З усіх тутешніх тут, хіба що Мих ще більш менш, нмсд, петрає в Біблії. Але віруючих багато більше. На порядки більше тих, хто колись ту Біблію прочитав хоч раз. Основна маса не заморочується такими дрібницями, як читання Біблії. Звернемось до Вікіпедії, як до джерела сучасної віри: - Ві́ра — сприйняття людиною чого-небудь (тверджень, свідчень, фактів тощо) як істинних, правдивих іноді без попередньої перевірки на основі тільки внутрішнього, суб'єктивного переконання, що не потребує більш ніяких доказів.
правильно, так само, як і пан Мих, так і більшість людей, які себе називають християнами, вірять, бо так прийнято суб’єктивізм у тому, що цю віру вони отримали, не перевіривши, від близьких людей
ну, з того, що снилось щось, а потім через певний час один в один як в сні це все відбувалось в реальності - з тими ж словами, місцями, людьми і ситуаціями
Ой, Пупере... ви б краще поменше вульгарних тем відкривали... А от що до снів... Тут питання не у вірі. При чому тут віра? От приснився мені сон. Я бачу, що працюю на новій роботі. Бачу обстановку, бачу людину з бородою і т.д. Я не те, що вірив, чи не вірив. Сон, як сон. Чого тільки не присниться? За пару місяців я потрапляю на роботу і все одне до одного і той чоловік - мій начальник і обстановка, яку я бачив - все, як у сні. От і все. А потім я знову поміняв роботу - за років 8 і мені знову приснилася наступна робота. І знову все так і було. Ще був віщий сон один, де мене звинуватили, а потім виправдали. А ще я наперед бачив свою дружину за років 7, до того, як вперше її зустрів. Мені сниться правдиве і віще, коли є вагомі події в житті. В одному з снів про те, як мене звинуватили і виправдали, я в сні запитав коли я помру. Відчув, що таку інфу мені не хотіли дати, але було сказано, що у мене буде класне життя, але ймовірно я помру не своєю смерттю.
Якась пропаганда мракобісся. Ніби в 21 столітті живемо, ніби всі з вищою освітою (хтось тут навіть за чотири дипломи хвалився)... А таку фігню на повному серйозі обсусолюють... Один пан майор адекватно реагує...
Я думаю, що джерелом сну і його змісту можуть бути різні причини. - наслідок пережитого - наслідок думання над чимось, переживання - навіювання темних сил - вплив добрих сил Відповідно і сни можуть бути віщі і порожні. ---------- Додано в 11:53 ---------- Попередній допис був написаний в 11:45 ---------- Бамбуче, а толку з чотирьох дипломів? Вам сниться, а потім ви то бачите. Що робити? спихати на 21 століття?
Мені сниться щось розмите, а потім я бачу щось нібито схоже. Збіг обставин + трішки фантазії, яка наближує одне до іншого, бо людині приємніше вважати, що життя побудоване на закономірностях, а не на випадковостях.
у вас, ймовірно, інший досвід. коли мені приснився віщий сон, то я там і не думав про це: віщий він, чи не віщий, пройшов час, потрапляю на роботу і дивуюся: точно так само, як увісні. Що навіть дивувало. Так що ніяких фантастичних натягувань. А ще маю товариша, якого завжди сприймаю, як людину, яка ніколи не бреше. Розповідав, що бачив літаючу тарілку. Їхав з Черврнограду до Львова автобусом. НЛО появилось справа від автобуса і паралельно летіло на відстані метрів 30 від автобуса, супроводжуючи його хвилин до 10. В атобусі були всі сидячі місця зайняті і всі бачили то саме, прилипши до вікон автобуса. Все це було ще за совітів, ніхто не хотів цього публікувати в цей час, хоча світків було достатньо.
От щастить же людям. А у мене ні віщих снів, ні НЛО При тому, що я з дитинства фантастику дуже люблю, міг же начитатись і дитяча уява намалювала б що завгодно. А дзузьки
Це вам здається, що без натягувань, бо натягування неусвідомлено відбувається. Тобто насправді "потрапляю на роботу, і мені здається, що все відлбувається так само, як уві сні". Зрештою, дежа вю - то ще сумнівно, що воно має якийсь стосунок до "паранормального". А от щодо інших феноменів: ви ж християнин, як можуть у ваш світогляд вписуватися полтергейсти, НЛО?
До речі, сни - доволі підступна штука. Ви зауважили, скажімо, що можете спати хвилин 10-15, а при цьому бачити дуууже довгий і детальний сон, тривалістю в годину, а то й більше. Це так ніби фільм тривалістю 2 години записується на флешку за якісь 20 секунд. Тобто фільм довгий, але флешці, щоб його запам"ятати, знадобилося значно менше часу. Таке буває зі снами. Та й взагалі, в мозку відбувається багато всяких підступних процесів. От те саме дежа вю. Ми переживаємо якусь подію, вона записується нам у пам"ять, але тут же у нас з"являється відчуття, що ця подія в пам"яті у нас не кілька секунд, а вже кілька днів, чи років, а ще частіше ми взагалі не розуміємо, скільки часу вона там знаходиться. Це я до того, що на всі 100 своєму мозку ми довіряти не можемо, раз він часом такі глюки нам підкидає.
Це такий собі "збій хардверу". Одною з причин є часова невідповідність між лівою і правою півкуль мозку. Кожна з них сприймає і "записує" інформацію різного роду образну ("ліричну") і сталу ("фізичну"), постійно між собою співпрацюючи, саме ця співпраця і робить наше сприйняття світу реальним. Якщо ж дійде до короткого запізнення переносу з менш активної півкулі (зазвичай правої) до більш активної (зазвичай лівої), отримає активніша сторона мозку інформацію два рази - одну безпосередньо, другу із запізненням. Мозек потім у момент, коли інформація прийде другий раз з'ясує, що "вже там був", бо не зможе відрізнити, чи та інформація прийшла секунду тому чи рік тому, тому людина має відчуття, що ту ситуацію вже колись прожила.
Я вірю у віщі сни, бо сама декілька разів такі бачила. Найперший сон - це було передчуття смерті дідуся. Сниться, ніби я йду вулицею, де живуть бабуся з дідом. Бачу, на іншому боці стоїть мій дідусь, але не 80-річний, а років на 50 виглядає! Не сивий, стрункий, красивий, посміхається мені. Я намагаюся перейти до нього на ту сторону, а він мені не дозволяє, і машин так багато на дорозі, що я не встигаю перейти. Стою і плачу, що не можу до нього потрапити. Аж тут бачу, що до нього підходить інший мій дід (татів вітчим), який вже 10 років як помер, і теж молодий, стрункий, йде рівною ходою (а він кульгав за життя). Підходить, і ставить руку йому на плече. І на мене теж дивиться і посміхається. Потм вони обидва повернулися до мене спиною і пішли геть. А я й далі гірко плачу, що не можу їх наздогнати. Вранці я прокинулась дуже рано, хоча мала вставати в 7-й. Чоловік теж пробудився і каже "чого ти так рано встала?". Я розповіла йому свій сон і так мені сумно стало, так гірко. І кажу ;"мій дідусь скоро помре, я це відчуваю" Чоловік сказав, щоб не брала до думки таке. А через 2 години подзвонив мій тато і сказав, що в 6-й ранку дідуся не стало... От і думай після цього... Потім в мене ще траплялися такі сни, коли я бачила все дуже виразно і яскраво, з деталями, а потім це ставалося в реалі, і сниться завжди або в той самий день, як стаються ці події, чи за пару днів. Добре, що я розповідаю такі сни чоловікові, і він потім сам дивується, що все так і відбувається...