Поляки. Катинь. (Замість втраченої теми)

Зачем было убивать польского президента и всю его свиту? Чем он мешал российской власти?

 

Розумієте дорогий Стєпніч, щоб зрозуміти те про що Ви запитуєте, вкрай не достатньо мати інтелект середньостатистичного школяра 3 класу загальноосвітньої школи 1-3 ступіню, куплений диплом і міфічну дисертацію (яку ніхто знайти не може) та дві ходки в зону по "бакланкє" і третю за згвалтування (простіше кажучі , тюремний університет). Це я не про Вас звичайно же, а про Вашого лідера, президента 1/3 від всього дорослого населення України.
Я впевнений, що відповідь на це питання Ви чудуово знаєте і розумієте, але дотримання певного дискурсу на "братскіє" відносини з кремлівцями (по панятіям, пацани должні один одного відмазувати за будь яких умов, а істину приховає толковіще на східці). До того ж Ваше питання із тієї категорії, що дурень задає сотні мудреців.

 

Ну... букафф багато. А все ж таки? Яку загрозу Качинський ніс Росії? Вибачте, але я, дурень, дійсно не розумію.

 

Вибачте за не скромність, але я таки себе віднесу до сотні мудреців.... одного із ста. А щоб було зрозуміло про що йдеться, повторю прислів"я. " один дурень може задати питання на яке не відповість сотня мудреців. І навпаки, у дурня завжди є відповідь на сто запитань від ста мудреців"
Може таки засвоїте хоча б шкільну програму? Для початку.)

 

Може, Ви таки відповісте по суті? Тому що у мене сумніви щодо адекватності людей, які не маючи доказів і не називаючи мотивів висувають звинувачення щодо конкретних посадових осіб.

 

Щоб відповісти Вам по суті, мені потрібно буде в одному пості викласти майже всі тексти в цій темі. Я думаю буде простіше, коли Ви засвоївши програму середньої школи, таки наважитесь перечитати їх самостійно, починаючи з самого першого посту (за одне і дуже хорошу пісню послухаєте) І не завадило б читати вдумливо та спробувати співставити викладені факти.

 

Вот теперь понятно. Лидеры идиотами выставлять себя не хотят. Находятся другие идиоты.

 

Зустрічне зaпитання:
Навіщо було вбивати в 1940 році в Катині польських офіцерів,які були пригодні для боротьби? Чим вони були поміхою для Красної Армії?

 

Журнал «Власть» № 40 (694) от 09.10.2006: "А вы бы хотели, чтобы нашей страной управляли такие люди, как братья Качинские?"
вообще - Интернет - весчь! обратите внимание - и всё - до катастрофы. Так что лучше бы Вы, Степаныч, этого не спрашивали. ИМХО.

 

Ну так и где там какие-либо угрозы России???

 

не, Степаныч, Вы таки не читали: там не России, там Качинскому угрозы...

 

Matka pilota: Mój syn nie zabił prezydenta!
Мать пилота: Мой сын не убивал президента!

Я не верю ни одному плохому слову о моем сыне, - говорит мать погибшего командира экипажа президентского Ту-154, Аркадия Протасюка

– Arek nie zabił prezydenta. Serce matki to wie – dodaje, bijąc się w piersi. Jest święcie przekonana, że syn nigdy nie zaryzykowałby życia swoich pasażerów – tak jak zarzuca mu to akredytowany przy rosyjskiej komisji badającej przyczyny katastrofy pod Smoleńskiem Edmund Klich.

Pułkownik Klich – o czym Fakt informował wczoraj – oskarża pilotów z tupolewa, choć śledztwo w sprawie katastrofy jeszcze jest w toku. Jego zdaniem polska załoga popełniła szereg błędów. Przede wszystkim zlekceważyła ostrzeżenia wysyłane przez automatykę samolotu. Najbardziej winny w takiej sytuacji byłby właśnie pierwszy pilot, Arkadiusz Protasiuk.

– To niemożliwe – twierdzi pani Lucyna. – Takie rzeczy o moim synu może mówić tylko ktoś, kto w ogóle go nie zna. Mój syn kochał życie i swoją rodzinę. Był doświadczonym pilotem i nie mógł pomylić się aż tak – opowiada matka. – Wiem też, że nigdy nie zlekceważyłby przepisów. To jakiś koszmar… – zakrywa oczy dłonią.

