от и спасибо)) я в восторге от "малярства"... местами пишет- чудо как, но заметно, что никогда не может закончить картину, кроме самых поздних- и самых совершенных, но это уже не живопись, а графика. жёсткая и беспощадная
[OFFTOP] Вона бачить там, де і він - у майбутньому. Але він у СВОЄМУ сні сподівається, на відміну від неї, що відсторонення від влади ПР -"еліти" здійснеться без підтримки демократично налаштованих "чужомовних". [/OFFTOP]
Є чужомовні Амосови, а є "чужомовні" зрадники рідної мови - це різні по моралі люди. Від останніх Андріїв Бульб та Сердючок нам не варто чекати допомогу, бо вони ЗРАДНИКИ на відміну від Амосова. Для мене люди, які "принципиально" не хочуть розмовляти мовою своїх предків є ВОРОГАМИ більшими ніж якийсь НБ. Вони є звичайними сурогатними вишкребками імперії. До таких жлобів відносився і брат Тараса Яків, який своє невігластво хотів прикрити імперським суржиком. З листа Тараса до нього І оці сучасні Якови є НАЙБІЛЬШЕ ЗЛО України, по зрівнянні з яким Путін з його ціною на газ є дрібницею.
І. Франко: «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, свіжі і вільні шляхи професорам та книжним ученим».
А вот ещё одна замечательная ссылка: http://izbornyk.org.ua/shevchenko/shev10.htm Собрание из 10 томов, там всё: и поэзия и драматургия, а с 7 тома огромное собрание живописных работ. 6-й том письма, читаю с огромным интересом p.s. а вот ещё "СПОГАДИ ПРО ТАРАСА ШЕВЧЕНКА" http://izbornyk.org.ua/shevchenko/spog.htm До збірника спогадів про Тараса Григоровича Шевченка (1814 — 1861) ввійшли мемуари його сучасників. Матеріали збірника, в яких розповідається про окремі епізоди життя славного сина українського народу, революційного демократа, створюють цілісну картину життєвого і творчого шляху основоположника нової української літератури.
З листа Т.Шевченка до О.І.Хропаля Пророк бачив далеко наперед. Та не любив оцих толерантно-примазаних любителів його творчості з їх "фа-фа, ля-ля".
Это вы о Т.Шевченко в Петербурге? Так вроде все было как раз наоборот.:o (Трудно флудить без компаньона? Но вам заболиво помогают и без него, согласна.)
Зря Вы так пани Milena, Шевченко он не только украинец, он ведь еще и поэт. А это дар Божий. И произведения его мне нравятся не меньше чем Вам. Я же говорил о пане Некозе.
Зі словника товариша Шевченка В.Даля Щочетверга у Даля збиралися друзі й знайомі, переважно члени Імператорської Академії наук: професор Медико-хірургічної академії Микола Іванович Пирогов, натураліст Карл Максимович Бер, мореплавець і географ Федір Петрович Литке, Фердинанд Петрович Врангель, а також старі друзі – поети Одоєвський, Жуковський, Язиков. Одного разу на “далевський четвер” друзі запросили студента Імператорської Академії мистецтв Тараса Григоровича Шевченка. Він відразу сподобався Далю, а Тараса Григоровича до сліз вразило те, якою чудовою “рідною мовою” володів Володимир Іванович. До речі, молодий Даль (датчанин по діду) почав перший збирати словник української мови на ще незросійщеному Донбасі, але коли його царат за великі гроші найняв те ж робити з "язиком" вимусив припинити це зайняття, бо робити це в Петербурзі було неможливо на професійному рівні.
На шляху з заслання в Нижньому Новгороді В цей вечір відбулася між двома цими великими людьми дискусія на релігійні теми.
як я розумию- це Ви до мене...красный флаг Вам в руки, ибо творчество Тараса Шевченко Вас не интересует. вообще. Вы предпочитаете обсуждать личную переписку, причём выдёргиваете из неё только то, что Вам- выгодно... Тарас Григорьевич и другого много писал... думаю, тему следует закрыть, ввиду невозможности говорить толерантно
Погано ви розумієте і мене, і Шевченка. Предпочитайте, ніхто вам не забороняє. І хто його заставляє тут пітєрським матом чесати? В вас москальська логіка. А може просто вам обходити її варто? Чи не звертати увагу на Прокопа та зосередитися на філософії Шевченка-маляра з хвостом собаки на картині. А я закінчу лиш думками Шевченка до деспота Петра І про ваше прокляте місто: І ми сковані з тобою, Людоїде, змію! На страшному на судилищі Ми бога закриєм Од очей твоїх неситих Та нас з України Загнав голих і голодних, У сніг на чужину Та й порізав, а з шкур наших Собі багряницю Пошив жилами твердими І заклав столицю В новій рясі. Подивився: Церкви та палати! Веселися лютий кате, Проклятий, проклятий!
а кто спорит?- да- Санкт-Петербург проклинали многие, и, если мне повезёт- я умру вмете с ним. а Вы- живите и радуйтесь , шановний пан. но не забудьте, что питерцы выкупили Кобзаря..