Перейменуємо Україну в Русь, або в Річ Посполиту?

- а хіба ви дожали козаків Дону та Кубані називатися русскімі ? Вони себе козаками називають, а вас - кацапами називають, так само як і ми, сам чув у Ростові-на-Дону. А ще поморам забороніть себе поморами називати. Русином я сам себе називаю й не бачу сенсу змушувати українців Закарпаття не називати себе русинами. Навпаки, слід назву "русини" повернути всім українцям, русини - це самоназва українського народу.

 

Читав, що на Кубані в 2010 році професори Краснодарського університету звернулися до уряду з проханням ввести по Кубані навчання на балачці (кубанський діалект української мови). Ось так! Ще не зовсім русифікувались. Мені здається, що козацька Кубань навіть більш патріотична ніж наша Новоросія.

 

Аж замер, думал, что суть прохання будет ....отсоединиться от России и войти в состав Украины.

---------- Додано в 20:59 ---------- Попередній допис був написаний в 20:58 ----------

Всё панство форума данное предложение поддерживает?

 

- а вам яке до того діло ? своїх проблем мало з різними басурманами ?

 

А, это Вы про формирование, образованное татаро-монгольскими ярлычниками, которое в своё время называлось Московией. Как же, как же...

 

Господи, защити и охрани. А я думал сам Батый Чингизханович.

Ну да ладно, хоть ты и попутал Иванов, поцитируем и Грозного.

Грамота Стефана Батория к Ивану Грозному от 4 июня 1581 г.:

Грамота Ивана Грозного к Стефану Баторию от 29 июня 1581 г.:
Отъ Великого Господара Стеана, Божою ми-лостью Короля Полского, Великого Князя Литов-ского, Руского, Пруского, Жомоитского, Мазо-вецского, Лилянтского, Кнежати Седмикгрот-ского и иныхъ – Великому Господару, Князю Ивану Васильевичу, Божиею милостью Госпо-дару всея Руси, и Великому Князю Володимер-скому, Московскому, Новгородъскому, Казанъ-скому, Астараханскому, Псковскому, Тверскому, Югорскому, Пермскому, Вятскому, Болгарскому и иныхъ.

Декстер, ты не согласен со своим королем? Проси нижайше, чтобы тебя высекли примерно на конюшне во имя Великой Речи Посполитой.

:empathy:

---------- Додано в 21:44 ---------- Попередній допис був написаний в 21:39 ----------

Про него родимый, т.е про ярлычки: http://aquilaaquilonis.livejournal.com/10563.html

---------- Додано в 21:47 ---------- Попередній допис був написаний в 21:44 ----------

Скорее желание присоединить Украину к Кубани. На меньшее потомки запорогов будут не согласные. Я еще помню, как после Майдана, Войско Донское и Кубанское, собиралось идти выручать братьев своих восточных украинцев от Оранжевой Чумы.

 

)))
Московія і Русь зовсім різні адміністративно-територіальні утворення

То вже взагалі діагноз
Ви б там спершу свої казачьи станицы від чеченів відвоювали

 

Да ты шо? А то паны ваши польские без тебя не разобрались. Тупие совсем.

Московия-Столица Руссия Альба:

 

Боже мій!!! яка там різниця, що думали й писали ті трикляті поляки, чи підступні московити, чи захланні європейці. Важливо, що я сьогодні знаю, хто я, чий син і чого прагну досягти у прагненні творення держави-суспільства!!!!!!!!!!!

п.с. Ви б хоть розуміли що крім масковської існувало ще кілька руссій в той час

 

А сегодня мы знаем много чего. Наприклад.

