песня льется!

Ну и задачки Вы российскомовным ставите!

Приспів:

Разом нас багато -
Нас не подолати!
Разом нас багато -
Нас не подолати!
Разом нас багато -
Нас не подолати!
Разом нас багато -
Нас не подолати!

Фальсифікаціям - ні!
Махінаціям - ні!
Понятіям - ні!
Ні брехні!
Ющенко - так!
Ющенко - так!
Це - наш президент.
Так! Так!

(Приспів)

Ми - не бидло,
Ми - не козли.
Ми - України
Доньки і сини.
Зараз чи ніколи -
Годі чекати!
Разом нас багато -
Разом нас не подолати!

Слово - багато

 

Перша пісня

Слова: Святослав Вакарчук
Музика: Святослав Вакарчук
Виконує: Океан Ельзи
(альбом "Gloria")

Твоє життя
Зайде до мене в гості знов
Так несподівано як сніг
Який приходить восени
Щоб дочекатися весни
І за вікном починається день
Завойовує місто
Знаєш я так багато віддам
Шоб наповнити змістом

Твоє життя
Зайде до мене в гості знов
Так несподівано як сніг
Який приходить восени
Щоб дочекатися весни
За вікном починається день
Завойовує небо
Подивись я так довго чекав
Щоб знову і знову віддати для тебе

Моє життя
Моє бажання
Мою любов
Першу і останню.

Слово: хочу

 

Я так млію за тобою,
Як ніколи ніхто не млів,
Так все дивлюсь за тобою,
Що й не мушу казати слів.

А-а-а-а-а-ая-ая-ая-я.

Так сумую за тобою,
Як за волею в клітці птах,
І чекаю, і не знаю,
Чи ж то правда в твоїх очах.

А-а-а-а-а-ая-ая-ая-я.

Приспів:
Я так хочу до тебе,
Як до матері немовля.
Я так хочу до тебе,
Як до неба ота земля.

Всі на світі бажання,
Все, що маю, віддам я,
Лиш би кожного ранку
Називати твоє ім'я.

Я так хочу до тебе...

Як то можна так хотіти,
Щоб усю ніч чекати знак,
Поки свічка буде горіти,
Поки мила не скаже "так"?

Я так млію за тобою,
Як ніколи ніхто не млів,
Так сі дивлю за тобою,
Що й не мушу казати слів.

А-а-а-а-а-ая-ая-ая-я.

Приспів:
Я так хочу до тебе,
Як до матері немовля.
Я так хочу до тебе,
Як до неба ота земля.

Всі на світі бажання,
Все, що маю, віддам я,
Лиш би кожного ранку
Називати твоє ім'я.

Я так хочу до тебе...

Соло.

Приспів:
Я так хочу до тебе,
Як до матері немовля.
Я так хочу до тебе,
Як до неба ота земля.

Всі на світі бажання,
Все, що маю, віддам я,
Лиш би кожного ранку
Називати твоє ім'я.

С. Вакарчук

Слово - ранок

 

Ранок
Вночі усі летять у сні
І восени, і навесні.
Надворі літо, в оселі сніг
Не наяву а уві сні.
Веселі люди радіють небу,
Нема роботи, співати треба,
Але реальним все стає,
Як тільки ранок настає.

Вже ранок! Вже ранок!
Ранок!

Веселі дні і дні сумні,
В моєму сні горять вогні,
Яскраве сонце вже не пече,
Вода із неба вже не тече.
І не буває грози ніколи,
І не кусають нікого бджоли,
Але правдивим все стає,
Як тільки ранок настає.

Вже ранок! Вже ранок!
Ранок! Ранок! Ранок!
Вже ранок! Вже ранок!Ранок!..
______________
день

 

Володимир Івасюк

Запроси мене у сни.


C G
Йдуть літа — то не біда,
F G C
Тільки іноді шкода,
Am Em
Що в мереживі доріг
F G
Я знайти тебе не зміг. *

Приспів:
G C
Запроси мене у сни свої,
G Am
В ті, що досі не збулись.
F Em
Запроси мене у сни свої,
F
В ті, що збудуться колись.
E G
В ті, що збудуться колись.

Запроси мене у сни свої,
Хоч на мить, та запроси...
Запроси мене у сни свої,
Тугу в серці погаси.
Тугу в серці погаси.
Тугу в серці погаси.

Сніг на скронях — не печаль,
Та не раз проймає жаль,
Що я в плині днів не зміг
Розтопить в душі той сніг.

Приспів.

 

Трiо Маренич

Тиша навкруги. Сплять в росi луги.
Тiльки ти i я, i ясна зоря.

