Побут Східної і Західної України

..то може він і решту - слышал від москвичів, до який і їздив, а не бачив на власні очі?

 

А может от Боплана?

 

мда.. Спів для цукраїнців, багатоголосся - були щовечірньою "пранаямою", способом емоційної "медитації", духовного життя. Збиралися різні "кутки" села - з різних кінців можна було почути спів.
Всі ті 210 народних пісень які я особисто зібрала і співаю протягом останніх 20-ти років жодного разу не були співані "по пьяні", себто - на дійсно "п"яну голову".
У моєму дитинстві я ще застала жінок, які працювали у колгоспах на полях (те ж кріпацтво було у час і в часи срср, коли паспорти не давали колгоспникам на руки - був і такий період), часто брали понаднормові гектари цукрових буряків - за копійки, але ті копійки до 40крб. зарплати були дуже потрібні (у Москві, та й у Києві у той час отримували не менше 200-300крб. за більш легку працю, чи не так? ).
Так ось я добре пригадую те палюче сонце, бідон з водою, який я обнімала руками і думала як би то дожити до обіду щоб мене забрали з того поля.. у небі жайворонок заливається - а жіночки полють і полють, зігнувшись, ті гектари, і співають.
Яке там "по-пьяні".. приїжджайте в гості краще - але не до русифікованих українців, а до етнічних, які й досі так живуть так же співучо і чепурненько як той Коль писав.

Але ми відійшли від теми побуту.
Отже, дещо про саморобну цеглу на Поділлі.

Зібравшись на толоку, сусіди і родичі ліпили так звані "вальки" (либонь від дієслова "зваляти" ): заміс глини і полови, часто з додаванням кінських кізяків (при побудові фортець використовувалися яйця для міцності розчину, очевидно, тут теж органіка грає роль зміцнювача). З вальків викладалися стіни хати.
А от піч викладали із "сирівки". Сирівка робилася так. У дерев'яну форму на 2 цеглини закладувалася глина, попередньо її стіни висипалися піском - щоб "пасочка" випадала і не залипала. Таким чином робили саморобну цеглу, сушили.
За відсутністю вогнетривкої цегли для того щоб викласти черінь печі (долівку, на якій буде вогонь) робили ось що: на сиру глину викладали черепки битих глечиків, посуду, тарілок. Брали палиці і чимдуж лупили, вбиваючи щільно череп'я у сиру глину. І тільки потім переходили до викладання склепіння і стін печі із сирівки.

 

Стосовно п"янок,моя баба розповідає тай чув від старших людей,що до приходу москалів горівку "граньоними" стаканами не глушили.Пили маленькими стаканчиками - мінзурками,вечорами робили так званий баль(бай),робили це у когось на хаті.Сходилась молодь,запрошувались музиканти і люди собі забавлялись.Люди май постарші - газди,сходились в корчмі,жінки приходили з чоловіками і собі теж забавлялись.А вже хто напивався більше чи меньше,це залежало від морально-волевих якостей людей,головне дітей було багато в кожній сім"ї.А шо робити вечорами,коли світла нема...?

---------- Додано в 16:15 ---------- Попередній допис був написаний в 16:07 ----------

 

А мені подобається Це називається "ЛІБЕРАЛІЗМ". А загалом ви дивитесь на Європу консервативним інквізиторським поглядом, який не визнає компромісів)

---------- Додано в 18:08 ---------- Попередній допис був написаний в 18:00 ----------

З одного боку таки так) Але почитайте "Опис України" Гійома Левассер де Боплана (1595—1685 роки життя), в якому він колоритно описує те, як жінки возиками забирали п"яних чоловіків на Великдень додому після частування у пана. Так що все не так просто...

Проте не можна не згадати, що горілка, яку пили козаки мала відсотків спирту не більше, ніж пиво, бо її розбавляли водою. А на Січі за п"янки взагалі могла бути смертна кара. Якось не випадало іти в бій з похмілля чи заснути п"яному на варті

В будь-якому випадку, алкоголізм - це чи не найгірша з можливих поганих звичок... Ніколи цього не розуміла і не толерувала.

 

На Галичині будівлю для худоби називають стайня, на Поліссі - хлів, на Галичині продукти зберігають в пивниці, те саме на Поліссі називається льох. Ще на Поліссі є будівля для сушеного сіна - називається клуня, на Галичині сіно зберігають на вулиці просто під дашком на жердинах.

 

На Поділлі теж льох.
Хлів, сволок, бантини, гора (кажуть на горище), фаціяти.. ще в хліві цікаві назви, але трохи забула. Поїду на вихідні - нагадаю.

 

Ви просто перерахувати хочете, чи значення ще розкажете?

 

Якщо в інших областях співпадають значення, користуються такими ж словами і всі розуміють що це означає- то можна і не розказувати очевидне..
Бантина- поперечна балка між кроквами (конструкція даху), поперечина.
Фаціяти - фронтовий причілок даху.
Сволок - головна балка, що на неї спирається стеля в хаті. У сволока, до речі, у старій хаті покійної бабусі, був забитий товстий гак - на нього чіплялася колиска. А ще на такий гак чіплялася на Андрія калита, до якої треба було доскочити згідно відомого обряду з "коцюбинським" і "калитинським" які будуть "калиту кусати" і "а я буду по писку писати".

 

Я думаю це будівельні терміни, а не фольклорні.

 

Але ж зараз сволоку немає. Є гладенька стеля.
Хоча деякі будівельні терміни колишніх хат перейшли в сучасність, але не всі, крім того я не певна що вони були скрізь однаковими в різних областях України.

 

Одне другому не шкодить

---------- Додано в 15:13 ---------- Попередній допис був написаний в 15:11 ----------

На тернопільщині кажуть банти - рейкові полиці для ночування курей.
(вислів - кури пішли на банти)

 

кури пішли на вИшки, кури пішли на сІдало (Хмельниччина)

 

У нас теж кажуть банти."Мо,шо дрімаєш,як курка на бантах?"

 

Ще один фрагмент старої газети за 1900 рік.

http://pics.livejournal.com/v_p_staryk/pic/0001y51w

 

На херсонщині на ночви кажуть ваганИ

 

В мене дома сіно ще сушать на 2-х вертикальних опорах, на яких є горизонтальні балки, на які кладеться сіно. Воно дуже швидко висушується, так як вітер гарно провіває через таку конструкцію.

 

Де це у вас вдома?

 

Під аватаркою пише. Але й для Вас можу повторити: дома, це Франківська обл. смт. Делятин!

---------- Додано в 17:33 ---------- Попередній допис був написаний в 17:28 ----------

А мене цікавить ще питання, як в різних куточках України святкують Різдво, як відбувається Свята вечеря.

 

В вас і Львів пише під аватаркою, там теж хтось сіно сушить.

На Східній Україні не святкують Різдво. В них новий рік до 8 березня, а потім вони роздупляються до Дня трудящихся. А де святкують - там приблизно однаково.