Підтримайте петицію про домашнє навчання в Україні!

тому шо

Якшо вчити масово ше якось можна то для мотивації однозначно треба індивідуальний підхід до кожної дитини, розуміння її цінностей, тощо

то якшо в дитини є бажання вчитися. Якшо нема - ви її хоть розстріляйте. Знаєте чому я добре вчився в школі ? Бо хотів бути в чомусь найкращим (битися не вмів, бути лідером не вмів, дівчатам не подобався). Якби я вчився сам, мені б не було з ким конкурувати і я б на те навчання плюнув. То не здогад, а перевірено на практиці. Сам я не хотів вчитися читати до того як пішов до школи. Досі не можу себе заставити вивчити англійську. Якшо бракує тих знань шо дають в школі - то дайте дитину до репетитора паралельно.

Сильно не раджу. Знаю таких людей. Зазвичай стараюся їх уникати. Тре мати голову на плечах і свою думку, але і вміти підчинятися по роботі теж треба.

При всій повазі, але Ви або були дуже компанійською і прогресивною дитиною, або вже добряче забули той час. Звісно я все суджу зі своєї колокольні, але малим я не мав бажання спілкуватися будь з ким. Того в мене і друзів було мало, і з дівчатами були проблеми. Мене сильно змінив колектив (школа, вуз, всі 3 мої роботи). Також я бачив доволі багато людей (особливо їх багато серед компютерщиків, бо в них є змога компенсувати брак спілкування віртуальним світом ігор чи спілкуванням в мережі), які пройшовши вже не один колектив так і не навчилися спілкуванню. Мені їх чомусь шкода. І здається мені шо їх проблема в тому шо в свій час коли психологія їхня ше не була повністю сформована, їх не заставляли спілкуватися з іншими. Ви ж не заставите свою дитину спілкуватися з іншими хоумскулерами примусово ? А добровільно вона може не захотіти. А в школі вона буде мусіти.

 

це якраз і є при ДН
в школі нема

діти дуже допитливі, головне не вбити жагу до знань, тоді не доведеться "хоч розстріляйте"

для чого стільки навантажень? весь день уроки, тоді репетитор, тоді домашнє і спати
а жити коли?

сумно таке слухати. примусове спілкування якраз в багатьох відбиває охоту спілкуватися
нема нічого гіршого за нав’язування і примус до спілкування. це як насильно женити чи віддати заміж

різні діти мають різну потребу в спілкуванні - хтось більше, хтось менше
це залежить від темпераменту в основному

мені завжди вистачало кількох друзів
в школі дитина спілкується близько лише з кількома, а з рештою лише ситуативно

і до речі. моя баба ходила до школи 2 роки, дідо лише 4
але виросли адекватними і комунікабельними людьми. а ви кажете

ось нова стаття: "Домашнє навчання замість школи: аргументи прихильників"
свою думку сказали восьмеро батьків, з них 5-ро львів’яни

 

А вот в школі і жити. То є дуже веселе життя, хочу вам сказати.

Я мабуть неправильно висловив свою думку. Звісно явний примус в даному питанні є недопустимим. Я мав наувазі шо в школі до спілкування примушують самі обставини.
Зі всім сказаним нижче повністю згоден, леше хочу додати про діда і бабу.
То були часи інші і в них мабуть так само як і в мого діда з бабою були великі родини з купою дітей, вуйки і цьотки і сусіди які кожен день приходили в гості. От вам і соціалізація для нового члена суспільства. Зара ситуація не така. Добре якшо дітей в сімї кілька, а якшо одне - та йому можна буде знудитися.
Крім того подумайте про то які в дитини мають бути інтереси. При ДН бульшість батьків буде навязувати виключно свої погляди і пробувати зробити свого клона. При спілкуванні з 30-тьма дітьми в класі можна навчитися такого, чого дитина ніколи не навчиться вдома, бо:
- між вами і дитиною завжди буде віковий барєр при обговоренні деяких питань. І то не тільки секс а ше багато всього
- коли дитина буде в 9-11 класах - ви, як наступне покоління, аж ніяк не будете встигати за психологією вашої дитини і тінейджерськими віяннями в моді, поведінці, інтересах.

