Перегони світла і темряви. Фентезі

Дубенська історія - 4

Мало що залишилося у замку оригінального, крім мурів та стін, тобто того, що неможливо вивезти до Польщі, Німеччини, Австрії та Росії. Навіть кажуть, що в Рівне вивезли унікальний паркет і тільки бетон шліфують туристи...( Колись був в Петергофі, то там капці видають, щоб паркет чистий був, а у нас... Щоб нікому і ніколи, а жили як бидло( Не вкрадуть, то потрощать.
Стара ліпнина в банкетному залі любомирського палацу. Бахус, сатіри, баби)

Кажуть, що тут зробили казарму і поставили ліжка) Спокуса для солдата, якого поїли бромом( і хочеться і не можеться. Почали відбивати ту ліпнину, та світ не без культурних людей) зупинили варварство.
Старі речі. Трон... Могли б з золота зробити, а то у мене в туалеті не гірший)

Життя і розваги володарів...



А що? Все було власністю князя і платили податок за гриби, ягоди, воду, дрова тощо.

 

Дубенська історія - 5

Нумезнатикою треба цікавитися, щоб йти у музей. Та й давно нічого не збираю, бо все то не варте знань таємниць світу. Ну, хіба що подивитися, як жили наші предки. Все от думаю, кому віддати свою колекцію селянських приспособ прядилку, чесалку і т.п Треба в наш краєзнавчий запропонувати.



Зброя цікавить, як і усіх чоловіків. Але це не та, щоб звертати на неї багато уваги, бо буде застосована зброя богів. Та про це в іншій темі. Цікаво описано в оповіданні "Яхве проти Баала" - можна знайти в Google. Зброя вистрелить у третьому акті.



І на останок в палаці "Королевство кривих дзеркал"

Колись батько діставав дзеркала від фотоглянцувателя і то були вечори сміху до упаду)
Безкоштовно.

 

Дубенська історія - 6

Година з хвилинами на екскурсію закінчилася, ще півгодини на пограбування замку дали.
Відвідати вежу бажання на північному бастионі. Я вже колись загадав бажання, тому сходив тільки, щоб побачити) вежу і що навколо.

Наш автобус

Річка Іква

Територія замку

Давно би вже казіно якесь побудували, а то та держава нічого не хоче щось довести до пуття. Статус державного дали, а свободи і грошей - нуль.(
Вид на майданчик перед замком


Вид на Ікву

І на останок дозволили глянути одним оком на верблюдів в голочному вушку,

Але о 12 -й годині вже додому їхати?
Вирішив подивитися Дубно, тим паче я готувався до цього, а перелік видатних місць міста знайшов у замку.
Найбільш головними є перші 7. Із них три я вже побачив.
Вперед, на Дубно!

 

Дубенська історія - 7

Загалом так виглядає мапа. До Дубна година на автобусі.

Тут замок

Вся прелесть Дубна знаходиться на вулиці Данила Галицького та прилеглих до нього, я так думаю.
Тож, першим був пам'ятник героям України.



Колекція "я люблю місто" поповнилася)

Ось маємо і жабу(


Два тротуари більше за проїзджу дорогу, а знаків пішохідних переходів бачено-неперебачено.

Попереду три памятки Дубна

 

Дубенська історія - 8

На фото про тротуари вдалині видніється шпиль Свято-Іллінського собору.


В Рівному на Басовому куті, як їхали в Дубно, бачив храми. Такі вже розмальовані, що слів немає... Якось навіщу тамтешніх святих)
А от памятка про Шевченка, коли він тут був проїздом в Остріг.

Багато із знаменитих та знаних людей і нелюдей тут побувало.
Костьол і монастир бернардинів. Не знаю, хто такі, але не нужденні, явно) У містах в монастирі мало кого беруть з поломників. Там роботи немає, як в сільській місцевості. Там " дрова, сіно, солома, навоз", а місті машини, пиво, баби)

Луцька брама. Мабуть на виїзді до Луцька.


Ну ось і автовокзал. 13-та година.

Культурна і пізнавальна програма виконана. Ну майже..
Маловато буде( А от візьму, і провідаю Тараканівський форт. Во... )

 

Дубенська історія - 9
Тараканівський форт.

Трішки боязно було туди соватися... Мало лі що... Але і не такі проходили міста... Все одно жуть.
Трішки зняло напругу те, що з другого липня там почали знімати кіно і тому наявність людей вже змінювало картину.
Можна було через залізничний вокзал добиратися, але нащо такі кола?
Отож в 13.35 сів на автобус Рівне- Радивілів і був такий...

На третій зупинці вийшов.

