Поява фізичного Всесвіту.

Мені гравітація більше схожа на любов - такий вид взаємодії... Чим більша відстань - притягання гасне але не відпускає ніколи і навіть зупиняє і заставляє повертатися... І взагалі всі сили побудовані лише на притяганні... (припускаю, що це лише одна і та ж сила)

 

Не є вірно! Два електрони відштовхуються, і магніти теж можуть відштовхуватись.

 

Класична помилка.

Відштовхування відбувається тільки при взаємодії - коли два тіла рухаються на зустріч один одному і зіштовхуються.

Магніти не відштовхуються - вони лише притягуються (розвертаються і рухаються назустріч один одному але з протилежними полюсами)

По електронах.
Ви бачили два абсолютно нерухомі електрони? Вони відштовхуються?
Електрика розтікається в сторони? (по дротах рухаються електрони... чи по поверхні провідників???)

 

Вчера не увидел новых постов на этой теме - писал на политических ветках. Прежде всего, по вопросу белых дыр. То, что белая дыра является временной противоположностью чёрной дыры - это не только моё мнение, но общепринятое, оказывается. Похоже, что в нашем времени белая дыра не может наблюдаться в принципе. Пока нет ни одного экспериментального доказательства - не обнаружено объектов, которые можно трактовать, как белую дыру в нашей Вселенной.
По поводу взрыва - по существующим теориям чёрная дыра вообще не может излучать из своей глубины никаких видов излучения, испускать какую-либо материю - независимо от того, из каких видов частиц она состоит. Единственный механизм, по которому могут быть излучены фотоны из чёрной дыры - это по процессу, предложенному С. Хоукингом. Это какой-то аналог туннельного эффекта, но для горизонта событий чёрной дыры.
Что происходит внутри чёрной дыры, в каком состоянии там находится материя - единой теории на этот счёт нет. Вдобавок, дело усложняется тем, что если у чёрной дыры есть только масса (без вращения и электрического заряда) - это одно дело. А если дыра вращается, да ещё имеет электрический заряд - это совсем другие варианты. Там можно говорить о времениподобной сингулярности. Одно время даже рассчитывали, что с помощью такой дыры возможна машина времени. Но, похоже, этот вариант не проходит.
Нельзя рассчитывать, что глюоны или кварки могут покинуть внутренность чёрной дыры - на них точно так же действуют гравитационные силы. И быстрее света они двигаться не могут.
На мой взгляд, Вы неправы, когда пишете, что "гравітація є макроскопічним ефектом об'єднаної сильної та електрослабої взаємодій". Она однозначно трактуется, как искривление пространство-временного континуума. Другое дело, что в принципе возможна общая теория "Супервеликого объединения", то есть объединение сильного, слабого и электромагнитного взаимодействий, да ещё вдобавок к ним и гравитационного. Однако пока неясны даже принципиальные подходы для создания такой теории - придётся менять всю нашу физику. И объединение этих взаимодействий может происходить при невероятно высоких энергиях, которые если достигались, то в первые мгновения после Большого Взрыва.

 

Темна матерія та Великий Вибух

Принципова особливість моєї концепції в тім, що темна матерія та чорна діра - це зовсім різні речі. Темна матерія складається з вільних кварків та глюонів, спільним кооперативним ефектом яких є так званий мішок, який утримує кварки, що, однак, залишаються вільними в середині цього мішка. Тому для утримання темної матерії гравітація непотрібна. Відтак знімається таке питання, можуть чи не можуть глюони покинути внутрішність чорної діри, бо йдеться тут не про чорну діру. Можливо я помилково це зв"язав з поняттям білих дір, бо темна матерія зовсім ніякою дірою не є, а є системою, що складається з вільних кварків та глюонів, які не випромінюються, бо існує певний енергетичний бар"єр між основним станом цієї системи та її збудженим станом, в якому певні кварки опиняються за межами мішка, стаючи при цьому невільними. Відтак, щоб відбулось таке утворення звичайних кварків за межами мішка, необхідно відірвати ці кварки від основного стану, який є сплутаним колективним нелокальним станом. Ця фізична модель аналогічна механізму утворення енергетичного бар"єру в надпровідниках, де, для того, щоб розірвати одну куперівську пару, необхідна енергія, яка є більшою за енергетичний бар"єр надпровідника.

