Памятник Сталину

Жарт? Та для мене це взагалі повна маячня.
На що ображатися? Які піонери? Який це жарт? В якому місці сміятися треба?

Я, певно, вже спати хочу, нічого не тямлю... Вибачте...

І яким чином відноситься Сталін до цього потужному потоку флуду?

 

Ніяким.

Перепрошую за сарказм. Занесло.

Надто полюбляю цікаві речі. Люблю порівнювати речі, що піддаються порівнянню.

Просто тут деким надто багато написано про геніальні досягнення за часів сталіна, забуваючи про прості (більші) досягнення в цей час у світі. Досягнення штатів в цифрах явно перебільшені, проте це не заважає їм бути справді першими в досягненнях. Шановні сталіністи забули як їздили на фордах під час другої світової, як віддавали їх назад із скрипом в серці, як робили копію цих же автомобілів і оправдовують цим тисячі зламаних людських доль. Малюють тепер цифри Мерики на озброєння, забуваючи, як недавно малювали цифри для Росії...

А Patriot - система протиповітряної оборони, яка використовувалася для захисту від іракських ракет під час операції "Буря в пустелі". Про ці системи краще FourA взнати побільше, щоб не путав із своїми патріотами.

Ще раз перепрошую за невдалий жарт

 

Не надо, дорогой, не надо! -- У составителей лоций издавна есть правило, которого они неукоснительно придерживаются: Пишу, что вижу. Что не вижу - не пишу. Я стараюсь этого правила придерживаться. Вы ещё МНЕ расскажите, как в начале пятидесятых что-то в магазинах прятали под прилавком! Вы, действительно, совсем не представляете того времени! Во-первых, не тот был товар, чтобы его прятать - стОил дорого, не по карману был работягам, получавшим 600- 700 рублей. Во-вторых понятие "под прилавком" появилось лет на 15 позже. Когда появился дефицит товаров и возможность их купить у многих. Не будьте смешными. Можете сказать - я вам не верю, вы, по моему мнению, врёте. Я пожму плечами. Я это помню, видел. И то, что брат или отец покупал, пробовал сам. Никогда не говорю, как хорошо все мы жили. Скромная. бедненькая была жизнь. Но люди понемногу богатели, что-то покупали себе, обзаводились необходимым. Вы, может, не поверите мне, что до 1963г. хлеб в столовых подавался бесплатно? Я стал студентом после окончания школы в 1962г., и это тоже хорошо помню. И что начиная с 1951 г - это то, что я сам помню- по радио торжественно, голосом диктора Левитана передавали сообщения об очередном снижении цены на хлеб и другие продукты.Помню, как повысили впервые цены на мясо и масло, кажется в 1961-м. Все стали вспоминать и сравнивать со сталинскими временами... У вас, шановные оппоненты, в голове только одна мысль - Сталин был исчадием ада, а СССР - воплощение этого ада.Давайте подождём, когда вырастут и повзрослеют ваши дети. Что они будут думать о вашем времени?

---------- Додано в 19:58 ---------- Попередній допис був написаний в 19:54 ----------

Я в последнюю очередь думаю о политике, тем более - о политиках, более того - о современных! Нашли, о ком думать! Я-то думал, что за такая константа Вселенной - группа 239? Как говорил один герой у Гашека - кто такие эти из группы 239 перед лицом Вселенной? - Мелкий прыщик на ровном месте!

 

Моєму татові через тиждень виповниться 73роки і у нього згадки про час коли навчався в інституті - черги навіть за хлібом
та група 239 то не сучасні політики, а радянської закалки (комуністи)

 

Даже если он поступил сразу после окончания школы - наш выпуск был последним с 10 годами обучения, он поступил самое раннее - в 1965 г. Я не зря написал - бесплатный хлеб в столовых был до 1963 г. Тогда первый раз возникли проблемы с хлебом на моей памяти. Ещё раз - читайте мой лозунг: Говорю то, что видел. Что не видел - не говорю!

