Польська мова

Початкові рівні вчать наші, а intermediate і advanced вже носіі.

 

Курсів там скоріш за все немає, але можна взяти репетитора. Знаю, що в моїй школі (10) якийсь час тому вчителька (за походженням полька) вчила після уроків бажаючих підтягнути цю мову.

 

Йо!

Шльоу-закі на-пров-де джів-нє го-да-йоу!

 

Kaj tam - rychtyk godajom, ino sie gorole kapnonć nie umijom

 

Просiм почувайте вiц по Слесзку

Łojciec, a dyć rzyknijcie mi co je lepszij: mom się żynić abo niy?
Synek to je tak. Zawdy mosz dwa ałsgangi (wyjścia ). Terozki tyż. Abo się łożynisz, abo pońdziesz do wojska i łostaniesz wojokiym.
I zaś mosz dwa ałsgangi ( wyjscia ) .
Kiej się łożynisz to mosz na zicher przedrzistane. A kiej pońdziesz do wojokow zasik mosz dwa ałsgangi ( wyjscia ) ..
Abo bydzie krucafuks wojna, abo jeji niy bydzie.
Kiej wojny niy bydzie to mosz przedrzistane. Nale, kiej wojna bydzie zaś mosz dwa ałsgangi.
Abo cie weznom do lazarytu haźliki pucować, lebo cie przeniesom do kanonow.
Kiej cie weznom do lazarytu to mosz przedrzistane. Nale, kiej cie dajom do kanony to tyż mosz dwa ałsgangi.
Abo cie zatrzasnom, abo bydziesz jeszcze żył.
Kiej bydziesz żył to mosz przedrzistane. A kieby cie zatrzaśli, to zaś mosz dwa ałsgangi.
Abo cie pochowajom we piochu, abo we lesie.
Eźli cie pochowajom we piochu to mosz przedrzistane, nale kiejby cie pochowali we lesie zasik mosz tuplowane ałsgangi.
Abo wyrosnom na cia blumy, abo jakiesik drzewo, jakisik strom.
Kiej wyrosnom blumy, to mosz przedrzistane. Nale, kiej zaflancuje i wyrośnie strom, dubelt mosz dwa ałsgangi.
Abo cie przełonacom na bigelbrety abo przemelajom na szajspapior.
Ło wiela ze cia przerobiom na bigelbrety, to mosz na zicher przedrzistane. Nale, pokiel cie przełonacom na szjspapior, zasik mosz dwa ałsgangi.
Abo cie łobieszom we chopskim haźliku abo we babskim.
Eźli cie wciepnom do chopskigo to mosz juzaś przedrzistane, a eźli do babski haźlika, to mosz zaś dwa ałsgangi. .....
Niy chichrać się mi tam we winklu!
Abo cie wychechlajom ze zadku, abo wyszkyrtnom ze przodku.
Kiej cie wyłonacom ze zadku, to mosz przedrzistane. ale ... kiej cie weznom do wycieranio łod przodku to ... dej się pozor, to tak jakbyś sie chopie łożynił !!!
взьол у шан.п.grazza 122

 

До чого у цій гілці вся ця хєрня? Міряєтесь піськами? Хто знає більше іноземних букв.

 

Вроді гілка про іноземну мову (одну)
незацікавленим - необов"язково заходити

 

Это началась мания преследования. А ведь я предупреждал...

 

Я думаю, что и в российско-китайском обществе, которое Вы собираетесь открыть, вы тоже не найдёте ни одного настоящего китайца...

Извините, не знал, что Вы хотите это скрыть...

 

Надзвичайно люблю польські гвари! Як правило, вони збереглися по селах, і завше цікаво розмовляти з тими людьми. Коли буваю в Польщі, одразу шукаю FM етнічні радіопрограми.

Але так само цікаво і приємно чути "рафіновану" польську мову від інтелігентних старших варшав"яків тощо.

Ще надзвичайно цікавими є кашубі - особлива польська народність. Якщо хто знає - кашубом є, наприклад, Дональд Туск.

Кашубська мова - західнослов"янська, і має власний алфавіт, який передає особливу фонетику. Ось як виглядає молитва "Ojcze nacz" по кашубску:

Òjcze nasz, jaczi jes w niebie,
niech sã swiãcy Twòje miono,
niech przińdze Twòje królestwò,
niech mdze Twòja wòlô
jakno w niebie tak téż na zemi.
Chleba najégò pòwszednégò dôj nóm dzysô
i òdpùscë nóm naje winë,
jak i më òdpùszcziwómë naszim winowajcóm.
A nie dopùscë na nas pòkùszeniô,
ale nas zbawi òde złégò. Amen

---------- Додано в 08:47 ---------- Попередній допис був написаний в 08:37 ----------

Плакав зі сміху...

Ну все... Забираю собі ці слова...

