Польща плюс мінус Україна (Росія в умі)

частина 2

За словами керівника офісу радників Прем’єр-міністра РП Міхала Боні, позитивним для розвитку польської економіки є також й те, що економічна ситуація найбільшого економічного партнера Польщі, Німеччини, також буде покращуватись. За даними Головного статистичного управління РП, приріст ВВП РП у третьому кварталі 2010 р. склав 4,2% проти прогнозованих економістами 3,7%, а також перевищив показники другого кварталу ц.р. (3,5.
На думку економістів, за підсумками третього кварталу ц.р. Польща була однією з країн, яка мала найшвидший приріст рівня ВВП РП в ЄС. У третьому кварталі ц.р. лише шведська економіка розвивалась швидше від польської. За даними Євростату, рівень ВВП РП у третьому кварталі ц.р. після сезонного вирівнювання зріс на 4,7% річних, а країн ЄС – на 2,2%.
Пропозиції ЄС щодо викидів вуглекислого газу загрожують найбільшим фірмам
На думку експертів, положення ЄС щодо норми викидів в атмосферу вуглекислого газу спричинять ріст витрат польських фабрик з виробництва паперу, хімічних виробів, цементу і, в результаті, призведуть до втрати через три роки рівня їхньої конкурентоспроможності.
Уряд РП має лише два тижні на внесення певних пропозицій. Нові положення ЄС почнуть діяти у проміжку з 2013 р. до 2020 р. Рішення будуть прийняті в Брюсселі вже 15 грудня ц.р. в Комісії з питань захисту клімату.
Якщо польська влада до цього часу не отримає підтримки з метою зміни пропонованих ЄС положень, то фірми, які виробляють енергоємну продукцію, можуть збанкротувати. Причина такого банкрутства полягає у високих коштах (сотні мільйонів злотих) закупівлі дозволу на емісію, які ці фірми повинні будуть сплатити до 2013 р.
Відповідно до статистичних даних, у різних галузях енергоємної промисловості в Польщі працює півмільйона осіб. Зниження рівня конкурентоспроможності та обмеження виробництва означає для цих працівників втрату робочого місця. Відповідно, вартість теплопостачання в Польщі зросте у 2013 р. на 22% лише через витрати на закупівлю дозволу на емісію шкідливих викидів.

Величина боргу Польщі складатиме 55% ВВП РП

За словами Міністра фінансів РП Яцека Ростовського, наприкінці 2010 р. співвідношення державного боргу РП по відношенню до ВВП РП складатиме 53,0 – 53,5%.
Перевищення боргу понад 55% ВВП РП може означати необхідність різкого скорочення рівня дефіциту Польщі, що могло б стати перешкодою для економіки Польщі. Міністр фінансів РП також має сумніви на рахунок доцільності підвищення ставки пенсійного внеску, що може негативно вплинути на ринок праці РП у результаті підвищення «податкового клину».
4,4% поляків мають іпотечні кредити проти в середньому 17% у інших країнахЄС
За підрахунками Євростату, кожен другий європеєць є власником нерухомості, в якій він проживає. З них ¼ усіх європейців сплачують іпотечний кредит (найбільше осіб у Швеції, Голландії, Норвегії та Ісландії).
В Польщі іпотечні кредити мають лише 4,4% населення. За словами Магдалени Яніцької з банку «Deutsche Bank PBC», 65% клієнтів банку, які взяли іпотечний кредит, складають клієнти віком до 35 років.
У власних помешканнях, які не підлягають іпотечному кредиту, мешкає 60% поляків. Близько 32% поляків проживають у кооперативних помешканнях, а майже 2,3% польських громадян помешкання винаймають. Таку ситуацію із іпотечними кредитами експерти пояснюють успадкуванням помешкань поляками ще в період комунізму.
В Польщі діє програма «Родина на своєму», в рамках якої уряд здійснює доплату до кредитних відсотків і тим самим полегшує польським громадянам сплату внесків протягом перших восьми років.
На жаль, за словами Магдалени Яніцької, з 2011 р. впроваджуватимуться зміни до цієї програми, і кредитування такого типу не буде вже настільки доступним. Зміни в програмі передбачатимуть полегшений доступ кредитів для одиноких осіб, а також обмеження максимального віку отримання кредиту - 35 років. Натомість, клієнти у шлюбі можуть отримати дофінансування до 50 м2 помешкання, а самотні люди – лише до 30 м2.
Підготовлено Відділом з економічних питань Посольства України в РП.

Соціально-економічна ситуація у Республіці Польща (1 квартал 2011 р.)