 

Добрый вечер, шановна пани Nevermind! Я Вам объясню истинный смысл вопроса и моего ответа: Потолок самолёта МИГ -27 -17,5 км. На 18 км он в горизонтальном полёте при обычных условиях не поднимется. Меня так проверяли... А речь идёт о температуре в кабине самолёта. Пилот в ней сидит обязательно в надетом гермокостюме. Температура в кабине должна поддерживаться в таких пределах, чтобы при том давлении, которое поддерживается в кабине, не происходила конденсация влаги.

---------- Додано в 20:48 ---------- Попередній допис був написаний в 20:39 ----------

Ну чего только не скажешь в пылу полемики! Надеюсь, я не оскорбил этим словом шановного пана Svjato? Во всяком случае, в этом никакого злого умысла не было - честное пионерское!

 

Я чото дивлюсь - тема "Памятник Сталину", зайшов - кілька сторінок про аеродинаміку якусь, телевізори, жесть

 

Сарказм

Просто дехто хоче перехвалити політ совецького телевізора на землю або в смітник, через те, що не має конкурентів по якості в світі

 

Это все что вы из этого вынесли ? Да, маловато в сухом остатке....

 

Я не винен, що на наших виробництвах максимального ефекту можна досягти лише з допомогою рольгангів...

Якою програмою для моделювання користуєтеся? Яка версія MathCadу у вас стоїть?
Партія не забороняє використовувати капіталістичне ПО?

Наукову базу далі в книжках зберігаєте?

Які корисні знання ви почерпнули тут?

Ми сталіна обговорюємо, чи милосердя?

 

Категорії сталіністів в Росії, як їх класифікує О. Подрабінек. Не думаю, що в Україні вони чимось відрізняються. Спіка, ЧотириА, Чорнобилець і прісні, подумайте до якої категорії ви себе віднесете...

Сталіністська свідомість у сучасній Росії — це такий багатошаровий пиріг, шари якого відрізняються один від одного за якістю й смаком. Шар, який видно найчіткіше і який найгірше пахне, — сталінізм, що його сповідує покоління твердокамінних комуністів із членськими квитками КПРС у нагрудних кишенях, котрі йдуть уже в небуття. На «червоні дати календаря» вони ще виходять інколи на вулиці й площі наших міст із портретами Сталіна, щоб публічно заявити про свою вірність мертвій справі, якій вони віддали все свідоме життя. Намагатися їх «десталінізувати» марно, та й ні до чого. Вони не грають у суспільстві жодної істотної ролі, й якщо ще тримаються на плаву, то лише завдяки федеральній владі, яка піклується про те, аби добре виглядати на тлі чогось зовсім уже кошмарного.

Інший шар сталіністської свідомості представляють люди, які прагнуть простих рішень. Це аж ніяк не обов’язково погані люди — політичні лиходії, котрі мріють знову залити Росію кров’ю. Вони справедливо обурені корупцією, злочинністю, всевладдям бюрократії, поголовним хабарництвом, бездіяльністю правоохоронних органів, підкупною судовою владою й іще багатьма речами, що обурюють також людей з демократичним світоглядом. Проте, на відміну від останніх, вони бачать єдиний вихід із ситуації, яка створилася, в суворості, що доходить до жорстокості. Це, безумовно, сталінський спосіб вирішення проблем. За запізнення на роботу — п’ять років таборів, за підібраний колосок — десять років, за розказаний анекдот — 25. Інші такі люди обурені поширенням наркоманії, проституції, свободою поведінки, гомосексуалістами, сектантами, сучасними художниками, трудовими мігрантами, кавказцями, жидомасонами, нудистами, нецензурною лексикою, опроміненням і літаючими тарілками. Усіх, хто псує їм картину світу, вони із задоволенням відправили б до Сибіру або на той світ. Серед людей, які ратують за «сталінську» жорстокість, представники різних поколінь. Їх об’єднує не похилий вік, а низький рівень освіти й нездатність до самостійної інтелектуальної роботи.

Ще один шар — досить тонкий, але вельми небезпечний — політики, громадські діячі та діячі культури, котрі пропонують суспільству сталінські рецепти політичного устрою країни. Вони б’ються за підручники історії, в яких Сталін представлений як «ефективний менеджер»; вони відроджують численні радянські міфи про суспільне благоденство й успіхи соціалізму; вони яро протистоять спробам переглянути історію, викинувши з неї брехню й залишивши правду.