Гравітація відіграє певну роль лише в механізмі Великого Вибуху, коли зменшення гравітаційного поля нижче певного критичного рівня, призводить до експлозії, але й тут роль гравітації є лише допоміжною в утриманні темної матерії від розлітання. Тому я не вважаю, що Великий Вибух є наслідком тунельного ефекту через горизонт подій. Причиною його є зменшення енергетичного бар"єру на поверхні до такої величини, що стає можливим розірвати сплутаний нелокальний основний стан Всесвіту з утворенням невільних кварків за межами колективного мішка Всесвіту.

 

Василю, як залатати чорну діру?

А як глюкони можуть покинути внутрішність чорної діри, якщо вони в мішку?
Треба всього-навсього напевно якось розв"язати той мішок. Скоріш за все це питання до космонавтів, які кілька раз на рік летять у космос, а про мішок навіть гадки не мають. І за що їм тільки гроші платять...?

 

Це зовсім не потрібно робити, бо чорна діра є такою страшною, як комусь здається, лише поблизу. А вже на відстані порядку радіусу Сонця, якщо вона має масу порядку Сонця, чорна діра є просто таким же джерелом гравітаційного поля, як і зірки.

Це вже зовсім інша проблема, як покинути чорну діру, бо темна матерія не є чорною дірою! А космонавти й не можуть побачити той мішок, бо він такий же невидимий, як і вся темна матерія!

 

Гадаю, що будь-яка чорна діра не є вічною. Після пересичення себе масою вона таки вибухне, як і будь-яке надмасивне тіло. Зародження зірки теж з чогось береться...
Думаю все просто - в чорній дирі все розкладається на енергію - всілякі там глюони, які після вибуху створюють найменші атоми - водень. Потім водень вигорає, зірка шарахне і утворяться важкі метали. А потім вся ця космічна маса знову злипається до купи і колись десь переходить у фазу чорної діри... Ну, можливі інші варіанти...

Щось таке. (Основне, що точно - закон збереження енергії - ніхто не відміняв )

 

То звідки про нього знають, якщо його ніхто не бачив?

 

Звідти, що кварки та глюони утворюють сплутаний стан, який неможливо розірвати, не подолавши певний енергетичний бар"єр. Тому кварки виявляються немовби в мішку і не можуть бути вільними за межами цього мішка, а лише всередині! Про сплутані стани читайте тут!

 

О возможности взрыва чёрных дыр. Современная теория вообще не допускает возможности взрыва чёрной дыры. Она может только поглощать материю, для нашего мира материя(излучения, любые элементарные частицы, вещество), попавшая внутрь чёрной дыры, пропала навсегда. Из внутренности чёрной дыры ничего не может вылететь - ни свет, ни какое-нибудь другое излучение или частица. Потому что для этого надо будет развить скорость выше скорости света. Внутри чёрной дыры - своя вселенная с, возможно, совсем другими свойствами. Чёрная дыра массой с Солнце, будет иметь размер всего несколько метров. Ничем, кроме тяготения, она себя не проявляет. Может излучать лишь вещество, падающее внутрь чёрной дыры, пока оно не пересекло горизонт событий. Если чёрная дыра вращается и имеет заряд, то появляются дополнительные механизмы излучения, но всё это излучение идёт не из внутренностей дыры, а из окружающего её пространства, до того, как излучающая материя пересекла горизонт событий.
У чёрной дыры нет предела массы -она может иметь массу звезды, может быть массой в тысячи и миллионы масс Солнца, может включать массы тысяч и миллионов галактик. Скорее всего, вся наша Вселенная - внутренность чёрной дыры, а мы воспринимаем время не в том направлении. Для нас оно идёт от момента коллапса чёрной дыры, то есть наоборот. А на самом деле в момент, когда чёрная дыра схлопывается в точку, происходит то, о чём современная наука имеет очень слабое представление. Это как раз то, что с нашей точки зрения происходило в первые мгновения после Большого взрыва.
О чёрной материи я напишу не сегодня - надо на политических ветках порезвиться. Там ситуация ещё хуже, чем с чёрной дырой.

