ОУН, УПА проти гітлерівців: брехня чи політичні маніпуляції?

Ясний пєцан...
А ось як говориться про дивізію СС "Галичина" у складеному проводом ОУН-б "Суспільно-політичному огляді за місяць серпень 1943 р.": "Наставлення мас до неї негативно. Загально - не йти. Листи тих, що поїхали, підтвердили ще дужче це ставлення мас. Пишуть, що погано до них ставляться що не мають що їсти. Багато по дорозі порозбігалося"

В той же час інші діячі проводу ОУН(СД), представники Головної команди УПА на Волині на чолі з Д.Клячківським, проводів ОУН на ПЗУЗ і Півд. ОСУЗ схилялися до бойкоту заходів, пов’язаних з організацією і комплектуванням згаданого формування. Підтримав їх й крайовий провід ОУН(СД) на ЗУЗ. У його бюлетені Ч.ІІ. 1943 р. в публікації "Довкруги СС стрілецької дивізії "Галичина" наголошувалось, що "сьогодні немає жодних сумнівів, що твориться не українська національна, а німецька колоніальна частина. Відношення українського народу до неї таке, як і до всіх попередніх німецьких спроб - себто негативне, бо іншим воно бути не може"

І ще.
7 липня 1944 р., отримавши наказ, дивізія зайняла бойові позиції під Бродами. Тут вона й прийняла у другій половині липня місяця бій з наступаючими військами Червоної армії. З 11 тис. вояків прорвалося з оточення лише З тисячі. Інші загинули, потрапили в полон або ж розбіглися.

 

Це уточнення

 

Вони ж воювали з вашими ідолами,гнилими совєцькими звірюками в складі вермахту.
І нищили звіроту.
Я горджусь своїм вуйком Бенусем,що стріляв і вішав совдепівську гидь.
Слава Героям.

Вони хотіли волі (пам’яті дивізії СС Галичина)

 

Стопудово...

Кентій А. УПА 1942-1943 рр.

 

http://youtu.be/sXLO399UJak

Слава Героям!

 

Стереотипы НКВД живут и побеждают...

 

Греко- і римо-католики закликали українців і поляків до примирення.
28.06.2013
Представники Української греко-католицької церкви та Римо-католицької церкви Польщі підписали у Варшаві спільну декларацію з нагоди 70-річчя Волинської трагедії.

Про це повідомляє офіційний сайт УГКЦ.

У документі підкреслюється, що насильство та етнічні чистки за жодних обставин не мають права бути методом вирішення конфліктів і не можуть бути виправдані ні політичним, ні економічним, ні релігійним інтересом.

"Прагнемо вшанувати пам’ять невинно загиблих, попросити пробачення в Бога за вчинені злочини й закликати всіх українців і поляків, як у Польщі, в Україні, так і в цілому світі, до відваги відкрити серця та розум для взаємного пробачення і примирення", – наголошують автори декларації.

У документі також згадано слова голови УГКЦ Любомира (Гузара), висловлені в 2001 році, про те, що "деякі сини та дочки УГКЦ чинили зло... своїм ближнім власного народу та інших народів".

"Як глава Греко-католицької церкви хочу повторити ці слова й сьогодні та попросити пробачення у братів-поляків за злочини, скоєні в 1943 році", – зазначив нинішній патріарх УГКЦ Святослав.

http://www.istpravda.com.ua/short/2013/06/28/127706/

Можливо й полякам не завадило б вибачитись за провокацію конфлікту... ? Винен не той, хто морду бив. а той хто спонукав до того, але про шо тут можна говорити... .

 

"Як відверто визнав політичний оглядач газети "Жеч Посполіта" Міхал Шулджинський, зростання напруги в польсько-українських стосунках у контексті відзначення 70-ї річниці волинських подій не відповідає інтересам Польщі. А відповідає "інтересам Росії, яка намагається втягнути Київ у сферу своїх впливів".