І, нарешті, верхній шар, не дуже помітний у цьому пирогу, але ключовий у всій цій конструкції — верховна влада. Ні, вони не говорять про любов до вусатого батечка й не захоплюються публічно його методами. Навпаки, вони за нагоди пустять фальшиву сльозу по жертвах політичних репресій, покладуть квіточку на Бутовському полігоні або в Катині, за необхідності висловлять кому треба співчуття. Вони навіть поговорять про верховенство закону та про те, що свобода краща, ніж несвобода. Але при цьому старанно й послідовно будуть: жорстко контролювати судову владу; брати під своє управління телебачення й інші засоби масової інформації; підпорядковувати собі великий бізнес і знищувати дрібний; фальсифікувати вибори, щоб диктувати свою волю парламенту; зводити нанівець діяльність усіх політичних партій, окрім правлячої; забороняти опозиційні мітинги й демонстрації; проводити політику залякування щодо сусідніх країн і підтримувати тоталітарні й терористичні режими.

Вони обурюватимуться, якщо їх звинуватять у сталінізмі, але насправді вони втілюють у життя сталінські рецепти з поправками на новий час і зміну обставин. Їм близькі ідеї жорсткого управління, чіткої бюрократичної ієрархії, казармової дисципліни й безумовного позбавлення суспільної критики й політичних конкурентів. Поки що вони не можуть дозволити собі сказати це вголос, але прихована туга за сталінізмом ні-ні, та й прослизне в публічний простір — то у вигляді відродженого сталінського гімну, то у вигляді нових меморіальних дощок діячам комунізму, то у вигляді зворушливої турботи про пам’ятники більшовицьким катам.
http://www.day.kiev.ua/313169

 

Шановный пан Pedro! Прежде чем относить людей к определённому классу сталинистов, надо убедиться, что они сталинистами являются. Я могу с неменьшими сонованиями заявить, что все мои оппоненты, с такой неприязнью отзывающиеся о прошлом Союза и о личности лучшего друга советских детей, являются намного большими сталинистами, чем я. Цитирую Ваш пост:

Інший шар сталіністської свідомості представляють люди, які прагнуть простих рішень. Це аж ніяк не обов’язково погані люди — політичні лиходії, котрі мріють знову залити Росію кров’ю. Вони справедливо обурені корупцією, злочинністю, всевладдям бюрократії, поголовним хабарництвом, бездіяльністю правоохоронних органів, підкупною судовою владою й іще багатьма речами, що обурюють також людей з демократичним світоглядом.

И ещё процитирую:

вони відроджують численні радянські міфи про суспільне благоденство й успіхи соціалізму; вони яро протистоять спробам переглянути історію, викинувши з неї брехню й залишивши правду.

Вы спросите, при чём здесь мои оппоненты? Ведь они не занимаются "відродженням" советских мифов "про суспільне благоденство й успіхи соціалізму". Безусловно, они не занимаются возрождением мифов. Они лишь творят новые мифы, в которых правды о Сталине и СССР ничуть не больше, чем в мифах, прославляющих лучшего друга советских детей и вождя советского народа. Замените знак плюс на минус - получится тот же результат. Я пришёл на эту тему со словами, что мы до сих пор находимся под влиянием мифов о Сталине, о его делах и о том времени, в котором он действовал. Что сплошное восхваление его дел ничуть не лучше огульного осуждения всех его дел, что сплошной негатив об СССР такая же ложь, как восхваление и восхищение советским прошлым. Именно об этом я хотел говорить - мы можем действительно разобраться в роли Сталина, в тех исторических событиях, в которых он действовал, и которые он создал, только тогда, когда будем знать настоящую историческую картину. Правду об истории, а не выкрашенный одной краской - чёрной или белой(а может, и красной) портрет эпохи или самого товарища Сталина, лучшего друга пионеров и октябрят! Если Вы считаете это сталинизмом - то это, извините. не очень умная позиция. Я увидел со стороны оппонентов не понимание моей позиции, а лишь услышал обвинения себя в "сталинизме". К прославлению сталинизма пытаются отнести правду о жизни в СССР, сравнение того, что есть сейчас, с тем, что было тогда. Если эти сравнения оказываются не в пользу сегодняшнего дня, я хотел обсудить с оппонентами, почему это так и что надо предпринять, чтобы было лучше. Вместо этого приходится отвечать на посты о низком качестве ширпотреба в СССР и о характеристиках электролитических конденсаторах, выпускаемых в Армении. Я пытаюсь говорить о лесе, мне говорят о деревьях. --- С уважением!

