ОУН, УПА проти гітлерівців: брехня чи політичні маніпуляції?

Що пане Василь смотрю в книгу віжу фігу

Не страждайте фігнею. Приведіть імена тих Оунівців і повстанців які були засуджені за злочини проти людства.
А ви як думали хотіли обмежитися відмазкою , що мов трибунали учасниць країн розглядали питання. Нє назвіть імена тих кого суди коли судили за злочини проти людства.

Та про все

 

Ні, шановний. Це ви тупо забрехались.
На сторінці "56", лінк на яку Ви виставили, як доказ правдивості своїх слів має наступні Ваші слова:
за 22.32

і за 23.23

.

Артобстрел же з'явився пізніше Вашого питання мені, в 22.39

Як бачите, я дав Вам відповідь на Ваше питання, щодо громадян СССР, які були в ОУН. Ви ж тупо звиваєтесь, як в'юн на сковороді.
З рахунком і Вас, фігляре...

---------- Додано в 13:16 ---------- Попередній допис був написаний в 13:14 ----------

Ще раз, повільно.
За який саме злочин проти людства?

Розставте коми, бо я не зміг зрозуміти написаного.

 

У пана Василя вибіркова сліпота
То я вам допоможу:
22:39, 22:52, 23:03, 23:12, 23:20, 23:23, 23:47, 23:56, 00:05.
Власний рахунок не забули відкрити ФІГЛЯР

Я вас не обмежує у виборі злочину проти людства
Ну так будуть імена підпільників ОУН і вояків УПА засуджені за злочини проти людства чи ні, далі будете крутитися як вуж на сковорідці

 

Ні, не вибіркова сліпота, а послідовна позиція.
Ваш перелік годин розбивається в одне просте зауваження: - Ваше до мене питання було першим у списку.
за 22.32

А вже потім з'явився Артобстрел, потім з'явилася ЗУ і угода 39-го року.
Так що брешіть далі.

Але і не конкретизуєте. Конкретизуєте питання - отримаєте відповідь.
Все чітко і логічно.

 

У вас вже тотальна сліпота. Угу і це за вашою специфічною логікою означає, що ми говорили вже про іншу тему.

Все чітко і логічно, пан Василь декілька годин крутився і не надав жодних доказів тому, що підпільники ОУН і вояки УПА були засуджені за злочин проти людства.

 

Щоб фіналізувати дискусію, робимо висонвок, що підпільники ОУН і вояки УПА НЕ БУЛИ засуджені за злочини проти людства.
Цю розмову можна закривати...

 

Ні. Тема та сама.
І в ній я Вам довів, що члени ОУН були громадянами СРСР, так, як Ви того і просили.

Ні, Dred, це Ви викручуєтесь, не спромігшись конкретизувати суть злочину.
І ось чому...
Все просто. В КК УРСР і в КК РСФРР 1926-го року не було такого поняття, як злочини проти миру і людяності. Натомість там був повний набір здочинів, які входять в це поняття. Міжнародний трибунал конкретизував ці злочини і надав їм статус злочинів проти миру, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Радянський союз засудив за ці злочини тисячі людей.
От тому, Dred, ви звивались...
Ще раз: так який із злочинів Вас цікавить?
Ну і для фіналістів, - щоби щось вякати, варто хоча б поцікавитись суттю дискусії.

 

Наведіть покарання за БУДЬ-ЯКИЙ злочин проти людства, якщо ви ХОЧ ОДИН такий випадок знаєте, демагог!
Не можете? Давай, до побачення!

 

Угу із ЗУ.

Пане Василь ви впали в маразм? Якого біса ви взагалі полізли в 1926 р.
Ви ж самі писали:

Ви що тепер під дурачка косите?

 

Я навіть не мав наміру із Вами вітатись. Так що запхайте своє допобачення поглибше....

Можу.

А тут повний букет. І делегат, і чиновник, і член ОУН... І статей повний набір.

 

І де тут злочини проти людства ?

 

Бо на момент приєднання західних областей до УССР і аж до 1960 року діяв саме КК УССР-1927-го року (КК РСФСР-1926)

---------- Додано в 18:29 ---------- Попередній допис був написаний в 18:25 ----------

А Ви розберіться спочатку в самих злочинах, тоді зрозумієте.

 

Нагадую вам ваші ж слова:
7. Міжнародний Трибунал доручає розглянути справу суб'єкта (об'єкта) №2 трибуналу країни-учасниці.
8. Суд країни-учасниці звинувачує, та осуджує суб'єкта (об'єкта)№2.

