Польська мова

Скорее звучит как "шень", но звук "е" произносится именно как "е" в слове "семя", а звук "нь" - уходит "глубоко в нос".

---------- Додано в 15:23 ---------- Попередній допис був написаний в 15:15 ----------

В Польщі, як і скрізь у Європі, дуже поширено волонтерство. Це коли молоді люди приймають участь у соціальних проектах безкоштовно. Їм, як правило, надають скромні умови для проживання, та харчують.
Якщо дочка не вагатиметься влітку спати у спальному мішку (іноді буває і так ) на підлозі у спортзалі школи разом з десятком таких де дівчат, то нехай вже зараз шукає волонтерські програми, які їй до душі, через Інтернет і пише листи організаторам. Вони вишлють їй запрошення, вона отримає безкоштовну візу і поїде. Зможе попрацювати і багато спілкуватися. Правда, дорогу часто треба оплатити за власний рахунок. А іноді - оплачують організатори. Але рідко. Бо вони запрошують допомогти волонтерів саме тому, що не мають достатньо грошей.

 

“Mam dziś dla Państwa dwie wiadomoś – dobrą i złą. Od kturej zacząć? Może od złej. 8 stycznia parlament Portugalii przyjął ustawę legalizująncą “małrzenstwa “ osób tej samej płci. I dobra: 25 stycznia brytujska izba Lordów po raz trzeci odrzuciła rząndowy pakiet poprawek do ustawu równościowej.”
“ Jesteśmy dziz w Europie świadkami zażartej walki , mająncej na celu zniszcztnie fundamentów ciwilizacji judeochrześcijańskej.”
“ Gdyby Izba Lordów - czytamy w informacji zamieszczonej na portalu internetowym Stowarzyszenia Kultury Chrześcijańskej im. Piotra Skargi – zaakceptowała poprawki proponowane przez rząd , oznaczałoby to, że Kościół nie mógłby odmuwić przyjęcia do seminarium kobiet, homoseksualistów, czy transseksualistów albo odmówić zatrudnienia na stanowisku dyrektora szkoły katolickej pederasty”. Tygodnik rodzin katilickich ( 21 listopada 2010).

Podoba mi się to czasopismo. Chociaż jestem prawosławny, ale jesteśmy chrześcijanie.

 

Не будьте таким категоричним: пес - pies - собака; кінь - koń - лошадь; сокира - siekiera -топор; час - czas - время; уряд- rząd - правительство; лавка - ławka - скамья; спілка - spółka - общество; країна - kraj - страна; праця - praca - работа; рисунок - rysunek - чертеж; спека - spieka - жара; спроба - sproba - попытка; прасувати - prasować - гладить

 

А давайте иначе: пес -pies -пёс, кiнь - kon - конь, сокира -siekiera - секира, час - czas -часы ( прибор для определения времени, уряд - rzad - урядник, лавка - lawka - лавка , рисунок - rycunek - рисунок, спiлка - spolka - общество, краiна - kraj - край, праця - praca - труд, спека - spieka - пекло, спроба - sproba - проба... Не надо передёргивать. Брать пример, с тех кто сейчас "под себя" пишет историю.

 

Bardzo podoba mi się ta poetka - Lusja Ogińska. Że jej wiersz.

Dobra trwałe
(Ewangelia św. Mateusza 6, 19-21)
Pomyśl co stanie się co będzie,
gdy twoją trumnę piach zaścieli,
czy w niebo weżmiesz swoje serce,
cze też pozwolisz zgnić mu w ziemi?!

Nie gromadż skarbów tu na ziemi,
gdzie rdza I czas je może zniszczyć
gdzie mogą łupem paść złodzei,
zginąć wśród ruin I wśród zgliszczi.
Gromadżcie cwoje dobra w niebie,
gdzie skarbiec szczodze wypełniony.
Tam na twój skarb I tam na ciebie,
czekają święci I anioły.

Pytaj już teraz ! Pytaj siebie,
póki tu jesteś, póki żyjesz
czy twoje serce będzie w niebie,
Czy w trumnie doczesności zgnije?

Nie znam tłumaczienia słów “ trwałe” i “pich”. Będę bardzo wdzięczny tłumaczeniu.

 

В Польщі, як

Дякую

 

Dobra trwałe
тут найближче буде -вічні цінності
piach буде один з варіантів слова пісок

 

Proszę u państwa tłumaczienia słów – “zaowocowała” ( …zaowocowała powstaniem filmu…) i “wątki” ( Jakie wątki jego myśli uważa…). Zawczasu bardzo wdzięczny.