Приспiв:
Розкажи менi,
Любиш ти, чи нi;
I в очах сiя,
Я на вiк твоя.

Скiльки я пройшов<ти пройшов>*,
Та тебе знайшов<ти знайшов>
У своїх краях <у краях>,
Ластiвко моя.

Приспiв

Згасла вже зоря<Згасла вже зоря>,
Пiсня солов'я< пiсня солов'я>
Лиш любов сiя<Лиш любов сiя>,
I твоя й моя.

Приспiв.

* <>подпевается отдельно

-----------------------
музыкант

 

Повесил свой сюртук на спинку стула музыкант,
Поправил нервною рукой на шее чёрный бант.
Подойди скорей поближе, чтобы лучше слышать,
Если ты ещё не слишком пьян,

Припев: О несчастных и счастливых, о добре и зле,
О лютой ненависти и святой любви.
Что творится, что творилось на твоей земле –
Всё в этой музыке – ты только улови!

Вокруг тебя шумят дела, бегут твои года.
Зачем явился ты на свет, ты помнил не всегда.
Звуки скрипки всё живое, спящее в тебе разбудят,
Если ты ещё не слишком пьян.
Припев.

Устала скрипка – хоть кого состарят боль и страх.
Устал скрипач, хлебнул вина, натягивая фрак.
А мелодия осталась ветерком в листве,
Среди людского шума еле уловима.
Припев.

краковяк

 

Краков’як рок
Хоппа, групи - гуманізм рок.
Шевелятся в ритме мозги.
Гопа-далі, гупа-жалі сок із носок.
Ноги - скок - поскок.
Бодрость - да, радость - да.
І глаза - там дальше по орбітам.
Паралічу, паралічу, паралічу - нет.
Ноги - скок - поскок.
Осторожно - печень,
Жуткіє, большіє мозолі.
Так не нужно, єслі долго
Ноги - скок - поскок.
І очень некрасіво,
После в дирках пол.
Резонанс опасний, когда строєм
Ноги - скок - поскок.
Но просто шик - краков'як рок.
Руки, рули, кругі, возле - дама.
Лаба-даба догонялі, хапалі лобок.
Ноги - скок - поскок
____________
музика

 

Анатолій Матвійчук ( З альбому "Ключі від раю")
Для когось музика – нектар,
Краплина насолоди.
Для когось музика – товар,
Що не виходить з моди.

Для когось музика – то ніж,
Який лікує рани.
Для когось музика – гашиш
І порція дурману.

Для когось музика – це сон
І свіжий подих бризу.
Для когось музика – це фон,
Додаток до стриптизу.

Для когось музика – це зміст,
Покликання і мука.
Для когось – просто шум і свист,
І дратівливі звуки.

Для когось музика – зима,
Для когось – сад розквітлий,
Для когось музика – пітьма,
Але для когось – світло!

Вона – матерія тонка,
Та так і має бути .
У кожнім музика така,
Яку він здатний чути!

слово-жаль

 

Океан Ельзи
Більше для нас

Ми не спали всю ніч, розбудили слова,
Ми не хочем більше ділити на два.
Ми не будемо так, як то було завжди,
Не буває в болоті смачної води.

Приспів:
Давай, залишимо більше для нас!
Давай, ми зможемо більше для нас!
І нехай знає весь світ:
Називай місце й час!
Давай, залишимо більше для нас!

Наші сонячні дні зачекались давно,
Нам замало квитків на вокзал і в кіно.
Не показуйте жаль, не впадайте в екстаз,
Ми сьогодні залишимо більше для нас.


слово.....вічність

 

Однажды в полночь ты внезапно вынырнешь из сна,
Посмотришь в пустоту окна и будешь вспоминать.
Себя напомнит в друг в твоих расширенных зрачках
Идущий за спиной испуг и постоянный страх.

Страх перед тем что есть, что будет завтра,
Кто возьмет сам на себя такую честь - узнать все наперед.
Но не украсть, не подсмотреть формул у судьбы,
Их просто нет. Невозможно медленно стареть десятки тысяч лет.

Вечность! Снова перед нами бесконечный путь,
Путь длиною в небеса!
Снова перед нами бесконечный путь,
Путь длиною в небо!

Поверь моим словам, я столько лет хочу найти
Покой моей больной души и место на пути,
На том пути, который льет по руслу жизненной реки
И оступиться не дает, разбившись на куски.

Мечтая быть сильней, все принимая свысока,
С собой веду игру теней, оставшись в дураках.
Но дай мне Бог когда-нибудь может быть судьбе или же в делах
Я смогу весь мир перевернуть, по капле выжав страх.