Ból i rozpacz po stracie syna na stałe zadomowiły się w rodzinie państwa Protasiuków. Rodzice pilota powoli uczą się z nimi żyć. – Czas leczy przecież rany – mówią. Tylko jak znieść to, że ktoś publicznie szarga pamięć ukochanego dziecka. Mówi o nim przerażające rzeczy. – Nie, tego wytrzymać nie można – płacze Lucyna Protasiuk.

Zrozpaczona matka boi się, że Arkadiusz Protasiuk i pozostali członkowie załogi, będą kozłami ofiarnymi w okrytym tajemnicą śledztwie, prowadzonym przez rosyjskich prokuratorów. – Teraz szuka się winnych i zrzuca winę na pilotów – mówi. Dla niej syn zawsze będzie uosobieniem uczciwości i dowagi. – Brońmy mojego dziecka, nie pozwólmy zniszczyć dobrego imienia polskich pilotów – apeluje kobieta.

Аркадий Протасюк.

 

Тот случай, когда я со Степанычем согласен.

 

- Степаныч, Вы действительно не знаете то, что уже знает любой школьник? Я в недоумении...%-)

 

Кто убил Качинского?
Эпиграф:
«Любая случайность — непроявленная закономерность»

Ну а в случайности большинство из нас перестает верить когда вырастает из детского возраста. По статистике авиа — самый безопасный вид транспорта, ужасен он лишь потому, что когда самолет падает мы сразу видим много жертв. А каждодневные жертвы в каждом мало мальски крупном городе обходят нас стороной. Но давайте рассмотрим по порядку вопросы возникновения авиакатастрофы, которой ну никак не должно было случиться.

От Польши до Смоленска чуть больше часа лету, и вылетевший самолет прямо таки неожиданно попадает в очень густой туман, в который нельзя садиться.

Уже есть две версии!!! Самолет разбился с первой попытки захода на посадку(из за неверных координат данных диспетчером). И вторая — он совершил перед этим три попытки.

Российские диспетчеры вели переговоры с польскими пилотами на русском! и ломаном английском языках. При чем руководитель группы полетами Муравьев подтвердил факт того, что нессколько человек подсказывали друг другу фразы на ломаном английском языке, и им было непонятно понял их указания пилот или нет.

После крушения у всех журналистов изымали отснятые фото и видео материалы о крушении, либо просто запрещали производить съемку. В интернете масса фотографий крушения, но на снимках видны лишь фрагменты обломков и нигде не показана целая картина крушения. Так же мобильные телефоны некоторых операторов неожиданно отключились рядом с местом катастрофы.

Лучшим самолетом в авиапарке Польши управляли лучшие пилоты, так что элемент ошибки пилота или неисправность самолета можно полностью исключить. Сразу же после крушения Российская сторона делает заявление что катастрофа произошла по вине пилота, либо самого Качинского заставившего пилота сделать посадку не уйдя на запасной аэродром.

Общая ситуация с Катынью такова, уже почти начавший размазано каяться в грехах Путин провоцирует приехать асолютно всех своих политических противников в одном самолете на место, где прямо таки может состояться недопустимый прецендент для России — раскаяние в военном преступлении второй мировой войны. Этот прецендент может стать переломным в понимании всей истории и святой для подавляющего большинства росиян памяти о ВОВ, да еще на кануне 9го мая. Как еврейское государство основывается на историях о холокосте, так Россия и останки сплоченности стран СНГ основываются на памяти о совместных военных действиях которые привели СССР к победе, а признание и покаяние России в Катыни было бы катастрофой не только для СНГ под предводительством России, так и для самой разрозненной войной и политикой России.

Президент Польши, был настоящим патриотом, на свою беду не отличавшийся политкоректностью, и отстаивавший интересы своей страны и нации перед всем миром. И как еще одна случайность взбудоражившая весь мир, это «репортаж» грузинской телекомпании «Имеди» о взрыве самолета с Лехом Качинским, совершенным Россией. Этот выдуманный репортаж наделал много шума, но как видим плохие пророчества сбываются.

И еще одна немаловажная, и самая на мой взгляд главная деталь — ГАЗ. То вокруг чего строится Российская экономика, и то что как раз вот вот должны были начать добывать в Польше, а позже и экспортировать в Европу. И произошло это событие не только на канун Катыни, а накануне будующей разработки сланцевых месторождений газа. А вот это уже железный аргумент для убийства.
http://topsecretz.net/blog/politiks/601.html

 

Еще раз:

На Путине грехов выше крыши. Как там он перед Господом оправдываться будет, его проблемы. Но катастрофа под Смоленском, это не его грех с вероятностью 99,99%

 

- Для меня все равно, кто это, конкретно, хоть воскресший Сталин... важно другое... его убили и мотивы были: -причины были, ненависть была, обиды были, выгода была...
- А с чего у Вас такая уверенность? У меня, например, такой уверенности нет. Вы говорите 99.99... А что это подтверждает? У Вас на него есть алиби? Познакомьте, мне очень интересно. Спасибо.

