Для мене є звичним звертання на "пані", хоч в Тернополі то значно рідше звучить ніж у Львові (наприклад). А ще двоє друзів називають - "судариня"...теж приємно Я думаю, що все залежить від тону і поваги,а не від самого слова. П.С. Ну я про грубощі не говорю...
Дядя Рома, меня иногда и женщиной называют. Что поделаешь... Не знаю. Я привыкла так, вы по-другому...
Здрастуте ,хозяйка! - орбращаюсь. Ко мне так :- Не будете ли столь любезны .... ( ежели ей чего надобно) C хамами практически не общаюсь, оно мне ненада.
пан і пані це не панщина, це польські зветрання і в наш час... просто були поляки в нас, запроваджено кріпацтво, от і панщина була...тому в нас такі асоціації
та я розумію... просто первинне значення слова якесь мені, особисто, неприємне... хоча дійсно будь-яку люб"язність можна по-хамськи сказати +1
Я впринципi себе в старушки ще не записувала... певно зовсiм молоденьких "дiвчинко", я "панно" нiколи не чула.
Панно, панночко, панянко - багато часу говорити, та і два "н" вимовляти треба, а нейтральний вираз "прошу пані" мені найбільше подобається. Він вже автоматично вискакує. А от за "безпанщини" навіть не пам*ятаю, як до прекрасної половини звертався.
Що тоді казать про нас? А у нас як звернуться до продавця "девушка", зо сміху впасти можна По чому вони їх розрізняють ? Бо таке звернення звучить до жінки будь-якого віку по той бік прилавка. А взагалі, якщо не хамлять (туточки мона такого наслухатися ), то чути тільки "женщина" або "девушка".