Польська мова

Отже - як обіцяно, розбираємо слова: польське SUWMIARKA та німецьке STANGENZIRKEL.

Польське слово походить від слів

suwać, тобто ciągnąc lub pchając, przemieszczać coś; przeciągać, przesuwać;,

та miarka, co wlaśne i znaczy miara, linijka.

Перше слово (suwać) є практично то саме, що сОвати чи совАть в українській та російській мовах, і походять вони від префікса со- або су- , який означає спільну дію, рух, тощо,
і
...знову слОва, схожого на "вату", яке розглядалося раніше!!!

Отже, suwać, сОвати, совАть - означає власне поступальний рух, який, звичайно, застосовувався в древньому ткацтві, бо під час розкопок знаходять ткацькі станки, яким багато тисяч років! Ткацтво, між іншим - виникло в пізньому неоліті, тобто в кам"яному віці!

Слово miarka, рос. мерка, укр. мірка - корелюється з такими словами, як mierzyć, мерять, міряти. Звідси слова межа, мир-мір (який можливий тільки тоді, коли відміряно справедливо ) тощо.

А тепер німецьке слово штангенциркуль.

Очевидно, що воно складається з двох слів:
stange та zirkel.

Почнемо зі слова Stange. Воно, як стверджують філологічні джерела, походить від древньогерманського stangjo, і означає круглу дерев"яну палицю, або дерев"яний брусок чи польсь. pala, укр. паля (рос. свая). Подібне німецькому слово є в англійській - stang.

А звідки ж це слово може походити? Знаходимо корінь та схожі слова:
Tangens - латинське tangere означає дотикатися, dotykać, касаться, дотична до кола, рос. касательная.
Tan - англ. бронзовий або бурий колір, колір горілого, колір засмаги (рос. загар).
Tan - лат. різновид дуба.
Tango...

Отже, резюмуємо значення:
1)"засмага", можливо, від натирання корою чи настоєм дерева,
2) саме дерево - дуб,
3) геометр. дотична до кола - styczna - касательная (як гілки і пеньок, наприклад).
4)Танець!


Шукаємо слов"янські з таким самим коренем:

тнути (тобто, різати гілки дерева чи дерево), українське тин (= płot, плетень), танок (пол. taniec, рос. танец) - можна навіть уявити, як ритуально розмальовані-"засмаглі" спраслов"яни-язичники рухаються, піднявши вгору руки, як гілки дерева - бо танцюють... Стан - захищене палями місце табору, стоянки древніх людей...

Тан - спільний корінь всіх цих слів, і означає, вірогідно, дерево, круглу палицю, або обпалену циліндричну колоду (палю)... Можливо, це прадавнє слово імітує (якщо це так, то вдало) звук падаючої сухої колоди. Адже багато древніх слів основані саме на імітації мовою людей тих звуків, що створюють предмети або тварини, або фізичні явища...

Тепер слово ZIRKEL.
Стверджується, що воно походить від латинського слова cirkulus. Напевне, так.
Але спробуймо "розібрати" це слово...

По-перше - циркуль легко пов"язується зі словами чиркати, черкать, czert через спільний корінь, де Ц модифіковано в Ч або навіть К, що буває часто у слов"ян (Црвена Звєзда - Червона Зірка - Сzerwona Gwiazda: це просто приклади зміни букви, не для цього випадку).

Очевидно, всі ці слова, і ZIRKEL, корелюють з праслов"янським

Звідси czerci, черінь (укр. дно печі або stpol. ognisko), чорний тощо.

В свою чергу, це слово має набагато більш древній попередник - слово кръта (згадаємо модифікацію звуку Ч-К),
що означає тріщина в землі, лінія на землі. Звідси польське kret, укр кріт, рос. крот, критись, ryć, рот, крутити, крутить, kręcić, тощо.

Звідси - слово креслити, і слово хрест-крест-krzyż.

Чітко видно, що слово пов"язане з кресленням по землі (а по чому мали чертити древні? ), пов"язане також з круглими отворами в землі, вогнищем (яке кругле, як правило), паленою дерев"яною паличкою, якою креслять тощо.

Ось в яку давнину заводить аналіз загальновідомого слова.

 

"SUWMIARKA" - prosze pana przetlumaczic.

 

Штангенциркуль
*Proszę przetłumaczyć. "Pana" - можна не казати.

