Охота на лис началась

И вся страна покроется домами Азарова?

Татьяна Черновол, УП _ Среда, 08 сентября 2010, 14:01




З початку свого прем’єрства Микола Азаров регулярно піднімає тему відчуження земельних ділянок під будівництво так званого доступного житла.
“Я дав доручення мерам міст надавати майданчики під будівництво безкоштовно, причому, це мають бути не пустирі. Це мають бути підготовлені майданчики. Так, ми зараз підемо на втрати, тому що підготовка майданчика — це комунікації, це мережі, але ми зараз повинні на це піти…”, — якось, наприклад, заявив Микола Янович.
Разом з тим немає жодної гарантії, що реформи Азарова не призведуть до того, що під роздачу під будівництво елітних будинків “своїм” людям підуть в першу чергу дорогі землі в центрах міст та на курортах.
При чому за “своїми” далеко ходити не треба. Будівельний бізнес не чужий родині прем’єр-міністра. Його син є членом елітного клубу найкрутіших будівельників, що знаходиться у Москві. До того ж цей бізнес не тільки сина. Опоненти Азарова з парламентської трибуни вже не раз казали про те, що сам Микола Янович створив його з нуля зусиллями загонів податкової поліції, прозваної народом ”маскі-шоу”.
Історія становлення бізнесу Азарова — яскравий приклад того, як українські політики стають мільйонерами, використовуючи державні посади. І хоча факти грубого зловживання Миколою Азаровим адмінресурсом, про які буде йти мова, трапилися досить давно, однак саме завдяки цій давності схема збагачення нинішнього прем’єр-міністра стала очевидною.
Ще п’ять років тому Азаров міг сказати: “Я не маю до цієї теми жодного відношення”, і журналістам бракувало б фактів довести протилежне. Але за роки, що минули, багато таємного стало явним. І нині є докази того, що частина коштів, які вичавлювали податківці під керівництвом Миколи Азарова з українських підприємців, пішла на закупівлю активів, якими нині управляє син прем’єра.
А тепер про все по-порядку.
В кінці 90-тих, скоро після того, як Микола Азаров очолив Державну податкову адміністрацію України, при ДПА виник Всеукраїнський благодійний фонд “Професіонал” з цілою купою дочірніх підприємств. Благою метою діяльності цього фонду було здійснення благодійної діяльності в інтересах працівників та пенсіонерів податкової. Це була офіційна, але не основна його спеціалізація.
Нажаль нині в інтернет-просторі майже не лишилося документів, які стосувалися комерційної діяльності цього фонду, однак автору вдалося знайти наказ голови ДПА Миколи Азарова № 570 від 15 жовтня 1999 року “Про стан роботи по надходженню коштів від реалізації конфіскованого майна”. В цьому документі Азаров наказує, що право на реалізацію конфіскованого податківцями майна повинно позачергово надаватися ВБФ ”Професіонал”.
Кілька наступних років, як свідчать новини, улюбленець Азарова БФ “Професіонал” реалізовував і спирт, і овочі, і авіаційні двигуни, та багато чого іншого.
Крім того, згідно з іншими документальними свідченнями, податківці збирали з бізнесменів безповоротну фінансову допомогу на рахунки фонду, а також “Професіонал” не гребував гуманітарною допомогою.
Існує інформація, що в свій час фонд поповнювався відсотком від кожного штрафу, накладеного податківцями на підприємців, однак автор не знайшов документів, які це підтверджують. Але навіть без цього джерела доходів фонд і так смоктав кошти з податкової, як чимала насосна станція.
Що ж стосується витрат на благодійництво, то про знайшлося це ще менше свідчень, ніж про його комерційну діяльність. Хорошими справами не хваляться? А може не було чим особливо хвалитися?
Бо ті приклади благодійності “Професіоналу”, які знайшов автор, лише обурюють.
Наприклад, у 2000-му році Азаров підписав наказ про встановлення стипендій ДПА студентам вищих навчальних закладів за рахунок коштів ВБФ “Професіонал”. На благу мету було виділено аж 6 тисяч гривень. І це в той час, коли обласканий увагою Азарова “Професіонал” мав на рахунках мільйони.
Доказ тому, що у “Професіонала” були великі кошти — масове скуповування цим фондом санаторіїв податкової та іншої нерухомості.
Автор має документи, які підтверджують, що в 2000-2004 роках “Професіонал” купив корпус №1 Навчально-курсового комбінату ДПА в елітному селищі Козин по сусідству з нинішнім маєтком братів Клюєвих, санаторні комплекси в Криму — “Пушкіно” та ММЦ “Гурзуф”, отримав в якості добровільного пожертвування частину санаторію “Сонячне Закарпаття” в Західній Україні, отримав в подарунок два будинки в центрі Києва на Басейній 7-Б та на Великій Житомирській 19-Б, все це загальною вартістю 91, 5 мільйонів гривень.
Санаторій “Сонячна поляна” — колишнє “Сонячне Закарпаття”, відчужене “Професіоналом”