Нащадки половців живуть и нині:


Ще у XIX столітті нащадків цих степовиків називали то монголами, то татарами, а характерною їхньою ознакою стала присутність у прізвищах суфіксів -ук та -чук. Помітною є їхня участь в етногенезі сучасного українського населення. Нащадки половців живуть нині у Волинській (33,6% прізвищ від загальної кількості з вказаними суфіксами), Рівненській (38,5, Хмельницькій (21,5, Житомирській (33,5, Івано-Франківській (19,5, Брестській (50 та інших областях. Як зазначає дослідник С. Павленко, «схоже, що їхня (половців) міграція, племінні традиції вплинули на подальше утворення місцевих прізвищ з додатком тюркського закінчення (Поліщук, Іванюк, Павлюк тощо). У половців прізвища з доважком на -ук, -юк, -ак, -як — домінуючі» .
Серед нинішніх прізвищ, що несуть пам'ять про половецький компонент в українській історії (Авдюк, Батюк, Мацюк, Пінчук, Самчук, Танюк та ін.), дослідник називає і прізвище Мамай, яке нині трапляється не лише на Волині, айв інших регіонах України.

Широко представлена згадка про Мамая в топонімах України. Дмитро Яворницький у своєму першому узагальнюючому творі «Запорожье в остатках старины и преданиях народа» пише: «Речка Мамай-Сурка, впадающая в Днепр с левой стороны... имеет течение всего лишь десять верст и названа во имя хана Мамая, которьій построил здесь город своего имени на десять верст ниже покоренного им города Белозерки. Ниже речки Мамай-Сурки следует уступ Грузское, а за ним остров Хмельницкий...» .

http://mamayfest.at.ua/publ/1-1-0-3

 

Не надо от правды нос воротить...
выдача ярлыков русским князьям

http://protown.ru/information/hide/6833.html

Ну продолжать можно довольно долго...

 

<...>
"Хвалишься своим наследственным Государством, - писал Стефан: - не завидую тебе, ибо думаю, что лучше достоинством приобрести корону, нежели родиться на троне от Глинской, дочери Сигизмундова предателя. Упрекаешь меня терзанием мертвых: я не терзал их; а ты мучишь живых: что хуже? Осуждаешь мое вероломство мнимое, ты, сочинитель подложных договоров, изменяемых в смысле обманом и тайным прибавлением слов, угодных единственно твоему безумному властолюбию! Называешь изменниками Воевод своих, честных пленников, коих мы должны были отпустить к тебе, ибо они верны отечеству! Берем земли доблестию воинскою и не имеем нужды в услуге твоих мнимых предателей. Где же ты, Бог земли Русской, как велишь именовать себя рабам несчастным? Еще не видали мы лица твоего, ни сей крестоносной хоругви, коею хвалишься, ужасая крестами своими не врагов, а только бедных Россиян. Жалеешь ли крови Христианской? Назначь время и место; явися на коне, и един сразися со мною единым, да правого увенчает Бог победою!
<...>
Н. М. Карамзин. История государства Российского Том 9 Глава 5

Чісто по панятіям.Баторій набив стрєлку Івану (фас на фас),той сциканув і не прийшов.Як таких називають?

І як це половців аж на Волинь занесло?

 

Брехунами таких называют.

Славный финугр Баторий с позором бежал из под Пскова. Читай Карамзина дале.

Исходя из сообщений Галицкого извода Галицко-Волынской летописи, можно предположить, что одно из племенных объединений половцев бежало от монголов в Галицко-Волынское княжество. Эти половцы вскоре после монгольских завоеваний оказались на службе у князя Данила Галицкого и активно использовались им в борьбе с внешними и внутренними врагами. Так, летописец пишет, что в 1243 г. Данилу «его» половец по имени Актаи принес известие о том, что Батый ушел из Венгрии [ПСРЛ. Т. II. Москва, 1998. стлб.794]. После этого сообщения половцы на службе у Данила упоминаются в летописи в 1249, 1251, 1252 и 1253 гг. [ПСРЛ. Т. II. Москва, 1998. стлб. 794, 802, 811, 816, 818]. Под 1252 г. автор летописи называет этих половцев «даниловыми половцами», а под 1253 г. сообщает, что их предводитель хан Тигак является сватом Данила. К сожалению, дальнейшая судьба «даниловых половцев» остается не известной, поскольку на событиях 1258 г. Галицкий извод обрывается, после чего начинается повествование т.н. Волынского извода [Котляр М. Структура і жанр Галицько-Волинського літопису // Альманах "Ruthenica". Т.3. Київ, 2004. С.137], а в нем «даниловы половцы» уже не упоминаются



