Блін, так цікаво - постійно переконуюсь в різниці погоди в Тевтонії, Польші і Львові. Завжди відрізняється, мало не діаметрально протилежна - хоча в світових маштабах то зовсім недалеко, особливо як їдеш автом то не відчувається. От в нас наприклад вже давно холодрига, сиро, дощі і противно, і кінця краю не видно.
Похолодало...зима вже дихає у спину...вітер останнє листячко з дерев зриває і жбурляє під ноги ... За вікном сонячний ранок, сонце аж сліпить , тільки холодне воно і на вулицю виходити не хочеться...холодно...
У Львові файно. Легке прохолодне повітря, ні грама дощу і кругом всі бігають: хто в магазин, хто на базар, а хто просто хоче трохи розігрітись. Дехто починає вбивати собі цьвока, що замовити Миколаєві, інші починають вже сушати голову де зустріти Новий Рік... Погода підганяє і нагадує про час...
А я вперше не хочу зими. Бо буде сніг, захочеться на лижі ще сильніше, а фінансове самопочуття певно не дозволить.. І ще маю купу бажаючих на фотосесії, а де пофотографувати їх - нема.. А на вулиці так холодно! Смутно
Тю... Після Різдва поїдете в наші не надто дорогі Карпати... Всьо буде добре! А камера, дійсно, мерзне. За годину на холоді...
А в нас нині вже -4... І то вже не вперше. Тільки моє чудо вранці смішить своїм розчарованим "мама, я сумний... снігу нема."
Та ми і не дивуємося, звикли до чудес... Наспівуючи: За морями есть лимоновый сад Я найду лимон и буду рад Но тебе не дам не смей меня винить
"Любая мрачная, дождливая и мерзкая погода в Галиции лучше солнечной и прекрасной в Москве и Ленинграде." (записка, найденная в архивах украинской библиотеке города Москвы в 2896 году. Автор не известен. Отдельными историками приписывается выдающимуся галицийскому поэту конца ХХ-начала ХХI века Пану НоТоЦо.)
Хто заскучив за дощами - гостинно просимо до Сіетлу! Зранку -дощ, цілий день - дощ, ввечері - дощ і вночі - також дощ. То сильніший, то спокійніший, то з вітром, то без вітру, то моросить, то такий, що мало шибки не вибиває. Вже всі наші річки переповнені і озера переливаються. Але - тепло!