 

Також треба зауважити, що ті об’єкти “Професіоналу”, які не були йому даровані, фонд придбав на сумнівних конкурсах приватизації за ціною, заниженою в кільканадцять разів.
“Професіоналу” вдалося провернути такі вигідні купівлі завдяки особливій ласці з боку керівництва ДПА., адже більшість приватизованих об’єктів значилися саме на балансі податкової.
Наприклад, у випадку з приватизацією ММЦ “Гурзуфський” у 2004 році близький до Азарова заступник керівника ДПА Вадим Копилов підписав лист-відмову від бази відпочинку, мовляв податкова не має коштів утримувати здравниці на узбережжі Чорного моря.
Там, де об’єкти нерухомості потрапляли до “Професіоналу”, місцеві жителі підозріло часто бачили представників родини Азарових, і за ними закріплялася слава власності Азарова. Однак сам Микола Янович завжди заперечував свою причетність до ”Професіоналу”.
Проте вже на кінець 2004 року були докази того, що Азаров таки не чужий до “Професіоналу”, його коштів і нерухомості.
Перший доказ: Азаров, перебуваючи на керівних посадах спочатку керівника податкової потім першого віце-прем’єр-міністра та міністра фінансів, сприяв діяльності та збагаченню БФ ”Професіонал”.
Другий: в будинку на Житомирській 19-Б, який “Професіоналу” подарували, коли Азаров очолював податкову, в 2001-2002 році знаходився центральний штаб “Партії Регіонів” і приймальня її голови… Миколи Азарова.
З наступними роками доказів стає більше.
Після помаранчевої революції власники ВБФ “Професіонал” гарячково ліквідували фірму, а все майно благодійного фонду за договорами благодійного пожертвування подарували благодійній організації ВБФ ”Гарант”.
Це була бутафорна передача: БФ “Гарант” мав тих самих засновників і директорів, що і БФ “Професіонал”. Помінявся лише офіс: “Гарант” розмістився в будівлі на Басейній 7-Б, яка також була йому подарована ”Професіоналом”.

 