 

Шкода, що Патриляк ще жодного разу не навів доказів "вимоги" Рейху відкликати Акт відновлення...
Щкода...

 

Шкода що ви неук.....

 

Коли нема чого заперечити - переходимо на особистості?
Нічого нового - звичайна практика професійних українців.

 

Важко щось заперечити на відверту брехню.
До того ж не просто брехню,а плюгаву совдепівську брехню.
Брехню,яку мусолили в отому сволочному збірничку міфів під назвою "історія серсер.
А зараз повторюють комуняцькі підстилки.
В яких просто нема здорового глухду і логіки.
Поясніть,чому в Західній Україні стільки памятників воїнам УПА і Степану Бандері і майже жодного бойовикам окупаційній армії і жоного гопнику-бандюгану Джугашвілі?

---------- Додано в 17:22 ---------- Попередній допис був написаний в 17:07 ----------

До того,ті,хто вивчав історію по "краткому курсу",навіть не старався погуглити,щоб знайти документи совєцької окупаційної влади тих часів

І ігнорують відозви самих націоналістів

 

З літа 1942 року почалося масове створення відділів самооборони в населених пунктах, котрі ліквідували німецьку жандармерію, поліцію та захищали мирне населення від карателів. У вересні 1942 року Провід ОУН(Б) прийняв рішення про організацію більш мобільних збройних відділів, розмірами сотень для допомоги місцевим сільським боївкам (СКБ).

Протягом жовтня 1942 року першу сотню УПА організував референт Крайового проводу ОУН Сергій Качинський-Остап в Кивинському повіті на Берестейщині. У листопаді 1942 року другу сотню УПА організував поручник Іван Перегійняк (Кавбешко) поблизу Луцька. У грудні 1942 року організували сотні УПА: хорунжий Ярема в районі Колки-Степань, Ворон в Пустомитських лісах і Крук на Крем'янеччині, Тернопільщина. Усі сотні перейшли під безпосереднє командування поручника Василя Івахіва (Роса, Сонар, Сом). У грудні 1942 року усі сотні ОУН(Б) одержали назву: Українська Повстанська Армія (УПА).

У вересні 1942 року боївка ОУН(Б) під командуванням Сергія Качинського-Остап ліквідувала станицю жандармів у с.Піддубці, р-н Луцька.

07 лютого 1943 - - - сотня УПА під командуванням Довбешка-Коробка провела наступ на загін жандармерії у м.Володимирець. Містечко повністю визволено від ворога, здобуто 20 одиниць вогнепальної зброї, 65 ковдр, амуніцію та інші речі. Втрати ворога: 7 вбитих, включно з командиром жандармерії інші розбіглися. Втрати УПА: 1 вбитий і 2 ранених.

22 лютого 1943 на лагер УПА біля Висоцька напали дві німецькі роти. Відділ УПА вступив у важкий бій, після прибуття допомоги німцям чисельністю 350 осіб відділ відступив у ліс. Втрати німців: 20 вбитих; втрати УПА: 2 вбитих, включно із к-ром Коробкою.

З лютого 1943 розпочинаються широкомасштабні бойові дії на Поліссі з метою усунути німецьку адміністрацію і очистити широкі терени для створення "повстанських республік".

10 березня сотня УПА провела успішний наступ на укріплені позиції німців в с.Оржеві, де знаходились також склади зброї. Втрати німців: 60 вбитих і ранених; втрати УПА: 4 вбитих, к-р Остап (Сергій Качинський), що особисто керував боєм. Здобуто величезну кількість зброї і військової амуніції, котру успішно передано тиловим структурам УПА.

20 березня відділ УПА розгромив лагер полонених в Луцьку і усіх заарештованих звільнив.

Протягом березня організовано багато постійно діючих станиць УПА по селах Луччини і Ковельщини.