 

Ну вот!!! Разбирал целый час интересные слова Suwmiarka=Stangenzirkel, и их праславянское происхождение или сродство, перерыл два десятка Интернет-источников (я быстро читаю), да и в собственной голове покопался немало, чтобы найти максимально достоверное обоснование... До неолита дошёл!... Мамонты, о-ло-ло-ло! Пещера, огонь.., и вокруг него три часа сидят и беседуют руский, поляк, и украинец, все питекантропического вида - делают анализ слов... Русский три часа одобрительно кивает.


И вдруг в конце, когда всё выяснили - он вежливо переспрашивает, а что же всё-таки означает данное слово!?

Игорь, дорогой! Вы меня убили! Я сейчас просто катаюсь по полу от смеха, а жена подозрительно на меня смотрит, и заботливо спрашивает, а не приложить ли к моей голове холодильник! Не роняйте мой авторитет в глазах любящей меня любимой жены!
====
Насправді такий аналіз слів - надзвичайно цікаве заняття, схоже на кросворд, чи на якесь кримінальне розслідування, чи що...

Спробуйте самі і переконайтесь.

 

- похоже, это что-то вроде линейки Un.Known, только наоборот

 

Ten obraz bardzo podoba mi sie.

 

Ten obraz bardzo mi sie podoba -так буде правильніше

 

що не змінює факту, що від переставляння доданків сума не змінюється

 

Навіть у математиці це залежить від обраної алгебри (крім шкільної, є до біса інших, хоча б алгебра матриць). А для мови тим більше.

 

Правильно так і так. Даний варіант просто краще звучить.
Так само ми можемо сказати "я купила зелену сумку" і "я купила сумку зелену" - обидва варіанти правильні і зрозумілі, от тільки перший краще сприймається.
Так і з się.

 

coolzak прав.
"się" на кінці речення звучить троха - а іноді навіть дуже - штучно

подивитеся на приклади:
Tak się nie robi/ mówi/ pisze
Chciałbym się wreszcie wyspać.
Mogę się o coś spytać ?

 

А подскажите мне, пожалуйста, уважаемые знатоки польского языка (я серьезно) как в польском языке появилось обращение "пан"/"пани"? В некоторых источниках возводят это обращение к праславянскому корню "па" - пасти (или оберегать). Можем ли мы это обращение вывести из древнего индоевропейского корня? Тогда это обращение (пан) должно упоминаться уже в первых известных письменных источниках. Есть ли тому свидетельства? Кто знает?

А может появление этого обращения имеет какое-то (косвенное) отношение к греческому слову "пан" — "всё" и далее "Пан" - один из богов греческого пантеона?...

Кто знает?...

 

Ну але правильно і так і так?
До речі, це не правило, бо є ж винятки. Наприклад, коли одне слово в реченні: "umyj się", "pospiesz się"..

 

Так, звичайно, це питання стилю.

Абсолютно правільно - в тзв trybie rozkazującym тільки так як Ви написали.

---------- Додано в 14:25 ---------- Попередній допис був написаний в 14:07 ----------

Саме слово "пан" старе але у нинішному щоденному значені користується ним недавно (200-300 років).
Колись як форма вежливого звернення до когось, користувалося передусім "Ви", було теж до 15-го століття слово "господзін", що відповідає нинішному пан в сенсі расказивання про
когось.
Слово "пан" передбачено цу тому часія для осіб важливих і правляючих (панувати). Його коріні згідно з etymologia.org де то в аварської моіі і слово збереглося тільки у західних словян.

 

Agaton, большое спасибо за ответ. А не знаете, случаем, обстоятельства появления этого слова в польском языке (почему и как оно появилось в виде обращения)? Все-таки 200-300 лет не такой уж и большой срок... Какие-то следы должны (просто обязаны) остаться...

Я не ослышался?... Корни в аварском языке? Имеется ввиду язык одного из народов Северного Кавказа? Очень интересно! А как это слово мигрировало к предкам нынешних поляков?

А к древнегреческому Пану точно отношения не имеет?...

 

Нет, Вы не ослышались

Надо иметь в виду, что в ранных середних веках в центральной Европе создана была Аварамм мощная государственная организация (каганат), которому подчинялись многие племена германские и славянсикие.
Тогда влияне аварского языка на языки западних славян было - кажется - очень сильным.
Но извините - это уже исторический вопрос, кстати, не полностью ришеный до сих пор.

Так как я не филолог и не историк - сложно мне ответить категорически
Мои спекуляции вот такие (на основании этимологии Бруекнера)
Распространение слова пан в качестве обращения похоже быть побочным результатом роста численности слоя свободного дворянства в Речи Посполитой, а особенно аспирацией этого слоя в последних двух веках ее существования. Первоначально позволительным было так обращаться исключительно к управляющим лицам, еще в 16-м веке словом пан пользовалось прежде всего, когда обращаться к городским каштелянам и королевским воеводам. Но как известно szlachcic na zagrodzie równy wojewodzie.
И пошло, поехало.

