Перейменуємо Україну в Русь, або в Річ Посполиту?

Не одного. Их много.

-антрополог Сергій Сегеда:

Візуальне обстеження черепа показало, що йому був властивий дуже сильний розвиток м’язового рельєфу. Крім того, він характеризувався різкою брахікранією, низьким обличчям, широкими вилицями, невисокими орбітами, трохи випуклим носом. Поєднання брахікранії та значної ширини вилиць дає підстави припустити, що серед предків Сірка могли бути носії степового (кочівницького) антропологічного компонента. Разом із цим в його зовнішності безумовно переважають риси центральноукраїнського типу.

http://litopys.org.ua/segeda/se02.htm

 

А как же чистота крови, генетические каналы, проживание предков трипольской культуры....И самое главное превосходство над всякими там монголо татаро угрофиннами...
Так родился и уже сразу лучше, возвысился так сказать культурой и овладел землей, что предкам принадлежала, не то что чумазые...И ничего доказывать не надо.

http://www.youtube.com/watch?v=AAGLgpFQFy8

Основа мировоззрения.. Они Бранко, тут умирать будут не поверят..Хотя большинство ваших оппонентов уже сбежало, чтоб головой в песок...

 

Пане Чернобилець, на те, що посилається Бранко вже давно за мене сказано іншими форумчанинами на іншому форумі. А він тут тролить, чи Ви разом з НИМ? Чому я маю годувати троля?

 

Читайте уважно-це всього лиш припущення.Ось загальна картина:

Крім того, у Середній та Нижній Наддніпрянщині помітна незначна монголоїдна домішка, що є відгомоном слов’янсько-тюркських стосунків доби Київської Русі.

 

На счет Киевской Руси, это еще вопрос. Хотя, кончено, да. Те украинские кочевники, кторые стали основным этническим компонентом Улуса Джучи-местного разлива. Кыпчакский антротип характеризовался южноевропеоидным типом с малой домишкой монголоидности, т.е. то же самое что ныне представляет собой центральноукраинский антрополический тип сегодня. Поэтому Сегеда добавляет:

Попри чітко виявлені індивідуальні риси обидва козаки належали до одного антропологічного типу, властивого більшості сучасних українців, — центральноукраїнського, який характеризується брахікефалією, помірно широким обличчям, середньою шириною чітко окресленого носа тощо. Це дає підстави стверджувати, що він поширився в Україні уже в пізньому середньовіччі.


Т.е. центральноукраинский антротип ниже чем позднее средневековье не опускается. Т.е. в ту самую Киевскую Русь. А что было на Украине в поздем средневековьи, в среднем Поднепровье известно. Это XIV — XVI век.

 

Причому тут Улус Джучи?Сказано ж чітко, що це відгомін слов"яно-тюркських стосунків доби Київської Русі ,закінчення якої датується 1241 р.

Можливо, ви погано знаєте українську мову .

ПОШИРЮВАТИСЯ, -юється, недок., ПОШИРИТИСЯ, -иться, док. 1. Ставати ширшим, більшим за розміром; розширюватися. // Займати більше місця, захоплювати більшу територію. // Займати, наповнювати собою щодалі більший простір. 2. Ставати більшим за обсягом, складом, змістом; розвиватися. 3. на кого – що. Потрапити під дію або вплив чого-небудь. 4. Ставати приступним, відомим для багатьох. // Передаватися від одного до іншого, охоплюючи велику кількість людей (про хворобу). 5. тільки недок. Пас. до поширювати 5.

http://www.slovnyk.net/index.php?swrd=%EF%EE%F8%E8%F0%FE%E2%E0%F2%E8%F1%FF

Тут не мається на увазі виникнення цього типу в піздньому середньовіччі ,а мається на увазі розповсюдження,збільшення чисельності представників цього типу в окреслений період.

А ось, для прикладу, характеристика центральноукраїнського типу ще одним українським антропологом-Дяченком:

Центральноукраїнський тип. Охоплює більшу частину України, приблизно 60 % українців. Розміри голови і обличчя, покажчик голови і лиця- середні. Третинний волосяний покрив, пігментація волосся і очей, висота перенісся і більшість ін. ознак також середні. Зріст високий при типово європеоїдних рисах обличчя. Характерно, що внаслідок пересувань і змішування: антрополог. риси більшості популяцій, навіть дуже віддалених, близькі або подібні. Слов'янська основа типу - дещо модифікований дунайський тип, що включив поліський (палеоєвропейський) компонент, а також більш півд. (індоіранський, іллерофракійський і пізніший тюркський) елементи. Останній при порівняльному аналізі виділяється в окремих селах Полтавщини, а також Зах. України з визначеною історичною тюркською домішкою, але виступає нечітко - складка верхньої повіки і сплющення обличчя більші, ніж у центрально-українському типі в цілому. Зіставлення матеріалів по Київщині XVI-XVIII ст. (Лаврська експедиція) свідчить, про його генетичний зв'язок з місцевим староукраїнським населенням як XII - першої пол. XIII ст., так і з сучасними українцями. Це свідчить про аборигенність українського населення Київщини, єдність його генетичних зв'язків, незважаючи на татаро-монгольську навалу.