 

Гибель Качинского и геополитические выгоды Москвы
Виктория Сюмар, для УП 12 апреля 2010, 18:13

В той час, коли світ лише намагається збагнути, як могла трапитися така трагедія з польським Президентом та іншими високо посадовцями, вже зараз можна казати - вона безсумнівно позначиться на ситуації в усьому регіоні. Ця авіакатастрофа стала ще однією ланкою у ланцюгу здавалося б випадкових подій, що міняють геополітичну ситуацію довкола Росії. І це, безумовно, прямо стосується самої України.
Політика Польщі завжди була доволі активною. Попри членство в Євросоюзі, Польща залишається потужним гравцем в Східній Європі. Польщу завжди називали головним союзником США в Європі, і це, вочевидь, не подобалося Берліну та Парижу.
Головними союзниками Польщі в ЄС були балтійські держави, головним союзником на сході - Україна. Фактично, і за Кваснєвського, і за Качинського панівною концепцією зовнішньої політики було вибудовування сильної Балто-Чорноморської дуги, посилення держав Східної Європи на противагу Росії, яка щодалі ставала потужнішою.
Саме Польща була ініціатором програми "Східне партнерство", яка за геополітичною суттю мала на меті формування сильних партнерських держав по лінії Кавказ - Балто-Чорноморський регіон. Це пояс реальних партнерів ЄС серед сусідів Росії.
Поляки чудово розуміють, що їхня вага в ЄС значною мірою залежить від уміння грати в самостійну гру. Водночас, у Лєха Качинського, який втілював цю концепцію в життя, підтримуючи Україну, виступаючи на користь Грузії в її конфлікті з Москвою і т.д., був серйозний супротивник в особі прем"єр-міністра Дональда Туска.
Туск закликав до більш глибокої інтеграції Польщі до ЄС, проведення проєвропейської політики і, слідом за Берліном, повторював тези про необхідність конструктивного діалогу з Москвою.
Зовсім недавно Туск провів успішні переговори з Володимиром Путіним, а польський уряд схвалив трьохсторонню угоду між російським "Газпром Експорт", польською державною Нафтогазовою компанією PGNiG та Europol Gaz, власником польської ділянки газопроводу Ямал - Європа.
Ця угода передбачала збільшення обсягу постачання газу за діючим контрактом з 9 млрд. до 11 млрд. кубометрів в рік. Крім того, до 2037 року було продовжено контракт на постачання газу із Росії до Польщі, а транзит палива трубопроводом Ямал - Європа до Німеччини в продовжено до 2045 року.
Міністр іноземних справ Польщі Радислав Сікорський публічно виступив із різкою критикою цієї угоди, натякаючи, що вона забетонує залежність Польщі від російського газу.
Однак, Польща несла ще одну серйозну загрозу для Росії у сфері енергетики і могла дуже суттєво підкорегувати плани Кремля щодо "газового завоювання" континенту. Причина у головному жаху Газпрому - сланцевому газі.
Буквально декілька днів тому британська "The Times" написала про те, що технологія видобутку сланцевого газу, яка виявилася надзвичайно успішною в США, ближчим часом буде випробувана в Польщі. На думку експертів, в Польщі є великі ресурси сланцевого газу й застосування технології його видобутку могло б позбавити залежність Європи від російського газу.
За оцінками нафтогазової дослідницької групи Wood Mackenzie, в центральній та Північній Польщі може бути 1,36 трлн кубометрів цього нетрадиційного газу.

Відтак, резерви природного газу Євросоюзу збільшаться на 47%, а Польща, яка нині імпортує 72% газу, який вона спожива, стане самодостатньою в цій сфері - пише британське видання.