В тому самому офісі в наступні роки розташувалася туристична фірма “Благовіст-тур-Україна”, яку заснувала Азарова Людмила Миколаївна — дружина Миколи Яновича. Ця фірма презентувала себе генеральним розпорядником номерів в санаторіях, відчужених “Професіоналом”, які перераховані в договорі благодійного пожертвування.
Те, що спадкоємець БФ “Професіонал” БФ “Гарант” не чужий родині Азарових, підтверджує і той факт, що нинішній міністр фінансів Федір Ярошенко(сусід Азарова в колишньому будинку відпочинку Кабінету міністрів в Конча-заспі) у 2008 році був керівником групи радників цього фонду.
А тепер про сучасний стан страв
Найцікавіша інформація виплила, коли автор дослідив, що відбувається з колишніми об’єктами податкової, а потім БФ “Професіонал”, а потім БФ “Гарант” нині.
Як виявилося, на території колишнього санаторного комплексу “Пушкіно” та ММЦ “Гурзуфський” будується сучасний супер-готель “Пушкін-плаза”. Нині вже виритий котлован та зводиться фундамент. Управляє цим проектом ВАТ “Група розвиток”.
На вулиці Ленінградській в Гурзуфі, де раніше знаходився величезний басейн санаторного комплексу “Пушкіно”, приватизованого “Професіоналом”, заплановано будівництво “SPA & Wellness Центр”. Управляє проектом теж ВАТ “Група розвиток”.
Офіс ВАТ “Група Розвиток” має в тому самому офісному центрі на Басейній 7-Б, що був подарований “Професіоналу”. А телефон у неї спільний з телефоном туристичної фірми, яку заснувала дружина Азарова.
Але найцікавішу для нашого журналістського розслідування інформацію автор знайшов на російському сайті елітного клубу девелоперів “Білдінг”. Члени цього клубу — найжирніші забудовники Російської Федерації, і серед них фігурує один українець — “голова ради директорів “Групи “Розвиток” — Олексій Азаров”. Саме так звати сина Миколи Яновича.
На сайті розміщені кілька фото Азарова-молодшого у всій своїй красі.
В цих фото автор упізнав чорноволосого чоловіка, якого бачив біля офісного центру на Басейній 7-Б, коли оглядав будівлю. Син Азарова, тоді у супроводі численної охорони, вийшов з дверей цього офісного центру і сів в шикарний чорний мерс з крутим номерним знаком з чотирма сімками.
Цікаво, що коли автор спробував дізнатися, на кого зареєстрований автомобіль, то з’ясував, що такий номер не існує. Отже син Азарова їздить на автомобілі-невидимці. Йому не випишеш штраф, не притягнеш до відповідальності, якщо, не дай Бог, трапиться дорожньо-транспортна пригода з серйозними наслідками.
Авто це зовсім новеньке. Адже поки воно чекало сина Азарова на ганочку перед будинком БФ “Гаранту”, водій захоплено демонстрував цяцю кільком співробітницям з офісу. Дівчата охали та ахали…
Тепер підведемо підсумки. Ті кошти, які “податковий рекетир” — БФ “Професіонал” зібрав у свій час з платників податків, нині стали активами у бізнесі Азарова-молодшого. Однак це зовсім не значить, що це бізнес тільки сина прем’єра.
В першу чергу це бізнес Азарова-батька, адже саме він, використовуючи посаду керівника ДПА, створив справу, яку тепер розвиває його син.
І, здається, зайве уточнювати, що від такої організації бізнесу пахне корупцією.
Треба також зауважити, що перераховані вище об’єкти будівництва — це далеко не повний сучасний бізнес родини Азарова.
На сайті ВАТ “Група Розвиток” представлена купа інших проектів будівництва в елітних місцях Києва. А в офісі “Гаранту” на Басейній 7-Б зареєстровані десятки споріднених фірм, які займаються будівництвом нерухомості в Криму, в Києві та під Києвом.
Крім того автор натикнувся в інтернеті на інформацію про продаж в 2007 році 8 га землі в селі Зазим’я під Києвом фірмою, яку заснувала дружина Азарова.
Отже родина Азарових має чималий бізнес, який жодним чином не був відображений в декларації про доходи Миколи Азарова, яку він подавав, влаштовуючись на роботу прем’єром.
Але не це обурює. Найгірше, що Азаров і нині на посаді прем’єр продовжує сприяти розвитку бізнесу своєї родини.
Адже зовсім недавно за ініціативою Миколи Азарова заступнику міністра молоді і спорту Вадиму Сисюку було доручено розпорядитися 150 мільйонами бюджетних коштів. Ці гроші були виділені для будівництва хокейних арен. І не може бути випадковим збігом обставин, що цей самий Сисюк є засновником азаровської ВАТ “Група Розвиток”, яке займається реконструкцією льодового стадіону ”Авангард”.
Автор дозволить собі ще один невеличкий приклад в підтвердження головної тези. В Криму є санаторій Державної податкової служби “Дніпро” поблизу Ластів’ячого гнізда. Після того, як автор зайнялася темою відчуження майна ДПА, то припустила, що “Дніпро” також міг частково потрапити в руки родини Азарова.
Автор подзвонила в адміністрацію санаторію і запитала, чи немає приватизованих об’єктів на території. І там розповіли, що напередодні помаранчевої революції була відчужена третина земель, в тому числі і відомий Палац “Харакс”, який ще називався “Романівський корпус”.
В “Дніпрі” розповіли, що цей Палац був побудований двоюрідним дядьком останнього російського царя. Під час революційних подій 1917 року у ньому перебували під домашнім арештом кілька князів Романових з родинами. Нині в ньому номера для відпочиваючих, та ресторан “Романівська кухня”, навколо — парк, який вважається одним з найкращих на узбережжі.
Відчужували цю маєтність кілька фірм: ТОВ “Зорич”, компанія “Антарекс”, ТОВ “Харекс-Інвест”. Працівники санаторію стверджують, що палац дістався останній фірмі.
Автор з’ясувала дані цієї фірми. І де думаєте, ця фірма зареєстрована?! У тому самому будинку “Професіонала-Гаранта” на Басейній 7-Б! Засновник її Вадим Сисюк! Той самий заступник міністра, що будує хокейні арени, та “Пушкін-плази”, підлеглий Олексія Азарова у ВАТ “Група Розвиток”.

