Перші Визвольні Змагання (1917-1922 рр.).

Хорошо! есть где развернуться:rolleyes:

 

Антонов-Овсєєнко у своєму шовіністичному запалі у 1918-му, коли Червона Армія сунула на Україну, один із перших показав визначальну суть московсько-більшовицької грабіжницької політики, яка й понині сидить в головах деяких російських можновладців — жити за рахунок інших: «Против нас стоит тридцатимиллионный народ, имена которых невозможно выговорить, внешность которых такова, что их надо убивать без всякого милосердия и пощады. Это звери... с ними нельзя обращаться, как с порядочными людьми. У нас кровь лучше, сердце — тверже, нервы — крепче... Мы должны выжать все возможное из Украины, чтобы усилить военный потенциал России». (В. Антонов-Овсєєнко, м. Суджа, 30 листопада 1918 р. ГАКО, ф. 403, оп. 9657, спр. 74, арк. 423.).

 

В ніч з 26 на 27 січня сотник УНР Аверкій Гончаренко мав розмову по прямому дроту з Муравйовим, що наступав через Крути на Київ. Його вимога в формі наказу звучала так: "Прігатовіться к встречє пабєданоснай краснай армії, прігатовіть абєд. Заблуждєнія юнкєроф пращаю, а афіцероф всьо равно расстрєляю". Наш сотник відповів: "До зустрічі усе готове..."

 

12 квітня відбудуться щорічні меморіальні заходи в Холодному Яру

Збір 12 квітня о 10.00 біля пам’ятника Максимові Залізняку в Медведівці Чигиринського району Черкаської області. Відкриття щорічних урочистостей. Заплановано виступ сотенного УПА Мирослава Симчича та Медведівського сільського голови Олександра Дісканта. “Пісню про Максима Залізняка” виконає козацький хор “Заграва” із м. Сміли.
11.00. – 12.00. Громадська панахида на могилі командира полку гайдамаків Холодного Яру Василя Чучупака та братській могилі холодноярців у с. Мельники Мельники – колишній столиці Холодноярської “республіки”. “Пісню про Василя Чучупака” виконає кобзар із Києва Тарас Силенко.
12.30. Покладання квітів до пам’ятника холодноярцям у Мельниках біля школи.
13.00 – 14.00. Меморіальний мітинг на місці останнього бою Головного отамана Холодного Яру Василя Чучупака Кресельцях. Виступ кобзаря зі Стрітівки Василя Литвина та хору “Заграва”.
14.00 – 16.00. Відвідини Мотриного монастиря та дуба Максима Залізняка.
Можливе освячення зброї на берегах Гайдамацького ставу.

До Медведівки їхати – з Лівобережжя їхати через Черкаси або Кременчук, із Правобережжя – через Кам’янку – Грушківку, або Чигирин чи Суботів – Новоселицю.
Довідки за редакційним телефоном або через е-mail редакції.

Запрошуємо до участі членів Історичного клубу “Холодний Яр”, молодіжних українських організацій, козацьких товариств, військово-історичних клубів, читачів “Незборимої нації” та всіх небайдужих.

Історичний клуб
«ХОЛОДНИЙ ЯР»
Київ-03049, вул. Курська 20-14,
тел./факс: (044) 242-47-38;
моб. 8-067-726-30-36

 

http://www.youtube.com/watch?v=5vzo...howthread.php?p=59681&feature=player_embedded

 

8 листопада 2008 р. відбулось відкриття народного пам"тника Н. І. Махно присвячене 120 річниці від дня його народження. Подія проходила на історичній садибі брата Карпа.
Головне для Володимира Григоровича Рябко (один із засновників громадської організації "Гуляйпільська Громада") була ідея створення пам"ятника земляку і він нешкодував для цього ні своє здоров"я ні свій час, ні своїх друзів.

Автор пам"ятника скульптор Дубінін Владлен Константинович

 

Промова під час відкриття пам"ятника Н.І.Махно.

Доброго дня шановні гості !
Шановна громада хочу сказати вам, як ми розуміємо ідеї Н.І Махно зараз. Судячи з того, що цей пам’ятник з’явився тут завдяки зусиллям громадської організації „ Гуляйпільська громада” та незначній кількості небайдужих людей. Виходить, що як минула так і теперішня влада нажаль не любить Н.І. А все тому, що його не можна використати як ручного кумира. Ім’я Махна обпікає їм вуста. В цьому році мені пощастило побувати в Парижі, відвідати кладовище
Пере-Ля-Шез де знаходиться прах Нестора Івановича, я був вражений шанобливим ставленням до Махна. За кордоном розуміють унікальність такого явища як Махновщина - нічого подібного не було ніде у світі. А у нас, на жаль, поки що ні.
Сучасна Україна впевнено крокує до безвладдя, інститут влади деградує з шаленою швидкістю. Її як іржаве залізо роз’їдає корупція, масштаби зловживань чиновників вже давно вийшли за межі елементарних норм моралі.
Нещодавно Президент на засіданні РНБО робив зауваження своїм підлеглим „ що там у вас за махновщина,” так хотілося сказати Президенту, що там у вас шановні пани не махновщина а бандитизм.
Прийшов час ідей Махна про народне самоуправління. Вже зараз бачимо, як люди об’єднуються для захисту скверів, парків, дитячих майданчиків від забудовників, від так званих ”еліта центрів” та вирішення інших наболілих проблем по всій Україні.
В Запорізькій області підіймається бунт проти бандитів, яким обласна влада видала дозвіл на знищення жителів майже половини області. Дуже хочеться перекопати Гуляйпільський, Оріхівський та Новомиколаївськи район, щоб не залишилося каменя на камені, а вмісті з камінням знищити і історію. Нажаль чиновники забули, що на цій території з’явилася чорно прапорна республіка Махна, а ще раніше тут була Запорізька Січ і люди тут уміють захищати свою землю.
На нашу думку набагато краще було б створити в цих районах умови для розвитку туризму, як це роблять цивілізовані держави. І дохід був би і екологія збережена.
Так що судячи з подій, які зараз розвиваються в Україні можна сміло сказати через 120 років від свого народження Нестор Іванович живий як ніколи.
Об’єднуйтеся люди і все буде добре!

З повагою ”Гуляйпільська громада”.

 

Литература, пресса и документы о событиях 1917-1923 гг. в Украине
Литература, пресса и документы о событиях 1917-1923 гг. в Украине