28 березня німці, чисельністю 1500 осіб, напали на сотню УПА, що квартирувала у м.Людвиполі. Розгорівся довготривалий, жорстокий бій. Підоспілі частини СС незмогли захопити укріплені позиції УПА і відступили до Костополя. Втрати ворога: 58 вбитих і ранених, 5 знищених автомашин; втрати УПА: 10 вбитих і ранених.

29 березня відділ УПА розбив табір полонених в Ковелі і тюрму. Визволено багато полонених.

Під кінець березня на Кременеччині майже всі села опинились під контролем УПА. Німецькі загони сидять постійно в Кременці і тільки в день роблять вилазки у навколишні села силами багаточисельних підрозділів.

Березень-квітень 1943 УПА в боях з німцями займає міста й містечка та звільняє полонених місцевих жителів із тюрем: Володимирець, Степань, Топоровиці, Людвипіль, Деражне, Олика, Цумань, Горохів та інші. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

Березень-квітень 1943 відділи УПА в більших містах Волині і Полісся розбили в'язниці і звільнили в'язнів: Крем'янець, Дубно, Ковель, Луцьк, Рівне, Ківерці. Захоплено багато зброї і військової амуніції.

02-04 квітня загін УПА опанував м.Горохів. Опановано банк, пошту, тюрму і звільнено політичних в'язнів. Здобуто багато зброї і військової амуніції.

У на 03-04 квітня відділ УПА розбив карний лагер на Горохівщині. В'язнів звільнено.

04 квітня німці в силі 300 осіб напали на с.Постійно. Багато хат спалили, господарства пограбували. При відступі німців із села невеликий загін УПА організував добре сплановану засідку. Результатом короткого бою була повна поразка німців. Втрати ворога: 50 вбитих і ранених; втрати УПА 3 ранених. Здобуто: 2 важкі кулемети, радіостанцію, 2 фіри амуніції, польову аптеку.

З 12 на 13 квітня відділ УПА наскочив на укріплені позиції ворга в м.Цумань. Німців розгромлено, звільнено полонених, здобуто зброю, коні та іншу військову амуніцію. Втрати ворога: 20 вбитих і 15 ранених - решта втекла. Втрати УПА: 0.

В квітні на Володимирщині спалено майже всі держгоспи, переіменовані німцями на т.зв. лігеншафти. Це були маєтки колишніх куркулів, знаціоналізовані большевиками та захоплені німцями, де рабською працею працювало місцеве населення. Довший час після цього люди отримали можливість працювати на власних полях і годувати тільки себе.

17 квітня біля с.Борщівки відділ УПА організував засідку на німецький моторизований загін. Втрати ворога: 16 вбитих. Втрати УПА: 1 вбитий і 3 ранених.

З 21 на 22 квітня організовано військову операцію силами двох сотень УПА по визволенню Іванової Долини, Костопильщина. Позиції ворога були добре укріплені, а підрозділи багато чисельні. Знищено адміністративні будинки каральних підрозділів окупанта, зірвано два залізничних мости, здобуто багато зброї, військової амуніції і 1 тону вибухівки. Втрати ворога: 250 вбитих, 150 ранених і полонених. Втрати УПА: 4 вбитих і 3 ранених.

Кінець квітня 1943 на терені Остріг, Крем'янець, Шумськ відбуваються великі бої підрозділів УПА-Пінвніч та УПА-Захід із німецькою дивізією, котра складалася із двох армійських полків Вермахту, полку СС, полку жандармерії та полку козаків, завербованих німцями з полонених Червоної Армії. Після кількаденних боїв дивізію розбито. Армійські частини з неохотою вступали в бій і швидко розпорошились. Найбільші втрати німців біля населених пунктів: Верба - 120 вбитих, Шумське - 29 вбитих, Остріг - 32, Мізоч 11...