"Польща перетворюється в значного видобувача газу і викликає великий інтерес. Всі великі компанії йдуть сюди і "Газпром" дивиться на це не без тривоги", - відзначив Ойсін Фаннінг, глава британської компанії San Leon Energy.
Переговори з американцями щодо запровадження в країні цієї технології відбувалися за участі "проамериканських політиків", які були в команді Президента Качинського. Тепер велике питання - чи будуть продовжені такі активні дії Польщі в напрямку видобутку сланцевого газу?
Про сланцевий газ лише додам те, що в минулому році США абсолютно несподівано вихопили в Росії гілку лідерства у сфері видобутку газу саме завдяки цій технології. Це примушує Кремль нервувати, зважаючи на зав"язки зовнішньої політики Росії на енергоекспансії. Більше того, якщо ця технологія пошириться і на інші країни континенту, у Росії може серйозно поглибитися економічна криза, зважаючи на залежність економіки країни від продажу енергоносіїв. Але це вже тема іншого аналізу...
Окрім енергетики, чимало головного болю Варшава завдавала Москві й у військовій сфері. Завдяки тісній співпраці з Вашингтоном, саме в Польщі спочатку планувалося розміщення системи ПРО, а потім було ухвалено рішення про розміщення ракет Patriot. Наближення таких військових технологій до російського кордону серйозно непокоїло Москву.
Ці плани також нині реалізовані далеко не до кінця, тоді як військова верхівка країни стала жертвою авіакатастрофи...
Відтак, загибель Леха Качинського та його найближчих соратників може вплинути на зовнішню політику Польщі. Тепер найбільші шанси на перемогу отримає представник партії, що різко критикувала політику Качинського - або Броніслав Комаровський, або Дональд Туск, якщо змінить своє рішення не балотуватися на цю посаду.
Як я вже згадувала, представники цього політичного табору ніколи не приховували свого невдоволення діями Президента Качинського і значно більше дивилися у західному напрямку, аніж у східному. Тому в трагедії під Смоленськом Україна втратила не тільки головних контактерів українських політиків з ЄС. Тепер Київ може опинитися в ситуації, коли двері в Європу через Польщу ще більше зачиняться.
Відтак, цілком ймовірно, що внаслідок приходу до влади нової команди в Варшаві, політика Польщі буде більш узгодженою з Берліном і менш активною на Сході, що цілком влаштує Москву.
Загалом, треба зазначити, що за останні кілька місяців на континенті відбулося декілька важливих подій, які стратегічно дуже вигідні Кремлю, бо фактично забезпечують формування довкола Росії поясу лояльних країн.
По-перше. В Україні внаслідок виборів до влади прийшов проросійський Віктор Янукович з урядом Микола Азарова. Тепер вони ледь не щотижня літають до Москви, пропонуючи різні "цікаві пропозиції" в обмін на здешевлення вартості газу. Київ всіляко демонструє гнучкість у питанні газостранпортного консорціуму, продовження терміну базування ЧФ Росії в Севастополі, в питання гуманіторної політики. Паралельно з цим українські політики демонструють раптову амнезію в питаннях євроатлантичної інтеграції країни та реальних демократичних реформ.
По-друге, несподівані й трагічні події відбулися у Киргизії, де внаслідок заворушень та перевороту до влади прийшов уряд Рози Отунбаєвої, яка відразу публічно запевнила Москву у власній лояльності та готовності до співпраці.
Володимир Путін заявив, що події у цій країні стали для нього повною несподіванкою. Однак, швидше за все Путін дещо злукавив, заявляючи про непрофесійність власних спецслужб.
Російська влада вже давно була невдоволена діями Бакієва, який спочатку заявив про закриття американської бази в країні, взяв кредит в Росії, а потім дав згоду на збереження бази. Не подобалися росіянам і плани Бакієва збільшити орендну плату за розміщення в країні російської авіабази.
Як відзначає американська "The Washington Post" у статті "Russia blamed for fueling unrest in Kyrgyzstan", останнім часом російське телебачення особливо критично висвітлювало діяльність Бакієва та корупційні схеми його родини. І це мало вплив на киргизів, які дивляться російське телебачення. Одночасно, російська влада працювала з опозицією, підіграючи їй, і, зазначає видання, може звітувати про успіх у такій співпраці з опозиціонерами.
Третє. Казахстан і Бєларусь вже фактично інтегровані з Росією в рамках Митного союзу. І це серйозна зв"язка на перспективу.
Залишається Кавказ. Це основна геополітична проблема Кремля. Попри різні спроби співпраці з грузинською опозицією, Президентом країни залишається неприйнятний для Кремля Михайло Саакашвілі.
Між тим, останнім часом ми спостерігаємо за спробами пов"язати спалахи активності тероризму на Північному Кавказі та в інших містах Росії з Грузією. Секретар Ради Безпеки Росії Микола Патрушев заявив про наявну інформацію, за якою "окремі співробітники грузинських спецслужб мають контакти з північнокавказькими терористичними організаціями". Патрушев зазначив, що необхідно перевірити можливість таких контактів і у справі терактів у московському метрополітені.
Заяви на такому рівні можуть означати лише одне - у Кремлі серйозно розглядають версію "дій грузинів щодо дестабілізації ситуації на Північному Кавказі" і "підтримки тероризму "режимом Саакашвілі". Тож, якщо раніше наступ Кремля на Грузію був зосереджений довкола теми порушень прав осетинів та абхазів, то тепер є й інше обґрунтування щодо активних дій Росії на Кавказі.
Чи випадкові всі ці події ми можемо лише здогадуватися. Водночас, маємо констатувати: російська концепція "зони привілейованих інтересів" та побудови довкола РФ поясу з лояльних до Кремля держав, останнім часом мала чимало успіхів у частині практичної реалізації. http://www.pravda.com.ua/rus/articles/2010/04/12/4930342/view_comments/page_5/

