Можа багато хорошого і поганого говорити про вчителів, бо дійсно вони є ріжні. Але якщо узагальнювати, то зараз мені не подобаються вчителі з предмету "Зарубіжна література", що російську викладали за останніх совітів... так би мовити родом з совєтского союза. В них страшна абідна за маґучій язик. Раніше вони більше грошей отримували за рускій, ніж вчителі за українську мову. І та внутрішня образа просто живе з ними... вони то носять 15 років.... а воно нагромаджується і виплескує раз за разом. Маю реальну проблему... школа 96...
ну то суб'єктивна думка вчителів... пам'ятаю коли я навчався, то нам говорили, що в нас найгірший клас, а зараз вчителі, яких я зустрічаю, твердять, що в нас був найкращий клас, а ті які зараз в них - найгірші. Я вважаю сучасних дітей дуже обдарованими, талановитими, які схоплюють все на льоту. потенціал величезний!!! Інша річ та соціальна атмосфера в якій вони виховуються... Ті ж батьки і ті ж вчителі.... Звичайно є і "придурки". Але хто ж їх такими робить?? Хоча погоджуюсь з Вами, що робота вчителя то тяжкий труд і суцільне псування нервів. Батьки й справді часто вимагають від них бозна що, не розуміючи, що основна провина за всі проступки їх дітей лежить саме на них. Адже вчитель може лиш корегувати поведінку дитини, а не повністю змінювати її. Базис заложується батьками.
ото корегування інколи... досить немале і доводиться інколи до того, що самому приходиться корегувати.
А хабарі тут до чого? Вчитель так сказала, бо є поганою людиною, а не тому, що їй не дали хабаря. А до того, що мати-двірничка хабарів не носила, бо не мала звідки. Отже її сину медаль не дали. Питання медалі керівник одноосібно не вирішує, але ж мусіла вона вколоти мудру дитину, бо її медалістка-доця і половини знань не мала тих, що пасувало би мати..
І що з того? Навіщо йому медаль? Ну дали б медаль, а далі що? Як вона б вплинула на його життя? На роботу не беруть тих, хто маєм медаль. А якщо дитина мудра, то і без того дасть собі раду в житті. Мене теж ущемляли, бо хабарі не носила, і навіть грамоту не дали за призове місце в міській олімпіаді, бо "не зі спецкласу була", хоча решті 9 учням дали. Було обідно, але тепер я з того сміюсь. Залишився лише осад про вчителів і тих, хто вище.
Мене не вбило. І відівчилась в вузі дуже добре. Діти зазнають багато прикрощів від дорослих, не тільки від вчителів. Це, по моєму, лише зміцнює опорність до жорстокого дорослого життя.
Так то воно так, тут вже залежить як батьки розрулять таку ситуацію. І не обов'язково давати гроші. Можна переконати дитину, то воно того не вартує.
От у мене молодша... до 4 класу вела вчителька... пригноблювала її, хоча ми то не дуже й помічали. Дитина просто не хотіла йти в школу, навчання було через "неможу", а вчителька наголошувала, що ставить хорошу оцінку авансом. Ми не знали шо буде у 5 класі - багато вчителів і таке інше... Але виявилося, що моя у 5 класі вчиться як не найкраще серед всього потоку 5-их класів, то одна з... До школи йде превеликою радістю, старається. Висновок - один. Вчителька молодших класів просто її гнобила. А робиться то дуже просто.
Я вже десь розповідав про своїх... Вчились посередньо, бо колись я перестав ходити на батьківські збори і "жертвувати" гроші... З дев"ятого класу пішли (самі) в ВПТУ-34... Син почав приймати участь в олімпіадах різного рівня і з різних предметів... І, не треба давати - не будуть брати...
Только не надо сразу! При СССР любой(ая) выпускник(ца) любой школы МОГ(ЛА) попробовать свои силы в любом ВУЗе СССР. Было такое? Разве плохо? А теперь?
От випадок. Моя старша зайняла 2 місце з іноземної у Львові, але й інші учні у класі мають таку ж оцінку за семестр. То ж я їй кажу: не йди на оліміаду більше, нехай йдуть тепер інші, у яких не гірші оцінки з предмету. ---------- Додано в 02:54 ---------- Попередній допис був написаний в 02:52 ---------- а тепер не лише можна в будь-який ВУЗ бувшого СРСР, а навіть у Європу поїхати повчитися, а тоді?
мої ще не доросли до ВУЗу, малі ще. Але недавно читав. Швеція. Єдина умова - знання або шведської, або англійської і усьо.
В жизни не всё всегда так, как нам хочется. Не обломают в школе - обломают позже. Но надо ж понимать, что жизнь этим не ограничивается. Мих, в конце-концов результатом обучения являются знания, а не оценки. Что за них убиваться?
я вас прошу... гнобили вчителі завжди, і за Радянського Союзу теж.. багато прикладів можу розказати з власного шкільного життя... але оцінки - це пшик- головне , те шо в голові залишається) і як дитина, коли виросте може застосувати ці знання в житті!