Польща плюс мінус Україна (Росія в умі)

Так "конкрети" є і були. Раніше культивувався радикальний владний націоналізм. Тепер душиться свобода слова. Спецслужби і ЗМІ - в руках мільярдера. Прибирається до рук судова система та система виборів. Журналіста он... гм..., хтось вбив... Податкова стріляє по підприємцях... Ну і - далі буде, без сумніву.

А конкрети Польщі - у свободі, міжнародному співробітництві з демократіями, і в розвиткові бізнесу, і як наслідок цього - "конкрети" також - у гаманцях поляків та у них на столі і в гаражах.

 

Та я не про це.
З тими проблемами якраз самим українцям рорзобратися. Рано чи пізно, і будь яка безпосередня допомога із за кордону принесе більше шкоди ніж користі.

Мене тут більше цікавіть що діється там, де наши держави сходяться зі своїми кордонами і інтересами. Де є більше пунктів перетину кордону ?

(та вже промовчу, що діється на тих, що є)

Де є міст енергетичний ? Де договори про внікнення подвійного оподаткування ? регуляції для підприемців ? де уніфікація технічних стандардів ітд, ітд.

Хто мішає ? Росія ? ЄС ?

Поки український міністер кідає фразесами а польський президент обмежується свій візит на Україні до квітів на цвінтарі.
І страшно і смішно.

 

...обмежується у свойому візиті...

блін, прошу вибачення

 

А відповіді знову дуже прості: все це - міжнародні економічні категорії. Але вони не мають тут політичного підгрунтя, базису. Або це підгрунтя дуже мале.

Енергетичний міст... Україну тільки-тільки прийняли в Енергетичне Співтовариство. Думається, прийняли авансом. Бо головною вимогою було прийняття законів створення прозорого енергетичного ринку України. Який він "прозорий" тепер - відомо.

Договори уникнення подвійного оподаткування... Україна імпортує більше, ніж експортує. Це все із-за відсутності умов для бізнесу і нечесної конкуренції. Тому й виробництво для України - нерозвинуте. Тому й від подвійного оподаткування не відмовляються, хочуть протягти то якнайдовше, бо "своє" - і так імпортується і експортується без податків - через оффшори.

Регуляції для підприємців - це свобода і прозорість внутрішнього бізнесу. Але ж як тоді можна тримати бізнес на гачку і керувати ним!? Треба зробити так, щоб порушували всі, і "закривати очі" на порушення тих, хто лояльний!

Уніфікація технічних стандартів - Польща вже уніфікувала стандарти з ЄС. Тому треба міняти стандарти в Україні. Але ж уніфікація технічних стандартів - це уніфікація і організаційних стандартів. Для всього цього треба мати кваліфікованих і високооплачуваних працівників. А це невигідно - "вирощувати" свободолюбивий середній клас. Крім того, в Європі частка зарплати у собівартості виробу сягає 60%. В Польщі - трохи менше, бо також є проблема низьких зарплат...
А в Україні... Ну яка частина зарплатні в собівартості, якщо тільки корупційні платежі складають від 10 до 50% собівартості!?

http://www.prostobiz.ua/biznes/gosregulirovanie/stati/pochemu_v_ukraine_nizkie_zarplaty

Цитата вище - про все те, про що Польща у себе вже майже забула.

---------- Додано в 04:11 ---------- Попередній допис був написаний в 04:05 ----------

Польський Президент здійснює ту місію, яку він має виконати в першу чергу - згадати вбитих на цій землі поляків, щоб не потрібно було згадувати нових вбитих на цій землі в якомусь майбутньому - неважливо якої нації.

 

Дідіо, помилуйте....
Це не є так, що маємо перший, другий чи навіть десятий рік, у якому можемо вшанувати пам"ять загинулих на Сході.

Уявіть собі, як б це файно було, якщо б це події були останним епізодом візита, такого на 2-3 дня, коли після 2 днів тяжкої праці (президентів та їх експертів) польський і український президент їдуть нп до Биковні...

Наприкінці, а не заміст, вибачте.

 

Не помилую.

Президентські заходи Україна-Польща - двосторонні. Якщо Президент Польщі їде тільки на цвинтар, це означає тільки одне - більше нічого іншого конкретного і прийнятного йому в Україні не запропоновано. Він здійснює "обов"язкову частину візиту". А "бажаної частини", очевидно, немає. Ну був віце-прем"єр Колєсніков у Варшаві. Ну запропонував разом будувати... "азійський коридор"... ??? І що???