 

Палац Харакс на території санаторія “Дніпро” Хіба це все не вражає? Хіба не приголомшує те нахабство, з яким ДПА залишили без численних рекреаційних об’єктів маленька група осіб?
Інші фірми, які приватизували частину території “Дніпра” також досить цікаві. За ними стоїть відомий депутат Партії Регіонів Григорій Смітюх. Його родина так би мовити партнери з родиною Азарових в бізнесі та побуті. Наприклад, в статті “Межигір’я Азарова” автор описував, як ці дві родини разом приватизували колишню Базу відпочинку Кабміну в Конча-Заспі.
Отже, загальний висновок нашої історії невтішний — в тих державних установах, де Азаров займався реформами, державне прилипало до фірм, які не чужі його родині. А що відбувається нині, коли цей держслужбовець очолює уряд?
Поки що це риторичне питання. Нажаль хитрі схеми перетікання державного у приватні руки можна повністю розгледіти лише, як мине кілька років. Тоді українці можуть раптом з’ясувати, що вся країна покрилася будинками одного маркіза Карабаса.
P.S. З початку вересня львівським підприємцям з офіційного телефону-факсу місцевого Держказначейства почали надходити “листи щастя” від Благодійного Фонду “Гарант” з проханням зробити благодійні пожертвування для допомоги “малозабезпеченим верствам населення”.
Листи надходять підприємствам, які виконують державні замовлення, наприклад, ремонтують школи. Підприємці скаржаться, що, відмовившись пожертвувати, вони мають проблеми з перерахуванням коштів з Держказначейства.
Що це? БФ “Гарант” збирає кошти з народу для зведення шикарного готелю “Пушкін-Плаза” на березі Чорного моря? Чи терміново потрібні інвестиції для інших будівельних фантазій сина Миколи Азарова? © 2000-2010 “Українська правда”

 

Кадры угробят все

10.09.2010 2:10


Не только человеку, но и низшим приматам свойственен инстинкт самосохранения. Не являются исключением и представители Партии Регионов. Несмотря на бодрые заявления Януковича о том, что «регионы» уже выиграли не только битву, но и войну, сам Янукович и его окружение прекрасно понимают, что если они хотят продолжать жить в этой стране, то нужно для этой страны хоть что-то делать. Но… кадровые ошибки первых недель правления «регионалов» уже сейчас становятся столь очевидны и столь опасны, что … пришла пора менять девочек.



Для начала – цитата.

“Полководець” Янукович оголосив перемогу у війні

Про це він сказав під час Національних зборів Партії регіонів.

“Я пам’ятаю часи різні. Я пам’ятаю ті часи, коли наші опоненти вважали, що ми вже не піднімемося. І вирішили, що той корабель, назва якому була “Партія регіонів”, вже потихеньку тоне. І дехто навіть з нього почав тікати”, — зазначив президент.

“Але наші вітрила витримали. І команда не зіткнулася під шквалами цькувань і переслідувань. Ми залишилися самими собою…В ті часи ми швидко позбулися штрейкбрехерів, як кажуть, і стали ще міцнішими”, — додав Янукович.

“Я вважаю, що ми з вами, шановні колеги, не просто виграли битву. Ми виграли війну”, — наголосив президент, звертаючись до регіоналів.»
«Українська правда»
Не совсем понятно, о какой войне говорил Янукович, пока что складывается ощущение, что война ведется с собственным народом. Если речь идет о войне с оппозицией, то битва действительно выиграна. Оппозиция разобщена, предатели бегут пачками, власть имеет возможность не стесняться в средствах и менять правила игры, если не уверена в собственном выиграше. Как, например, в случае с киевскими выборами. И, что примечательно, народ в общем-то безмолвствует. Но выиграть войну «регионалы» не могут, не проводя системных реформ всех государственных структур. И основная проблема власти заключается в том, что в нынешнем правительстве нет людей, способных подобные реформы проводить. Нраз уж речь пошла о «войне», коснемся лишь двух силовых структур Украины – МВД и СБУ.

