Помогите разобраться с украинским языком

Тема у розділі 'Мовне питання', створена користувачем Vadim Kharkov, 8 лис 2010.

Статус теми:
Закрита.
  1. Брацлавчанин

    Брацлавчанин Well-Known Member

    Шо за брєд? До чого тут яйкі?
     
  2. Un.Known

    Un.Known споглядач з лінійкою ) Команда форуму

     
    • Подобається Подобається x 2
  3. Брацлавчанин

    Брацлавчанин Well-Known Member

    Короче, галичани, вас поняти не можна. Говоріть собі як хочете, тільки не лізьте з своїми ідеями і мовою на Східну Україну. Ви якісь скритні і не понятні.
     
  4. Un.Known

    Un.Known споглядач з лінійкою ) Команда форуму

    Повторюю, для особливо бєспокоющіхся:
    ... і щось мені підказує, що це не львів'яни зі своєю мовою на брацлавському форумі, а здається навпаки... )))
     
    • Подобається Подобається x 10
  5. gvorn

    gvorn Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 5
  6. Брацлавчанин

    Брацлавчанин Well-Known Member

    Ага, по ТВ дуже часто звучить галицька вимова (
     
  7. Gron

    Gron тафгай

    Не слухайте Ганку, бо все одно бреше.
     
    • Подобається Подобається x 6
  8. Брацлавчанин

    Брацлавчанин Well-Known Member

    А мені подобається як змінилась Ганна Герман. А от Фаріон - це жах.:eek:
     
  9. Gron

    Gron тафгай

    Кому і кобила нєвєста.(c)
     
    • Подобається Подобається x 7
  10. серега-очкарик

    серега-очкарик миється в бані

     
  11. KLIBERN

    KLIBERN Status Quo

    [WIKI]Происходит от др.-греч. σεῦκλον (ион. σεῦτλον, атт. τεῦτλον) «свёкла»[/WIKI]
     
    • Подобається Подобається x 3
  12. Vadim Kharkov

    Vadim Kharkov миється в бані

    Наверное, поторопились откомментировать? Ну ничего бывает...


    А еще в русском языке (точнее в его сленговых формах есть выражения типа: "фэйсом о тэйбл", но никто же не учит в школах, что слово "стол" уже устарело и яляется "славянизмом", а отныне правильно нужно писать(и говорить) - "тэйбл" ... :pardon:

    Будет общественный резонанс - филологи сами подтянутся (ну или их "подтянут"). А вообще т.н. "профи" филологи не случайно боятся ввязываться в не совсем политкорректные дискуссии...;) Диллема у них такая: или признать правду и получить репрессии и обструкцию коллег или потерять свое лицо как профессионала (прежде всего в собственных глазах) отстаивая привычную точку зрения в которую уже сам не веришь. Поэтому лучше вообще ничего не делать...;)

    "Деславянизация" для меня это вытеснение из языка без всякой объективной необходимости слов со славянскими корнями и замена их инородными словами.

    Ну а слово это я употребил, чтобы лучше донести смысл до изрядно латинизированной аудитории... Хотя, ну я тоже далеко не идеал...:shy:

    Продолжим наше путешествие к истокам и корням слов:

    Барва (или фарба?) – через польское и словацкое посредничество (farba) заимствовано из средневерхненемцкого языка (свн – varwe, двн.-farawa от пра-германского *fahrwa ("цветной") (Етимолог.слов.укр.мов.). При этом имеем: ст.-слав. краса, и далее к праслав *krasa и индоевр. основе *kras- (Черных). (Сравни с рус. "краска").

    Будинок/ Будувати – заимствовано через польский: budynek (budunek) из средневерхненемецкого яз. свн. buode (шалаш, палатка-будка/buwen(строить) – укр."буда", очевидно (Этимол слов укр мов). При этом имеем:
    1. старослав "домъ" родственно др.-инд. damas "дом", damūnas "домашний, связанный с домом", авест. dam- м. "дом, жилье" (Фасмер) (Сравни: рус. "дом").
    2. др.русс. и старослав. "строи", восходит к праслав. *stryjь.(Фасмер) (Сравни: рус. "строить").