Є такий вираз - "коридори влади". Чи він не мав на увазі будівництво "азійських коридорів влади"? Якщо так, то йому, очевидно, просто подякували. Бо мають свої, європейські "коридори влади". Значно досконаліші.

Крім того, Польща не має кидатися в Україну зі своїм бізнесом, не зрозумівши, куди іде Україна. Бо буде втрачено і бізнес, і час, і гроші. Ось наприклад - в Україні хочуть скоротити 100 тисяч міліціянтів... Незрозуміло, що з податками... А Коморовскі не має права рекомендувати польському бізнесові непевні і ризиковані умови в Україні! А інших тут поки-що майже немає. І не видно перспективи, щоб з"явилися.

Зате є інші "перспективи" в регіоні, частиною якого є Україна... І про них говорить опозиційний Ярослав Качиньські:

Думаю, що Президент Коморовскі, як і обіцяв перед виборами, прислухається до голосу опозиції...

 

Да щас, сколько всякие оппозиционеры кричат, что нельзя сотрудничать с Китаем, страной победившего социализма, а руководители США, ЕС в очереди стоят, чтобы попасть на китайский рынок

 

Ну і до чого тут Польща? Щодо "черги" - це фантазії, якими рясніє російські "економічна" бульварщина, насправді все не так:

 

Президент Квасьнєвскі: "Україні потрібен розумний виборець"...

Розумний... Де ж його тут взяти?...

 

Знову імпортувати?

 

А коли імпортували!?

 

До чого закликання Ярослава Качинського. Я к тому что миром правит капитал, а не демократичні цінності та права людини. Почему руководители западного мира помалкивают насчет этих ценностей в Китае, Пакистане, Саудовской Аравии и др.
И в США забеспокоились только когда появилась опасность ослабления бакса.

 

Та все життя - починаючи з Кия...

 

Два полюси Польщі - влада і опозиція: два майже діаметральні погляди на Україну. Ну і Росію.

У Варшаві переглядають "Східну політику"

Андрій Рибалт

для Бі-Бі-Сі, Варшава



Президент Польщі Броніслав Коморовський в інтерв’ю польському виданню "Жечпосполіта" переконує про "незмінну підтримку" Варшавою проєвропейських прагнень України, але водночас, за його словами, "менше значення матимуть заяви, а набагато більше факти у вигляді реальних досягнень української сторони в дотриманні стандартів ЄС".

Тим часом найбільша опозиційна фракція "Право і Справедливість" твердить, що уряд Дональда Туска та президент Броніслав Коморовський не хочуть чинити опору процесові відродження "російського неоіпмеріалізму".

Президент Броніслав Коморовський переконаний, що Україна після змін на верхах влади не хоче вибирати, чи бути з Росією, чи з Заходом. За його словами: "Настане час, що Україна муситиме зробити вибір, але я згідний, що наближення до ЄС не мусить означати поганих відносин з Росією". Він додав: "Ми не повинні навіть справляти враження, що хочемо, щоб Україна мусила вибирати між прямуванням до ЄС та добрими відносинами з Росією".


Пан Коморовський відповів також на зауваження про проросійсько налаштованого президента Януковича: "Я вважаю, що ми не повинні оцінювати українських політиків на основі того, чи вони більш, чи менш зацікавлені співробітництвом з Росією. Це шлях у нікуди. Президент Янукович однозначно заявив у Ялті, що його країна хоче бути в ЄС, але водночас зберегти якнайліпші відносини з Росією".

Оглядачі звертають увагу, що погляди президента Коморовського збігаються з поглядами уряду, а деякі з них, попри запевнення нового президента про незмінну активність Варшави задля поширення сприятливих обставин для вступу України до ЄС, добачають зміну у векторах східної політики у порівнянні з діями президента Лєха Качинського, який загинув 10 квітня в Смоленську.

Його брат Ярослав Качинський у статті "Союзники і вартості" застерігає проти відродження "російського неоімперілізму" і водночас заявляє про пошану до тих росіян, які щиро співчували полякам після подій 10 квітня:

Ми не повинні навіть справляти враження, що хочемо щоб Україна мусила вибирати між прямуванням до ЄС та добрими відносинами з Росією.

