Почуття

Не пробували розтягнути цей процес?

100 %

До речі не в мить...

 

Судячи з всього написаного вами в різних темах в мене виникла одна думка. Якщо вже стільки прикростей наносять вам жінки і не можуть вас оцінити належним чином, то чому б вам не піти в монастир і не мучитись тим недостойним вас світом. І все, проблема знята, є факти, догми, правила і ніяких емоцій. Все як вам подобається.

 

бачу до кінця в мої погляди ви не вникнули.

---------- Додано в 20:17 ---------- Попередній допис був написаний в 19:27 ----------

але всеж зникають, на щастя-))) Правда залишають по собі спустошення і шрами яких не позбутись

 

Людина від природи наділена почуттями. Зазвичай вони виникають внаслідок певних дій. Наприклад почуття насолоди, коли відчуваєш затишок, промінчики сонця гріють спинку і зразу з"являється бажання поїхати у відпустку. Це був яскравий приклад почуття, що проявляється через зовнішні природні фактори... на рівні дотику.
Почуття складніші безперечно пов"язані з роздумами людини. Те, про що і куди вона спрямовуватиме ці роздуми - звідти і будуть почуття. Гніву.. жалю.. любові..прив"язаності... хоча щодо останнього, то його можна і не вважати почуттям, а просто звичкою.
Почуття́ або емоція (від фр. emotion — хвилювання, збудження), це:
Загальний стан свідомості з-за більш чи менш складного поєднання різного роду відчуттів.
Складний стан організму, що припускає тілесні зміни розпоширеного характеру — в диханні, пульсі, залозо-виділеннях тощо — і на ментальному рівні, стан збудження чи хвилювання, що позначається сильними почуттям, і зазвичай імпульсом щодо певної форми поведінки. Якщо емоція — інтенсивна, то тоді виступає порушення інтелектуальних функцій, ступінь роздвоєння особистості, і тенденція щодо дії неврівноваженого чи протопатичного характеру.
Емоційний аспект розумового життя та його виявлень на відміну від інтелектуального, вольового, чи діяльного аспектів. Вікіпедія.
Важливо для себе провести певну грань між почуття і думками, адже не всі почуття можна показувати, не всі почуття можна стримувати, але це робити варто. Деколи я сама аж дивуюсь наскільки певне почуття захоплює тебе зненацька або наскільки якесь інше ти намагаєшся сховати в коробочку, наче миле домашнє створіння, що потребує твоєї уваги, захисту...що потребує тебе настільки , наскільки ти його.
Кожен з нас відповідальний за почуття, які відчуває, і звинувачувати в цьому іншого ми не маємо права.
Паоло Коельо