Хто не зрозумів - "блюми" - це "квіти" від німецького "блюмен", ну а "шайспапьор" - це "туалетній папір". Також має німецький корінець...

 

Іноземна або не іноземна це якось па бальшевіцку.
Шльонзаци пишуть жодній правильній шль. г'вари не було ні коли було кілька слов'янських і пара німецьких. А зараз утворюється новий діалект або мова за участю неошльонзаков з кресув. ( Галичини та Волині і це природно)

 

Зажди було мовне запозичення, бо люди жили близько століттями і тисячоліттями. Просто раніше так багато не їздили, і так далеко. А зараз комунікація та транспорт перемішують народи набагато сильніше.

І коли чуєш чеське слово "дєкую" чи польське слово "дОбра", то розумієш, що всі - брати. Ну, принаймні - мають бути добрими сусідами.

Ось ще гумор (вірніше, кепкування ) з г'вари шльонзакув:

---------- Додано в 09:41 ---------- Попередній допис був написаний в 09:28 ----------

Переклад (уви, російською ) тут:

http://odkrywca.pl/wazne-ogloszenie-,655821.html

 

Во жеш-ти. Цікаво, чи сільно вживаний...

Мам такий - еххх, просто казька (якщо працює).

---------- Додано в 09:51 ---------- Попередній допис був написаний в 09:37 ----------

Була, була, навіть за статусом мови бролись.

Але факт, що вона історично троха відрізняється від нинішній версії навантаженої германизмами. Таку старшу шльонску можна ще на селах у районі Усторнь-Вісла почути - тзв Бескид Шльонський.

 

Якщо пану не буде важко записати відео та аудіо якихось старих польських плит з того артефакту історії, викласти в Інтернет (наприклад, Youtube чи деінде) і дати посилання на форум, то тут би було багато вдячних!

 

Ті місця знаю вищей по Ользе на словацьку строну г'вара йде.
Самі горале пишуть -Істебна волошьска весь, пишуть ясно польськой , по іншому не пишуть, тільки плачуть що г'вара вмирає ,по польську в мережi й плачуть.
Аутономісти думають про те що давати дітям до школи нпркл в Битомю, Бескидська гвара не підійде.
IMHO ,Будуть щось комбінувати

 

Билем в Битомю, разів чотири... Гвари шльонскєй на вулицях не чув, на жаль... Так само в Устроню. Одні туристи. То так само неймовірно, мабуть, як у Львові почути гвару...

 

Ані кашебської у Гланьську.
Всюди так є, уніфікація.

А вже особливо у популярних туристчно районах.
У такому Устроню у сезоні на порядок більше туристів ніж місцевих.
Але хто впереться - знайде.

Не заходити до популярних кнайп, а там, куди місеві ходять. Або до Конякова, Істебної.
Так само і з кашебською. Декілька років тому бувал у селі Стільо. Між Лебою і Гданьском. Один морський ліхтар, декілька халуп, 2 кнайпи, Одна дорога. І до моря зі 40 хвилин прогулки лісом. Зайшов до одної из тих кнайп - а там мова як у скансені. Але правда - це вже залишки того старого світу, він улітає буквально в очах. Троха тоді розмрівся, вроді - ретроград...

---------- Додано в 00:09 ---------- Попередній допис був написаний в 00:04 ----------

На цьому боку Попраду - це ще Česko, хоча не Čеchy, а česke Slezsko

 

Какая разница - хотел скрыть, не хотел. Это сути доноса не изменяет. Но я вас понимаю - против свойств крови " не попрёшь". От мосхад нигде похоже уже не скроешься. Свои деньги отрабатываете " на пять". Так потихоньку и выживаете с ЛФ. Ладно, хоть польска мова оживилась. Правда " кругом одни"...поляки.

 

Йой пане Iгорю, назвати шлунзока полокем це якбись сте вашесть галичанина москалем назвали.
Послухайте лепшь песничку зе Шлунска

ZA STOŁYM PANIYNKI
Za stołym paniynki, przed stołym mężatki,
U komina wdowulinki, a za piecym babki.

Pannom wina pannom, a miodu mężatkom,
Kwaśne piwo wdowulkom, a co zlywki babkom.

Szczupaka paniynkom, karośki mężatkom,
Drobne ryby wdowulkom, a żabeczki babkom.

Karetą paniynki, powozem mężatki,
Drobnym wozem wdowulki, a karami babki.

Do raju paniynki, do raju mężatki,
Do czyśćca zaś wdowulki, a do piekła babki.

Biołe róże pannom, tulipany mężatkom,
Drobne róże wdowulkom, a pokrzywy babkom.

Pałace paniynkom, kamienice mężatkom,
Skromne domki wdowulkom, a chałupy babkom.

(skarbiec-slaski.itatis.pl)