09 травня німці силою 400 осіб напали на село Яполоть, Костопільщина, грабуючи людей. УПА силою двох сотень окружив німців з трьох сторін. Розгорівся шестигодинний важкий бій. Втрати німців: 80 вбитих і ранених; втрати УПА: 0

14 травня німці окружили с.Любашу, Костопіль з наміром спалити хати, а мешканців розстріляти. Несподівано наскочили два рої УПА, котрі в короткому бою розігнали німаків. Знищено 11 авт, 35 німців, здобуто 2 скрині гранат.

В травні 1943 року на шляху Ковель - Берестя-Литовське в засідку сотні УПА потрапив шеф гітлерівського СА Віктор Люце із штабом і великим загоном охорони. Один із представників найвищого командного складу Німеччини разом із своїм штабом знищений.

В травні 1943 Головна Команда УПА-Північ вілправила відділ УПА у тримісячний рейд по Житомирщині і західній Київщині. За час рейду відділ провів 15 успішних боїв з німецькими поліційними частинами і більшовицькими грабіжницькими групами. Цей відділ знищив німецьку поліційну школу коло Житомира з залогою 260 поліцаїв, а недалеко с.Устинівка, Потиївського р-ну, 25 липня розбив німецький військовий підрозділ, що був спеціально відправлений на розгром спецвідділу УПА. З німецького боку було понад сто вбитих, ранених і полонених. У селі Камінка, Ярунського р-ну, було розбито більшовицьку диверсійну групу, що грабувала селян і вже стала причиною багатьох відплатних німецьких акцій на селянах. Диверсійна група котрозвідки ЧА в паніці втікла залишаючи на полі бою 66 вбитих та багато поранених.

В травні 1943 у великому бою біля Дружкополя на Горохівщині повністю розбито великий загін СС, Знищено 56 німців і 140 фольксдойчів, ранених 200.

В травні 1943 в бою в Пилипичах на Володимирщині вбито 96 німців.

В травні 1943 УПА під стягом С.Бандери очистила від німців територію площею 2000 кв.км. на Волині. А місто Колки стало столицею повстанської Колківської республіки.

В червні 1943 цілком очищено від німців Горохівщину і Деражнянщину.

20-25 червня 1943 захоплено містечка Любитів і Дивин на Поліссі. Залоги знищено, зброю і боєприпаси забрано.

19 серпня 1943 року здійснено наступ на м.Камінь Каширський. В акції брали участь: курінь Назара-Криги, сотня Лисого та сотня Кубіка. Добре спланована акція розпочалась рано вранці і завершилася о 17 годині. Протягом дня очищено від ворога усе місто. Втрати ворога: 120 вбитих (польські поліцаї та солдати вермахту). Втрати УПА: 2 ранених. Здобуто багато зброї і військової амуніції.

21 серпня 1943 відділ УПА знищив над рікою Іквою Манилівського р-ну на Рівненщині загін німців. Втрати ворога: 60 солдат.

25 серпня 1943 азербайджанський відділ УПА розгромив німців у Гощанському районі на Волині.

27 вересня 1943 на Долинщині німці здійснюють великий напад на вишкільний табів УПА. Триденні бої розгортаються на широкому терені наслідком яких є перемога відділів УПА. Вбито німці близько 350 солдатів. Основні ворожі втрати були, коли їх військовий підрозділ попав в пастку в урочищі. Тоді загинуло біля 200 німецьких солдат. Втрати УПА: 35 вбитих.

В жовтні 1943 рейдуюча група УПА в кількості 6 сотень по Житомирщині, Київщині, Вінничині і Кіровоградщині зводить цілий ряд важких і великих боїв із німецькими і румунськими військами. Найбільші бої і величезні втрати у ворога: 15.10.1943 - біля с.Могилівка, на шляху Зв'ягель-Коростень, 17.10.1943 - в містечку Бараші, 20.10.1943 в с.В'язовець, Пулинського р-ну та інші.

03 жовтня 1943 відділ УПА опановує станиці німецької поліції в Литині (Вінничина), визволяє в'язнів, здобуває 300 одиниць вогнепальної зброї. Завдяки УПА все збіжжя залишилося в руках населення і люди почали трошки краще жити.

