, Харьков, Одеса, Миколаїв, Херсон, Алєксандровськ, Єкатєрінослав, Бердянськ, Маріуполь, Нікополь, Мелітополь, Крим, Єлізвєтоград, Луганськ. Не знаю як Полтава, Чернігів, Житомир, Кам"янець.

 

По-перше, не перегинайте палицю, на "міліціянта" ще ніхто не виправляє в газетах і на телебаченні, в передачах першого національного радіо (до речі, слухайте час від часу передачу "Слово" по неділям, о 10й ранку, особливо цікаві завжди пояснення правил і причин, витоків слів - від мовника, проф. Пономарева).
А по-друге, Ви самі можете стати дослідником мови і її коріння, аналізуючи різні слова на предмет мовних кущів - разом з мовознавцями, якщо їм не довіряєте (і я теж не всім із них довіряю ).
Тільки незапозичені, рідні слова мають свої корені скрізь по різним пластам мови - а отже, мають цілий кущ слів зі спільним коренем і логічними зв"язками. При запозиченні зв"язки часто рвуться.

Наприклад, праслав'янське *kr-/ker- "різати" (в продовження теми про криницю http://uk.wiktionary.org/wiki/к...B8ця) дає:
вкраяти (хліба), окраєць, "кріт" або є в гуцульському діалекті варіант - "кертина" (http://proridne.org/dictionary.html), кремсати, кравчиня, кравець, крій, кресати, (ви)кресати (напр., вогню, іскру), кресало, керниця (джерело, яма зі зрубом), (рідний) край, країна, крайка, криси (капелюха), край/пруг, пружок.

У всіх цих словах є елемент дії - "різання" (або землі - якщо це "край, країна", або хліба, дерев'яної конструкції зрубу - "керниця", кінця тканини якщо одяг, самої по собі дії рукою).

Російська мова: отрезать, краюха (хлеба), крот, кромсать, швея, швец, крой, высекать, вісечь (огня, искру), огниво, колодец, (родная) сторона, страна, кушак, поля (шляпы), кромка.

 

Вас це дивує?
Чи, може, пан чекав чогось іншого?

Звичайне месіанство. Тільки росіяни мають монополію називатися слов'янами. І православіє в них теж універсальний метр на істинність.

 

Не дивує. Просто констатація факту черговий раз

 

Короче накололи литовців, як завжди інші народи ... Чекісти блін.

То як про вчорашній борщ... заходьте завтра

До речі борщ з якої мови пішов? Невже знову з польської чи німецької?

---------- Додано в 17:06 ---------- Попередній допис був написаний в 17:01 ----------

Львів де забули?

---------- Додано в 17:07 ---------- Попередній допис був написаний в 17:06 ----------

Вони якось пов'язані з Києвом?

 

Чесно кажучи, мені все одно ким були і на якій мові говорили казкові герої що мали прототипів.
Але так поглянути.. то -ович - це типове українське закінчення.
І "-ець" українцями теж вживається при утворенні власних імен, наприклад, Бровари-броварець, і т.д.

Російською було би Алеша ПопОв, і Илья Муромец або Муромцев.
(цікаво, якщо це норма російського творення імен, то Суздалец, Псковец - були ще подібні до Муромця, герої?..)

Просто на «ов» заканчиваются фамилии, образованные от слов мужского рода, оканчивающихся на твёрдую согласную, «ц» и твёрдые шипящие в ударном слоге (Иван - Иванов, Козёл - Козлов, Кузнец - КузнецОв, Шиш - ШишОв). На «ев» и «ёв» - от оканчивающихся на «ь» и «й», а также мягкие согласные, шипящие и «ц» в безударном слоге (ЗАяц - ЗАйцев, Воробей - Воробьёв, Андрей - Андреев, Журавль - Журавлёв).А окончание «ин» соответствует фамилиям, образованным от слов 1-ого склонения, обычно это слова жен. рода, но и среди них много личных мужских имён, полных и уменьшительных: Голова - Головин, Илья - Ильин, Кузьма - Кузьмин, Ваня - Ванин, Миша - Мишин.
http://www.lovehate.ru/opinions/89139

 

Звичайно, це ж рускі богатирі, які були в Києві. Ілья Муромєц похований в Лаврі. князі Ігорь, Святослав, Володимир Красне Солнишко, Ольга говорили по-українські?

