Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

до рідних на "ти", а до свекра і свекрухи - "ви" :D Одразу видно різницю - що то не рідні

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

Так он Вам и не папа.

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

И сразу видно, что папой и мамой Вы их на самом деле не считаете.

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

Честно, то сама попрошу невесток называть меня по имени и отчеству.

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

кому видно?

у нас в деяких сім"ях є традиція до батьків рідних на Ви говорити... я цього не розумію, але для таких осіб певно видно, що мої свекри більше мені рідні, ніж рідні - рідні :D

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

Вам видно. Разве не достаточно?

Да что Вы говорите? :eek: :D :D :D

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

Про що ви тут сперичаетесь ,панове? В кожному середовищі є свої традиції,які треба поважати.Мій свекор звик до звертання "ВИ,ТаТо".Але відчуває,що я до того не звикла,ось і не фіксує на цьому уваги.Здається його більше хвилює те, як я ставлюся до його сина.

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

абсолютно згідний, я наприклад звик батків з дитинства називати на Ви,а моя дружина на Ти, то що мені тепер переучуватись?? чи її переучувати??

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

Звідки Батьки Ваші родом ,дозвольте поцікавитись,ну так щоб не була відповідь.... Галичина!

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

я думаю, що вона (свекруха) добре розуміє, що я вкладаю у ці слова. Це швидше їй приємно, що ХТОСЬ інший зі сторони почує, яка в неї файна невістка :D

________________

а на цій гілці обов"язково посміхатися на 32? чи в кімнаті сміху може бути не завжди смішно? :D

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

а у Вас там таких сімей немає (з традиціями смішними)?

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

У мене проблеми постійно. Більші ніж зі свекрухою.
(Знову аномалія? :eek: :confused: )

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

А у поглядах на що не сходитесь?

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

Да как у нас все запущено ,а все туда же ,других учить!

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

У поглядах про виховання дітей. Що ж іще?

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

З того ж народного.
Чому ж тоді на весіллі всі так плачуть, ніби дівчину ховають? Я вивчала обряд шлюбу. Жодна бабуся не може сліз стримати, коли говорить про цей обряд. Питаю: "Чого ж ви, бабцю, плачете?", а вона мені: "Та то, дитинко, всі плачуть і я плачу, бо як дівчина заміж вийшла, то вже си світ зав'язала". І весільні пісні послухайте від жіночої частини? Нема там веселих, всі дуже сумні та плаксиві.
З великої радости, певно...

(Із заручальної пісні:
Молоденькая Маруся всенькі двори обходила, в жодному не плакала, а як прийшла у батьків двір, там стала й заплакала: "ой, ти дворе ж мій, дворе, чим я тобі не вгодила? чи я рано не вставала, чи тебе не замітала?". Шкода, не можу вам мелодію передати. Така трагічна, що як її співаю, то всі плачуть. Це з жіночої сторони.
З чоловічої: "Казав мені батько, щоб я оженився, по одвірках не ходив та й не волочився.")

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

Гарна тема.
Для мене то було особливо важко. І не тому, що то применшувало моїх батьків, тому що достатньої поваги до свекрів не було, а більше страх. А вони ще й на мене у тому тиснули, особливо свекор. А він у порівнянні з моїм татом на всі 200 програє. Я перше себе пересилювала. Потім звикла. Це просто момент традиції, то і всього. Є люди більше традиційні, є менше. Мені допомогло захоплення фольклором. :p
Коли почала називати так батьків свого чоловіка, то моє "тату" і "мамо" до рідних набуло більшої ваги. Я усвідомила, які то важливі слова насправді, а ми їх трактуємо, як "привіт".
До речі, мої батьки були навіть дуже "за" в цьому плані. Мама мене якраз спонукала так чоловікових батьків називати, бо то вони є тими, завдяки кому я маю свого чоловіка. То теж був для мене сильний аргумент. Ви поговоріть зі своєю мамою про це.

А я вам таке скажу. Мій тато - сирота з 8 місяців. Уявляєте, як йому пощастило, що він одружився і має маму, якої ніколи не мав. У нього такі класні відносини із моєю бабусею. Вони дуже один одного люблять, справді як рідні! Хоча для своєї мами він і далі пише вірші, і ми постійно ходимо на цвинтар її відвідати.
А от татів тато такий, що ніхто із його онуків до нього діду не каже. До чужих би казали, а до того ні, бо він нам як нерідний. В житті різне буває.
У вас і так є не одна мама і тато, адже хресні - теж батьки.

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

Це навіть у поезії відбилося, і в піснях.

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

У Франції навіть до батьків на ім'я звертаються без жодних "тату-мамо", просто "Софі, Етьєн" і все. І дійсно, кому то треба...

 

Відповідь: Ох, і штучки ж ці зятьки з невісточками

я от як народиться син, то до свекрів буду певно тілько бабця-дідо казати :D

а от в моєї подруги, яка заміжня вже 10 років, чоловік до її батьків ніяк не каже, хоч і живуть в одній хаті. Він просто підходить до них і каже - вас до телефону чи ще щось.. :eek: