ОУН, УПА проти гітлерівців: брехня чи політичні маніпуляції?

Злочинці - ті,хто сповідував вчення комуняцької мразі.
Злочинці - прокляті Богом і людьми енкаведистська сволота.
Тут все однозначно.
Совдеп - АБСОЛЮТНЕ ЗЛО.
А,всі,хто нищив оту мерзь - ДОБРО.

 

Василь думає навпаки.....

 

То його право.

 

думати-так, його право, називати мого чи твого діда злочинцями-ні.
най свого назве злочинцем, мо він в нього енкаведист

 

Сліпота у Вас. І з математикою не все гаразд.
двадцять німців, двадцять поляків і П"ЯТЬДЕСЯТЬ П"ЯТЬ невинних людей.

 

що поробиш...війна.

 

Пригадується такий факт: в березні 1943 року в селі Чудниця гестапівці знищили сім'ю Нестора Шевчука. Чудом залишився живим молодший син Дмитро, якому в той час було 19 років. Хлопцеві нікуди було діватися, і він пішов в УПА, сотню Трохимчука (“Недолі”). І ось юнаками села Чудниці зразу після знищення гестапівцями сім'ї Шевчуків було викопано кулемет і кілька гвинтівок з землі, в якій були захоронені солдати-фронтовики разом зі зброєю. Дмитро Шевчук, пізніше це був “Очмана”, створює першу диверсійну групу з 10 чоловік. Група. озброєна двома кулеметами і гвинтівками, робить наскоки-засідки на шосейній трасі Рівне — Київ біля сіл Самостріли, Сапожин.

Були розбиті перші автомашини, здобуті перші трофеї. Переодягнутий в німецький одяг, Дмитро знищив начальника гестапо в м. Корці, де здобув перший німецький автомат “Машінпістоль”. Він знищив також ляндвірта, що переїжджав в с. Красносілля, інших офіцерів. Знайшов спільну мову з мадярським гарнізоном, частина якого дезертирувала, а частина перейшла до УПА. Диверсійна група росла. В групі було 35 смільчаків, а після фронту це була сотня “Очмани”.

Віктор КОЛЯДЮК, голова Гощанської організації репресованих. (“Волинь”— 1994 рік.— ч. 2, стор. 4).
____________________________________________________________________________________

Выдержка из спецсообщения наркома госбезопастности УССР Савченко о деятельности украинских националистов в восточных областях Украины от 24 мая 1943 г.:

"Арестованный украинский националист БАЙДА по этому поводу показал, что, по мнению бандеровцев:

«Самостоятельная Украинская Республика» должна быть создана только тактическими действиями украинского народа, использовав в этом немцев, как освободителей Украины от большевиков. Необходима немедленная организация украинской армии, способной вести войну с Советским Союзом, а после полного истощения Германии стать на защиту своих границ. Украинский народ надо поднять на активную борьбу как с Советской властью, ТАК И С НЕМЦАМИ».

[...]

У нас имеются показания бежавшего из Германии военнопленного красноармейца МАЛОВИК, работавшего в Лейпциге на заводе «Адлер Верке», свидетельствующие о
проводимой украинскими националистами активной работе среди военнопленных украинцев, вывезенных в Германию.

МАЛОВИК показал, что украинские националисты создают в лагерях военнопленных подпольные повстанческие группы. Эти группы имеются во многих украинских лагерях
в Лейпциге, связаны между собой и возглавляются националистами, именующими себя представителями «украинского правительства». Кроме того, повстанческие группы поддерживают связь с подпольными организациями французских лагерей.

Основная задача подпольных групп, заложенных украинскими националистами в лагерях военнопленных, будет заключаться в том, чтобы в нужный момент ПОДНЯТЬ ВООРУЖЕННОЕ ВОССТАНИЕ ПРОТИВ НЕМЦЕВ.

Оригинал, Машинопись.
ЦДАГОУ: Ф. 62.- Оп. 1.- Спр. 227. - Арк. 22-34.

Опубліковано: Сергійчук В. ОУН-УПА в роки війни. Нові документи і матеріали. - Київ, 1996. - С.60, 61.
________________________________________________________________________________

---------- Додано в 21:25 ---------- Попередній допис був написаний в 21:23 ----------

Я викладаю інформацію повністю а ви тільки те, що вам подобається. ВИБІРКОВО.

