Побут Східної і Західної України

Ми на Заході думаємо, що вони українські
Рура - це польською "труба".

 

В моєї бабусі на Хмельниччині (село Корниця, Білогірського району) до хлібної пічі з лежанкою, були прибудовані чавунний казан, відер на десять, а може і більше ( сам воду в дитинстві носив, але точно не запам'ятав), вмурований , з топкою під ним, і плита для готування їжи. Розміщені літерою "Г".

 

Перепрошую, звичайно, але можна детальніше - таки українскі чи російські, чи власне свої рідні з діда-прадіда?
До речі Брацлавщина - це яка область?

 

Українські в нас і російські. Суржик. Вінниччина.

 

Дякую.
А побут свого краю моглиби описати? (цікавлять відмінності, слова, приспосіблення, звички щось робити на вихідні - як то риболовля, полювання, і т.п.)

 

У нас подільський діалект, такі слова: гогірки, гоко, робит, ходит, мнята, мнясо, здоровля, хлопец, яйці. Зараз в мові багато російських слів. Хати раніше були звичайні глиняні, криті соломою і розмальовані квіатми. Зараз в основному цегляні, але все одно вікна розфарбовані. В дворі є сарай, курник, за хатою - город. На подвір"ї садять квіти і дерева. Паркани з дерев"яних штахет в основному. У нас багато ставків, майже в кожному селі є. Там ловлять рибу. Раніше на Поділлі було багато лісів, але багато вирубали і зараз це в основному сільськогогосподарський регіон, де садять цукрові буряки, сади і соняшник. Вінницьку область називають цукровий Донбас. Ландшафт - Подільська височина, тому тут багато пагорбів, ярів, балок. Націон. костюм такий: штани трохи вужчі ніж в Подніпров"ї, сорочка вишита невеличкими квітами.

 

Перепрошую,але здється мені,що рура-це труба німецькою(Rohr).Однозначно це слово вживається в розумінні "труба" і німцями,і поляками,і у нас.В нас на Буковині,воно вживається(-лося) ще в розумінні духовки - "братрура".

---------- Додано в 10:12 ---------- Попередній допис був написаний в 10:01 ----------

У нас піч будувалася велика,я досих пір коли приїхаю до своїх,в село зимою,зразу лізу на піч.При зрості 1.75м.,я на ній витягуюсь в повний ріст.Піч складається з шпаргату(плита),духовки(для запікання,випікання),і казан для нагрівання води.Все це в одному корпусі,вода гріється від плити(всередині спец.пов.рукав,яким підводитсья гаряче повітря),а в духовці вже треба класти вогонь окремо,але яке там все смачне виходить,всі сучасні кухонні прибамбаси ховаються.

 

Ну я німецької не знаю. А слова б "рура" не розуміла, якби не знала польської. У Львові в моїй родині і серед знайомих та в селі ніколи не чула такого варіанту. Ми кажемо "труба".

 

Все правильно,це слово відмирає,багато хто розуміє його значення,але не вживає в повсякденному житті.Хоча старі люди ще говорять,можна ще почути подібні слова в селах,віддалених від міста.

---------- Додано в 09:27 ---------- Попередній допис був написаний в 09:21 ----------

Мені дуже подобається Поділля.З усіх географічних регіонів України,найбільше подобаються два - Карпатський та Подільський.

 

Мені теж подобається Чернівецька область. У вас дуже гарні металеві ворота, дахи, криниці в селах. Всюди хрести стоять. )

 

Цікаво чи в інших областях теж є традиція ставити хрести на границях двох сіл?

 

В Вінницькій області стоять хрести на в"їзді і виїзді з села. А в Галичині?

 

В нас Фіґури (невеличкі скульптури) на в'їздах в села стояли...

Але кам'яні хрести теж поруч були...

 

А це хіба щось міняє?Зате церков повно,різних......

 

Каплицы придорожные, в Галичине и на Подолье очень отличаются

 

Угу. А, ще в Донецьку теж інші. Нє?

 

Звичайно, ми ж православні. А ще в нас кажуть бурак, радно, навіглі, олій.

 

Ну не было у нас такого обычая, сейчас появились, одни братки поставили на месте убийства своего атамана, у олигархов в их поместьях строят. А вообще то в Галичине стоят открытые, а на Хмельниччине я видел на замке

 

Мені доволі часто приходилось їздити по Україні,скажу вам стосовно каплиць,хрестів та скульптур Матері Божої.Я роблю свій висновок,як житель Чернівецької області.Найбільше таких пам"яток будувалось і будується у нас на Зах.Україні,вони стоять всюди на дорогах,біля хатів і т.д.Причому будуватися та відновлюватись активно вони почали ще на прикінці 80-х років.Як тільки переїхаєш в Хмельницьку обл. і далі Вінницька,Житомирська,подібних споруд нема.Заради справедливості скажу,що останніми роками почали зводити(на Поділлі) хрести на початку та кінці нас.пункту.В Схід.Україні така сама ситуація,от не знаю як з цим питанням на Волині.Думаю це наслідки комуністичного атеїзму,під яким наші східні брати перебували довше,совєтська власть не так глибоко в"їлась на західних територіях.

 

Не только кресты ставят , но и гос. граница иногда делит одно село на русскую и украинскую часть_О.