 

Я то зрозуміла так:
zaowocowała powstaniem filmu = сприяла появі фільму
wątki myśli = теми думки

 

Так, теми, але тому сенсі ще як шляхі, стежки думки....
Важко перекласти одним словом...

 

Тільки шо прочитав, що ł в теперішній вимові колись було вимовою простолюду і навіть до середини минулого століття вимова ł як нашого Л була стандартною для дикторів і акторів.
Дивує, що люди, котрі живуть в Україні понад десять років, до цих пір не вимовляють нашого Л і нашого м'якого ЛЬ.

 

Кстати, это заимствование из латыни - от praktika, а не славянского происхождения, как и многие другие слова - влияние немцев , англичан и т.д. такие , в качестве примера приводить не стоит. А вот , например, podobac sie ( нравиться ), в русском есть слово "подобный", оно имеет торжественный оттенок, можно сказать к месту - "подобный орлу", но не употребляется в негативном смысле.

 

Це просто їм важко. Знаю по собі - оті, хто користувався в сімії "старим" ł з дітинства, користується іноді і нині, а хто ні - ніколи не навчився.
Нова артикуляція - просто спрощена...

Але звісно, усього можна вивчитися.

---------- Додано в 17:21 ---------- Попередній допис був написаний в 17:12 ----------

Я сенс б переклав радше так, що результатом (безпосередним) деяких дії було створювання цього фільму.

А ще маю деяку ідею щодо слова "wątek" - є в німецької таке слово "das Motiv" що тут в одному зі значенні підходить майже ідеально.
нп. wątek główny/przewodni - das Leitmotiv

для зацікавлених

 

Лучше всего взять подруг и съездить туда отдохнуть. Но если этот вариант непроходной, то можно начать с sharedtalk.com.

 

Що, так і буде?

 

Chory kotek

Stanisław Jachowicz

Pan kotek był chory
i leżał w łóżeczku.
I przyszedł kot doktor.
- Jak się masz, koteczku?

- Źle bardzo – i łapkę
wyciągnął do niego.
Wziął za puls pan doktor
poważnie chorego

I dziwy mu prawi:
- Zanadto się jadło,
co gorsza, nie myszki,
lecz szynki i sadło;

Źle bardzo… gorączka!
Źle bardzo, koteczku!
Oj długo ty, długo
poleżysz w łóżeczku

I nic jeść nie będziesz,
kleiczek i basta.
Broń Boże kiełbaski,
słoninki lub ciasta!

- A myszki nie można? -
zapyta koteczek –
lub ptaszka małego
choć parę udeczek?

- Broń Boże! Pijawki
i dieta ścisła!
Od tego pomyślność
w leczeniu zawisła.

I leżał koteczek;
kiełbaski i kiszki
nietknięte; z daleka
pachniały mu myszki.

Patrzcie, jak złe łakomstwo!
Kotek przebrał miarę,
musiał więc nieboraczek
srogą ponieść karę!

Tak się i z wami,
dziateczki, stać może:
od łakomstwa
strzeż was Boże!


Попробуем перевести.

Пан Котик был хворый.
Лежал он в кроватке.
Пришёл к нему доктор.
Вот так-то, ребятки.

«Ой плохо мне, плохо»
Стонал Котик тяжко.
Взял лапку пан доктор,
И слушал бедняжку.

А Котик ему, вздыхая , талдычит
О том, что поели , попили не мало.
Что плохо, конечно, не сереньких мышек.
Ветчинку и сало, ветчинку и сало.

Да, плохо, - горячка,
Ой плохо, пан Котик.
Ой долго, ой долго
Полечишь животик.

А есть ты не будешь,
Отвар лишь уместно.
Запрет на колбаски,
Изделья из теста.

«А мышку мне можно»,-
Спросил Котик грустно.
«А маленьких птичек,
Ведь это так вкусно».

Ни в коем…Пиявки,
Диета, диета…
И где же лечения смысл
Во всём этом….?

Смотрите, внимайте,
Как важно знать меру.
Излишнее лакомство
Станет «галерой».

Так же и с вами,
Ребята, стать может
От греха такого
Хранит же вас Боже.

 

Слово "praca"

Не думаю.
Правда, не претендую на філолога, але спробую пояснити.