    Справедливости ради нужно сказать, что в русском языке присутствует слово "будка" – заимствование из через польск. buda, чеш. bouda из ср.-в.-н. buode "шалаш, палатка", нов.-в.-н. bude . Однако в русском языке развитие получили старославянские корни ("строй" и "дом"), а слово "будка" обозначает вполне конкретный объект и больше ничего. Чужие слова используются по необходимости и для вполне конкретных целей.

    Конечно, если мы откроем словари, например, Великий тлумачний словник сучасної української мови Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел К. 2005, то найдем там практически любое слово какое только захотим! Еще бы, 250 000 слов (!) Конечно, есть там и "краска", и "дім" (от старослав. "домъ"), и "строїти", и, даже, львовская "філіжанка". Ну это и не удивительно: попробуй набери, иначе. 250 000 слов;). Как говорится: "каждое лыко в строку".

    Однако, gvorn уже призывал нас учить язык не только по словарям: "Вчити мову тільки по етимологічних словниках невдячна справа" (и я с ним полностью согласен.

    Так вот, в соответствии с современными нормами употребления слов в украинском языке (надеюсь не нужно объяснять кто и как формирует эти "нормы"?) "краска" и "строїти" (слова с древними славянскими корнями) являются "русизмами" и результатом "русификации". Да и слово "дім" на полулегальном положении находится. В "русизмы" его мешает записать, сравнительно недавно (в XVI-XVII веках) появившаяся буква "і", но и употреблять его стараются как можно меньше, заменяя повсеместно немецко-польским "будинок". Если бы не эта буква, то "сознательные украинцы" сейчас точно также боролись бы и со словом "дом" как с одним из результатов "русификации".

    Когда я анализирую украинский язык, я, естественно, сравниваю его со своим родным – русским. Поэтому я и привел несколько примеров, когда в русском языке сохранились старославянские корни, а в современном украинском они были заменены на романские или германские (шлях, альтанка, амбасада, аркуш, варта, барва/фарба, будинок/ будувати наверняка есть и еще). Кроме того я, вместе с форумчанином "Невстранец" привел некоторые примеры "лучшей сохранности" старославянских корней в русском языке по сравнению с украинским (например, "род"-рід", "дом"-"дім", "солнце"-"сонце", еще есть "воз"-"віз" и другие). Само собой получилась, как бы игра в одни ворота, за что я и получил обвинения и подозрения в необъективности.:dntknw:

    Чтобы как-то уравновесить ситуацию, предлагаю форумчанам поработать в обратном направлении:

    1. поискать слова в украинском языке, которые сохранили старославянские корни, при том, что в русском языке эти корни уступили место романским или германским (да хоть тюркским). Понятно, да? Не просто радостно выкладывать тюркизмы, латинизмы и германизмы в русском языке, а в сравнении с вашим родным языком – украинским (Все-таки ветка посвящена украинскому языку) Пока я таких слов не знаю, поэтому буду благодарен за возможные интересные находки.

    2. поискать украинские слова, которые лучше сохранили старославянские корни по сравнению с русским языком. Я одно такое слово знаю, но всего одно. Пока выкладывать не буду: хотелось бы, чтобы форумчане самостоятельно поискали такие слова в наших языках.
     
  13. KLIBERN

    KLIBERN Status Quo

    А по-моему самое время! Вот здесь Вы соглашаетесь с поправкой.
    А здесь снова об этом забываете.
    И ещё при этом пишете, что корень слова древнеславянский.
    Вот я и внёс ясность.
     
    • Подобається Подобається x 4
  14. Un.Known

    Un.Known споглядач з лінійкою ) Команда форуму

    gvorn і я зараз знаходимось в слов'янській країні, котра тим не менш є європейською, з європейською культурою. І навіть якби ми знаходились в Україні, ідентифікація з європейською культурою не означає заперечення української.

    Хіба б для Вас ідентифікація з слов'янською культурою означала культуру сусідів з другого боку, тоді так, така деслов'янізація може бути і позитивна...
     