Вечность! Снова перед нами бесконечный путь,
Путь длиною в небеса!
Снова перед нами бесконечный путь,
Путь длиною в небо!

Поднимаясь по пути, сотни метров от земли,
Ты один, ты в пустоте, и никто не знает где.
Поднимаешся вперед, но там тебя никто не ждет,
Еще миг чтоб долететь, но поздно - ты здесь.

Вечность! Снова перед нами бесконечный путь,
Путь длиною в небеса!
Снова перед нами бесконечный путь,
Путь длиною в небо!

Где-то есть! Снова перед нами бесконечный путь,
Снова перед нами бесконечный путь,
Путь длиною в небо!

Слово - дурак.

 

Дурак и молния

Грохочет гром, сверкает молния в ночи,
А на холме стоит безумец и кричит:
Сейчас поймаю тебя в сумку
И сверкать ты будешь в ней,
Мне так хочется, чтоб стала ты моей.

Припев:
То парень к лесу мчится,
То в поле, то к ручью.
Всё поймать стремится -
Молнию

Весь сельский люд смотреть на это выходил,
Как на холме безумец бегал и чудил:
Он видно в ссоре с головою,
Видно сам себе он враг,
Надо-ж выдумать такое вот дурак!

Припев.

Утром по сельской дороге
Медленно шёл ночной герой
Весь лохматый и седой
И улыбался...

Припев.


слово - намалюй

 

Не совсем песня, извините...

Намалюй мені іскри, що без полум’я гинуть,
Намалюй фоторобот чи вбивства картину,
Намалюй ще Pink Floyd з темною стороною луни,
Що залишилась там, за стіною.

Намалюй парабелум, щоб я був під прицілом,
Намалюй половину, розірвану з цілим,
Намалюй поцілунок вранці з просоння,
Та ніжні, стискаючі серце, долоні.

Намалюй мені море і стаю дельфінів,
Намалюй сльози полум’я із парафіну,
Намалюй кокаін і банкноту в 100 баксів,
Намалюй що збулося, і що мимо каси.

Намалюй що завгодно на білім папері,
Намалюй все як бачиш, малюй на шпалерах,
Малюй! Хочеш кров’ю, а хочеш сльозами,
Намалюй все як є і що буде з нами…

Шикарные стихи!
Слово - луна

 

Українська народна пісня
(давнього невідомо-літературного походження )

Місяць на небі, зіроньки сяють.
Тихо по морю човен пливе.
В човні дівчина пісню співає,
А козак чує, серденько мре.

Пісня та мила, пісня та люба —
Все про кохання, все про любов,
Як ми любились та й розійшлися.
Тепер зійшлися навіки знов.

Ой очі, очі, очі дівочі,
Темні, як нічка, ясні, як день.
Ви ж мене, очі, плакать навичли,
Де ж ви навчились зводить людей?

Слово: весна

 

Я пiду до рiченьки стрiчати зiрочки
Зазирать як падают ловити їх жменями
Наберу у пазуху оцих бризок-вогникiв
Затанцюю радiсний зрадiю до смертi

Поженусь за райдугой злечу по-пiд хмарами
Передам по радiо: "Прощай, рiдна Батькiвщино! "

Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна вгамує.

Я бiду не вижену, сама з мене вискочить.
Побiжим, покотимся, заведемо беседу.
Наберусь хороброщiв, спитаю у горя,
Чи мене не викине упасти у море.

Забiжу до Зiночки, хильнемо по чарочцi,
Поведуся лагiдно, подiлюся жалощами.

Весна, весна, весна, весна прийде,
Весна, весна, весна, весна вгамує.

Всесвiту пронозливий, вiдкрий правди трiшечки
Чи мене не вистачить загинути повеснi.

Весна, весна, весна, весна на дворi красна.
Весна, весна, весна, весна - Гуй!

Бу-бу-бу, бу-бу-бу,
бу-бу, буй!

"Вопли Видоплясова"
Слово - беседа

 

«Травы, травы»

Месяц свои блестки по лугам рассыпал
Стройные березки стройные березки
Что-то шепчут липам
Стройные березки стройные березки
Что-то шепчут липам
Травы травы травы не успели
От росы серебряной согнуться
И такие нежные напевы ах
Почему-то прямо в сердце льются
Лунною тропою на свиданье еду
Тихо сам с собою тихо сам с собою
Я веду беседу
Тихо сам с собою тихо сам с собою
Я веду беседу
К милой подойду я глаз поднять не смея
И от поцелуя и от поцелуя
Словно захмелею
И от поцелуя и от поцелуя
Словно захмелею
Травы травы травы не успели
От росы серебряной согнуться
И такие нежные напевы ах
Почему-то прямо в сердце льются
Травы травы травы не успели
От росы серебряной согнуться
И такие нежные напевы ах
Почему-то прямо в сердце льются

слово - синіх

 

http://www.youtube.com/watch?v=5TBjig3jwAg
Очі синії-сині дала мати дівчині,
А навіщо давала, та й не знала сама.
А тепер цій дівчині через очі ті сині
Ані вдень, ані вночі та й спокою нема.