Броніслав Коморовський

"Це люди, до яких у найвищому ступені маю пошану, і хоча їх особисто не знаю, можу сказати, що їх люблю, отже моє звернення до росіян було щире. Я ніколи не мав неохоти до росіян як до росіян. Я вважаю, що треба чинити опір поверненню Росії до імперіалістичної політики і що теперішня польська влада виразно сприяє такому поверненню".

Деякі політологи звертають увагу, що покійний президент Лєх Качинський дуже велику увагу приділяв поглибленню солідарного співробітництва між такими країнами як Польща, Україна, Грузія та країни Прибалтики. Це саме він у момент вторгнення російської армії на територію Грузії зорганізував президентів країн Балтики та президента України Віктора Ющенка до спільної поїздки до Тбілісі.

Тоді Лєх Качинський разом з Міхаїлом Саакашвілі подалися вночі на кордон неподалік воєнних дій, саме тоді по них стріляли, деякі твердили, що це був замах російських спецслужб або російське попередження для Лєха Качинського з приводу його активності в Грузії та Україні.

Броніслав Коморовський, тоді спікер парламенту, цю подію прокоментував словами "який президент- такий замах". Після 10 квітня журналісти часто нагадували йому ці слова. Однак пан Коморовський переконаний, що існує шанс задля поліпшення відносин з Росією і цьому служитиме візит до Польщі президента Дмітрія Медвєдєва:


Ярослав Качинський та Броніслав Коморовський мають різні погляди щодо "Східної політики" Польщі.

"Факт візиту президента Медвєдєва підтверджений. Сама дата встановлюється, а потім подається до загального відома, коли все відомо офіційно на письмі. Як я домовився у травні під час мого візиту до Москви, все відбудеться цього року".

Тим часом лідер опозиції Ярослав Качинський у згаданій уже аналітичній статті "Союзники і вартості" висловив стурбованість обмеженням заангажованості США в Європі, оскільки, на його думку, це становить загрозу безпеці Центрально-Східної Європи. У тексті лідера польських правих читаємо:

"Не відбулося розташування на території Польщі та Чехії системи протиракетної оборони. Зате заявляється дедалі більше сигналів меншої заангажованості США в Європі. Це погано для обох сторін. На жаль, це відбувається у момент, коли неоімперська політика Москви не зустрічає опору з боку найбільших гравців в Америці та Європі".

Свою статтю Ярослав Качинський вислав до послів і чільних установ світу. Уряд обурений поглядами Ярослава Качинського та формою їх висвітлення, оскільки Польща - це "демократична країна і не має потреби" звертатися до амбасадорів чужих країн та міжнародних установ. Найбільш гострий у критиці був керівник польської дипломатії Радослав Сікорський:

Я ніколи не мав неохоти до росіян як до росіян. Я вважаю, що треба чинити опір поверненню Росії до імперіалістичної політики і вважаю, що теперішня польська влада виразно сприяє такому поверненню.

Ярослав Качинський

"Звісно, опозиції завжди можна більше сказати, ніж урядові, але якщо йдеться про чергові виступи пана Качинського, то, вибачте, я ставлю собі запитання, чи тим разом пан Качинський споживав ліки, чи ні".

Однак колишній заступник міністра закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, який був звільнений з відомства міністром Сікорським за послідовне прямування до розташування системи ПРО в Польщі, наголошує, що Росія користується проблемами в ЄС для зміцнення своїх впливів, а нинішній польський уряд не ангажується в зміцнення проєвропейських сил в Україні та Грузії:

"Прошу подивитися, що відбувається в ЄС: протести на вулицях; Бельгії загрожує розподіл; маємо фінансову кризу... Прошу подивитися, що відбувається в НАТО, яке має проблему, як гарантувати рівну безпеку старим і новим членам у Центрально-Східній Європі, все це в контексті наступальної політики Росії. Отже лист пана Качинського - це нормальна форма, яку застосовує опозиція".

Експерти кажуть, що останнім часом між урядом й президентом від Громадянської Платформи та найбільшою опозиційною фракцією "Право і Справедливість" відчутна дедалі більша розбіжність у пріоритетах східної політики.

Центристи хочуть меншої заангажованості Варшави в таких країнах як Білорусь, Україна, Грузія, зате праві переконані, що пасивність Польщі означатиме, як висловився їх лідер Ярослав Качинський, "відсутність опору неоімперським бажанням Росії".

 

Варто згадати, що газова залежність Європи від Мінгазпрому СРСР (майно якого пізніше присвоїв РАО "Газпром") зменшилося з 90% в кінці 70-х років до 35% тепер.