 

Правильно, Романе.
Тепер детальніше.
Далеко не ліземо.
Вікіпедія.
Діяльність ОУН на Донбасі.
Відносини з радянськими партизанами.
Відносини були досить складними, втім це не заважало їм співпрацювати. Наприклад, у Маріуполі спочатку були два окремі центри: націоналістичний та комуністичний, але потім вони уклали між собою союз. Через свої зв'язки з поліцією націоналістичне підпілля мало змогу постачати червоному зброю, ті у відповідь постачали розвідувальну інформацію. Наполовину із членів ОУН складалася комуністична організація у Волноваському районі, а у «Просвіті», пов'язаній з ОУН, було багато комсомольців.
Бачите, Романе, як всьо просто.
Висновок: ОУН - злочинці.

І Ваш кумир Онопрієнко.

 

Між німецько-угорськими підрозділами та загонами УПА відбулося чимало запеклих боїв. Наприклад, в околицях Солотвина битва між ними тривала декілька днів. Багато бійців УПА і тих осіб, які їх підтримували, було заарештовано. У Стрию, Станіславові та інших містах проводилися публічні розстріли (Шанковський Л. Українська Повстанська Армія//Історія українського війська. Збройні сили сучасної доби за роки 1914-1953. - Л., 1996. - С.543-553; AAN. -Sygn. 202/III/121. - K.307)

Цит. за: Ільюшин І. Українська повстанська армія і Армія Крайова. Протистояння в Західній Україні 1939-1945 рр. - Київ, 2009. - С.300.
________________________________________________________________________________

 

До чого тут маньяк?
Це,радше Ваш кумир.
Бо нищив він західноукраїнців,з села Братковичі,де через одного хтось був в УПА.
Значить,кумир він совків,для яких гвалтування і смерть - найрадісніша картина.

Висновок ОДИН - совки ЗЛОЧИНЦІ.
Бо тоді,як ОУН поставило за мету побудову незалежної України,совки лизали дупу Йосьці і здихали за його кляту імперію.
Ту,за якою Ви так ностальгуєте.

 

Карти в більшому розмірі.

На карті зображено два Генеральні округи: Волинь-Поділлі і Житомир із Рейхскомісаріата Україна. (боротьба з партизанами) 21.6.43-30.6.43.
http://resources.ushmm.org/inquery/uia_doc.php/query/20?uf=uia_UWxwzb

Цікава характеристика ситуації в північно-західному регіоні міститься у листі рейхскомісара України Е. Коха до А. Розенберга (25 червня 1943 р.):

«Північну частину частину генеральних округ Житомира і Луцька, — говориться в ньому, — в основному контролюють бандити…У генеральній окрузі Житомир і в поліській частині генеральної округи Луцька йдеться лише про радянські банди. У південній частині Волині переважають українські національні банди з центрами в Костополі—Сарни і Горохові—Крем’янці…

Об’єкти, на які нападають банди – це важливі для доступу в країну і постачання фронту залізниці, шляхи і мости, державні господарства, молочарні, склади хліба і сіна, а також доступні їм промислові підприємства»

(Косик В. Україна і Німеччина в Другій світовій війні. Париж, Нью-Йорк, Львів, 1993. с. 614-615). Цит. за: Кентій А. Збройний чин українських націоналістів. —Т.2. — Київ, 2008. — С.52.


Напис на карті. Райони розвитку націонал-українського бандитського руху (УПА) 17.07.1943 р.
Федеральний військовий архів у Фрайбурзі. RH 22/122


Розташування банд на Сході. Станом на 15.12.1943 р.
На карті можна побачити обведені території з написом у центрі UPA (УПА)
Федеральний військовий архів у Фрайбурзі. Н 3/1439

 

Нє. Совки, це ті самі рогулі, тільки ідеологічні.
Вони не злочинці. Злочинці - большевікі. Тут ми з Вами солідарні.

Це красива казочка для загалу. Основна мета - побудова т.з. соціалізму із національним обличчам.

