Піст

Відповідь: Піст

за цо?

Додано через 3 хвилини

це як зробив дуже добру справу, ще й усвідомлюєш, що ніхто не знає, що то ти зробив і відчуваєш не прикрість, а радість.

 

Відповідь: Піст

Обом за оффтоп. А вам подвійно - що підтримали.

У мене тут чоловік вимагає посту на форум. А я щось як подумаю, скільки роботи тут буде, коли вернуся, то хоч не вертайся після того посту. :ninja:

 

Відповідь: Піст

вибачайте, що встромляю свої п"ять копійк. але вас тут потребують, Лілю, не дуимаю, що варто накладати заборону на те, що приносить користь людям. в цьому випадку душевне тепло, якого багато хто позбавлений у реальному спілкуванні...

 

Відповідь: Піст

У мене ще трохи - і кінець посту. Важко повірити. Особливо через сніг за вікном. Хороший був час. Мені найбільше бракувати саме Літургії Преждеосвячених... Учора була останній раз. Нині буде Утреня Страстей з 12 читаннями з Євангелія. Аби лиш малий витримав її спокійно... А завтра ще одне улюблене богослужіння - Єрусалимська Утреня.

 

Відповідь: Піст

Цьогорічна Єрусалимська була просто чудова. І при тому, що англійською. Кількагодинна молитва таки дає нарешті можливість звільнитися від пут буденности і відчути Божу присутність у своєму житті повніше, наївніше, майже по-дитячому... Після таких богослужінь приємно просто залишатися в храмі, у тиші і світлі лише кількох свічок. І насолоджуватися станом "безперестанної молитви"...

 

Відповідь: Піст

А в мене цього року піст особливий. Досі все було рутинно, якось "не так". Я тим гризлася, але вирватися не вдавалося. Певно, ще була не готова. Цього ж року все якось склалося особливо. Почалося ще від Різдва.
Хот б міг подумати, що таке духовне оновлення прийде через донечку. Вона готується до Першої Сповіді, і в школі зробили реколекції для батьків, які вів отець Білоцький, - то був перший крок. Якось надзвичайно просто і водночас проникливо про дуже важливі і глибокі речі, про котрі раніше не задумувалася. Потім померла моя бабуся, і на похороні я отримала ще один надзвичайно важливий духовний досвід. Якось воно все так наклалося одне на одне, що в піст увійшла з особливим настроєм.

І тут ще одна "накладка": в нашому храмі (св. Йосафата) цього тижня місія. Щоденні Служби Божі і надзвичайно глибокі проповіді отців редимптористів.

Сьогодні ж був особливий день, сьогодні була віднова обітниць хрещення. Я й не знала, що таке можливе... Хотіла описати відчуття, але не вмію...

Місія ще 4 дні, до понеділка. В суботу буде віднова шлюбних обітниць...

 

Відповідь: Піст

У мене те саме, але навпаки. Минулорічний піст - добре, а цьогорічний...трохи не те, що хотілося б.... За шо себе й не люблю....

 

Відповідь: Піст

себе любити треба. хочеш любити інших - люби себе. хочеш змінити іншого - зміни себе. хочеш зрозуміти іншого - зрозумій себе. ПІСТ - саме час для таких справ. якщо в нас подоба Божа, то в піст класно до неї звернутись, її набути у повноті.
якщо не любите себе за щось - отже,визнаєте недоліки. а отже, маєте їх викоренити.
це така приємна праця - робота над собою для Бога. непроста дійсно робота,але її виконання приносить незрівнянну радість

 

Відповідь: Піст

Читала одну статтю. Там була хороша заввага, що сучасній людині потрібен піст не харчовий, а інформаційний. Прислухалися з чоловіком обоє. Мушу сказати, що то було дуже плідно.

 

Відповідь: Піст

І інтернетовий...

 

Відповідь: Піст

Маюночко, сонечко, гарно пишеш, але то дуже теоретично. Сьогодні людина як ніколи потребує практичних порад, а не поетичних слів. От поділися своїм пережиттям днів без Форуму. Думаю, для тебе вони були ще більше плідними, ніж для мене.

А мені зараз посту бракує. Як то би дивно не звучало. Нема вже стільки богослужінь, як в піст, і цього мені дуже бракує зараз. Мене це тримало дуже сильно. Богослужіння в церкві і молитва з поклонами всією сім'єю ввечері.

Додано через 49 секунд

Ну, ми взагалі компутер не вмикали. Лише раз, бо була нагальна потреба подзвонити. А дзвонимо з фріколу.

 

Відповідь: Піст

Я думаю, що піст це такий гарний час просто в тиші побути. Душу втишити. Прислухатись до себе. В мене цього року тиша не вдалась. Це сумно. Не зробила нічого з того, що запланувала...але подумала собі про таку річ - це можна реалізувати і у звичайний час, було би бажання.