 

вибачте, але слід писати "українською, російською, англійською", а не "по-українськи,.." і т.д.
Родилась Ольга в нынешней Псковской (города Пскова тогда еще не было), а по житию – стране Плесковской, от веси Выбутцая, от языка варяжска, от рода же не княжеска, а от простых людей. Князь Игорь – будущий муж – встретил ее на охоте и влюбился в прекрасную молодую перевозчицу, перевозившую его через реку и поразившую князя весьма умными речами. Супругой Игоря Ольга стала в неполные 15 лет, а по смерти князя в 945 году стала полноправной правительницей из-за малолетства сына Святослава.
http://lenazar.narod.ru/Olga.htm
..хто його зна якою мовою вона могла говорити. "Псков" - це яке слово, від якого кореня походить, що означає?..

Существуют две версии происхождения названия города. Согласно первой название Пьсков (Плесков, Пльсков) связано с рекой Пскова и происходит от древнерусского слова «плесъ» — часть реки между двумя излучинами.
По второй версии название происходит от слова piskawa (по-ливски), pihkwa, piskwa (по-эстонски), означающих «смолистая вода» и отражает полиэтничность раннего населения города. Другие толкования гидронима — «плеск», «блеск», «рыбная река», «песок». Археологами установлено, что в Пскове X—XI вв. жили предки славян — псковских кривичей, представители прибалтийско-финских, балтских и скандинавских племён.
http://ru.wikipedia.org/wiki/Псков
До-речі, "древнерусское" слово цілком українське - плесо. Досі є не архаїчним, а сучасним.

 

Хочете - вірте, що на Русі говорили по-українські. Я вірю, що по-рускі, і це мова найближча до російської. Для мене 2 рідних мови: російська і українська.

 

Один поляк, здається, Юліуш Словацький, казав що батьківщина там, де хотілося б померти. Філософське таке визначення..
Так ось я думаю, що десь таке ж інтимне відчуття є і в питанні яка мова кому рідна. З одного боку - це мова на якій зверталися батьки чи бабуся у ранньому дитинстві, чи мова на якій мислиш.. а і з іншого боку - це може бути незнайома і погано вивчена ще мова генів тих предків, чия кров у Ваших жилах тече. Вона мовчить до пори до часу, інколи так і не дає про себе знати - а інколи починає говорити, і розумом того не поясниш - чому раптом людину "тягне" вивчити ту мову яку досі не вважав рідною.. або і взагалі мовою не вважав, а так - нарєчієм.. і вивчити не лише по книгам - а від живих її носіїв, від народу, від старих людей, жива мова яких збереглася до нашого часу найкраще.
Тому цілком можливо, що у кожного з нас кілька рідних мов - в залежності від того які предки в нас промовляють.

 

перед самою революцією вони були суржикомовними

---------- Додано в 18:06 ---------- Попередній допис був написаний в 17:59 ----------

якщо жили в древньому Києві, то точно не могли по-моцкальськи розмовляти

 

- Фрезiя, поскольку Вы не указываете линк, я так понимаю, Вы русские аналоги сами подбирали? "кравчиня, кравець" - "швея, швец" - это здорово, а куда закройщицу с закройщиком дели? (спасибо, что "крой" остался, хотя "покрой" стоит указать отдельно, т.к. их значения не полностью совпадают). Сомнительно отнесённое к однокоренным "крот", допустим, можно принять с оговоркой, т.к. Вы указали его в обоих языках, но что бы тогда и "крысу" не включить в русском? Оснований как минимум не меньше (и режет она, и копает как бензопила с кротом в одном флаконе), не считая отсутствия однокоренного аналога в украинском Отчего-то "огниво" поставили, а "кресало" (составную часть огнива) из русского - вон? "Край" как территорию Вы из русского убрали начисто, наплевав на добрую часть официальных названий субьектов Федерации (аж 9-и, три из которых - новые), и не заметили "окраину" (что толку вспоминать о "закраине" и других относительно узких терминах из прочих областей) ,"краю" в значении "кромки" в русском тоже быть "не повезло" (в украинском же перечисляете) - зачем этой ерундой-то заниматься? Вы Брацлавчанина пытаетесь всеми способами "на путь истинный" вернуть, человека "спасаете" пока не поздно (не до сантиментов) или что?

 

звичайно що українською, не моцкальською ж, а називались русью

---------- Додано в 18:12 ---------- Попередній допис був написаний в 18:10 ----------

ну тоді поясніть яка-такі слов'янські корені у русскіх, генетичних фіно-угрів і татар

---------- Додано в 18:14 ---------- Попередній допис був написаний в 18:12 ----------

і ще поясніть з якого це дива фіно-угри і татари вчать слов'ян якою має бути правильна слов'янська мова?

 

а українці - козаки. прямо чисті слов"яни...