Планував пішки, але подумав, що може треба буде швидко звідти ретируватися, тому вирішив поберегти сили. І правильно зробив)
По дорозі побачив ресторан "Гостинна піч"

Якщо все буде добре, то зайду спробую бограчу. Найсмачнішого) А то, коли ще тут буду?






По тунелю війни... Скільки тут військових пройшло на війну, ніхто не знає...

Тільки куряву пилу підняв, як марширував.

Поки мене не зупинила охорона, яка заборонила йти до форту, бо там кіно знімають...

 

Дубенська історія - 10
Тараканівський форт.

Щас... Стільки планував і піти отак, просто піти назад?
І пішов собі направо. Охоронці були не проти - і добре (Р) на мапі.

Тихо пройшов де стіжками, де кущами терена, повз вартових на вежі і вийшов на південний вал, а потім спустившись з гори, опинився між двома стінами (шлях 1). На мапі це квадрат навколо трапецевидної цитаделі.
Перед цим там пройшли люди з їжею.

Зовнішна стіна того рова. В одному з розломів я і спустився. В кінці видна база кіношників та їхні туалети.

В стіні є якісь виїмки, шириною до 4-5 метрів, а там ще мабуть опорна стіна .

Навпроти мого сходження стіна внутрішня була обвалена і я заліз по крутій горі наверх метрів з 15, таким чином взяв штурмом оборонний вал)

Вийшов на тропу (2).

І ось вже видно внутрішню цитадель.

Під мною теж стіни казематів і різних приміщень, але на краях немає перил і треба бути уважним.

 

Дубенська історія - 11
Тараканівський форт.

Почав обнюхуватися... По маршруту (3).
Дивний форт.... Як мурашник. Купа входів - виходів, які невідомо куди і звідки. Наявних дотів, артилерійських майданчиків та інших споруд оборонного характеру не бачив. Питається: навіщо були потрібені ті витрати, які ніяким чином не захищені, крім штика росіянина? А витрати колосальні. Пішло 6 млн карбованців. А цегли скільки та бетону!
До початку 20 століття форт мабуть був лисий та голий, а потім наче навезли землі на каземати навколо цитаделі, бо тут невідомо скільки в землю уходять ті підземелля.
Лише виходи з бетону по північній стороні форту.


Зайшов до одного.
Направо тупик, наліво до підземелля.


А є такі, що нікуди не ведуть, крім на вихід через 30 метрів. Може позакладали ходи, або щоб ворога заплутати)) по такому я і пройшовся.

Шкода, що нікому немає справи до історії. Якщо привести хоча б до безпечного виду, то це було б шикарне місце для туризму.
І те, що форт не відіграв свою роль в минулому ще не значить, що його історія минула. Може він був побудований для майбутніх подій... Хтозна?
Знов треба було видератися наверх по коріннях дерев, щоб подивитися на цитадель.

Кіношники... Якби то їх оминути?

 

Дубенська історія - 12
Тараканівський форт.

Кінець маршруту (3) показує наземний відкритий вхід до цитаделі.
Тобто можна потрапити сюди як я, штурмуючи всі гори, через прохід (3), та через два підземні переходи.
Перший і самий довгий - там, де табір кіношників - кінець маршруту (1). На мапі така лінія від периметру до цитаделі і другий підземнмй хід - по якому буду вихрдити - з початку до середини маршруту (4).
Щоб проникнути повз кіношників до цитаделі вирішив матеріалізуватися в одного з лицарів до фільму.
Звісно ж, що тут Паладіну була дана вільна дія.
Отже, склавши свої уявлення про воїна світла, я перетворююся... Я перетворююся... На супротивника темряви.

Ніхто до мене не ціплявся, не задавав запитань. Тому спокійно ходив собі серед усіх і дивувався людській наївності, що зброя і фортеці здатні захистити людей, країну від винищення.
Зараз політики кажуть, що якщо є Бог, то нехай допоможе, а якщо ні - то ми самі справимося. Тільки треба любити один одного і т.п. Ми і самі зможемо!
Ну-ну, давайте....









Хід на другий поверх

 

@Коммунарец, ви сі не гнівайте, але ви таку хорошу тему назвали як попало...

Починаю слідкувати за цією темою.

 

Книжка буде не цікавою, якщо в ній тільки букви, та про одне те й саме. Вірші - то дуже особисте, щоб хтось прийняв їх як своє пережите, а короткі оповідання може заохочуть пізнати глибше.
Багатьох цікавить політика, гадаючи, що зможуть довести комусь свою правоту, яка є невідомо чим і від кого.
Кожному дано своє нести... А мені шукати своє... Хто має розум, той зрозуміє.