 

Відповідь: Піст

не знаю чи більш плідними. але плідними - то точно.
думала, що форум мене не поглинав. а насправді, поглинав. навіть не мене, а мій час. я часто чуйно можу відгукнутись на який-небудь пост на ЛФ, а при тім під носом у мене старенька хвора бабця,яка отримує менше уваги від мене,ніж комп"ютер - хіба це нормально? - ні.ненормально. те,що я це усвідомила - плід,який я виростила в пості. я цими днями служила людям. людям,яких любить Бог. людям, у яких я не маю сенсу вірити,яким я не маю поклонятись. людям,яких просто треба любити.
всі служби у церкві дуже,надзвичайно сильно допомагають мені постійно. там я чую слово. С!Л!О!В!О! - те Слово,яке "було спочатку", яке є для мене поживою, настановою, прихистком, утіхою, надією, дороговказом. не просто "слово", пусте слово, слово,може,і кумедне, а ні про що. слово,яке не живить,слово,яке спустошує,ба - іноді навіть спонукає до гріха.
насправді,як казав отець на великопісних науках, якщо людина працює,спілкується,вчиться,має хатній клопіт,доглядає діток і чоловіка - то за день втомлюється, ввечері молиться зазвичай одним "Отче наш" . і зранку - так само. то приблизно 2 хвилини на день, 14 хвилин на тиждень - це стільки часу заслужив Бог у нашому житті за те,що прощає нам услуження нашій плоті, гріхи,які ми самі людям не завжди прощаємо? 14 хвилин із понад 10000 хвилин на тиждень.
одна хороша дівчина сказала: "молитись постійно,коли ти у світі - не має сенсу. достатньо коротко казати Господу "дякую" за кожну ласку протягом дня".
ще одна моя подруга колись дала мені пораду,якій я знову послідувала зараз,під час посту, як колись раніше. вона казала: "поклади собі до кишені куртки камінець. щоразу як рука буде в кишені і ти намацаєш того камінця, пригадай,що тобі є за що подякувати Богу." і це дійсно так - Є!!!
стояння на колінах перед Богом дає прекрасні результати. стояти на колінах - не просто ритуал. це - смирення, це - покора, це - поклоніння. це - довіра.
коли я довіряю своє життя Богові, пускаю Його наперед себе, то Він робить для мене усе якнайкраще із своєї безмежної любові...
коротше,три дні без форуму дали мені відкрити очі, наново почати дихати. і сприймати ЛФ як місце, в яке я можу принести часточку світла, вогню, іскру. і не як місце, де ганяються за більшою кількістю карм шляхом більшої кількості дописувань.
ми нарікаємо на те,що світ цей аморальний, що суспільство "пропаще,не таке". а що ми несемо в цей світ? чи несемо світло?... чи несемо добро? як то робимо? - от про що я думала.
я думала про те, що якщо оце мій зараз останній день на землі - чим я перед Богом виправдаюсь за цей прожитий день,який Він мені дарував? не найкраща відповідь для Бога - "40 кармами на ЛФ" чи "16 дописами на ЛФ".
може, знов я пишу у стилі

,але:щодо

порада одна - думайте про вишнє,а не про земне.

 

Відповідь: Піст

То самЕ.

 

Відповідь: Піст

А я вважаю піст за дієту, така собі масова дієта.

 

Відповідь: Піст

Дієта є дієта, а піст - піст.

 

Відповідь: Піст

http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=149074&postcount=9

 

Відповідь: Піст

Дієта має на меті схудення, або покращення якості фізичного здоров"я, а піст має на меті покращення духовного здоров"я - відчуваєте різницю? Ліля дуже влучно описала. Треба проникнутись глибиною, а недивитись на зовнішній прояв.

 

Відповідь: Піст

Та знаю я про то, що із шкільних років шановні. Але обмеження робляться для того аби певні чинники не впливали на вас, як фізичні так і духовні, як добрі так і злі. Але беручи до уваги, різноманіття пояснень добра і зла потрібно індивідуальний підхід.
Власне для прикладу: хворі чи важко працюючі люді можуть не дотримуватись дієти під час посту, якщо протилежне не є побажанням лікарів чи працедавців(лікарів на підпрємстві). То саме, щодо якихось не матеріальних речей: музики, книжок, телевізора, ...

 

Відповідь: Піст

Цього року мала цікавий досвід щодо посту. Ми живемо за новим календарем, відповідно Великий Піст у нас почався майже зразу після Різдва, а Воскресіння святкували 23 березня.
На 27 квітня нас запросили друзі в Бремптон. Але ми вже не мали посту, бо далі йшли за новим календарем. І якесь те пережиття свята зовсім не таке. Не мало свято Воскресіння сенсу без попереднього посту. Направду Воскресіння не має сенсу без Великої П"ятниці. Мусить бути певне умертвлення, аби було піднесення духовне і відчуття радості того, наскільки Христос нас полюбив, що за нас перетерпів муки й віддав життя.