 

я ходила до школи, наскільки "школа - це весело" я в курсі

нічого, в нас теж буде не одна дитина

дарма ви так думаєте

дитина матиме друзів і зможе говорити з ними на будь-які теми

і що?
і тому вона мусить ходити до школи?

 

Гелено, з вами тяжко сперечатися, бо ви розумна людина і впринципі праві. Я теж правий. Просто ми моделюємо ситуацію на різних дітях з різним характером (я на собі тодішнього віку).
Біда в тому шо мати право на щось не завжди добре. Ви добре обдумаєте чи займатися ДН чи ні в залежності від потреб вашої дитини. За вашу дитину я не переживаю . Але не всі такі свідомі. Є ціла купа батьків, котрі не дадуть дитину до школи бо там треба здавати гроші на ремонт. Ото мені страшно.

 

дякую за комплімент я думаю річ в тому, що ми по-різному собі уявляємо день хоумскулера
я уявляю так - діти встали, 2-3 години повчилися, а тоді займаються іншими справами, типу сходити на заняття в спортивну школу, сходити в гості до друзів, тих які теж не в школі, піти кудись з друзями тощо
та мільйон може бути планів в двох хлопців підліткового віку (нормальних планів, не кримінальних звісно )

уявіть собі 2 братів-хоумскулерів, з невеликою різнею у віці - вони з 12-13 років вже будуть мати купу власних таємниць, планів, ідей і пробувати їх втілити в життя
з цього віку діти дуже швидко дорослішають, стають самостійними якщо їх не пригальмовувати і не прив*язувати до себе
для мене само собою зрозуміло, що в 12-15-18 в них будуть свої інтереси. так і має бути, але я впритул не бачу в цьому проблеми

свобода вибору - це завжди добре
тільки в нас люди не вміють нею користуватися, що не дивно, бо як навчитися користуватися свободою не маючи її?

хм... я думаю легше віддати до школи і здати гроші ремонт, ніж думати чим зайняти дитину вдома. ДН - не для лінивих батьків
зрештою, до школи всім легше віддати, а ті хто грошей на ремонт дати не хоче і так не дає

і ще не забувайте, що в нас все робиться часто "про людське око", мало які батьки наважаться не дати дитину до школи і до того ж не займатися її освітою і вихованням, бо суспільство цього не розуміє і правильно робить
таких батьків їхнє ж оточення з*їсть живцем
далеко не кожен може опиратися осуду і довго гнути свою лінію, яка б та лінія не була: правильна чи ні
з тих причин навіть гроші на ремонт здають -бояться бути білими воронами

і ще ви точно забули про органи опіки і прокуратуру: якщо дитина навчаючись вдома не пройде в школі атестацію, то батьків як мінімум зобов*яжуть віддати дитину в школу, а як максимум позбавлять батьківських прав

хоумскулерів більше 1-2% від загальної кількості учнів ніде нема і в нас не буде, в нас навчання в школі це те що само собою розуміється, це традиція якщо хочете
тому і до 1% ДН не дотягне. навіть за кілька років
щось нове довго приживається, то ж нема чого хвилюватися що школи спустіють

 

Якби повернути час і дати Вам вибір - йти до школи чи вчитись вдома, щоб б Ви вибрали? ДН? Чому? Погано Вам було в школі? Чим?

Підписала петицію, бо вважаю, що такий вибір має бути у батьків. І навіть не у батьків, а в дітей. Мабуть, в молодших класах це не так важливо, бо діти з радістю йдуть до школи, знайомляться з новими людьми, пізнають світ і їм це цікаво (себе пам'ятаю, з радістю чекала 1 вересня!!) Хоч мені і нудно було вчитись, бо ще до школи навчилась читати, писати і загалом нудилась на уроках в плані навчання (іноді вчителі мені ставили "5" навіть без відповіді, бо і так знали, що я знаю). Але в плані спілкування з однолітками мені було дуже цікаво! І я б ні за що не хотіла сидіти і вчитись вдома.