По моему - нет.

 

Я не є поки-що знавцем польської мови

бо ніколи не вчив її офіційно, а чув тільки в ранньому дитинстві, від рідних і родичів.

Але, у всякому разі, спробувати розібратися зі словом "пан" - можна.

Найперше - вияснимо, що, власне, пишуть про це слово самі польські джерела. Я не буду перекладати з польської, оскільки це гілка про польську мову.

Словник етимологічний розтлумачує значення слів. Ось які значення має слово "пан" і коли саме воно вживається у польській мові:

Доповнимо цю інформацію також даними з російськомовної Вікіпедії:

Пан (обращение)
[править]
Материал из Википедии — свободной энциклопедии
У этого термина существуют и другие значения, см. Пан.

Пан — форма вежливого обращения, применяемая в некоторых славянских языках: польском, чешском, словацком, украинском, белорусском (в последних двух современное употребление слова «пан» является неустоявшимся: в украинском — сравнимо с употреблением в современном русском слова «господин»; в белорусском употребляется весьма редко, значительно уступая аналогичному по смыслу слову «спадар»; тем не менее в украинском языке в последнее время наблюдается тенденция возвращения в широкий обиход данного обращения; на западной Украине оно, по сути, никогда не исчезало). В древнерусском языке употребление слова «пан» не зафиксировано, однако, хотя и в несколько иной форме (бан), оно существует в южнославянских языках, где имеет значение «начальник», «правитель» или «наместник».
[править]
В отличие от русского «господин», польское «пан» имеет также значение «Вы». Однако в польском это обращение употребляется не с глаголами II лица множественного числа, а с глаголами III лица единственного числа: «Вы живёте в Москве?» — «Czy Pan mieszka w Moskwie?». Существует возможность использования обращения «пан» и с глаголами II лица единственного числа (например, «Mieszkasz pan w Moskwie?»), однако эта форма носит агрессивный, оскорбительный характер.

Поляки придают большое значение употреблению форм вежливого обращения. Использование той или иной формы зависит от социального, иерархического статуса, а также от степени знакомства или близости родственных связей между теми или иными людьми.

Так, наиболее вежливым (но и официальным) является употребление слова «пан» (или «пани») вместе с полным именем собеседника, например: пан Анджей Петрашевский (польск. pan Andrzej Pietraszewski), пани Эва Шикульская (польск. pani Ewa Szykulska). Следует отметить, что при обращении к собеседнику в письменной форме слово «пан» всегда пишется с большой буквы (как русское «Вы» при личном обращении).

Менее официальной формой является именование собеседника «пан» и по фамилии: пан Краевский (польск. pan Krajewski), пани Лещевич (польск. pani Leszczewicz). В отличие от русского языка, в котором обращение по фамилии носит официальный характер, в польском данная форма считается общеупотребительной между людьми, не слишком хорошо знакомыми между собой.

В обращении между коллегами, знакомыми, при обращении младших по возрасту к более старшим товарищам, слово «пан» используется вместе с именем: пан Юзеф (польск. pan Józef), пани Ядвига (польск. pani Jadwiga). Ещё менее формальным является употребление «пан» с уменьшительной формой имени: пан Юзек (уменьшительное от «Юзеф» — польск. pan Józek), пани Ядя (уменьшительное от «Ядвига» — польск. pani Jadzia).

Именование собеседника только по имени, без употребления слова «пан» или «пани» носит неформальный характер и употребляется лишь между друзьями, родными и близкими, в молодёжной среде.

Следует также отметить, что при личном обращении в польском языке используется звательный падеж. Это правило относится и ко всем формам слова «пан». Например, в обращении «пан Лисовский» (польск. panie Lisowski) слово «пан» имеет форму звательного падежа.

А тепер спробуємо про походження.

Спочатку варто відзначити, що це слово у сьогоднішньому його застосуванні має смисловий зв"язок з такими категоріями, як
- "влада", "високий статус", "власник приватної власності", "голова родини".
Слово "пан" має також принаймні лінгвістичний зв"язок з назвою хліба у Римській Імперії.

Очевидно, що значення "пан" як "власник", "годувальник" - ніяк не могло з"явитися в ранні первіснообщинні часи, оскільки власність тоді була спільною, і "власників" не було.
Отже, слово "пан" у значенні "власник", "годувальник", тим більше у значенні "поміщик" не могло з"явитись раніше моменту виникнення особистої чи приватної власності.

