Почуття

Я роздратований що мої вказівки не виконують, дівчина роздратована що я не даю ій поблажок і доручаю іноді не вельми приємну роботу. Врешті шеф не витримав і заборонив нам спілкуватись взагалі.

 

Якщо дівчина спочатку фліртує з хлопцем, а потім каже йому, що їй гидко, коли в неї закохуються, то тут не справа в тому хлопцеві, а в ній, а точніше у відсутності серйозних почуттів до нього. Не знаю, може це в неї гра така, або вона десь начиталась, що в стосунках треба застосовувати метод "батога і пряника", щоб тримати відносини "в тонусі".

 

напевно для неї це була гра. А до того що хтось може щось відчувати до неї ій байдуже. Головне що відчуває вона. Хоча хлопці як в неї були поводились з не ю не найкращим чином і таке ставлення приносило ій певне садомазохістичне задоволення яке я не спрормігся ій дати

 

дякую за пораду

 

в певному сенсі все гра...гра може бути і талановита і бездарна...
Тема про почуття,тому хороша гра викликає почуття гармонії.І тоді хай це буде реальністю.

 

Точно

Життя - це гра,
Ми в неї граєм,
Хоч що це гра,
Часом не знаєм.

 

А гнайкраще взагалі забути про існування почуттів і сховати їх так глибоко наскільки це можливо. Справжня свовобода це свобода від почуттів за якими стоять інстиктивні прагнення

 

О взамін отримую багато - в основному біль і зневагу

---------- Додано в 20:13 ---------- Попередній допис був написаний в 20:12 ----------

а чи можна назвати життям існування в якому навряд чи отримаєш взаємність?

 

та к причин в мені справді є достатньо - головна вроджене не вміння будувати стосунки.

---------- Додано в 20:35 ---------- Попередній допис був написаний в 20:34 ----------

не думаю що буду заперечувати проти такого вирішення проблеми

 

Нагадало:
Я сховаю тебе
Від них далеко,
Так шоб ніхто не знайшов –

 

М-дя...Глибокий у Вас нокаут...

---------- Додано в 20:42 ---------- Попередній допис був написаний в 20:41 ----------

Рекомендую фільм з Еді Мерфі - де він був свахою...

---------- Додано в 20:44 ---------- Попередній допис був написаний в 20:42 ----------

Тут вже я спитаю:
- Навіщо? Дехто писав - ну не подобається він мені!...

 

ні от тільки важко визначити напрям в якому рухатись.
Покищо не знаю успішних прецендентів коли комусь справді вдалось досягнути бажаного і головне залишитись щасливим

 

То неможливо, бо без почуттів то вже не людина, а робот. Просто ставтесь спокійніше до існування почуттів - вони є і це нормально та природньо. Набагато гірше коли людина нікого взагалі не любить, бо тоді вона "черствіє".

 

зазадрю таким людям

звісно що природньо тільки від них до патології один крок

---------- Додано в 21:14 ---------- Попередній допис був написаний в 20:51 ----------

в тім то і річ що людину оцінюють поверхово орієнуючись лише на емоцій а не на факти.

---------- Додано в 21:19 ---------- Попередній допис був написаний в 21:14 ----------

справа навіть не в конкретному випадку а в сукупності епізодів

 

Думаю, що почуття виникають вмить (в залежності від обставин, людей, тимчасового стану душі, і т.д.), а потім вони розвиваються (або затухають).
Поскільки почуття бувають негативні (в цей час і віршики такі ж самі люди пишуть) та позитивні (відповідно і вірші такі ж). А коли стан душі рівнобедренний, то і пісня чи вірш будуть ніякі.