Да не пугайтесь Вы. Речь идёт о взаимосвязанности всех славянских языков. Никто не думает никого обижать. Вiльнiсть кожнiй мовi.
Мені дуже цікаво, чи багато людей у Львові розмовляють польською мовою? Як часто чути її на вулиці та в громадських місцях, адже колись це було польське місто?
Я колись створювала опитування, але його видалили. У смислі знають мову чи говорять на ній між собою?
За даними перепису 2001 року у Львові 1% поляків і 4% народжених в Польщі. Переважно ці люди і розмовляють польською. Українці ж знають польську мову з польського ТБ, або від знайомих чи родичів, але між собою ж не розмовляють польською, хіба з польськими родичами. Я, наприклад, 23 роки прожила у Львові, не мала польського ТБ, і коли поїхала в Польщу, то майже нічого не розуміла з їхньої балачки. А на вулицях часто можна чути польську в центрі міста - там багато туристів з Польщі
Але ж тут англійці не жили. На уроках історії пам"ятаю нам розказували, що Львів - це польське місто, тому й питаю про його мову.
У Львові є багато польських або на пів-польських сімей, які розмовляють цією мовою. Є дві польські школи (з польською мовою навчання) і віковою традицією, куди ходять діти з тих сімей. Польську мову ви не почуєте так часто на вулиці як прикладом російську, але чималий відсоток львівян спілкується цією мовою Та навіть я зі всіма своїми однокласниками та їх батьками розмовляю на польській, бо по іншому якось не вмію, привиклося за стільки років. От сидимо собі часом з коліжанками в кафе, балакаєм, а люди певне думають, що ми туристи з Польші Ось так.
Зараз на Хмельниччині більше україномовних поляків, ніж у Львові. В селах та середне і старше покоління ще розмовляють між собою, але молодь... У нас є області одна школа, яка виключно для польська та одна в Хмельницькому, де викладають польську мову та літературу.
Молодь? Погоджуюсь. Особисто знаю двох братів-поляків (майже мої однолітки), так вони свою мову знають дуже погано, хоча в Польщу до родичів їздять. Може, справа в тому, що їм ніде її вивчити?
Якщо вони у дома нею не розмовляють, не вивчають її у школі, а тільки, як ви кажите, час від часу до родичів поїдуть, то звичайно мова забувається На свому прикладі скажу. Кілька років перебувала у Польші цілодобово спілкуючись тільки на польській, час від часу приїзджала у Львів, де з більшістю знайомих розмовляла теж на польській. Україньська була потрібна тільки щоб в магазин піти, з сусідами та родичами поговорити. Після певного часу почала лапати себе на тому, що мені стало важко будувати складні речення на українській мові, я почала забувати граматику...Багато дав ЛФ , що мене дуже тішить! Та всеж якщо тою чи їншою мовою довший час не користуватись вона просто забувається...
Тим більше, якщо мови дуже подібні. Сама помічаю, що мимоволі вживаю слова, які хоч і українські, але не вживаються в тих чи інших випадках. Беру їх з польської. На деякі слова точно вже не скажу чи вони є в польській мові чи в український. Наприклад, малюткий. Як приїхала до Львова, то вживала це слово, поки мені не зробили зауваження, що це польське Хоча думала, що воно є і в укр. мові (згадуючи пралку чи що це було - "малютка").
А то в мене цілий час таке проскакує. Часом роблячи допис на форумі перевіряю в гуглі як слово пишеться правильно Соромно зізнатись, але я зовсім забула правопис українських слів з дефісом Зате з польською граматикою в мене жодних проблем немає (навіть часом співробітниці питають як написати те чи інше слово) а все тому, що польська мова є важкою з усіма тими їхніми подвійними буквами "ż" та "rz", "u" та "ó", "ch" та "h", але знаючи російську або українську мову легше вивчити правопис слів з тими буквами, бо: - якщо польське слово на російській або українській мові пишеться через "Р", тоді вставляєм букву "RZ". Приклад rzeka - річка. - якщо польське слово на російській або українській мові пишеться через "O" або "І", тоді вставляєм букву "Ó". Приклад krówka - коровка; rów - рів. Ага була така і в нас в дома за часів СССР та ще здається років 5 по тому поки мотор не гахнув
Тому вже років з 10 опікувався експедицією з Мініістерства Культури Польщі. В Кам"янці Подільському підбіг якийсь facet і почав російською мовою нарікати, як їх Україна пригнічує: що він, поляк уродзоний, не має можливості вивчити рідної мови і змушений до поважного паньства звертатись російською. Віце міністр його обірвав: ось, каже, серед нас українець, ніхто йому в школі не викладав польської, але він цілком достатньо нею володіє, щоб нам усе розповісти. А Ти, прошу пана, є просто лайдаком, раз не розмовляєш ні рідною-польською, ні українською. Нам встидно за таких.
Забувається? Та там нічому забуватися, бо вони її і не вчили як слід. Їм, в принципі, це вже не потрібно. Не чула такого слова. А взагалі прикольне. Ай-яй-яй! Ким змушений? Ха! Навіть у Києві є школа з викладанням польської мови. І взагалі, якщо ДІЙСНО захочеш, то сам вивчиш. А язиком плескати - то кожен може.
Це не так цікаво. Більш цікаво й навіть корисно (краще запоминається) робити ціпочки зі слів. Наприклад: рос. стол польською - стул. Далі стул-кшесло-фотель. Чи забули-запомнили-запамєнтали.