Як бачим і тут мова йде лише про незначну тюркську домішку до словянської основи і про хозар теж немає мови.

 

13 век-Батый основал улус Джучи. Вот вам и звязки.

И снова, на сей раз Дяченко констатирует неприятный для украинцев факт: центральные украинцы ранее 12-13 века на Руси, в узком смылсе по Рыбакову и Насонову, не жили.

Не тюркскую, а монголоидную. Это разные вещи. Тюрки Золотой Орды, так же как современные украинцы были южными европеоидами, незначительной монголоидной домишкой.

Тоже н очень приятный для украинцев факт. Сия классификация, не дает надеется украинцам на автохонность в Поднепровье.

 

З такою ж впевненістю можна констатувати факт: Дяченко живе на Марсі.

 

Період ,який вказує Дьяченко це XII - перша пол. XIII ст,арабськими: з 1100р. по 1250р.
Татаро-монголи на Київщині з"явилися в 1241 році.Невже вони за 9 років свого пребування тут , могли змінити антротип аборигенного населення?

Де це ви в тексті знайшли констатацію цього факту?

Не монголоїдну ,а тюркську .Читайте уважно текст.

Почитайте статтю на рахунок автохтонності українців на цих землях.

Михайло ВIДЕЙКО: Чимало українців можуть вести свій родовід із появи людини розумної на теренах Європи.

У пошуках національної ідеї політики намагаються розкрутити «історичну спіраль» України аж у добу Трипілля. А є такі, котрі підтримують радикально налаштованих науковців і стверджують, що навіть Ісус Христос мав українське походження. Аби розставити крапки над «і» (не всі, але хоча б найжирніші...), я звернулась до старшого наукового співробітника Інституту археології НАН України Михайла Відейка, якого світова археологія називає одним із найкращих фахівців з давньої історії України та Європи та одним з перших у світі «трипіллязнавців». Одразу зізнаюсь, що наша розмова вийшла далеко за межі проблематики Трипілля, джерел українства тощо. І перейшла аж у площину генетики, палеонтології і так званої палеонтологічної криміналістики.
— Пане Відейко, чи справді українці — нащадки трипільців?

— Це запитання «муляє» багатьох, і науковців, і політиків. Справді, археологічна культура, відома як Трипільська культура або ж Трипільська цивілізація, залишила потужні матеріальні сліди, і не тільки. Проте сказати беззаперечно «так, українці — це нащадки трипільців» буде некоректно. Але вислів «і трипільці також — предки українців звучатиме цілком коректно з точки зору генетики. Адже понад половина населення України — нащадки мисливців за мамонтами доби палеоліту. Що стосується мовної, культурної традиції — з цим складніше, але знову ж таки: я спілкувався з філологами, мовознавцями, які переконані, що в українській мові можна знайти слова — релікти тих прадавніх мов. У цілому етнографічна строкатість України, яку ми спостерігаємо в наш час, ті різноманітні пісні, вишиванки, писанки, якими милуємось, це все бере свої початки не від учора, а кілька тисяч років тому!

— Ви згадали генетику — чому?

— Розкрию маленьку таємницю: останні чотири роки в Україні здійснюється міжнародний проект, в якому поєднано здобутки археології, палеонтології, генетики, навіть — палеонтологічної криміналістики. Працюють пліч-о-пліч українські та американські науковці. Ідея належить киянину, нині — викладачеві Мічиганського університету (США) Олексієві Нікітіну, який вирішив пошукати в Україні сліди давніх європейців. І наш проект здійснюється в двох напрямках. Перший — досліджуються ДНК сучасних горян Карпат (лемків, бойків, гуцулів). Раніше в науці існувала думка, що у гірських місцевостях «затримуються» релікти давніх народів, які колись тут проживали або проходили через ці гори. І наш проект довів, що ця думка відображає дійсність. Наприклад, лабораторні дослідження ДНК довели, що частина українських горян — нащадки мисливців за мамонтами палеолітичної епохи! А також у Карпатах донині живуть нащадки й інших народів, з інших археологічних культур та історичних періодів.