Так що не лізьте в дебрі.
Повстанців мали б судити за:
Планування, підготовка, розв'язування та ведення агресивної війни;
Порушення законів та звичаїв війни
Вчинення геноциду
Щось того ніц не видно

 

Ці справи, як і будь-які інші, пов"язані з українським національно-визвольним рухом, у випадку розгляду їх МВТ в Нюрнберзі луснули б як мильні бульбашки!!!
Конкретно по справам. Які тут можна побачити процесуально-правові недоліки?
Якщо вважати про існування уряду Української Народної Республіки у вигнанні до 1992 року з центральним органом УЦР, то громадянин Шерстюк Сергій з Кривого Рогу є громадянин цієї держави і "зрадив" саме цій країні і вона мала б пред"являти до нього претензії та кваліфікувати його дії та членство в ОУН. Але будь-яких претензій , звинувачень від Уряду УНР до моменту свого саморозпуску, а це 1992 рік- до Шерстюка не пред"являлося.

09.02.1918 — Українська Центральна Рада підписала Берестейський договір, яким Україну як незалежну державу було визнано державами Четверного союзу та РРФСР. Радянська Росія повинна була негайно вивести свої війська з УНР, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громад,установ УНР, укласти з нею мирний договір. В порушення домовленностей з РРФСР у березні у Харкові проголошується створення сателітної УСРР.

Паризька мирна конференція проходила з перервами від 18 січня1919 по 21 січня1920. На конференцію було запрошено делегації з 27 країн, з яких 10 брали безпосередню участь у війні, 14 формально знаходились у стані війни (фактично допомагали лише економічними засобами) і 3 новостворені держави. Найчисельнішою була американська делегація, число співробітників якої досягло 1300. Вперше в історії дипломатії переможені держави не брали участі в переговорах. На конференцію Німеччина і її колишні союзники були допущені лише тоді, коли були вироблені проекти мирних договорів з ними. Учасники конференції офіційно названі «Союзні та здружені держави» з самого початку роботи були поділені на чотири нерівноправні категорії:

1. Країни учасники війни, що мають інтереси загального характеру і беруть участь у всіх засіданнях та в роботі всіх комісій (Англія, Франція, Італія, США, Японія).
2. Країни учасники війни, що мають інтереси часткового характеру (Бельгія, Бразилія, Британські домініони, Румунія, КСХС).
3. Держави, які знаходяться в стані розриву дипломатичних відносин з Німеччиною і її союзниками (в основному латиноамериканські країни).
4. Держави, що знаходяться в процесі утворення (Польща, Чехословаччина та ін. запрошувались однією з п'яти великих держав на засідання, що їх стосувалися). Радянську Росію до участі в роботі конференції не було запрошено.

​

 

Долю де-юре громадян Польщі: Скаськіва Ярослава, а також обвинувачуваного по ст. ст. 54-1а, 54-2 КК УРСР Грицишина Івана Михайловича, по ст.ст. 54-2, 54-6, 54-11 Масляка Михайла Кириловича не мав би розглядати судовий орган УРСР(СРСР) за причини входження теріторії Галичини 1923 року(Паризька мирна Угода1919-1920р.р.) до складу Польщі. А розпочавши у 1939 році війну проти Польщі СРСР порушив не менше дев"яти міжнародних угод, у тому числі й договір про ненапад, термін котрого закінчувався лише 31 грудня 1945 року. Хотілося б звернути увагу на кричущі порушення з боку радянської феміди під час розслідування справ подібної категорії: Розгдянемо Процес 59-ти (інша назва — «Процес другої екзекутиви ОУН») який відбувся 15-18 січня (!?)1941 року у Львові в приміщенні обласного управління НКВС (тогочасна вул. Пелчинська, зараз — вул. Вітовського). Перед судом постали 59 молодих українців, переважно, студентів львівських вишів. Їх обвинувачували у приналежності до Організації українських націоналістів (ОУН), в антирадянській діяльності та підготовці повстання проти радянської влади. Судовому процесу передувало тривале, понад чотиримісячне, слідство, що відзначалося використанням характерних для сталінського часу методів терору,приниження та катувань обвинувачених(у мене особисто і сподіваюсь у Вас, в цьому немає жодних сумнівів). Процес 59-ти, подібно до всіх політичних процесів у СРСР у тому часі, був закритий. Нікого з громадськості, також і родичів підсудних, на залу суду недопустили, проте сам суд був показовим. Про поведінку фігурантів судової справи свідчать офіційні документи:
«Більшість засуджених як на попередньому слідстві, так і на судовому засіданні не визнавали себе винними і не покаялись, а навпаки — заявляли у суді, що вони були і залишаються непримиренними ворогами радянської влади і у майбутньому, якщо буде така можливість, за будь-яких умов будуть вести боротьбу проти радянської влади…» ..Підсудним було призначено адвокатів, але захист отримав частину справ для ознайомлення тільки напередодні засідання, відповідно, не було фізичної можливості ознайомитися із матеріалами. Зрештою, суд відбувався формально і тільки затвердив прокурорське обвинувачення.
Як бачимо вимоги статті 111 Конституції СРСР(1936р) та ст. 110 Конституції УРСР(1937р.) під час розгляду справи "59" та й справ(без сумніву) наведених Вами громадян Масляка й Грицишина грубо порушені.
З преамбули до Загальної Декларації прав людини(1948р.) витікає:
"Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім
членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою
свободи, справедливості та загального миру.."

