Покуття

Так, Чинадієво на Закарпатті. Там неподалік дуже гарний палац Шенборна
http://www.castles.com.ua/c.html

Значить Вам повезло\

Взагалі то і біля Славську можна щось знайти, місця треба знати. Але звісно, що глибше в гори краще

 

Я теж більш люблю Франківщину, тобто Верховину та Ворохту, ніж Славське або Міжгір"я.

 

Я більше скажу, я тільки Гуцульщину і її людей визнаю для зеленого туризму. Принципово тільки туди їжджу, Закарпаття і бойки - не те, як ви самі кажете. Навіть в Горганах були в Бистриці - взагалі відрізняються вони від гуцулів.

 

Горгани краще для пішого туризму, щоб поменше спілкуватися з людьми. Мені здається, там ще можна знайти такі куточки. То не Чорногора.

Я не такий категоричний стосовно людей. Наприклад, колись йшли ми на Негровець, то ще називають Закарпатськими Горганами. Була дуже погана погода, такого сильного вітру я ще не бачив, фактично здував при підйомі. А до того ще й дощ. І ми вирішили вернутися, впали в село Колочаву. Оскільки туди взагалі досить тяжко добиратися і вибиратися звідтам, то почали шукати де можна переночувати і трохи обсушитися. Просто зайшли в крайню хату спитатися, де то можна зробити аби під дощем намети не розкладати. Нас прийняли як дорогих гостей, нагодували, постелили, обсушили. Ще й сусіди хотіли частину з наших взяти на ночівлю, але ми не хотіли ділитися, то ночували разом. Сусіди навіть ображалися, що ми не прийняли їхнє запрошення. Надіюсь не довго. А потім на ранок категорично відмовилися хоч щось брати, ні гроші, ні навіть якісь продукти.

Якщо говорити загалом, то спостерігається тенденція - де з"являється більше туристів, то перетворюється бізнес. А де бізнес по-українськи в туризмі, то перетворюється на сервіс по-кримськи чи по-славське.

 

Там суцільний такий куточок. Хоч туристів досить багато, але групи розминаються одні з одними і зустрічаються хіба в місцях ночівель. А жити там ніхто не живе, через те походи треба серйозно планувати.

Ну це я і мав на увазі. Просто в контексті з karpaty.info я точно знаю де найменша вірогідність отримати не те, що хочеться.

 

Та будь-який похід в гори бажано пропланувати: маршрут з мапами, харчування, стоянки, спорядження, особливо взуття, намети, наплечники, можливості сходження з маршруту, щоб це було недалеко від населеного пункту або хоча б до нього можна було без великих перешкод добратися. А в зимовий період треба підійти ще ретельніше.

 

Просто якщо є місцеве населення - то можна хоча б розпитати що і як, води набрати, попросити телефон чи фотоапарат підзарядити, на полонині ми харчі купували.