Після того, як в Польщі відкрито дуже великі запаси сланцевого газу, спільні запаси Євросоюзу збільшилися майже на 50%. Не просто успішний, а бурхливий розвиток технологій видобутку цього газу в США, де вже видобуваються таким способом мільярди кубометрів, дає абсолютну впевненість, що в найближчі роки Польща отримає суперсучасні технології, і на багато десятиліть стане одним з головних постачальників газу для континенту, в першу чергу для ЄС. Звичайно, і власні внутрішні потреби Польщі будуть повністю задоволено. Про це ЗМІ повідомляли півроку тому. Очевидно, що за цих півроку справа дуже просунулася вперед в практичному напрямку.

Всі ці повідомлення говорять про те, що ні Євросоюз, ні Польща, як його невід"ємна частина, не допустять економічної залежності від кого б то не було. Тим більше, що сировинна залежність викликає ажання у деяких постачальників зробити її інструментом отримання політичної залежності.

Після трагедії в Угорщині є також сподівання на те, що цей важкий урок змусить і польську владу зробити висновки і організувати видобуток газу так, щоб він був нешкідливим для природи.

Є великі запаси сланцевого газу і в Україні. Але якраз тут політична залежність робить незрозумілим майбутнє цих запасів.

---------- Додано в 14:16 ---------- Попередній допис був написаний в 13:04 ----------

І ще на тему газу в Польщі:

Варто додати, що навіть якщо такі великі запаси газу в Польщі сприймаються деким в Росії, як "антиросійські" , у Польщі і Росії залишається певний простір для співробітництва. Наприклад, є тверда підстава вважати, що дуже значна частина енергії в найближчому майбутньому буде використана у вигляді електроенергії для елетромобілів.
Тому, можливо, Польща піде на те, щоб збудувати у себе велику газову електростанцію. Це - найвигідніше використання газу, тим більше, що Польща - в Центрі Європи. У порівнянні з вугільними газова ТЕС набагато "чистіша", бо викидає лише вуглекислий газ, а запаси місцевої газової "сировини" дозволять їй працювати не одну сотню років. Можливо, тут знадобиться якесь російське обладнання. Та й український "Турбоатом" з його турбінами міг би брати в тому участь.

---------- Додано в 14:23 ---------- Попередній допис був написаний в 14:16 ----------

Величезні родовища сланцевого газу в Польщі - червоним - вже розвідані і підтверджені, жовтим - високопотенційні, які інтенсивно розвідуються геологами тепер.

 

Знову "винна" польська влада?

 

Ну на схід родовища явно переходять на Україну. Наші вже й з морського шельфу давно грозяться газ качати, все ніяк грошей на вишку не нашкребуть.

 

Про Україну писав. Ну, є на Україні газ. І був.
Є то є, а людям то що до того?

 

Якщо це правда і він дотримає слова - це добре, але таки прецедентні акції вимагають гммм... екстремальної обережності.

Таким чином, слід водночас переводити гостріші контролі на будовах і заводах, а для багатьох поляків і навіть україньців ниніше положення здається цілком вигідним і навряд чи вони будуть вдячними організаторам акції...

А свою чергу, цікаво, хто і коли припинить нинешную ситуацію на ринку праці, коли кожен третій поляк працюе на тзв "часовому договорі", без можливості брання кредитів, з терміном розірвання договора не більше 2 тижні....

 

Мачєй Душчик - тільки радник. Невідомо, яка ситуація буде в Україні в 2011 році. І приймати рішення буде сейм, бо потрібні будуть зміни до законів про імміграцію. Якщо в Україні ситуація погіршиться ще більше - то в Польщу захочуть приїхати кілька мільйонів українців. А можливості польської господарки по їх працевлаштуванню - зовсім не безмежні. Це ще більше вдарить по ринку праці, призведе до падіння зарплат в Польщі, і ще більш масового виїзду поляків далі на Захід, де платять більше. Падіння зарплат в Польщі - падіння податків. Крім того, така кількість запрошених і виїзд власних громадян дуже вплине на ринок нерухомості тощо, бо тимчасовий робітник не бере кредити, не купує житло тощо. Буде криза банків, будівництва, будівельних матеріалів. Поляки будуть менше купувати житла. Буде велике безробіття в будівельній галузі. І це вже ланцюгова реакція, яка вдарить по економіці, сильно і тривало.