Всадники без голов

Три кадровых назначения Януковича были просто самоубийственными. Назначение Азарова премьер-министром, Могилева – министром внутренних дел и Хорошковского – Председателем СБУ. Эта троица с самого начала дискредитировала «регионалов» лучше любой оппозиции. Об Азарове уже говорилось, остановимся на «силовиках».
Неповоротливый, устаревший, насквозь коррумпированный монстр под названием «украинская милиция» уже дошел до такой степени деградации, что милицию не только ненавидят граждане, но и сами милиционеры. Этого постсоветского монстра нужно было радикально реформировать еще лет двадцать назад, но почему-то ни одна власть, ни один Президент и ни один министр на это никак не могли решиться. И уж тем более странно было бы ждать этого от Могилева. Специалист по коррупции, обустройству крымского отдыха госчиновников и шашлыкам, Анатолий Могилев по определению не способен на проведение реформ в милиции. Его «потолок» – это попытки централизовать коррупцию, что привело к серьезному увеличению поборов с низшего и среднего звена милиции. Следователь провинциального райотдела должен ежемесячно отдавать «наверх» 6 тысяч гривен. Которые, он, естественно, вымогает у тех граждан, до которых может дотянуться. «Потолок» Могилева – это масштабные «шоу» с охраной президентского кортежа и смешные своей показушностью мероприятия по охране президента и «локализации» протестующих граждан. Эффект – отрицательный. Понятно, что такие меры безопасности избыточны и излишни и ничего кроме раздражения у граждан и самих милиционеров – не вызывают. Все «реформы» Могилева свелись к вялой дискуссии о том, как называться украинской милиции – милицией или «полицией». Но даже эта дискуссия так ничем и не закончилась. В качестве политической фигуры Могилев явно работает против власти. Любое его выступление вызывает лишь смех и удивление тем, как такой тупица может руководить мощным министерством. Скандал с «подаренным «Кадиллаком» Могилев продолжил нелепицей о том, что дарит его МИДу. Что является очередным нарушением закона и несусветной глупостью. Тут же выясняется, что в советниках у него числится крымский бандит, к тому же полубезумный из-за пули в голове. Вобщем, избави нас Бог от таких друзей, а с врагами мы и сами справимся. Могилев – как раз из категории тех услужливых дураков, от которых вреда много больше, чем пользы. Кроме того, как выяснилось, Могилев оказался неспособен даже управлять начальниками областных управлений. Есть несколько случаев, когда министр хотел уволить начальника областного УВД, однако, не смог этого сделать из-за более серьезных связей «областника». То есть, в сущности, Могилев не только не способен реформировать милицию, но даже не может управлять милицией существующей, в лучшем случае его «сил» хватает на центр Киева. Хотя и это, скорее заслуга Крикуна.
Столь же катастрофическая ситуация сложилась в СБУ. Рапортующий каждый день о собственных успехах Хорошковский, на самом деле ежедневно дискредитирует власть и настраивает население и международную общественность против СБУ. Кадровая политика Хорошковского также малопонятна. Перетаскивание «своих» кадров из таможни вряд ли укрепляет спецслужбу, переживавшую уже «нашествия» и военных разведчиков и сотрудников милиции. Если Хорошковский продолжит свою работу в СБУ, то скоро он станет перетаскивать туда ветеринаров, с которыми он когда-то работал в Киевском зоопарке. А чего стоит назначение Андрея Кмиты? Этот «спец» прославился тем, что в 2005 году выпросил себе назначение на Донецк, чтобы, по его словам «искоренить банду Ахметова». В Донецке прославился откровенным вымогательством, а позже – просто попрошайничеством. Сейчас этого человека Хорошковский назначил на «главное направление работы» – возврат Фирташу украденного им газа. Но даже и с этим «заданием» Кмита и Хорошковский справиться не смогли. Сейчас уже понятно, что дело это ничем не закончится и никто «бонусов» за эту «работу» не получит. Разве что сам Хорошковский существенно поправит свое материальное благополучие. Но для страны в целом это уже сейчас обходится слишком дорого. Даже успехи по уничтожению «банды Космоса» – это успехи не Хорошковского, а Сивковича, движимого, впрочем, не правосознанием, а вполне меркантильными соображениями.
Большая «чистка» силового блока неизбежна уже в ближайшее время. Хотя бы из инстинкта самосохранения нынешней власти. Видно это и по тому, как сейчас крутятся на Владмирской такие вроде бы «опальные» фигуры, как Матиос, Скулыш и даже Дурдинец. Правда, переговоры они ведут уже не с Хорошковским, а с «вечным» Химеем. Та же картина и на Богомольца, и в «петушином углу» возле Кабмина и Банковой. Среди возможных кандидатов на пост министра внутренних дел, как обычно в таких ситуациях, называют совершенно разновесные фигуры. И Джигу, и Купянского, и даже … «голубоватого» Присяжнюка. В качестве кандидата на пост Председателя СБУ – нынешнего руководителя СВРУ Ильяшова. Кто придет на самом деле – узнаем в ближайшее время. Вряд ли новые назначения серьезно изменят затхлую атмосферу в этих ведомствах. Но хуже чем сейчас – наверняка не будет.