Майбуття вже не за горами і не погано знати край, де відбуватимуться всесвітньоісторичні події.
Рерих "наставления ловцу входящему в лес"

 

Воно то так...
Але обгортка тоже має велике значення

/хоча я скоріше візьму "Старий Кахеті" без тубуса, ніж в тубусі. І не через ціну /

 

Я взагалі байдужий до розмальованих обгорток. Важливо те, що на блюді, а не само блюдо.
Всі чекають на страшного, а воно буде смішним, сподіваються на сильного красеня, а він буде бідним і слабим...

 

@Коммунарец, а ви звідки знаєте, яким воно буде?

 

Я би так зробив. Бо люди люблять обгортку... Підуть за красивим, а до бідноти ставляться зневажливо.

 

А біднота хіба не може бути красивою?

 

Дубенська історія - 13
Тараканівський форт.

Все одразу і не охопиш, але уявлення вже маємо про форт.
Це стіна, над якою я з'явився біля цитаделі форту, хоча то є казарми. Але ж цитадель звучить!

Десь тут унизу поряд тунель, початок маршруту (4).
Тягнеться метрів на 120, ще й донизу без сходинок.
А ось і вежа охоронників... Мабуть з декорації фільму.

Це той периметр другої лінії оборони

В зовнішній стіні ті ж самі гроти

На останок шифрований кросворд. Що за таке?

Ну і шур-шур ногами і ось царська зала і торжественна страва. Бограч.

І розплата(

Сів на автобус в 16.55 і в 18.20 був вже у Рівному.
По дорозі ще раз побачив замок

Меморіал загиблим воїнам ВВВ

Льотчику Іванову на в'їзді у Дубно. Навпроти монастир кармеліток. Зранку встиг трішки роздивитися.

Маємо 20 та 21 значки))

 

Може, але не плутайте зі злиднями від пиячиства та ліні. Як і протилежне, з меценатством та благодійством. Але не з хитрим та лукавим.

 

Ой, давайте краще будемо читати і дивится про ваші мандри
Ви цікаво розказуєте

 

Корецький варіант свята Петра і Павла -1

Рік тому на вищезгадане свято відвідав жіночий монастир в Городище. Нині вирішив відвідати, або ж, проінспектувати жіночий монастир у Корці). Може то занадто уповноважено звучить, але у нас гумор - річ дивна і дуже гостра. Одних може возвеличити), а інших скинути( . Тому треба все ж мати міру - та не братися судити того, що на перший погляд неподобне, бо комусь те не подобається.
У випадку зі мною теж не все гаразд, бо мандрую інкогніто... Не тільки для всіх, але й таємно від своїх рідних.
Одні кажуть, що маєшся дурницею і треба думати про забезпечення старості і треба робити, інші - що думай за себе, а не за когось, ще - жаліються, що до них не заходив, бо треба було піч допомогти розібрати, а ще поліцію просили мене відшукати).
Честно кажучи, дістали всі порядком, та на диво я набув такого заспокійливого і мудрого, що всі негаразди відійшли від мене і встигаю робити, мандрувати та бути ніби на очах у всіх. Але це вимагає дуже багато духовної сили. Добре, що позбавився майже всіх поганих звичок... І ніщо не затиняє мій розум від життєдайного світла...
І ось їду в Корець.
За вікном дивлюся театральну виставу.
Шкода, шо треба дивитися і з вами поділитися, а все наче розтягнуто у часі, але ухватити мить якусь важко, ще й айфон не може все передати у зД форматі, а площина - і є площина(
По небу скаче лицар на білому коні і його супроводжують ангели над головою...

Налетів дракон і почалася битва. Лицар накинув на себе напівпрозорий плащ, щоб дракон його не міг побачити... Бо напівзасліплений владою був дракон.

Відрубав лицар голову драконову

Возраділи ангели. А лицар пішов непомітно зі сцени, щоби не стати новим драконом.

Вистава закінчилася і режисер вийшов на сцену)

Добре, що доїхали аж на східну частину Корця, хоча я гадав, що висадять на автовокзалі, який розташований в західній частині міста. І це заважало мені обрати шлях мандрів.
Але я не дуже цим переймався, бо не вперше такі питання вирішувалися "самі собою", тільки треба було уважно та своєчасно відчути, побачити і зрозуміти. Комусь це здається маячнею, іншим всерівно, а мені отак)

Перша церква на моєму шляху - Георгієвська.
Перевдягнувся у відповідний одяг, помазався і т.п., що роблять в церкві.
Мабуть, це церква на кладовище, де ховають монашек і інших рабинь Божих.

Братська солдат могила там же.