 

7 червня 1943 р. командувач СС і поліцією генерального округу "Волинь—Поділля" бригадефюрер СС і генерал-майор поліції Вільгельм Гюнтер видав наказ №41 про придушення національних заворушень в районах Волинської і Рівненської областей: Любомль, Горохів, Володимир-Волинський, Дубно та ін. Мета операції полягала в тому, щоб зламати опір українських повстанців і встановити контроль на вказаній території в пропагандистському і господарському плані. Перед військами ставилося завдання активними і мобільними діями "зламати хребет" повстанцям. Наказ вимагав, щоб підрозділи СС на підставі інформації органів СД завдали насамперед нищівних ударів проти керівних центрів (команд і штабів) ОУН і УПА.

На цей раз до наступу проти них було одночасно скеровано численні з'єднання загальною кількістю кілька тисяч осіб, у тому числі моторизовані ланки жандармерії № 47, 48, 49 і 50.

Завданням кинутих до боротьби проти УПА бойових одиниць було: з визначеними для них гарнізонами зі штурмовими пунктами вистежити ворожі підрозділи й розташуватись так, щоб ускладнити на цих територіях рух повстанських формувань і забезпечити їхнє знищення

Успіхові цієї акції, однак, перешкодило те, що одну з копій наказу Гюнтера перехопила військова розвідка УПА.

Нижче подаємо переклад одного з примірників цього наказу. У ньому, проте, при перекладі було спотворено прізвище Вільгельма Гюнтера на "Гінцлер", що згодом понабуло поширення в усій українській історіографії.






ГЮНТЕР Вільгельм (21.4.1899 - 31.12.1945), один з керівників окупаційного режиму на території СРСР, бригадефюрер СС і генерал-майор поліції (20.4.1943). - керівник СС і поліції Волині та Поділля

ЦДАВО України ф.3833 оп.1 спр. 105

---------- Додано в 22:16 ---------- Попередній допис був написаний в 22:09 ----------
______________________________________________________
30 червня 1943 р. на підставі власних даних розвідувальний відділ штабу з боротьби проти банд- штаб "ББ" (Führungsstab für Bandenbekämpfungsstab-BB-Stab) при ССПФ [начальник СС і поліції] для Півдня Росії у Києві склав підсумковий звіт. На його сторінках відтворено загальну картину антинацистських збройних дій УПА.

У звіті констатовано, що ще до лютого 1943 р. з боку збройних формацій українського руху Опору "мали місце напади на підрозділи німецької армії". Характеризуючи антинімецьку боротьбу УПА від лютого 1943 р., автор звіту констатував:

"Збільшилися напади з метою отримання зброї та продовольства. Напади на тюрми у Крем'янці та Дубні [їх здійснили відповідно бандерівський командир Крук і мельниківський Білий у лютому 1943 р] мали на меті передовсім звільнення активістів руху, котрі пізніше організували ядро банд у цих районах".

"У квітні місяці, - відзначалося далі, - завдяки операціям наших підрозділів у головному районі діяльності банд Березне-Людвипіль наступило тимчасове заспокоєння, але зате в районах на південь від автомобільної дороги дії банд активізувалися. До того часу належить також багато нападів на південну дорогу та пости жандармерії".

Подальше розгортання антинімецьких збройних дій УПА розглядалось як блискавичне: "У березні кількість великих нападів на державні маєтки та підприємства постачання у районах Любомля, Володимир-Волинська, Горохова, Дубна та Крем'янця не перевищило цифри 8, у квітні їх було 57, а в травні - 70.

Особливо відчутним було знищення важливих лісопильних заводів, підпал багатьох державних маєтків та зростання кількості нападів на південну дорогу". У звіті зроблено висновок, що попри деякі розбіжності в тактиці антинімецьких дій окремих повстанських загонів, спільними для усіх відділів УПА є "зусилля паралізувати німецьку воєнну економіку нападами на державні маєтки та центри постачання"

(Bfh. H.Geb. Snd Abt. Ic. HQu., 17. 7. 43. Geheim. Nationalukrainische Bandenbewegung
// BA-MA. - RH 22 - Befehlshaber der rückwärtigen Heeresgebiete. - Vol. 122; NAUS. - T-501. - Roll 29. - Frames 000 545, 000 546, 000 550.) Цит.за: Боляновський А. Боротьба УПА проти нацистського окупаційного режиму. 1943 рік // Українська Повстанська Армія в боротьбі проти тоталітарних режимів. - Львів, 2004. - С. 170

На фото: 1. Г.-А. Прюцманн, начальник СС і поліції для Півдня Росії (з 29.10.43 - верховний начальник СС і поліції в райхскомісаріаті "Україна")





ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 35.