 

та уже все увидели что любишь)чё?своего мяса не хватает?так чаще выполняй супружеские обязанности, а не девчонок задразнивай.

Спойлер

поддонок

 

Сидеть, сабачька!)

 

Салоед?)Яхве разрешает?

 

Угомонитесь.

 

помнится, Тан То был наказан конкретно, хотя ничего подобного Серене не говорил.А тут пожалуйста-на ровном месте откровенно нахамили незнакомой женщине-и ничё.Интересно-а если бы я вам такое ляпнул?

Мод. Попробуйте.

 

Ви і так ляпаєте в кожному дописі. ВВажаю Кертіс цілком правильно поставив на місце і вашу ..... (не знаю як ії назвати) і Вас разом з нею.

 

Откройте глазоньки пошире. Увидите красный шрифт в сообщении Кертиса. Он означает наказание, которое он понес за тот пост.
Вам же - два мода.
1) За цитирование модераторского тега, причем дважды, по предупреждению+ 4 балла.
2) за обсуждение действий модераторов в неположенном месте и самомодерирование.

Мне можете ляпать смело. Главное, отдачей кресло не продавите)))

 

Вогонь- ба....пані.)

 

Упырь обыкновенный






Сползает по крыше старик Козлодоев,
Пронырливый, как коростель,
Стремится в окошко залезть Козлодоев
К какой-нибудь бабе в постель.

Вот раньше, бывало, гулял Козлодоев,
Глаза его были пусты,
И свистом всех женщин сзывал Козлодоев
Заняться любовью в кусты.

Занятие это любил Козлодоев
И дюжину враз ублажал,
Кумиром народным служил Козлодоев,
И всякий его уважал.

А ныне, а ныне попрятались суки
В окошки отдельных квартир,
Ползёт Козлодоев, мокры его брюки,
Он стар, он желает в сортир.

 

Мурло обикнавєннає, необучене, тупе. Чавуній.
Культура аж пре через вуха....і ніс.%-)

 

Вот и поговорили.

 

)

 

Мадж, есть на этом свете некоторые вещи, которые Вам не дано понять.


Я это не к тому, что я считаю, что я с Грандом сильно лучше Вас.

 

Та гірше. Ви з ГРАНДом значно гірше ніж Маджентіс. Хоча незнаю як Ви, але ГРАНД - точно.)))

 

Я про другое.... Друже Ганде...

Вот буквально на прошлой неделе, я в магазине был, ну там некая очередь перед кассой. Мужик впереди меня. Болтает по мобильнику с каким-то приятелем своим. Через слово у него, хохлы, Хохляндия.

Я флегматик по жизни, и вроде как этот разговор меня не касался лично. Но, до же чего мне этому мужику мне морду хотелось набить.

С европейской точки зрения это было бы неправильно. Вот я как-то это себе и внушил.

Скорее всего у Маджа в этой ситуации подобных душевных терзаний не было бы. Но это не значит, что он хуже нас!