Другий напрямок роботи — «розмотувати» спіраль ДНК, досліджуючи проби з кісток давніх людей. Ми взяли для дослідів останки представників різних епох: із печери Вертеба на Тернопільщині; зі скіфських поховань; із бронзової ери тощо. Лабораторний аналіз підтвердив мої попередні припущення: у вертебських похованнях присутнє не лише Трипілля, а й інші часи, наприклад, залізний вік. Реально це часи скіфів, але ДНК-аналіз показав, що не лише скіфи чи трипільці залишали своїх небіжчиків у цій печері. Також цікавим є результат лабораторних досліджень ДНК людей, яких науковці назвали «скіфами з Черкащини», та останки людей бронзової ери зі львівських поховань: вагома частина зразків показала генетичний зв’язок населення, яке належало до різних археологічних культур, до різних епох — з інтервалом у тисячі років! Ці люди по-різному розмовляли, по-різному вдягалися й будували свої житла, у них були різні правила співіснування й іноді абсолютно нетотожні канони прекрасного — але всі вони у більшості своїй були нащадками мисливців на мамонтів, які 40—30 тисяч років тому прийшли на терени сучасної України й відтоді жили тут або ж звідси вирушали у пошуках нових — вільних — територій. Тож чимало українців можуть вести свій родовід від першоджерел, себто від початку життя людини розумної — homo sapiens — на території Європи. І хоч Україна, як на мене, посідає особливе місце у цій «ієрархії», подібне явище характерне для багатьох європейських країн. Сучасна Європа — це десятки народів, мов, культур, держав, але наші предки разом полювали на мамонтів.

— А в чому особливість місця України?

— Давайте трохи згадаємо давню історію Європи. Більшість людей потрапила на цей континент і почала його «засвоювати» перед останнім жорстоким похолоданням — перед наступом льодовика. Раніше археологи і палеонтологи стверджували, що льодовиковий період розрізав давню європейську цивілізацію навпіл — на схід і захід. І вижили «західняки», перечекавши льодовик, сувору тривалу зиму на Піренеях. Про це свідчать археологічні знахідки, давно уже досліджені, й сумніву в їхній правдивості не виникає. Але решта європейців — «східняки» — виявляється, пересиділи негоду у нас в Україні. Про це говорить ДНК-аналіз: сучасна Україна стала схованкою для людей розумних на довгі десять тисяч років. І чимало європейських народів можуть знайти своє коріння саме в українській популяції.

Ми продовжуємо здійснювати наш проект, хоча це складно — й фінансово, й організаційно. Адже працюють і українці, і американці, шукаємо зразки ДНК, відсилаємо їх до О. Нікітіна, який на місці з колегами із суміжних дисциплін їх досліджує у лабораторії. Влітку 2008 року з нами працювали у Вертебі американські студенти-практиканти, шукали зразки ДНК, проводили розкопки...

— Вертеба, наскільки мені відомо, упродовж мінімум трьох тисяч років була і схованкою, і своєрідним підземним цвинтарем. Її давно вже досліджують і археологи, і палеонтологи, і спелеологи — що нового знайшли ви з колегами?

— Хто з науковців працював у Вертебі, той знає: ця печера має унікальні умови, з постійною вологістю 90 відсотків і постійною же температурою повітря. Кістяки там зберігаються добре, у кістках залишається генетичний матеріал, придатний для дослідження. Ризикну сказати: Вертеба — це унікальний банк даних, який може дати багато корисної інформації про минуле. Ми знайшли у печері генетичний матеріал, пов’язаний з населенням, яке на захід від сучасної України, в Європі, з’явилося пізніше, десь у X—VII тисячолітті до нашої ери. Це була так звана друга хвиля переселення народів, або ж заселення Європи, генетично дотична до Близького Сходу. Науковці дали їй назву «неолітизація Європи»: саме тоді з’являються на європейських теренах хліборобство, тваринництво. В опануванні цих технологій брали участь і «аборигени», і «прибульці». У Вертебі ми знайшли матеріальні сліди співробітництва різних людських спільнот і популяцій. При ДНК-аналізах є комбінації, коли простежується лише жіноча або ж лише чоловіча лінії — це свідчення якихось драматичних подій чи конфліктів, що відбувались у ті віддалені від нас часи. Я думаю, що чим більше ми нагромаджуватимемо цього матеріалу — тим більше дізнаватимемося, адже й те, що вже знайдено та досліджено, ставить чимало запитань до науковців. Наприклад, від вашого запитання про дотичність трипільців та українців — і аж до популярності, скажімо, ірландських танців і мелодій у сучасної української молоді.

B> — До речі, в останні роки на міжнародних змаганнях з ірландських танців українці займають призові місця. То невже ми справді з ірландцями генетично пов’язані?!