 

Я не вірю жодному поганому слову про мого сина, - каже мати загиблого командира екіпажу президентського Ту-154, Аркадія Протасюка

- Арек не вбив президента. Серце матері це знає - додала, бьючи себе в груди. Вона твердо переконана, що іі син ніколи не ризикував життям своїх пасажирів - як стверджує, акредитована російська комісія з розслідування причин Смоленської катастрофи Едмунд Кліх.

Полковник Кліх - в якому повідомляється вчора - звинувачує пілотів Ту-154,хоча розслідування аварії ще в ході. На його думку, польський екіпаж допустив кілька помилок. Перш за все, враховується попередження спрямовані на автоматизацію літаків. Одна з причин полягає в даній ситуації буде винен тільки перший пілот, Аркадіуш Протасюк.

- Це неможливо - сказала Люцина. - Такі речі про мого сина може говорити лише той, хто його не знає взагалі. Мій син любив життя і свою сімю. Він був досвідченим льотчиком і не міг помилитися так, - каже його мати. - Я теж знаю, що він ніколи не порушує правил. Це кошмар ... - прикрила очі рукою.
Біль і відчай у звязку з загибеллю її сина на постійне створення версій.Батьки пілота повільно вчаться жити. - Час лікує рани, врешті-решт - кажуть вони. Подібно до того, як хтось публічно заплямував память про улюбленому дитину. Він говорить жахливі речі про нього. - Ні, я не зможу витримаати цього- плаче Луцина Протасюк.

Збентежена мати боїться, що Аркадіушз Протасюка та інших членів екіпажу зроблять,як козлів відпущення в секретнім розслідуванні, яке проведене російськими прокурорами. - Тепер шукають винних і кидають провину на пілотів, - каже. Для неї син завжди буде втіленням справедливості і міркування. - Захистіть мою дитину, не даймо знищити добре імя польських льотчиків - заявляє жінка.

 

Российское следствие вызывает подозрения
Фрагменты интервью с Андреем Илларионовым
Яцек Пшибыльский
30/05/2010

- Вы – один их тех пяти человек, кто подписал письмо российских диссидентов с выражением обеспокоенности ходом следствия по делу о смоленской катастрофе. Почему вы написали это письмо?

- Для меня честь быть названным диссидентом, но я формально им не являюсь. Я много лет работал в российском правительстве, был, в частности, советником занимавшего тогда пост президента нынешнего премьер-министра Владимира Путина. По некоторым вопросам я поддерживал политику российских властей, а по другим – как отношение к правам человека, к демократии, свободной прессе я занимаю критическую позицию.
Если говорить о письме, то мы его написали, так как катастрофа в Смоленске стала огромной трагедией и для Польши, и для России. Я сам был одним из многих россиян, зажигавших свечи и приносивших цветы к посольствам. Эта катастрофа произошла во время мемориальных мероприятий, посвященных катынским жертвам. А история знает много случаев таинственной смерти людей, которые пытались узнать, что произошло в Катыни и передать это знание миру. Катастрофа самолета, на борту которого находился Владислав Сикорский произошла вскоре после того, как он попросил Международный Красный крест провести следствие по катынскому делу. В 1946 году во время Нюренбергских процессов был убит один из польских прокуроров, Роман Мартини (Роман Мартіні), наставивший, что это преступление совершило НКВД. В мае 1946 года Николай Зоря, один из членов российской делегации в Нюрнберге, высказал сомнения в том, что виновниками этого преступления были немцы. На следующее утро его нашли мертвым в гостиничном номере.
http://inosmi.ru/europe/20100530/160252702.html