Париж

А-а-а-а-а, вже не потраплю до Лувра безкоштовно...
А чому діти у Франції не до 40, наприклад, років?

 

La fin....Merci beaucoup Mademoiselle

 

Ну, не скажіть. Я працював свого часу в Тулузі, а потім проїхався вздовж Франції (Ліон, Новий Орлеан, потім Лілль), так Париж-таки справляє враження, що не кажіть, особливо у порівнянні з афризоввано-алжиризованою південною Toulouse! Ліон - краще, але, все ж не те...
Єдина, що гіррше (старіше) в Парижі, так це метро

 

Одним словом прості перхожі...

 

бачила, відчувала В Парижі була два рази. Більше не хочеться. Просто натура в мене така...Люблю дивитись не лише пару центральних вулиць міста де все чудово і для туристів. А відійшовши квартал від центру починається реальність життя. Купа машин припаркованих як попало, шалений рух без правил, купа мотоциклістів які навіжено ганяють між машинами, сміття і безлад на вулицях. Може мене можна звинуватити в расизмі але...Ну не приємно мені скрізь бачити афроамериканців.
Париж вечором в центрі дуже гарний, романтичний, чарівний. Але...як і будь яке інше місто для туристів в якому ви ще не були. Так, я скептик і не розумію чому Парижем так захоплюються. Архітектура звичайно гарна, але є і інші міста з не менш гарними будівлями, історією але чомусь менш розрекламовані.
Особисто я в Парижі б ніколи не жила. Раз поїхати і побачити звичайно треба і хочеться. Але фраза "Увидеть Париж и умереть" не вписується в моє розуміння.

 

В Парижі паркують на дотик. Бум об передню машину, бум об задню, готово.

Наприклад, кільце, в якому шість рядів, щоправда, не означених. Деколи треба пару кругів зробити, щоб влізти в потрібний ряд чи вилізти на потрібний виїзд з кільця.

Причому сміття може бути навалене поряд з якоюсь всесвітньовідомою пам'яткою. Але тут замішані не тільки вихідці з Африки.

 

Є такий фільм "Париж, я люблю тебе", який складається з десятки маленьких фільмиків. В одному із них, здається першому, можна подивитися як там паркуються

А враження - так, Париж цікавий, старовинний, різноманітний, але моя дружина була в ньому 3 місяці, казала що жити би там не хотіла в жодному разі. Хоча як турист приїхати, подивитися і поїхати - то добре.

На всі 100% згоден з паном Pedro

 

Ми жили в 18 кварталі, центром це однозначно не назвеш і все це бачили на власні очі, але чомусь отой весь "безлад великого міста" нам не мішав. Ну але всі ми різні

а це ми не раз бачили на власні очі майже всі машини в них обдерті по боках.

 

Фе...То ви оту гидоту їли?

---------- Додано в 12:18 ---------- Попередній допис був написаний в 12:17 ----------

Краще наші варенички.

 

Що я i хотiв сказати попереднiм постом, додати нiчого.

 

Є таке, у Франції взагалі паркуються "по звуку" і це для них нормально. У французів, трохи інше ставлення до машин ніж в українців

 

Ставлення до машин у всій Європі-Америці-Австралії трохи інакше, ніж у нас. Але паркуються так тільки французи. Видно справа у французькій безалаберності

 

..і Québécois (квебекці)....
Там теж авта обдерті...не всі правда , але багато.

 

Натрапив на вірш Осадко,згадав про оцю тему...

…Ну навіщо тобі цей задовбаний, ситий Париж?
Ця банальна романтика, напхана задом на палю?
Над мостом Мірабо, наче пробка у небо, злетиш –
І життя, як шампанське, тектиме повз тебе, Наталю.

Тільки холод огорне, пригорне… Байдужа сльота,
Де чужі, як вужі, відповзатимуть люди по тому…
Залишивши коханців і кішку, підеш, Золота,
Прихопивши валізу душі, до останнього дому.

Не дивися назад. Там нічого тебе не трима.
Доки тризну відбудуть – дістанешся теплого раю…
Долетіла,....? До зустрічі. Скоро зима.
Ми помрем у Тернополі – зараз я точно це знаю...

Я з Терпілля родом..це місто мені теж рідне...

А помру я.... хочу вмерти вдома...

 

таке ж поширене відношення як і "увидеть Париж и умереть".. мені декілкьа знайомих розказали одне і теж відношення - нецентр, сміття, афроамериканці, яких терпіти не можуть... про паркування то вже сама підтримую... їздити набагато важче ніж у Львові...
а до афроамериканців відношусь нормально... ясно що не хотіла б залишились сама в їхньому районі. але не через них загалом, а тому що район небезпечний.. в центрі спілкувалась без проблем

 

я закохана в Париж... я не можу без нього... в повітрі самого Парижу я завжди відчуваю кохання, пристрасть, бажання та свободу...
Париж-город моих грёз....Париж, я люблю тебя!!!!

 

Цього року їздив у Париж із своєю коханою (зробив їй там пропозицію руки і серця, на що отримав схвальну відповідь).

Якщо по суті, у мене не виникло якогось відчуття кохання до міста і любов в повітрі там не витає, єдине що КУЧА темношкірих, які продають маленькі Ейфелеві башеньки, коли почули що ми із України то називали нас націоналістами )

Ейфелева гарна о 12,00 коли вона розпочинає мерехтіти тисячами маленьких ліхтариків, нажаль на саму башню ми так і не попали, ну буде повід вернутись знову )

Єдине що я запамятаю на все життя, вірніше друге після освідчення- це Діснейленд. Ось це справжня казка ! Ось тут дійсно витає почуття перебування у мультику, всі переодягнені у костюми, які відповідають зонам із гірками, маленьких дівчаток називаєть принцесами, хлопців ковбоями, діткам це надзвичайно приємно. Це відчуття неможливо передаи слова, а від атракціонів просто дух перехоплює, кожен по своєму унікальний. Тут немає що багато говорити, збирайтесь і гайда у Дісней, ну і мене можите із собою взяти )

 

Гм. Типово...
Цiкаво, чи вона хоч була в тому Парижi.)

 

Я в Парижі була два рази і то було дуже давно. Думаю, що з того часу багато що змінилося, бо то ще було минуле століття. І не питайте скільки мені років, бо я не пам"ятаю )) Місто гарне, багате на архітектуру, має свій шарм, ауру. На це впливає багато чинників - історія, мода, архітектура, люди...Словом, на імідж міста спрацює багато факторів ще з часів перших французьків королів
Париж володіє одним із найкраще організованих метро, якими я користувалася. Париж зелений, у ньому важко заблудитись не дивлячись на масштаби.
Мені не зрозумілі до певної міри дискусії на предмет тих чи інших міст, бо я їх не порівнюю. Колись у Венеції знайомий присів на вуха, що Львів гарніший, а тут що - зелені немає, оперного немає, кругом вода, трамваї не їздять...Я вже обдумувала, як його десь під міст заманю, там прив"яжу і втечу нарешті Всі міста різні, мають в собі щось своє. Якусь свою особливість. Ніколи не порівнюю. Просто отримую нові враження, зберігаю спогади. Є міста, до яких хочеться вертатись, навіть коли бачив там вже кожну вуличку, а є такі, що досить побачити головні пам"ятки і можна їхати далі.
Я хотіла би показати Париж своїм дітям. Вважаю, що його варто побачити. Як і багато інших міст старушки Європи. Для мене це не столиця моди, не місто закоханих, це культурна спадщина варта ознайомлення.