Пасха та яйця

У мене цього року таке було.
Нічого не готував, не святив... зварив пістної юшки і тим задовільнився.

 

Наближається.
Оскільки не кожен вміє і хоче пекти своє, купує паски, їх печуть чи не всі кондитерські, хлібзаводи і міні-ппекарні, враховуючи сучасну обстановку, скільки переселенців, для яких також потрібна святкова їжа, дехто вже переймається чи пасок на всіх вистарчить.

 

нічого не хочу - ні пасок, ні крашанок, ні холодцю. Якийсь ступор.
Що буде - те й буде. На батьківську неділю їздили на цвинтар, щоб прибратися, а потім на проводи щоб покласти пасочок та цукерок, зараз нікуди не поїдеш. Наш знайомий мастер з СТО йшов на роботу - не дійшов, залишилась воронка. Так що - до чого ці всі свята та гуляння.От дожити треба.

 

Хлопці і дівчата і на передовій сповідаються, причащаються і освячують паски...

Вибір є завжди.

 

Я сумніваюсь, що поїду, дорога проходить поблизу, підданого рашистами ракетному удару авіаційно-ремонтного заводу, всіх можуть не пропускати.

Не забули "Сумний Святий Вечір в 48 році"? Тепер таке буде стосовно Великодня. І ясно, чому воювали проти "дєдафф".

Звичайно, не буде ніяких пасхальних ярмарків, через коменданську годину, бажаючі до церкви на Всеношну та Надгробне не зможуть піти.

 

Зауважив, вже пасхальні кекси скоріше минаються, але, враховуючи попит, їх нікому не забракне + курячі, перепелині і шоколадні яйця.

 

Для фронту пекли паски Кропивницький, Тернопіль, для переселенців видавали пасхальні пакунки у Луцьку та Львові.
Але малолюдно у церквах і не через ковід, багато виїхало, по дорозі до церкви над багатьма пролітали віійськові вертольоти, перед освяченням кошиків сьогодні більше 2 годин була повітряна тривога не скоро забудеться такий Великдень.

 

"Празник празників": Як святкували Великдень у Карпатах (ФОТО) — Локальна історія

Паска всьому голова
Українці вірили: все, що святять у кошику на Великдень, має особливі властивості. Перед святом, у Великий вівторок, у Чистий четвер та у Велику суботу жінки пекли паски та розписували писанки.

Випікання паски було однією з найважливіших справ для ґаздині. Святковий хліб старалися спекти якнайбільшим, бо великий буханець свідчив про заможність сім’ї. Згаданий етнограф Юрій Жаткович писав, що наприкінці XIX століття паски пекли лише з пшеничного борошна. І тісто іноді важило 20–25 кілограмів!



Паски у селищі Ясіня на Рахівшині. Початок 1920-их років. Фото Їржі Крала Archiv Národního muzea, Praha

 

По церквах розрізняли переселенців, бо був на освяченні пасок не із кошиком, а куплену паску клав у якусь сумку, кошик просто не встиг купити.

 

Заборонений Великдень — Локальна історія
Освячення пасок на Великдень. 1965 рік і 1970-ті – глибока окупація атеїстичним срср. Так і хочеться сказати – хрін вам, а не Україна

Матеріал про те, як радянська влада забороняла Великдень, а його продовжували святкувати мільйони українців – bit.ly/3v7y1UU

 

я накрасила таки крашанок. На одному голубому намалювала трактор з жовто-блакитним прапором)

 

і такі ще є:

 

От я ідею з трактором тут взяла, правда трактор не такий, а на жовтому яєчку намалювала синій соняшник) Може, скину сюди) Десь побачиш, потім загубиш, малюєш з голови. Тут гарно дуже.

 

”Укрaїнські великодні гaївки. Великдень в Кaрпaтaх 1929 року”


View: https://www.youtube.com/watch?time_continue=1&v=CbcnEfaA4F0&feature=emb_logo

 

Я пропонував одним переселенцям декілька шоколадних яєць - відмовилися, навіть львівська міська влада багатьма святковими продуктами переселенців забезпечує.

 

До чого нинікалі шоколадні яйця?
Тре було пропонувати людські /в смислі курячі. Бажано домашні/

 

Тим більше, є у наявності курячі та перепелині.

 

Ну то чо переселенцям не дали?