До того періоду слово "пан" мало інше значення. Яке?

Ось що пише про це слово етимологічний словник німецького славіста Макса Фасмера, одного з найавторитетніших (у російському перекладі, з відповідним коментарем радянського перекладача, чл.-кор. АН Трубачова):

У мене, перепрошую - є своя точка зору, можливо дилетантська.

Згадаємо більш-менш старі слов"янські слова:

pagór + польськ. пагорб, тобто "земляна гора".
пагін, парость - те, що росте з землі, або з пенька, стовбура
пачкать, paćkać - рос., польськ. - бруднити, можливо, забруднити землею
подол, поділ, padół - рос. укр, польськ. - низина, низька місцевість.
префікс "по", чи "па" - означає рух чи розміщення на поверхні землі та ін.

Як бачимо, "па" та воно ж, змінене "по" мають явне відношення до землі, до грунту, до земної поверхні, також до руху (пересування) чи часової дії "після чогось": можна знайти ще тисячі слів, які це проілюструють.

Як же з прадавнього "па" виникло "пан"? Як могла "приклеїтися" буква Н?

Повернемося ще раз до Макса Фасмера та його перекладача-коментатора Трубачова, і процитуємо ще раз:

Цікаве спостереження, але трішки не туди, як на мене.

Тут інше... Потный. Potnieć.... Тобто "потіти", а також та людина, яка "після того, як тнув (різав гілля)". Або той, хто "тне щось на землі", тобто хлібороб, господар.
Згадаємо - щоб виростити, треба було спалити або вирубати ліс.
Отже, слово ПАН може походити від слова "па" (а як префікс: "по") - "земля, хліб". Це слово може бути пов"язане з власністю, землеробством чи скотарством, і означати людину, яка вирізнилася у первісній общині (людськомі стаді) тим, що замість примітивного збирання всього, що придатне в їжу і розділення на всіх, почала цю їжу вирощувати або ж випасати худобу, і, таким чином, отримала надлишок - тобто особисту власність, мала краще життя, і цим отримала вищий статус і повагу в пізньоісторичній первісній общині.

Древньогрецьке слово Пан (бог-пастух), можливо, походить від цього слова, але чи навпаки?

 

Звичайно, все, що написане мною вище, не є точкою зору "науковця-фахівця-лінгвіста", а є лише гіпотезою, і на єдину "Істину" не претендує.

 

Не чули версію що Паном величали батька Чеха, Леха і Руса. Чи був він пастухом ,чи наводив паніку на греків. Може пив як фракієць та наливався до стану скіфа?Темни часи поганьскі , чи знайдемо відповідь?

 

DIDIO, с Вами приятно вести содержательный разговор. Мне тоже показалась версия происхождения слова "пан", которую предложил Фасмер, несколько... не убедительной и искусственной. Поэтому я и написал свой вопрос на этой ветке. Кроме того, мне кажется, что префиксы "па" и "по" все же различны. Я попоробую найти исходное значение праславянского корня "па" в серьезных источниках (например, в книге Гамкрелидзе и Иванова "Индоевропейский язык и индоевропейцы" 1984). (В своем первом посте на этой ветке я не стал указывать источник откуда я взял интерпретацию корня "па" как "пасти" или "оберегать" в силу его несерьезности...) Но на это потребуется немного времени...

Хочу отметить, что Ваша версия о том, что слово "пан" происходит от названия людей, которые впервые занялись земледелием, вследствие чего выросло их благосостояние (что кстати само-по себе может быть спорным моментом, но мы сейчас не об этом) не стыкуется с постом уважаемого Agaton`а о том, что:

Ведь если оно появилось на заре перехода от собирательства к земледелию, т.е. в незапамятные времена, то тогда почему оно стало применяться в обращении к особо уважаемым людям общества сравнительно недавно и именно у западных славян?

Кстати, уважаемый Agaton, меня интересуют именно причины по которым в Польше обращение к управляющим лицам "господзин" уступило обращению "пан"? И почему это произошло, как Вы говорите сравнительно недавно?

Я прошу меня правильно понять, я сам не знаю и Вас не пытаю...

Просто пытаюсь рассуждать вслух с приятными собеседниками... Может вместе откроем для себя что-нибудь новое и доселе неизвестное...

---------- Додано в 22:12 ---------- Попередній допис був написаний в 22:04 ----------

P.S. Да, чуть не забыл, Agaton, спасибо про информацию об Аварском каганате. Попытаюсь поискать больше информации об этом образовании...