А нащо було, мати, очі сині давати? -
Очі сині самотні, мабуть, будуть навік.
Очі сині та карі не підходять до пари,
А від цього серденько тільки в'яне й болить.

Не журися, дівчино, не журися, рибчино,
Прийде в серце потіха, прийде радісний час, -
Поєднається серце з юним другом навіки
І заграє веселка у дівочих очах.

Слово веселка

 

Алая заря за ночь, за моря
К берегам чужим летела,
День коромыслом несла
Да вёдрами плескала свет
По белу свету.
Всё молила ночь в ступе не толочь
Пепел да золу отпетых.
Нас по дороге нашла
Да в струнах звоном отдалась
Да песней этой:

Как над нами синий дым неба
Да высокая звезда
Да путей дорог не счесть.
Вспоминай, где был, где не был,
Где брёл, где плыл, где словом ворожил,
Где птиц песнями кружил.
Горе той земле, горе тем местам,
Где морочат гордого сном,
Горе той мечте, горе тем стихам,
Что плетут из шёпота гром.
Голоден огонь, да попробуй тронь -
Степью запылают костры.
Гневом небеса осенит гроза
Вечером до первой звезды.
Алая зоря за ночь, за моря
К берегам чужим летела.
Нас по дороге нашла,
Да в струнах звоном отдалась
Да песней этой.

Конечно же Кинчев, "Алиса"
Слово - струна (ы)

 

Де Веселка палає

Разом з нами кожен уявляє,
Як огонь ті співи солов"я
Або коли сонце ясно сяє,
Розквітає квітами земля,

Щастя мирне небо над землею,
І дзюрчання жвавого струмка,
Коли мова матінки моєї,
І надійна батьківська рука

Приспів:
Де веселка палає, сміх дитячий лунає,
Де птахів не стихають голоси,
Є країна надії, сподівання і мрії,
Цю країну відкриєм я і ти,

Щастя друга відданого мати,
Не боятись зради і біди.
Щастя людям радість дарувати,
Віддаючи, їм свої пісні

Щастя птах літає вільне всюди,
Не злякай його не сполоши,
Хай щастить вам завжди, добрі люди,
Васяк до щастя знайде хай шляхи

Приспів 2р.




Дорога




F#m Hm
Нас кличе у мандри дорога,
Hm F#m
Нам грає чарівна струна.


F#m Е F#m (2 р.)


F#m
Я за тобою піду,
F#m
Я буду вітром летіти,
E
Я буду сонцем горіти,
F#m
Для тебе.


Шалені мрії мої
Летять за обрій Землі
І будять в серці твоїм
Гарячі хвилі.


Приспів:
Hm Е F#m
Нас кличе у мандри дорога,
Hm Е F#m
Грає чарівна струна.
Hm Е F#m
В променях сонця ранкових
Hm Е F#m
Ця пісня для тебе луна.


У серці грає весна,
Весна без даху і дна,
Летить над світом вона,
Співає в небі.


Шалені мрії мої
Летять за обрій Землі
І будять в серці твоїм
Гарячі хвилі.

Приспів. (2)


слово - крило

 

Ко мне ангел седой приходил поутру.
Он был болен, метался в горячем бреду.
Звал меня то ли в ад, то ли в рай,
Все просил - Выбирай!
Он обжег свои крылья в полете ко мне,
Схоронил свою душу в священной золе,
Равнодушие встречных глаз
Принимал за отказ.
Он был добрым, он плакал, встречаясь со злом.
Он хотел меня взять и укутать теплом.
Я ж пред ним не открыла застывшую дверь,
Я сказала ему: Не теперь!
Говорили потом, что он быстро старел,
Черным стал, позабыв, что когда-то был бел,
Что из дома, где жил ангел мой,
Вышел черт вчера дикий, хромой.
Он исчез в темноте, но твердила молва,
Что тащил по земле он два белых крыла.
И пред тем, как в ночи пропал,
Обернулся и захохотал.

С. Сурганова
Слово - равнодушие