За результатами першого кварталу 2011 р. у Польщі спостерігались позитивні тенденції розвитку економіки. У порівнянні з аналогічним періодом 2010 р. зареєстровано приріст виробництва промислової продукції на рівні 9,2% проти 9,5% у 2010 р., продукції будівельно-монтажного виробництва на рівні 18,8% проти зниження на 15,2% у 2010 р. та приріст роздрібного продажу на рівні 6,0% проти 0,3% у 2010 р.

 

частина 3

У Польщі відбувся приріст середнього рівня працевлаштування у секторі підприємництва - на 4,1% проти зниження на 1,3% минулого року. Щодо зареєстрованих безробітних осіб в Польщі наприкінці березня 2011 р., то їхня кількість становила 2 134 тис. осіб, тобто на 16 тис. осіб менше у порівнянні з попереднім місяцем. Рівень безробіття наприкінці березня 2011 р. склав 13,1% проти 13,2% у лютому 2011 р., та 13,0 % в березні 2010 р.
Водночас, за даними Міністерства економіки РП, за підсумками 2010 р., приріст рівня ВВП РП становив 3,8% (1 416 млрд. пол. злотих або 470,4 млрд. дол. США)[1]. У 2009 році було зафіксовано зростання ВВП РП на рівні 1,7 %. Міністерство економіки РП прогнозує, що зростання ВВП Польщі у 2011 році становитиме 4,2 %. ВВП на душу населення в РП у 2010 році становив 18 936 дол. США.
Структура ВВП РП: послуги – 65 %, промисловість – 32 %, сільське і лісове господарство – 3 %.
Провідні сектори економіки РП: машинобудування, чорна і кольорова металургія, хімічна, нафтохімічна, коксохімічна, текстильна промисловість, виробництво фарфору, фаянсу, виробництво спортивних товарів, а також продовольства і напоїв.
Приріст рівня ВВП РП у січні-березні 2011 р. завдячує приросту рівня виробництва промислової продукції, будівельно-монтажної продукції та рівню роздрібного продажу, а також рівню продажу на виробничих підприємствах, які забезпечують продаж продуктів харчування.
У першому кварталі 2011 р. в Польщі відбулось підвищення цін на товари та послуги на рівні 3,8% (проти 3,6% в періоді січень-лютий 2011 р.), на промислову продукцію – на рівні 7,7% (проти 6,7% у періоді січень-лютий 2011 р.), у той час коли рівень заробітних плат у підприємницькому секторі також підвищився на рівні 4,1%, а у сфері промисловості на рівні 4,2%.
У звітному періоді рівень середньої заробітної плати у підприємницькому секторі становив 3 479 пол. злотих (1 207,9 дол. США) та у сфері промисловості - 3 514 пол. злотих (1 220,1 дол. США). Відповідно, рівень інфляції в Польщі у січні-березні 2011 р. становив 3,8%.
Виконання дохідної частини бюджету, за результатами першого кварталу 2011 р. становить 23,0%, тобто склало 62,7 млрд. злотих (21,7 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2011 р. загальну суму доходів на рівні 273,1 млрд. злотих (100,0 млрд. дол. США). Виконання витратної частини бюджету за аналогічний період становить 25,5%, тобто склало 80,0 млрд. злотих (28,5 млрд. дол. США), тоді як державним бюджетом РП передбачено на 2011 р. загальну суму витрат на рівні 313,3 млрд. злотих (114,7 млрд. дол. США).
Зовнішня заборгованість Міністерства держмайна Республіки Польща у січні - лютому 2011 р. становить 199 440,7 млн. пол. злотих (69 010,6 млн. дол. США).
Станом на кінець грудня 2010 р. рівень зовнішньої заборгованості склав 201 804,8 млн. злотих, тобто 67 268,2 млн. дол. США (станом на кінець 2009 р. – 168 772, 9 млн. злотих або 58 398,9 млн. дол. США).

Інвестиційне співробітництво між Україною та Республікою Польща (2010 р.)

Станом на 1 січня 2011 р. обсяги інвестиційного капіталу з Польщі до України становили 935,8 млн.дол.США, що складає 2,0% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну.
Найвагомішими польськими інвестиціями в Україні є: фабрика будівельної кераміки «Церсаніт», фабрика паркету «Барлінек», меблева фабрика «Новий Стиль», фабрика упаковки «Кен-Пак», фабрика автозапчастин «Інтер-Гроклін», м’ясокомбінат «ПКМ Дуда», банк «Кредо», «Плюс-банк».
За даними Державного комітету статистики України, обсяги українських інвестицій в польській економіці станом на 01.01. 2011 р. склали 49,1 млн. дол. США, що становить 0,7% від загального обсягу українських інвестицій за кордоном. За наявною інформацією, обсяг реальних українських інвестицій в РП, які з різних причин не зараховуються українською статистикою, перевищує 1 млрд. дол. США.
У Польщі наразі діє щонайменше один десяток підприємств з українським капіталом.
Найвагомішими українськими інвестиційними проектами в РП є: Варшавський автомобільний завод (інвестор - «Авто-ЗАЗ»), металургійний комбінат „Гута Ченстохова” (інвестор - «ІСД»), суднобудівельний завод „Сточнє Гданське” (інвестор - «ІСД»), металотрейдер “Центросталь Бидгощ” (інвестор - «УГМК»).