Думаю, що ДН більш актуальне для учнів 5-11(12?), яким не подобається ходити в школу, бо, наприклад, не можуть знайти спільну мову з класом і їм нецікаві інші діти, або не можуть за себе постояти і стають жертвами знущань тощо. Але вибір має належати до дитини. Якщо батьки проти, бо самі мали поганий досвід у стосунках з однокласниками, чи думають, що вона краще дитину навчать, то я проти того, щоб змушувати дитину вчитись вдома.
Гелено, а якщо Ваша дитина буде проситись в школу, то що тоді?
Згадався допис Ромка про те, як Зорянка дивилась у вікно на дітей, що несли квіти до школи..

 

Отут то і треба вчити дитину дома, але вчити не математики, а за себе постояти в школі (особливо в моральному плані). Дуже пригодиться потім. Від проблем треба не ховатися, а їх рішати. Вчили мене і здачі давати і послати подалі коли треба. Вчили і вчителів не слухати коли для мене то принципово. Наприклад ніразу на прививку не дався.

 

ой, мені тяжко уявити себе на місці дитини якій дали вибір
я була в інших умовах в плані можливостей навчання, ніж моя дитина зараз. я виросла в селі, в мене вдома були лише книги, переважно старі. а в моєї дитини є вже купа нових книг, енциклопедій, збірників, атласів, копм, інтернет, аудіокниги, відеопрограми тощо

мені таке і не снилося я навчилася компом після 20, а моя дитина вже лізе і тарабанить по клаві
так що можливості для навчання навіть нема що порівнювати

далі. про спілкування. якби я не ходила до школи, я би не ходила нікуди
а моя дитина буде ходити в спортивну школу (маю надію, що інтерес до того буде), буде ходити в дитячі центри, я би хотіла змалку дати в театральну студію тощо
причому не для того, щоб чимось займатися професійно, ні - просто заради розвитку, спілкування, розваги тощо

так що можливостей для спілкування в дитини є і буде багато
за таких умов, коли є можливості легше і швидше вчитися, є різноманітне спілкування, потреба в школі відпадає.
в мене було трохи інше дитинство. мені школа була потрібна, бо я не мала альтернативи. от в чому річ. щоб забрати щось, треба дати щось взамін, бажано краще

а коли зараз багатьох дітей змушують ходити до школи ви також обурюєтеся?

захоче - піде. але не з першого класу, бо дитина в 6-7 років не може робити свідомий вибір
на таку дитину легко вплинути, вона до всього звикає і сприймає як належне
років з 12-ти - так, тоді вже може думати власною головою і я буду завжди зважати на думку дитини.
до того за дитину вирішують батьки - дати в школу чи ні.
повірте, якщо дитина вважатиме що вчитися вдома нормально, то вона не буде рватися до школи
а якщо їй вбивати в голову що в школі краще, то певно що дитина буде думати що вона щось втратила

Нірванко, а коли ваша дитина в першому-другому класі не захоче йти до школи, що тоді?

ми будемо вчити постояти за себе і вміти дати здачі поза межами школи
бачите - кожному своє

 

Так! Аякже! Пригадую, як одного хлопчика мама постійно таскала до школи, а він все одно втікав, бо з нього постійно сміялись. Тому я і за те, щоб був вибір як вчитись. Якщо дитина не хоче до школи - хай вчиться вдома, якщо не хоче вчитись вдома, то нема чого йти проти її волі. Інакше дитина буде заздрити іншим і злитись на батьків. Звісно, зацікавлення різними гуртками відведе увагу дитини від школи, але все одно мені здається, що дитина буде слухати як інші розповідають про школу і сама буде хотіти туди ходити з цікавості.