 

Цікаво, і про що описують ці дві псі-фунції? Про те що ми можемо сміливо заявити, що якщо ми навчимося вловлювати одну частинку, то 100 процентно зможемо говорити про наявність іншої? Це все, що ми маємо по зв'язаних станах?

Невже можна гарантувати нерозривність зв'язку між частинками? Невже вони не взаємозамінні? І чи насправді тоді інформація поля поширюється тільки із швидкістю світла?

 

Сплутані стани - це не зв"язані стани! Наприклад, стан електрона в атомі водню є зв"язаним, але він не є сплутаним. Незв"язаний електрон є вільним електроном. А от несплутаний кварк не є вільним! А вільним є лише сплутаний кварк. Причина цього в тім, що кварки можуть бути вільними лише в стані, в якому вони мають дуже велику енергію, тобто в якому вони рухаються зі швидкістю світла. Сплутаний стан необхідний лише для того, щоб утримати кварк вільним.

Гарантувати не можемо, але, коли для того, щоб розірвати сплутаний стан, необхідно затратити значну енергію, то (при певних умовах) цей стан виявиться стабільним. Розрив стану відбувається миттєво, але інформація при цьому не поширюється.

 

Це всіх кварків стосується? (всіх видів)
Як я розумію в складі важчих частинок (в протонах) вони вже не є у сплутаному стані. Вірно розумію? (при яких умовах кварки об'єднюються у надчастинки і утворюють ядра? Мусить бути щось типу чорної діри, де вони ловляться? Чи у відкритому космосі це теж можливо?

 

Так, це стосується усіх кварків, які в нейтронах та протонах не є сплутаними. Кварки утворюють адрони завдяки тому, що у них є колір, а у адронів кольору немає. Кольорові кварки не можуть існувати смамостійно, а можуть існувати лише їх комбінації, які не мають кольору.

 

Але виходячи з цього всього можна прийти до висновку, що квантів як неподільних частин, як таких не існує. Тому що всі вони різні а отже і можуть складатися з дрібніших частин.

Нас чекає чергова революція поділу найменших частинок на ще менші?

Адже колись, ще недавно, гадали, що атоми не подільні...

 

Не зрозумів, чому Ви зробили такий висновок? Як з того, що всі вони різні, випливає, що вони можуть складатися з дрібніших частинок?

 

Как я понял, Ваша гипотеза весьма близка к гипотезе так называемой странной материи, то есть материи из адронов, содержащих "странные" кварки. Есть такая гипотеза, что могут существовать "странные" ядра, в которых содержится примерно равные количества верхних, нижних и странных кварков, и что такие ядра могут быть стабильными, образуя скопления странной материи вплоть до галактических размеров и масс. Интересной особенностью такой странной материи может быть то, что она при контакте с обычным веществом "заражает" его, превращая в такое же странное вещество. Но всё это пока только гипотезы.
Я уже довольно давно перестал отслеживать состояние дел в физике элементарных частиц. Если ещё более-менее знаком с квантовой электродинамикой, то уже квантовую хромодинамику на должном уровне не знаю - на уровне несколько выше, чем знакомство с популярной литературой. Естественно, с учётом моего образования - одно время я специализировался на физике элементарных частиц.
О проблемах тёмной материи нашёл сравнительно неплохую статью:

http://nuclphys.sinp.msu.ru/students/blmat/

Она немного не учитывает самые последние теории и гипотезы, но в ней хорошо изложена история этого вопроса и исходя из чего обосновывается необходимость в тёмной материи. Надо только помнить - пока это только гипотезы.

 

Атоми теж були всі різні, але вони вважалися неподільними...
Енергія квантується фотонами. Враховуючи, що фотони теж втрачають енергію (зміщення спектру атомів водню ) можна прийти до висновку, що вони теж не є неподільні... Отже все ділиться... до нескінченності.

 

Кривина простору-часу

У масштабі всього Всесвіту він є плоский, а близько до космічних об'єктів достатньо великої маси він є викривлений.