Пані, панно, дівчино чи громадянко?

звертання "пан" чи "пані" ("панно" не чув вже давно) означає, що людину, до якої я взертаюся, автоматично зараховую до тих, котрі є паном (господарем, керівником) свого життя; або займають певну суспільну нішу, відмінну від бомжа. це звертання означає, що я ціную його досвід, думку, незалежність у виборі рішення.
крім того, мені приємно, коли мене поважають, а не тільки виділяють особисті статеві ознаки (мужчіна-жєнщіна)

 

Панно кажу гди iестем певен же то є панна .
Як "бомж" ( дзяд) не ма над собой пана ,он сам собе пан.
Стари кедись казав:
Хлопи на доле , пани в Варшаве ,сме горали, а руси там где муси.
Тепер он сам пан и поляк.

 

Чё, бить будете? Шутка

А подумаете хорошо или плохо ?
Кстати, пани Лилия, а в Канаде у украинцев какие обращения друг к другу присутствуют? И какой там процент украиноязычных/русскоязычных украинцев?

 

Я колись мала необережність до перекупки в електричці "Львів-Тернопіль" так звернутися - прошу пані, чи біля вас зайнято. Ух, як на мене визвірилися. То ви там у своєму Львові пани, а я - проста шільшька жінка.

http://akbooks.com.ua/0/filologiya/etyket-i-kultura-spilkuvannya.html
http://uk.wikipedia.org/wiki/Етикет_і_культура_спілкування

Хоча, у світлі останніх подій, то не лише вам буде корисно.

То як хто. Я ніколи.

А то залежить, прошу пана.

Ну, тут однозначно пан або пані. Російськомовні теж чула, що так зверталися. Зрештою, у мене замало російськомовних у колі, аби я могла про це говорити.
Мене взагалі називають пані добродійкою.
У російському магазині були раз і більше ні ногою. Волію польські.
А взагалі, тут найбільше англомовних українців.

 

У нас на Поділлі теж не прийнято "панькатися" Здебільшого звертаються "жіночко", а до молодших "дівчино", "доню" (літні жіночки).
Від киян найбільше чую "дєвушка" і "дєвонька" (останнє, мабуть, через свою дитячу зовнішність):pull-pigtails:
"Пані Тетяно" довелося чути лише від деяких викладачів університету. Мені таке звертання подобалося, бо давало відчуття спілкування на рівних з авторитетами. Все таки є у ньому щось, що тішить гордість адресата. "Панно", як на мене - це взагалі щось лицарське.
А от звертання до студентів "шановна/шановний" мене бісило, бо то був сарказм.
А якщо комусь не подобається пан/пані, то є нейтральний спосіб звертання : "Перепрошую, Ви не підкажете..."

 

Не тожте сарказмъ!
Сарказм нам строіть і жить помогаєт!

Наспівуючи:
Ой, встань, встань, встань, Подоляночко!
Умий личко, як ту скляночку,
Візьмися в боки за 4 скоки,
Підскочи до раю, бери дівча скраю.

 

Слабо берете... "Че мелочиться?" От Повелитель - це з пошаною

низько

+1

оперативно Ви людей пізнаєте

а коли Вас Людиною називають - не ображаєтесь, що Вас просто відділяють від тварини?

 

О, я так і звертаюсь завжди... А ще іноді на продуктовому базарі кажу: "Прошу пані, скільки то коштує?".

 

Та йой, яка різниця як до людини звертаються? Головне, щоб не матюк і не якесь образливе слово (н-д, кличка, яку людина не любить). А все решта.......мене не ображає
Бо як тільки вже не називали мене люди, знайомі і зовсім незнайомі. Пані, кобіта, прошу пані, дєвушка, панюсю, дівчинко, "бита тьотка", малявка, мудра жіночка, навіть пацанюра Останній раз як була в "Челентано" з подругою, то розпустила льосся і шо Ви думаєте сказали якісь чуваки, коли ми зайшли в піцерію??? "Ты смотри какая пушистая девочка!"
І так по-різному мене називали в коханому Львові!
Тож, думаю, важливіше В ЯКОМУ ТОНІ до людини звертаються, а не ЯКИМ конкретним СЛОВОМ ту людину називають.
Пи.Си. Але все ж до незнайомих людей треба з обережністю звертатись, а то можуть і не зрозуміти.
Найчастіше в громадських місцях говорю безособовими реченнями: дозвольте...,перепрошую...,підскажіть, будь ласка, і т. д. - не всі нормально реагують на прошу пані/пана (хоч такі звертання дуже люблю).

 

Теж таким часто користуюся. І не лише при спілкуванні українською.

 

оо, ну "дєвонька" - це ж щиро одеське звертання

 

Найліпше пасує " пані ", " панусю ", " панночко ", " дівчинко " . То мені сє здає дуже заворожує наших файних красунь, вони ніби пливуть у човні після таких слів.

 

Этааааа, типаааааа, под...бать!
Не?

 

Ну кто плывет, а кто и нет...

 

Ну, полковник в своём репертуаре!

Некрасиво как-то. Лучше уже "девушка".

 

для моєї тітки-київлянки "баришня" символізує дівчина сформовану, що знайшла свій стиль і поводиться достойно)

 

Ні, ну "дівчино" туда-сюда. Але ж в 50 років тілки і чуеш, що "жінко". От повбивала б....

Я от ще подумала: спочатку тебе називають дєвушка, потім "женчіна"... Але ж настає такий момент, коли можуть і "бабушка".... Я ліпше "пані" буду

 

По-перше пані Змейко, в російській мові нема звертання пані. По-друге, Ви мені так нагадуєте одну героїню зі циклу Стівена Кінга "Темна вежа".