Підготовлено Відділом з економічних питань Посольства України в РП.

Інвестиційне співробітництво між Україною та Республікою Польща (1 квартал 2011 р.)

Станом на 1 квітня 2011 р. обсяги польських інвестицій в Україну становили 893,2 млн.дол.США, що складає 2,0% від загального обсягу іноземних інвестицій в Україну.
Найвагомішими польськими інвестиціями в Україні є: фабрика будівельної кераміки«Церсаніт», фабрика паркету«Барлінек», меблева фабрика«Новий Стиль», фабрика упаковки«Кен-Пак», фабрика автозапчастин«Інтер-Гроклін», фабрика металообробки «Полімекс-Мостосталь», банк«Кредо», «Плюс-банк».
За даними Державного комітету статистики України, обсяги українських інвестицій в польській економіці станом на 01.04.2011 р. склали 50,7 млн. дол. США, що становить 0,7% від загального обсягу українських інвестицій за кордоном. За наявною інформацією, обсяг реальних українських інвестицій в РП, які з різних причин не зараховуються українською статистикою, перевищує 1 млрд. дол. США. У Польщі наразі діє щонайменше один десяток підприємств з українським капіталом.
Найвагомішими українськими інвестиційними проектами в РП є: Варшавський автомобільний завод (інвестор - «Авто-ЗАЗ»), металургійний комбінат „Гута Ченстохова” (інвестор - «ІСД»), суднобудівельний завод „Сточнє Гданське” (інвестор - «ІСД»), металотрейдер “Центросталь Бидгощ” (інвестор - «УГМК»).

 

Я вже писав десь на форумі, що був кілька тижнів у Вроцлаві, майже всією родиною.
І мета була відповідна - туристично-родинно-бізнесово-організаційна. Все намічене було досягнуто і перевиконано. Повернулися наприкінці липня - літак+поїзд туди і поїзд+літак - назад...

Я був у Польщі кільканадцять разів, і всеодно і цього разу зауважив багато змін. Вони в основному позитивні, але є і негативні.

З позитивного варто сказати - Польща зробила дуже великий крок уперед в поліпшенні інфраструктури, зокрема, доріг, мостів, будуються вокзали, спортивні споруди тощо. Просто чудово працює міський траспорт Вроцлава. Кажуть, що є проблеми - але я впевнений, що їх буде вирішено.

З негативного...

Зауважив суттєвий ріст цін. Але він всеодно не такий катастрофічний, як в Україні.
Зауважив деяке збільшення невдоволення людей своїм життям. Тобто - криза торкнулася і Польщі. Знову ж таки - масштаби з Україною не порівняти. Особливо в останні пару років. На Україні - це просто трагедія. Коли бачиш польські ціни, які часто в 2-3 рази нижчі українських, і взнаєш про доходи, які в 4-8 раз вищі українських - це шокує...

Після нашого від"їзду в Польщі сталося кілька неприємних, трагічних подій...

Покінчив життя самогубством відомий в Польщі, в тому числі, своїми крайніми поглядами, політик Анджей Леппер... Незважаючи на його іноді надміру скандальне життя і несподівану, шокуючу смерть, я вірю, що ця людина часто хотіла добра для Польщі по- своєму, і хоч робила це не завжди так, як хотілося б більшості, але якусь частку громадян Польщі він залучав на свою сторону... Але все-таки, він був або став самотньою людиною... Можливо, причиною смерті стали особисті, чи родинні переживання... Я не знаходжу для себе повного пояснення цієї прикрої смерті. Нехай Бог візьме його душу під опіку.

Ще одне, що хотілося б зауважити - це все ще незадовільний технічний стан залізничного господарства, недостатньо кваліфіковані кадри і непрестижну роботу більшості залізничників. Скрізь реконструюють вокзали, але при цьому панує такий хаос, в якому навіть організатори та контролери реконструкції часто не можуть знайти просвітку. Їхав залізницею, і впевнився у цьому особисто.