Слово присутне в західнословянських мовах, теж у тих, що ніяких слів з латині не запозичали - нп словян лужицьких.
Нині тільки в польської і чеської - а в руських мовах як полонізм.
Нема його у жодним словнику слів чужих, запозичень з інших мов, Копалінський взагалі про це мовчить.
Словник Bruecknera вважає це слово "оригінальним".

В латині праця це labor - що увійшло до англійсьекої безпосередньо, а до інших германьских чи словянських мов тільки як св"язано з місцем праці - лабораторіями.

Sirko,

а як там в варошах - чому
egész nap dolgozom
а
túl sok a munka
A ?

 

Йой, зналисьте, шо ня запитати... майжак, кідь v práci veľa roboty, то це справжня munka?

 

Етимологія (походження) слова "praca"-"праця", як на мене, дуже проста.

ПРАЦЯ - ТО ДІЛО ЖІНОЧЕ!
А слово - має праслов"янське походження.
У всякому разі - ось моя версія:
Воно походить від слова "пратъ". Тобто - "прати, бити, топтати, пхати", тощо. Одразу добре проглядається праслов"янський корінь "рат", звідки "орати", "рать", тощо. Тобто - праца-праця - це, можливо, "процес прання", а "прання" пішло від кореня "рат". Звідси російські слова "прятать", "переть, попирать",польське "rac", "prać", sprzątać і т.д.

Але офіційна наука не шукає простої дороги, і стверджує, що

 

Zgadzam się. Ze słowniku terminów literackich:

Oprócz tego,
wątek (architektura) - sposób ułożenia cegieł lub kamieni w murze; wiązanie
wątek (informatyka) - wydzielony fragment wykonywanego programu
wątek (grupy dyskusyjne) - grupa wiadomości na jeden temat
wątek tkacki - element struktury tkaniny
wątek - ciąg logiczny myśli, rozmowy

Я спробую знову звернутися до праслов"янських коренів. Але спочатку - знову польське джерело - Słownik etymologiczny:

Як бачимо, одночасно старопольське і сучасне слово wątek має найтісніший зв"язок зі словом tkać. Тобто українською ткати, російською ткать. Слова ткати, витікати, текти, утікати, "вата, яка вийшла зі первинного слова ватка" (яке не мало "зменшувального" значення", бо є близьким до воткАть-віткАти), тощо мають праслов"янський корінь тікабо ток, що має стосунок до води, її руху або особливого, сталого, "текучого" руху взагалі.

Тканина, полотно - "ВИТІКАЄ" З ТКАЦЬКОГО СТАНКА!

Слово тік в українській мові є діалектичним або архаїчним і означає подвір"я, двір, тобто місце, куди всі "стікаються". Слово ток російською тепер означає зокрема "електричний струм" чи просто потік будь чого.

Слово тік чи ток перекликаються також зі словами tknąć, тикати, ткнуть, що логічно має зв"язок зі способами добуванням води чи соку рослини, дерева (берези). Так?

Від слова тік чи ток походять російське слово исток та українське слово витік.
З цими словами переплітаються "вата" чи "ватка", а також wątek! Воно просто отримало західнослов"янське звучання!

Що ж означають слова "ватка" чи "воткАть" ? Це те, що буде ткане, що ввійде в полотно, в тканину! З нього "ткут", "тчуть", це частина ткацького процесу, або його сировина!
Тому польське слово wątek і отримало в такий спосіб особливе логічне значення, і його іноді можна перекладати чи розуміти як "логічний витік" в українській мові, а російською - як "логический исток" (існує архаїчне російське дієслово (глагол) "проистекать", яке означає "логічно витікати з чогось").

Як бачимо, для більшості наших слів можна легко відшукати праслов"янські корені, навіть якщо ти не є філологом. Цікаво, що мови, маючи спільне коріння, йдуть і розвиваються паралельно, але кожна мова своїм шляхом, в межах певної власної фонетичної СИСТЕМИ, але зберігаючи загальнослов"янський ЛОГІЧНИЙ ЗВ"ЯЗОК!

І існування таких коренів і зв"язків має абсолютно логічне пояснення. Чи не так?

А тепер скажіть мені, звідки пішло німецьке слово WATTE, що означає ту саму ВАТУ!

Наступного разу розберем німецьке слово "штангенциркуль". І я готовий довести, що воно має праслов"янське коріння!

---------- Додано в 12:42 ---------- Попередній допис був написаний в 12:09 ----------

Штангенциркуль - suwmiarka польською. Звичайно, тут значення зрозуміле. Може, хтось познаходить корені цих слів?