Ну в мене особлива ситуація, яка трапляється в сім'ях не так вже і часто.. Якщо, не дай Бог, мені доведеться і надалі жити в Лодзі (польське місто, в якому українців майже нема, нема укр. шкіл, садочків, укр. спільноти, церкви тощо), я навіть не знаю що робитиму. Хотілось би вчити дитину вдома з українськими підручниками і щоб додатково з вчителем дитина вчила польську мову та літературу. Бо, на мою думку, шкільна програма в Україні краща. Висновки роблю по неосвіченості поляків, наприклад, по географії: одного разу в банку касир спитала мене де це Київ, чи не в Росії? другого разу інша касир спитала мене чи Київ це в Москві .
Якщо ж буду жити у Львові чи хоча б в Варшаві, де, мабуть, є українські школи, то тоді я віддам дитину до школу, якщо вона хотітиме. Якщо не буде хотіти, то буду вчити вдома.

 

404600 [ + 12838 − ] [:||||:] утверждена 2009-09-23 в 10:12

Adamych©: 13300 Украина. Житомирская обл. г. Бердичев, ул. Механизаторская **.
Casper: Это московский адрес?
Adamych©: Да, б***, московский...

 

... або школярі будуть слухати як класно не ходити до школи і заздрити моїй дитині
чим не варіант? цей варіант мені більше подобається

думаю якщо в дитини буде цікаве, насичене життя (а не нудне) без школи, якщо вона буде спілкуватися і дружити з такими ж хоумскулерами, то їй не буде ні коли думати про школу, ні чого шкодувати, що вона туди не ходить (бо компанія буде така ж - з дітей що в школу теж не ходять)
дуже багато залежить від того оточуючого середовища, а ми будемо віддавати перевагу хоумскулерам, з тими з ким більше спільного

 

Варіант, але і перший матиме своє місце і діти вестимуть дискусію де краще

Трохи ідеалізовано, як на мене. Хоча якщо провести велику роз'яснювальну кампанію, то може з часом і буде досить багато дітей, котрі вчитимуться вдома..

 

я не проти дискусій, чого ж?

це все вже почалося, але ясно, що результат буде через роки
нам до школи через 4 роки, ще є час змінити щось на свою користь

багато не багато, а десяток і так знаю, що буде, а це вже банда

 

та біда його знає, чи то користь, бо колись теж думав, що то користь, а тепер сумніваюсь.

 

про що це ви, Миху?
дуже сильно ви закрутили, тяжко второпати

 

мені подобаються запальні максималісти. надзвичайно - бо бачу себе , напевно.....

ОК !.. школу я теж не любила палкою любов"ю - через примітивність вчительки української мови - класної паралельного класу: "Проститутки! ви чого всілися за стіл з хлопцями з мого класу (в столовій) ? а ну марш за свій стіл !", вегетативний характер фізика Тореодора Івановича (мовчу, бо про мужчин - тільки хороше), хамство історички : "Добрий день, дибіли!.. Встали, я сказала!..."

через свій характер я з ними конфліктувала й до золотої медалі мені грозили причіпити незадовільну поведінку. обійшлося.

і я не знаю, чи могла б так розвернутися в домашній школі, як змогла в звичайній львівській - бути на виду, приймати участь в змаганнях, олімпіадах, організовувати вечори, ставити вистави, концерти, виступати, писати сценарії випускних - про наш згадували ще багато років по тому. (де тут смайлик, що гладить сам себе по голові ? ) паралельно вісім років була ще спортивна школа, а потім - художня.
не думаю, що з тих пір у Львові щось змінилося для дітей, які хочуть розвиватися. в мене є "просунуті" приятельки, діти яких у гімназіях - ніяких нарікань.
а от Ви згадуєте інтернет, аудіокниги, навчальні програми з великим ентузіазмом - не поділяю його зовсім. мабуть тому, що живу в суспільстві , де це все є в середнього школяра, де вводять експериментально електронні підручники й бачу негативні сторони. й дуже мені прикро від того.
о, не одна я це бачу !
прогугліть хоч би першу :
Keyboard kids losing art of handwriting

по-друге, діти з маленьких шкіл - мікроскопічних, у Вашому випадку, - чують себе непристосованими до середніх та великих колективів. давно відомі потерпання дітей з приватних шкіл, яким треба адаптовуватись в загальноосвітній державній школі.