---------- Додано в 22:22 ---------- Попередній допис був написаний в 22:16 ----------

Після невдач бригадефюрера СС В.Гюнтера, командувача СС і поліцією на Волині - Поділлі, у придушенні повстанського руху УПА, німецькі окупанти вирішили застосувати грубшу силу. У липні 1943 р. антипартизанською операцією проти УПА керував відомий гітлерівський каратель обер-групенфюрер СС Еріх фон дем Бах-Зелевський, керівник всіх антипартизанських сил на Сході.

Бах розпочав свою акцію з масової друкованої пропаганди з метою скомпрометувати ОУН і УПА у зв'язках з "жидами і більшовиками". Спершу німці випустили буцімто від імені начальника Генштабу Червоної армії маршала Василевського листівку, в якій більшовики вітають антинімецьку боротьбу ОУН і УПА й обіцяють С.Бандері місце в уряді УРСР.

Відтак наступні серії німецьких листівок гнівно викривали ОУН і УПА як "більшовицьких запроданців". "ОУН скинуло маску й виявило, що воно нічим не різниться від сфанатизованих орд жидівсько-большевицьких бандитів" - волав Бах. Боротьбу Третього райху з УПА і СРСР він змальовував як боротьбу "культурної Європи", всього "Великого, Доброго і Святого" з "варварством" і "дикою Азією".

Бах жорстоко застосовував принцип колективної відповідальності, що на практиці виливався в тотальне знищення української нації. Села, які підозрювалися в підтримці УПА нещадно обстрілювалися артилерією, бомбардувалися з літаків або просто спалювалися каральними загонами СС.

Так, 2 липня німці з поляками й узбеками наскочили на с. Губків Людвипільського району. Карателі зігнали людей до місцевої церкви й підпалили її. 7 липня спалено с. Майків Гощанського району Рівненської обл. 13 липня - с. Уженець і чесько-українське - Малин (тепер Млинівський район Рівненської обл). У вонгні згоріло 624 чехи і 116 українців. 24 липня німецька карна експедиція спалила села Туличів, Абрамівці, Тарачин, Літин, Радовичі Турійського району.

Це відбувалося одночасно з масовими арештами української інтелігенції, що їх німці провели по всій Волині вночі
з 15 на 16 липня. Тоді було заарештовано понад 2000 українських громадян — у Крем'янці 280, Рівному 200, Луцьку 160 і т. д

Бах-Зелевському було підпорядковано дивізію СС (імовірно це була 9 кавалерійська дивізія "Флоріан Гейєр"), 50 танків і бронемашин, 27 літаків і 5 бронепоїздів. Ці сили провели бл. великих 35 боїв з підрозділами УПА в липні 1943 р. Проте зламати опір українських повстанців їм не вдалося. З липня 1943 р. УПА уже контролювала суцільні території, на яких проголошувалися "повстанські республіки" (Кременеччина, Ковельщина, Степанщина, Деражнещина, Кореччина, район Володимира-Волинського тощо).

З початком серпня дивізію "Флоріан Гейєр" перекинули на Східний фронт, а 3 серпня обер-групенфюрер фон дем Бах одержав наказ райхсфюрера СС Г.Гіммлера зайнятися ліквідацією Сумського партизанського з'єднання С.Ковпака в Карпатах.

Протистояння каральної експедиції Баха з українськими повстанцями в концентрованому вигляді відбито в радіограмі радянських партизанів за липень 1943 р.:

По данным командира соединения партизанских отрядов тов. Бегмы на 29.7.43 г., в июле 1943 г. украинские националисты районных хозяйственных руководителей («ландвиртов») Демидовского и Вербского районов убили.

В ответ на это немцы полностью сожгли райцентры Демидовку (35 км южнее Луцк) и Вербы (60 км ю.-з. Ровно) и в данное время ведут крупные операции против украинских националистов , причем в ряде сел указанных районов уничтожили полицейские участки, многие села уничтожили бомбардировкой с воздуха.

Так, 13.7.43 г. были уничтожены села Уженец (42 км ю.-з. Ровно) и Малин (24 км ю.-в. Луцк).

Начальник разведотдела Украинского штаба партизанского движения подполковник А. МАРТЫНОВ
2 августа 1943 года
№ 006690 гор. Москва

Оригинал. Машинопись.
ЦДАГОУ: Ф. І.— Оп. 22.— спр. 41.—арк. 83.