Стаття 30
Ніщо у цій Декларації не може бути витлумачено як надання
будь-якій державі, групі осіб або окремим особам права займатися
будь-якою діяльністю або вчиняти дії, спрямовані на знищення прав
і свобод, викладених у цій Декларації.
Якщо ще торкатись положень Загальної Декларації прав людини (1948р), то порушеннями стосовно справи "59", Грицишина І.М. та Масляка М.К. є: ст.ст.2,10,11,18,19,30.
P.S.Дії українських націоналістів, причому як тих, які мешкали на теріторії яка відійшла до Польщі, так і тих які діяли в межах УНР в контексті IV Універсала прийнятого Українською Ценральною Радою 22 січня 1918р.:"Однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого не залежною, вільною, суверенною державою українського народу...всіх громадян самостійної Української Народної Республіки кличемо непохитно стояти на сторожі добутої волі та прав нашого народу і всіма силами боронити свою долю від усіх ворогів селянсько-робітничої самостійної Республіки Української[4]." з абсолютною впевненістю можна розглядати, як необхідна оборона в межах держави, оборона УНР, тобто з момента створення УНР й до 1992 року-до передачі повноважень уряду України на чолі президента Кравчука Л.М. Тобто всі засуджені за наведеною та іншою кваліфікаціями особи національно-визвольного руху судами УРСР, СрСР в період з 1939 по 1991 рік, мають бути випрадані, реабілітовані(посмертно в тому числі), а посадові особи , що проводили досудове слідство та суд притягнуті до кримінальної відповідальності. Без права на реабілітації(враховуючи масштаби смертних вироків, незаконне позбавлення свободи, катування, тощо), на прикладі постанови Київського Апеляційного суду від 10 січня 2010 року щодо проведення спецопераці найвищими посадовими особами СРСР про створення штучного голоду в Україні у 1932-33р.р.

​

---------- Додано в 17:31 ---------- Попередній допис був написаний в 17:30 ----------

Це не "подвійний фейспалм", як каже пан Martini?

---------- Додано в 17:33 ---------- Попередній допис був написаний в 17:31 ----------

Зауважте з розвідкою, але не з Урядом. Уряди Веймарської і нацистської Німеччин на офіційному рівні так і не визнали своєї співпраці з ОУН-УПА, УВО

---------- Додано в 17:35 ---------- Попередній допис був написаний в 17:33 ----------

Так не розглядав, але вона
розглядалася судом загальної юрисдикції в Україні 1997 року, причому з дотримання усіх його - Онопрієнка (банального вбивці заради вбивства) процесуальних, конституційних прав , які діяли на момент вчинення ним злочинів. На днях Господь його забрав.

---------- Додано в 17:38 ---------- Попередній допис був написаний в 17:35 ----------

Ні не забув. Враховуючи Паризьку мирну конференцію 1919-1920 р.р. та її наслідки, бачимо, що: "На неодноразові вимоги польського уряду Рада послів Антанти 14.3.1923 прийняла остаточне рішення про приєднання Галичини до Польщі з умовою надання українському населенню автономії.
Звичайно ж умова країн Антанти була чисто декларативною і вона ніколи не виконувалась польським урядом." Але йдемо далі.
За Сан-Жерменським мирним договором Буковина залишалась у складі Румунії, а Закарпаття за Тріанонським договором передавалося Чехо-Словаччині.
Таким чином, розпочавши у вересні 1939р. бойові дії проти Польщі, так зване "визволення" СРСР порушив не менше дев"яти міжнародних угод, у тому числі й договір про ненапад, термін котрого закінчувався лише 31 грудня 1945року.

 

Незважаючи на все вище викладене Dredом і Fedir Vygovskiy, Україна, як незалежна держава реабілітувала не всіх вояк УПА і партійців ОУН. Багатьох, в тому числі і живих, але НЕ ВСІХ!

Всі реабілітовані користуються пільгами, як учасники бойових дій.

Чому?
А тому, що ниби були скоєні злочини, реабілітація за які не передбачена.
На цьому ставиться крапка.

 

нє Василю, то ше не крапка....

хто довів?

 

Савєцкі "історікі",вєстімо...

 

як завжди Василь?

 

Василь не історик.
Він мінер.