Следует отметить, что наличие у «даниловых половцев» своего хана после монгольских завоеваний свидетельствует о том, что они проживали вне пределов досягаемости для монголов, т.е. вне степной зоны нынешней Украины.

http://www.vlalut.narod.ru/5.html

 

Брехунами? А Грозний то не таким вже й грозним виявився.На дуель то не погодився.

<...>
Канцелярия короля принялась за дело и изготовила послание в 40 страниц. Чтобы дать надлежащую оценку оскорбителю, Ивану напоминали, что мать его была дочерью простого литовского дезертира, ставили ему на вид его оргии и кровавые излишества. Царь упрекнул короля в искании союза с турками, ему противопоставили его брак с мусульманкой Темрюковной и напомнили обычаи его предков, «слизывавших кобылье молоко с грив татарских лошадей». Не забыта была и его нелюбовь показываться на полях сражения. «И курица прикрывает птенцов своих от ястреба, а ты, орел двуглавый, прячешься!» Следовавший за этим вызов на единоборство покажется смешным, но нравы эпохи создали такие прецеденты: Эрик XIV вызвал на бой Дедлея, в котором он видел соперника по отношению к Елизавете. Предполагали, что царь не примет этого вызова.

Действительно, Иван был принужден больше чем когда-либо «прятаться» и не думал о вызове
<...>

К. Валишевский "Иван Грозный"

Читаєм.

<...>
Так кончилась война трехлетняя, не столь кровопролитная, сколь несчастная для России, менее славная для Батория, чем потсыдная для Иоанна, который в любопытных ее происшествиях оказал всю слабость души своей, униженнй тиранством; который, с неутомимым усилием домогаясь Ливонии, чтобы славно предупредить великое дело Петпа, иметь море и гавани для купеческих и государственных сношений России с Европою - воевав 24 года непрерывно, чтобы медленно, шаг за шагом двигаться к цели - изгубив столько людей и достояния - повелевая воинством отечественным, едва не рмвносилным Ксерксову, вдруг все отдал - и славу и пользу, изнуренным остаткам разноплеменного сонмища Баториева!
<...>

Ну Данило на Волині не часто бував.В основному він разом зі своєю дружиною сидів в Галичині.

Щодо суфіксів -ук -чук:

<...>
Основне значення суфіксів -ук, -чук – вказівка на походження по
батькові (рідше по матері), подібно як суфіксів -ич, -ович, -евич, -енко і
частково -ак. В окремих випадках суфікс -чук служить для утворення назви
не по батькові, а по дідові. Іван, син його Іваненко, внук – Іваненчук; Роман
– Романенко – Романенчук. Найбільша кількість прізвищ на -ук, -чук
утворилась від прізвиськ основоположників роду, далі від їхніх імен, а
також від назви професії або службового чи соціального становища, нарешті
від національної приналежності. Тільки зрідка прізвища на -ук, -чук не є
патронімічними, а вказують на походження з певного населеного пункту чи
якоїсь території [Редько 1966 : 154]. Як стверджує І.Ковалик, за допомогою
похідного суфікса -чук тільки в українській мові утворені назви синів за
ознакою професій їх батьків, які можуть ще означати й молодих спеціалістів
[Ковалик 1957 : 49].
Необґрунтованими є здогадки про тюркське походження цих
суфіксів. Як переконливо доводить В.Німчук, “словотворчий тип іменників
(загальні і власні назви) з суфіксами -ук, -чук, мабуть, оформився на
східнослов'янському ґрунті, а не був запозичений з тюрко-татарських
мов”[Німчук 1964 : 209]
<...>

http://www.upol.cz/fileadmin/user_upload/Veda/AUPO/Philol_97_Ucrainica_III_CAST_1.pdf

<...>
В. В. Німчук розглядає згаданий формант на тлі всієї словотвірної
системи слов’ян і доходить висновку, що суфікси -ук, -’ук існували в
праслов’янській мові і вживалися для творення демінутивних форм,
а, можливо, й форм з вираженням суб’єктивної оцінки. Однак зазначені
праслов’янські форманти зберігали більшу чи меншу продуктивність
у різних слов’янських мовах у сфері творення слів і форм не одних і
тих же частин мови, у східних слов’ян в іменниках і прикметниках, у
західних – у прикметниках, у сербохорватській мові – у дієсловах
[Німчук 1964: 56]. Слов’янське походження форманта -ук (-’ук) рішуче
підтримує Ю. К. Редько, вважаючи погляди про тюркське походження
цього суфікса необґрунтованими [Редько 1966: 151].
<...>

http://kspu.kr.ua/download/nauk_zapiski/2000_vipusk_30_zamovlennya_1837.pdf

Є ще версія,що це суфікси литовського походження.

Вікіп.
-чук характерен для фамилия, образовавшихся от основ, оканчивающихся на -к (также литовского происхождения, от уменьшительного суффикса -čiukas): Кравчук, Корнейчук, Гайчук

Щодо версії про тюркське походження цих суфіксів.Якщо припустити,що носіями цих прізвищ могли бути половці,тоді відповідно вони повинні були занести на Волинь монголоїдну домішку.

Що з цього приводу говорить антропологія?Повна відсутність такої.

<...>
Отже, сучасні волиняни та поліщуки ведуть свій родовід від літописних праукраїнських племен, що напередодні утворення Київської Русі мешкали на північно-західних землях. Зауважимо, що на Волині та Правобережному Поліссі цілком відсутня щонайменша монголоїдна домішка.
<...>

Сергій СЕГЕДА
АНТРОПОЛОГІЧНИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

 

Валишевский -польский брехун.

Все верно. Оба дуэлянта прилично обделались. Грозный хотя бы не хорохорился, в отличии от финоугра Батория.

Уху. Я вспоминаю носителя Нобелевской Премии Орхана Памука.

http://ru.wikipedia.org/wiki/Памук,_Орхан

Наявний словьянинЪ.

По сравнению с другими украинцами, але на Волыни затэ дофига протофинськой домишки.

"Юг и Север Украины-они такие разные, но все таки они вместе"... пока.

 

І всьо?

Обдєлался той хто відмовився від дуелі.

А "-ук" тут суфікс?Ні в якому разі.

Pamuk(тур.)-бавовна(укр.).

http://translate.google.ru/#uk|tr|Бавовна

Сегеда ніде не писав,що волиняни немонголоїдні порівняно з іншими українцями.Так шо не треба ля ля.А на рахунок протофінської домішки:

Дубль 2

<...>
Наведене сполучення ознак наводить на думку про наявність на півночі України певного, загалом незначного компонента північного грацильного типу, носіями якого в минулому були фінські, а вже в І тис. н. е. — і балтські племена, пізніше асимільовані слов’янами.
<...>

Сергій СЕГЕДА

АНТРОПОЛОГІЧНИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

 

Украину - естественно в Русь. Поскольку большая часть современной Украины находится на территории Киевской Руси , а остальные могут и в ...Рiч Посполиту.

 

Саме так)
Там можна і глибше піти. Слов'янські племена, які створили Московію і Київ. Русь пішли з трішки різних гілок східного слов'янства.

Про це досить гарно написано у книжці Л.Л.Залізняка "Від склавинів до укр. нації", історик він такий собі, але джерела у книжці компетентні використовував.

 

Украина «приватизирует» крестителя Руси

http://www.vz.ru/politics/2015/2/26/731590.html