    • Подобається Подобається x 6
  15. Nevermind

    Nevermind Просто персона

    Десь вже викладала :)
    око = oko (польс.), око(болг.), oko (чеськ.), око (серб.), oko(хорв.), oči(словен.), глаз (рос.)
    Неділя = Niedziela (польс.), Неделя(болг.), Neděle (чеськ.), Недеља (серб.), Nedjelja(хорв.), Nedelja(словен.), воскресенье (рос.)
    червоний = czerwony (польс.), червен(болг.), červený (чеськ.), црвен (серб.), crven(хорв.), rdeča(словен.), красный (рос.)
    лікар= lekarz (польс.), лекар(болг.), lékař (чеш.), лекар (серб.), liječnik(хорв.), Zdravnik(словен.), врач (рос.)
    шинка =szynka (польс.), шунка(болг.), šunka (чеш.), шунка (серб.), šunka(хорв.), šunka(словен.), ветчина (рос.)
    світ = świat (польс.), свят(болг.), svět (чеш.), свет (серб.), svijet(хорв.), svet(словен.), мир (рос.)
    великий = wielki (польс.), velký (чеш.), велики (серб.), velik(хорв.), veliko(словен.), большой (рос.)
    але = ale (польс.), но(болг.), ale (чеськ.), али (серб.), ali(хорв.), ampak(словен.) ,но (рос.)

    Ще

    Хорошо = добра (білорус.), добре (болгар.), dobrze (польськ.), добро (сербськ.), dobre (словацьк.), dobro (словенськ., хорватськ.), dobře (чеськ.).
    Ждать = чакаць (білорус.), изчакати (болгар.), чекати (сербськ.), czekać (польськ.), čakati (словенськ.) čekati (хорватськ.), čekat (чеськ.). (č=ч)

    Також слов'янського походження такі слова, як "треба", "розуміти", та інші. :)
     
    • Подобається Подобається x 8
  16. Svjato

    Svjato Well-Known Member

    Перша бреше вже спокійно, а друга говорить те, що в мудрого в голові...

    ---------- Додано в 15:08 ---------- Попередній допис був написаний в 15:05 ----------

    Це ваша відповідь?
     
  17. gvorn

    gvorn Well-Known Member

    Аргумент залізний...Хоч в дисертацію вносити
    Я звичайно вдячний за оцінку скромних потуг в етимології української і російської мов, але хочу Вас розчарувати – ні до філології, ні до лінгвістики ніякого відношення не маю. У своїх постах я в першу чергу для себе хотів розібратися з походженням слів, тому що такі закиди як Ваші, досить часто лунають звідтам (якщо то ще було комусь цікаво, то дякую)...Ну і крім того, в теперішній час, маючи час, інтернет як джерело словників і хоч якісь навики синтезу і аналізу, не так вже і складно здійснювати якісь компіляції словникових статтей і робити висновки. Значно складніше працювати, там де тих словників не має, докопуватися глибше. От тут вже потрібні грунтовніші професійні навички і доступ до джерел, яких не має в інтернеті.
    В тому то й справа, що з одної сторони «для Вас», а з іншої «вытеснение ... без всякой объективной необходимости». Тобто Ви самі вирішуєте, що необхідності не має, що буряк родом з Греції і крапка, що наведені Вами слова, запозичені українською мовою – це «десловянизация», а запозичені російською – це «объективная необходимость». Зрештою якщо Ви говорите про «изрядно латинизированную аудитории», то що тут сказати. Ви наперед маєте свої сформовані переконання, а кажете ніби хочете розібратися в якомусь питанні. В народі це трохи інакше називається...:)))

    Хоча за слова і літературку дякую, при нагоді подивлюся для себе, от тільки слова типу «аркуш», «амбасада», «аматор» навіть не цікаво дивитися, вони просто тут недоречні для даної теми. Такі як «шлях», «дах», «будувати» - цікавіше.

    P.S. До речі, Ви так і не відповіли на моє питання стосовно знання мов. Невже це так інтимно?
     
    • Подобається Подобається x 8
  18. Брацлавчанин

    Брацлавчанин Well-Known Member

    Дак уже казали, що всі ці слова в російській мові є.
     
  19. Nevermind

    Nevermind Просто персона

    В староросійській мові? Може й є. :)

    Ще раз:
     
    • Подобається Подобається x 3
  20. Брацлавчанин

    Брацлавчанин Well-Known Member

    Саме краще зберіг старослов"янські корені суржик. :)))
     
Статус теми:
Закрита.
а де твій аватар? :)