— Так! У цьому «культурному потягу» до Ірландії немає нічого дивного: ірландці — прямі нащадки кельтів, які «наслідили» по цілій Європі. Наведу інший приклад, який стосується народних традицій у Чехії. Днями я повернувся з Богемії, яка свого часу була заселена кельтами. Це вже зараз Чехія — слов’янський ареал. Так от: у богемських слов’ян зберігся прадавній звичай у квітні спалювати усілякі квіти й старі гілки. Це ж давнє кельтське свято зустрічі весни, яке збереглося дещо в іншій формі у Чехії. А кельтські речі, матеріальні сліди їхнього перебування археологи знаходять на територіях аж до Дніпра, от і на Київщині та Черкащині є кельтські сліди. Уявіть: кілька тисяч років тому кельти пройшли усією Європою аж до берегів Дніпра — і залишили нам не лише археологічні пам’ятки, звичаї, але й свої хромосоми. Я їх бачив під мікроскопом, коли ми досліджували ДНК із кельтських городищ, розташованих чи не по цілій Україні — від Черкащини до Одещини. До речі, багато рис, притаманних кельтам, ми знаходимо на розкопках городищ вздовж Південного Бугу (старовинна назва річки — Бог), на Немирівському городищі. За попередніми даними, серед знайдених на Черкащині у скіфському похованні останків — ДНК-характеристики, притаманні людям з Альп... Отакі у нас скіфи та кельти зустрічаються!

Але це нормальне явище: фактично, всі етноси, які побували колись на теренах сучасної України, доклали руку — тобто ДНК — до формування сучасних етносів на цих територіях.



http://www.day.kiev.ua/276664/

 

Ми на націю білих і пухнастих не претендуємо. Навіть за Київської Русі (та до неї) на її теріторії існували відміні один від одного антропологічні типи.

http://litopys.org.ua/segeda/se03.htm

 

Ну.

Центральноукраїнська область (без поліського та волинського варіантів) охоплює всю Середню Наддніпрянщину, Поділля, Слобожанщину та інші регіони, сільським жителям котрих притаманні високий зріст (близько 170 см), брахікефалія (головний показник у середньому 83,5), відносно широке обличчя переважання прямої форми носа

Широколицесть-широколицести рознь. У украинцев тюркская широколицесть.

 

"Перший — досліджуються ДНК сучасних горян Карпат (лемків, бойків, гуцулів). Раніше в науці існувала думка, що у гірських місцевостях «затримуються» релікти давніх народів, які колись тут проживали або проходили через ці гори. І наш проект довів, що ця думка відображає дійсність. Наприклад, лабораторні дослідження ДНК довели, що частина українських горян — нащадки мисливців за мамонтами палеолітичної епохи! А також у Карпатах донині живуть нащадки й інших народів, з інших археологічних культур та історичних періодів."

Статья старая. Результаты давно есть:

 

Є інші результати .Наприклад карта з роботи російських генетиків "Структура генофонда украинцев по данным о полиморфизме митохондриальной ДНК и Y хромосомы"

 

І яке відношення має ваша карта до бойків ,лемків і гуцулів?

 

Украинцы, будучи связаны в своём генезисе со средневековыми тиверцами, уличами и древлянами, включили в свой антропологический состав черты среднеевропейского субстрата – относительно широколицего, мезокранного, известного по неолитическим племенам культуры колоколовидных кубков и населению l тыс. до н. э. левобережья Дуная.
В то же время, учитывая их антропологическое сходство с полянами, можно сделать заключение, что в сложении физического облика украинского народа принимали участие, наряду с о славянскими элементами, элементы дославянского субстрата, по-видимому ираноязычного. Как уже было отмечено, поляне представляют собой непосредственных потомков черняховцев, которые, в свою очередь, обнаруживают антропологическую преемственность со скифами лесной полосы (Алексеева, 1971).

 

украинцы- потомки древних русичей, которые были потомками чуть ли не дюжины славянских племён.. Но потом появились поляки...

 

А Ви в курсі про полян західних, звідки пішла назва поляки від слова поляни, а поляни східні... Ви мабуть знаєте, хто такі?

У Вас всюди, невістка винна?

 

Такое же как и Ваша. В работе Пшеничнова исследовались не бойки и гуцулы, а украинцы Хмелитчины и Львова, насколько помню, ну и заштриховали от вольного всех под синий цвет.

Ну включили. А точнее праукраинские племена были не славянами, а балканцами.

 

По-перше, Слов'яни — східна група індоєвропейських народів, які розмовляють слов'янськими мовами.

По-друге,В ранньому Середньовіччі Візантія була країна з найбільш розвиненою писемною культурою, візантійська (греко-латинська) назва Південних (Балканських) слов'янських племен згодом поширилась і на Східні та Західні слов'янські племена.

Два ляпи в одному речені, не забагато?