по-третє, по-четверте, по-п"яте...

а як Ви дивитесь на домашню університетську освіту ? в Штатах це явище набирає сили.

______________

щось я тут подумала-подумала... може в тому й є рація.... народили тебе самого, посадили в дитячу кімнату - це твій садок. бався. потім помалювали кімнату в свіжий колір, повідомили - це твоя школа, ось книжки, монітор - вчися. потім купили нові фіранки, велике ліжко, показали на монітор знову й кажуть вчитися далі, тепер - в універі. а як вийшов одного разу - не вгледіли - надвір, а там дівчата ну майже такі, як в моніторі, тільки живі .... що ж з ними робити !?...

між іншим, в нас в місті є школи роздільні, є - хлопчачі, є - дівчачі. оце мені подобається - для старших класів.

 

це стосується не тільки дітей. Після 5ти років клацання по клавіатурі, я в банку примітивну платіжку від руки заповнити не можу - саме отой "losing art of handwriting".

 

почерк?
в мене і в чоловіка завжди був, є і напевне буде поганий почерк
і в більшості людей яких я знаю почерк поганий

ви вважаєте слід ходити до школи 12 років, що мати навики писання?
дуже поважна причина

зараз навчання 12 років і програма сильно роздута
є от пропозиції вернути 10-річку: http://www.zaxid.net/newsua/2009/10/1/175450/
а за

Мавко, не розказуйте мені як я себе чую в колективі.

в нас було 504 дитини в школі коли я вчилася там, в селі трохи більше 4 000 населення
а поруч, тільки парк перейти місто з населенням більше як 30 000
і про що це говорить?

ще ви забули, що у всіх різний темперамент, що є екстраверти, інтроверти і т.п.

ясна річ. так само дитина з загальної школи довго би адаптовувалася до приватної школи.
що з того? кожен в своїх кругах спілкується і до спілкування в своєму колі найбільше пристосований. це очевидно

 

ой, яка крайність! а можна мені теж про крайність подумати?

...народився ти, тобі дали суміш, поставили в манеж, щоб не зааджав батькам жити, дотягли до 1,5 років
в 1,5 роки віддали тебе в чужі добрі руки виховательки ясель, який мало чим відрізняється від дому малютки
а потім в дали тебе в садок, а по суті чим не інтернат? а ще як група подовженого дня? інтернат і є
соціалізуйся дитино - все для тебе! намалювали тобі квіти на стіні, пофарбували ті самі стіни - ти тут на кілька років

тоді в школу - чим не тюрма?
знайдіть мені 10 відмінностей школи і тюрьми
бо я бачу лише схожість: дисципліна, контроль, навчання-виховання-перевиховання, режим, ієрархія, виживання, нав’язаний колектив, спільний простір, без власного потаємного кутка тощо

десь там реальне, насичене життя за вікнами школи, але ти сидиш в спеціально створеному, штучному світі, який ховає від тебе світ справжній. і просто не розумієш свого щастя!

так, так, в казенних закладах, в нав’язаному колективі, без власного простору, з одним для всіх режимом, слухаючись чужих дорослих і не маючи права звідти вийти за власним бажання дитині звісно краще.

а потім в 18-19 років дитині кажуть "ви йдете в життя". а до того де були?
відмотали діти рок в одному і тому ж колективі, в одних і тих же стінах по кілька/кільканадцять років, тепер маєте можливість обирати як вам жити. але ще треба вуз закінчити який батьки вибрали )