Можливо, що саме цей хаос на залізниці і призвів до важкої катастрофи, яка сталася тільки-що... Хоча поки-що про причини аварії ще не повідомляли.

На відрізку залізниці між Варшавою та Катовіцамі сталася катастрофа. Кажуть, що є жертви, та багато поранених... Варто побажати сили та Божої допомоги їм, їх рідним, і тим, хто ліквідовує аварію... Мені, як поляку, як багатьом полякам - прикро, що польському уряду не вдається поки-що навести відповідний лад в цій дуже важливій галузі... Але треба сподіватися, що ця трагедія заставить зробити висновки...

 

Депутати Львівської міськаради обурені польськими розкопками на Волині.

 

Ви б джерела цитат вказували, було б коректніше.
Бо отут, наприклад, прізвище мало б бути РІКОТА.
Ну і крім того:

Чи є хоч якесь явище в світі, яким би не були обурені депутати Львівської обласної ради?

 

Ось вам джерело. Як бачите - я особисто не додавав ні слова і коментувати не став. Навмисно.
http://zaxid.net/home/showSingleNew...olskimi_rozkopkami_na_volini&objectId=1234810
Так вже добре?

Зверніть увагу на заголовок, де слова "Львіської" та "Волині" я виділив курсивом, бо також не розумію, як львівські депутати можуть керувати ще й на Волині і контролювати там будь-що. І вже тепер хотілося б дати маленький коментар:

львівські депутати стверджували на пресовій конференції, що польська сторона нібито веде розкопки на Волині самостійно (!), і без представників української сторони, без українських фахівців!

То ось спростування депутатської брехні:

Моя позиція така:

потрібно встановлювати правду всіма способами, які має наука. Встановлювати правду, якою б вона не була. Бо відомо як про масові вбивства "за національними мотивами" мирних поляків на Волині та в інших місцях, так і про злочинців польського походження, які вбивали людей українського походження, прикриваючи грабунок "національними інтересами".

Мова не йде про відкриття рахунку у грі "Хто більше вбив - той і винен!". Це не футбол, це трагедія в історії. Ще є живі люди, які пам"ятають ті криваві дні. Є родичі загиблих. Є християнська традиція як в українців, так і в поляків, згідно з якою ВСІ ЛЮДИ повинні опікуватися могилами близьких. Всі захоронення та могили мають бути віднайдені.

Якщо Польща та Німеччина вже давно вирішили (в основному) ці важкі питання трагічної спільної історії, то Україна також зобов"язана вирішити ці питання з Польщею.

 

Біда в тім, що ця пані теж брехала неодноразово, що неодноразово ж було доведено.
Те, що двоє представників управління могли поставити підписи, але при цьому в очі не бачити розкопок - мене б жодним чином не здивувало. У Львові вони роблять це регулярно, чому б і на Волині не зробити?

 

Не дуже ясно, о чим тут брехати, чи ні.
Залишилися тисячі свідків, що прожили. З села Острувек теж є багато свідчень, очевідців.

Нема сенсу їх сюди тянути, це не є приємна лектура

Зараз річ їде лише про збережения матеріальних слідів, про деталі.
ось і все,

а депутати

 

Отже, маємо припустити, що приїхали поляки, уклали угоду зі львівським комунальним підприємством про проведення робіт, був антрополог та ще один фахівець, а потім поляки їм сказали - "їдьте собі геть звідси", і почали "ламати кістяки на фрагменти", щоб нібито "збільшити кількість жертв"? А ті, кому сказали їхати геть - поїхали?

Я перепрошую - невже і досі хочеться надіятись, що люди дурні? Якщо є міждержавні угоди про пошук могил загиблих (а вони є!) - то жоден депутат у жоден законний спосіб не може цьому перешкодити. А тут саме перешкоджання, у будь-який спосіб, спроба використати українське законодавство і т.д.
Але згідно з українським законодавством - міждержавна, чи міжнародна угода, підписана Україною, має пріоритет над українським законодавством. І перешкодити законним шляхом встановленню правди не вийде.

 

Тут ніяк не заперечиш.
Але це

і
це

трохи різні речі.
Не "поїхали геть", а взагалі не були. А підписи могли ставити просто в своїх кабінетах. Суто гіпотетично, за вказівкою Садового, в якого перед деякими польськими структурами старий борг, ще з виборів-2006.
Львівським депутатам не вірю, але львівським чиновникам вірю ще менше.

 

Платформа обивательска - 1 місце. - поздоровлення!
ПІС - 2 місце. - перепрошую - так мало бути!
Палікот - 3 місце. - нічого собі...






Польща виграла!