05 жовтня 1943 курінь УПА захопив місто Козин на Рівненщині. Знищено ворожий гарнізон, спалено тюрму, звільнено близько сотні в'язнів, здобуто зброю, продовольство, медикаменти.

08 жовтня 1943 сотня УПА провела переможний бій із ворогом біля м.Володимирець. Ворог втратив кілька десятків убитими. Здобуто велику кількість зброї і навіть один справний танк.

09 квітня 1944 в с.Лукавець, Сторожинецького р-ну на Буковинщині, знищено окупаційну залогу і всі харчі роздано людям.

В квітні 1944 проведено визвольні акції на інших теренах Буковинщини: в селах Багна, Міліїв, Каратчів, Чорноус, Вилавче і інші.

 

УПА проти німецько-фашистського вермахту.
Виникнення і крах легенди про «українсько-німецького націоналіста»

 

..............................

 

УРИВОК ІЗ НІМЕЦЬКОГО ДОНЕСЕННЯ ПРО СУТИЧКУ МІЖ УПА І НІМЦЯМИ 26 ЧЕРВНЯ 1944 P.
Ситуація з ворогом (банди) № 469. (...) У ході сутички з бандою УПА на північ від Миколаєва 29 бандитів убито, захоплено 250 полонених, 2 гармати, боєприпаси, радіопередавач, 5 вантажних автомобілів, вози і коней. Решта банди відступила на північний схід. Близько 300 бандитів у німецькій і російській формі пройшли з південного сходу від Кам'янки-Струмилової у напрямку на захід. (...)
Bundesarchiv-Militararchiv (BA-MA).- Freiburg /RH 2/V 1944 с. 146.

УРИВОК ІЗ НІМЕЦЬКОГО ДОНЕСЕННЯ ПРО НАПАД УПА НА ЗАГІН СД 11 ЛИПНЯ 1944 Р.
Ситуація з ворогом (банди) № 484. (...) Близько 100-200 українських національних бандитів (УПА) за 10 км на південний захід від Грубешова вчинили напад на пошукову команду поліції безпеки і СД. Багатьох бандитів убито. Згідно з донесенням одного з наших агентів, у районі Красностава-Холма об'єдналася банда силою 12 000 чоловік. (...)
Bundesarchiv-Militararchiv (BA-MA).- Freiburg / RH 2/V 1945 f. 63.

З інформації Поліції безпеки й Служби безпеки (СД) Німеччини про збройні сутички між частинами вермахту та угрупованнями українських націоналістів на Волині і Поділлі. 22 січня 1943 р.
Федеральний архів у Берліні-Ф.Р. 58. Спр. 223.-Арк. 97.
http://histans.com/LiberUA/Book/OUN1943/6.pdf

Повідомлення керівника поліції СС і поліції України командуванню групи армій "Південь" щодо придушення антинімецького повстання на Волині. 25 серпня 1943 р.
Федеральний військовий архів у Фрайзбурзі. Ф-RH2-Cпр.144.Арк.67
http://histans.com/LiberUA/Book/OUN1943/57.pdf

З інформації Поліції безпеки й Служби безпеки (СД) про арешти членів ОУН (С.Бандери) на території Німеччини. 12 лютого1943 р.
Федеральний архів у Берліні. – Ф.R 58. – Спр. 223. – Арк.. 212 зв. – 213.
http://www.history.org.ua/?litera&id=2050

 

Романе. Ваш титанічна праця не в тему. Де хоч одне підтвердження того, що і СД і СС і ще чортіщо вимагали від Попеля відізвати Акт. Та німакам в 41-му році той акт був, як зайцю тріппер...

 

Василю,поплюйте на вокуляри і протріт шмаркачков.
А потім гляньте на назву теми.

 

Тема таки класна...
Правда за рік на дорогах Німеччини загиблих більше, аніж від славних вояків...