Пані, панно, дівчино чи громадянко?

У Києві? Хм. Я б точно не нормально сприйняла.

 

Дозвольте трошки виправити...
Слічна - то прикметник і на борщівщині як і на всьому тернопіллі кажуть слічна пані, тобто красива пані чи панянка. Можуть питати "чи слічна пані?" але аж ніяк не "слічна чи пані"... Хм..."красива чи дівчина?" смішно, нє?

 

Це як слічна-дівчина, а пані заміжня

 

Слічною може бути і дівчина і заміжна пані

П.С. Ви давно мешкаєте у Києві?

 

1)А якою власне буде Ваша реакція, Рибко?
2)Якою буде Ваша реакція, коли до Вас незнайомець в публічному місці зверенться на "дєвушка" і далі поведе українською?
3)Львів'яни, врешті відповіжте мені, будь ласка.

 

Здивування. Одразу б зрозуміла, що ви не місцевий.

Нормальною.

 

Мій друг, оселившись у Miami, спочатку не знав, де НЕ можна з"являтися одному. Бо підходять афро и кажуть:
"M'man! I'm hungry!"

 

А я ще трошки доправлю
Поляки кажуть "слічна" в розумінні "дівчина", тобто як іменник. Або "слічнютка". Думаю, це вихід, коли не знаєш чи то пані чи панянка - скажеш просто слічна ще й комплімент вийде

 

О, а я не чула про використання "слічна" як іменник, суто прикметником. Значить обидва варіанти вірні

 

очевидно такі корені цього слова, але в нас цей діалект набув значення прикметника, так як Кофі розказує)



завиділа цю темку і згадала лекцію моєї викладачки з Ділової укр мови і Риторики.. про звертання...
ось її повчання:
до незнайомої людини потрібно звертатись "прошу пані, прошу пана"... (вроді ще про якісь казала ,але я забула)
якщо ви звертаєтесь до людини і це якимось чином повязане з професією - пані вчителю, пане декане, пані лікарю і тд...
якщо ви вже ближче знайомі з людиною - пані Олено, пане Андрій (наголошувала на певній інтимності такого звертання)
також очевидно, якщо не можна звернутись ніяким з перечислених варіантів - то пане, пані + прізвище

також наголошувала що по-батькові ця традиція має в нас рос корені, її ніде у світі не використовують крім СНД і деяких країн Сходу (в яких це зумовлено нерівним становищем жінки і чоловіка)... і що несправедливо робити звернення лише до батька... ще один аргумент - шлюб в УКраїні укладається на рівних засадах... тому правильно говорити про людей що вони одружені, подружжя (коренем є слово друг) а не жінка заміжня тп...


також зазначала, що говорити потрібно спочатку імя, а потім прізвище....

 

тоді і я свої 3 грейцари.

У Польщі звернення "слічна" в розумінні "дівчина" - то так б трішки вийшло як на базарі
"Пані слічна!" (Pani śliczna, pani bierze, bo ludzie czekają ) або "Гей, слічна" це таке "ти мала" тільки з таким троха особливим пошаном.
Таке можна було почути на "Стадйоні десятоліття" (хто ще це явіще памятає)

 

Так, так, я теж чула саме в таких тонах це звертання. А на наших базарах іноді навіть кажуть "Ей, тєло!" (чула на Краківському)

 

У випадках звертання до незнайомої особи найкраще спершу попросити вибачення, а далі сформулювати запитання чи прохання. напр., якби для Києва: "вибачте, будь-ласка, чи не були б Ви так ласкаві і вдовільнили мою природжену допитливість: куди веде вул. Велика Житомирська?" До кінця такої розлогої фрази об"єкт уже гарантовано з"ясує своє ставлення до вас: або прихильність, або навпаки.

Взагалі, до незнайомої людини відразу звертатись "пане" чи "панянко" якось не прийнято. Звідки вам знати, а може вони не відповідають цьому поняттю. Наприклад, ніякий це не "пан", а якийсь пройдисвіт чи бандит, а "панянка" - не дівчина, а якась видра чи аферистка. Це вже якщо розмова потече у сприятливому для вас руслі, можна запитатись, яке би звертання їй більше заімпонувало (заодно з"ясуєте її сімейний стан).

 

+1 за Ваше почуття гумору.

Найкраще, мабуть, звертатись як у безособовому реченні: "підскажіть...""дозвольте...", "чи можна запитатись..." і т. д., або просто звертатись на Ви і далі "по тексту" - залежно що хочете дізнатись від людини.

 

а як прийнято? безособово?(мені здається що то трохи виявляє неповагу до людини ) і де це не прийнято? на районі?)))
таки притримуюсь думки своєї викладачки, пані доцент) викладеної вище...
все-таки це інфо від науковця-філолога, за затвердженою Міносвіти програмою)))

 

von Philip de Conopel & pukhnastyk
-100 [:N:]
А якщо треба когось окликнути? От уже, навіть форми звертання себе позбавляють: "підскажіть...""дозвольте...", "чи можна запитатись...".
Таке є ще десь крім України, в якій мові нема форми звертання до незнайомців?

 

Зачекайте! Я відповідав на запитання, як почати розмову на вулиці з незнайомою людиною. Якщо йду на прийом до лікаря, чи в кабінет урядовця, то звісно слід звертатись так, як Ви кажете.

 

Альо!..
не підходить?

 

без коментарів

 

Що, насправді, до всіх незнайомих людей у Києві так звертаєтесь? І як вони це сприймають - звично?
Ніц неясно: Ви отримали відповідь львів'ян і як слід "подякували":

Та звертайтесь так, як звикли. Тоді для чого питатись?

А Ви всі мови світу знаєте?