 

А чего бояться-то? Лучший друг советских детей товарищ Сталин уже более 57 лет на том свете, его вряд ли возвратят на этот. Его главный помощник, Лаврентий Павлович тоже вряд ли вернётся. Никто не мешает сейчас публично их лягнуть. Есть ведь арабская поговорка про некоторых животных, приходящих лягать мёртвого льва. Я не хотел бы быть в этой кампании. Не из уважения к достоинствам льва. Не хочу быть в числе ослов.

 

СТАЛИНА НАДО УБИРАТЬ! ОДНОЗНАЧНО!!!

 

Тем более на его могилу будут сбегаться стаи шакалов - помочиться. Я этого делать не буду. Не по причине любви к тиграм -людоедам. Не люблю тех, кто мочится на могилы.

 

А може треба почати з "областного комітєта коммуністіческой партіі" А погруддя Сталіна прибереться заразом.

---------- Додано в 22:15 ---------- Попередній допис був написаний в 22:09 ----------

Шакали - ті, хто тигра оточував і підбирав крихти з тигриної здобичі. А ЛЮДИ повинні взяти труп здохлого вбивці їх рідних і вкинути в багаття, в якому спалюється різний непотріб, або викинути його на харч воронам, а шакали тоді самі розбігнуться підібгавши хвоста.

 

Наивный Вы человек! Те шакалы теперь и нас зовут на его могилу! Выбросите Вы труп в огонь, сгорит он - шакалам же легче будет жить! Он им и в мёртвом виде страшен. Вы думаете, что от сжигания трупа всем будет легче? То-то в Индии такая хорошая жизнь, там трупы сжигают!

---------- Додано в 22:57 ---------- Попередній допис був написаний в 22:54 ----------

Приучила меня коммунистическая пропаганда ложиться спать - ничего не могу с собой поделать! Если сожгут тело Сталина, может, это избавит меня от этой привычки проклятого коммунистического прошлого? Интересно было бы узнать.... Всем - покойной ночи!

 

По вашей логике Нюрнбергский процесс - тоже испражнение на могилы?

 

Нюрнбергский процесс - это единственный в мире пример суда над идеологией. Сначала весь мир - от демократов до коммунистов объединился, чтобы воевать вместе против страшной угрозы всему миру - продвижения фашистских войск по Европе, занимавших одну страну за другой, и расползанию фашистской идеологии по миру. Надеюсь, Вы знаете, что тогда фашистские партии были в Англии и в США. Во время этой войны коммунистический СССР, что бы там ни говорили потом, сыграл главную роль - порядка 80% потерь войск Германии и её сателлитов были на Восточном фронте. Тогда Запад забыл о своих претензиях к коммунистам, угроза фашизма была страшнее ненависти к "комми". Нюрнбергский трибунал был судом победителей против побеждённого фашизма. И, пожалуй, впервые в истории было принято осуждение идеологии - фашизма. Других примеров осуждения идеологии международным судом я не припомню. Нынешнее "осуждение" сталинизма Парламентской ассамблеей Европы - это декларация. В советские времена было тоже много осуждений преступного империализма США разными общественными организациями, даже многочисленные акции протеста у военных баз США. Толку-то.... Так что в Нюрнберге, говоря фигурально, тигры судили разорванного тигра. И осквернили его могилу, в назидание потомкам.

---------- Додано в 07:57 ---------- Попередній допис був написаний в 07:51 ----------

Я мало знаком с политическими декларациями пана Левко. Неужто он призывает идти выкапывать тело лучшего друга советских детей и сжечь его? Хотя, от него и такого можно ожидать... А советских пионеров ему не жалко - их лучшего друга сжигать будут! Пожалел хотя бы детей!

 

То, есть, вы не допускаете мысли, что осуждая сталинизм и коммунизм, как идеологию, прежде всего, пытаются сделать посыл потомкам?