Обергрупенфюрер СС і генерал поліції Еріх фон дем Бах, командувач всіма антипартизанськими силами на Сході.




ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 35.




ГДА СБУ — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 35.




АЦДВР — Ф. 9. — Т. 10.

 

Ви пане, як завжди без закусону.
Виявляєтья "славні вояки", "кляті зрадники" та "союзники" Третього Райху знищили не 3000 німців і союзників( поляків, угорців, казахів, узбеків), а, як заявляє доцент кафедри Новітньої Історії КНУ ім. Шевченка Іван Патриляк - 18000. Звичайно це менш ніж ЧА. ЧА складалася з мільйонів підневільних народів-заручників, які виконували накази, та за спиною, в яких окрім загороджувальних загонів ще була ціла імперія зі своїм військово - промисловим комплексом.
P.S. Доведіть доценту і дописувачам, що наведені цифри, щодо вбитих "бандерівцями" німців і союзників - брехня і покажіть, як треба працювати в архівах, бо ж він-безграмотний, працював приблизно 20 років.
Буду вам дуже вдячний.

 

Всеж-таки ідея Донцова, Степана Бандери пережила ідею цих кризових менеджерів:

Шкода? Достатньо що він наводить такі факти, як масштаби операцій німців на Галичині січень-травень 1944р., згідно з якими -
вбито:
-повстанців 13 тис.
-їх симпатиків 10 тис.
-селян 20 тис..

Продовжуйте свій глум

 

Ні... Це зовсім інша пара кальош, яка не має жодного стосунку до Акту...
Справа в тім, що декому дуже кортить видати малозначимий факт із історії ОУН за епохальну подію вселенського масштабу. Адіку той Акт був в носі, разом із актіровщиками. Проголосили та й проголосили. Як не ззбирався він Творити Нову Україну, так не з"вилось у нього бажання і пізніше.
От тому пан Патриляк і його палкий прихильник Fedir Vygovskiy, жодного разу і не навели доказів прямого звязку проголошення Акту із арештом Бандери.
Бо арешт членів ОУН наприкінці 41-го мав інше підгрунтя.

 

Пан Василь вирішив з'їхати з теми боротьби УПА проти німців на тему Акту відновлення Української Державності. Бо аргументів немає.

 

Я ж не Ви...
Тупо з"їжджати.
Пан Fedir Vygovskiy запостив виступ Патриляка. Послухавши його, помітив, що він саму лекцію свою почав із брехні. Тому я на неї і вказав. І вказав ЙОМУ, Fedir-у Vygovsk-ому, а не Вам. Ви ж чогось пхаєтесь до розмови двох розумних людей...

 

У вас ще і вибіркоава глухота. Тема про боротьбу УПА проти німців. І лекція Патриляка про боротьбу УПА проти німців.

І де ви довели, що Патриляк збрехав?

 

На Львівщині селянин знайшов унікальний архів УПА






Житель гірського села Монастирець, що у Самбірському районі Львівської області, Іван Курило, йдучи в ліс по дрова, побачив, що з берези стирчить щось подібне на металевий бідон. Він не полінувався його відкопати. А коли розкрив, побачив численні документальні матеріали підрозділу вояків Української Повстанської Армії.

У бідоні знайдено доволі великий архів повстанців. Це, зокрема, агітки, журнали, книжки, тексти пісень, зошити, списані гарним почерком фіолетовим чорнилом, де, зокрема, добре читається текст Декалогу українського повстанця, інші навчальні тексти. Привертають увагу машинописні аркуші, в яких детально зафіксовано, як, коли і де саме у бою з московським оккупантом загинув повстанець на псевдо «Ворона». Там же зазначено, що його поховано 1947 року вночі на цвинтарі села.
Не всі знайдені матеріали, на жаль, добре збереглися. Час таки зробив свою руйнівну справу. Але частину архіву можна прочитати й довідатися правдиву історію про боротьбу вояків УПА за незалежність своєї держави на Самбірщині.
Архів, сказав заступник голови районної ради Віталій Кімак, зіславшись на пояснення пана Курила, був закопаний, як свідчать записи у зошиті, 1947 року біля гірської річки. Та з роками повеневі води міняли її русло і в такий спосіб підмили берег.