Осіння депресія

Нє,ну чо... В світі...ну...тому...паралєльному з моїм...зачинаєсі велике гоядана. Люди будут гонити їдно до єнчого в гості...будут споживати розмаїті їдла...і тоти...дриглі... І запивати то вогненнов водов і голосно колядувати... СВЙЄТА,карочє...

 

А потім вночі будуть страждати через гріх чрєвоугодія і вінопітія від переповнених їдлом шлунків і сушняку від огнєнної води, бігати до кльозету ізвєргати ті їдла і дриглі. А то навіть гірше, ніж депресняк.

 

О...видиш...всі грамотні...
Їден я неграмотний.
Називав"єм тото кишкоблудієм.
Мих мені якось-то замєчаніє зробив.
В теологічній дискусії....

 

Шо буде,те буде,але ней буде,мені вже пляцків наперід позамовляли, як ся справлю?

 

Нє, ну він тут не правий! Замєчаніє неправильне. Кишкоблудіє це наслідок чрєвоугодія, коли їдло потрапляє до кишок, а ті блудять всередині, крутяться як ті змії, здуваються і газом ізвєргаються.

 

Все, панове, тему, думаю, пора відкладати далеко на верхню поличку до наступного року.... зима і перший сніжок, такий поки що невпевнений, мають розвіяти той осінній сум та смуток...
Починаємо вірити в дива....

 

Я не про горох...тоїсть не про центральне опалення...

 

Якщо змішати багато дриглів, бурячків, олів"є, мясива, пампушків, куті + огнєнної води півдіжки - то ще поручє гороху буде.

 

http://www.youtube.com/watch?v=J7_k5tUeoUc

 

Тот, кто учит меня молчать,
Погружает меня во тьму.
Эта осень мне жмет в плечах.
Я, пожалуй, ее сниму.

Кот Басё

 

Иван Бунин


В полях сухие стебли кукурузы,
Следы колес и блеклая ботва.
В холодном море — бледные медузы
И красная подводная трава.

Поля и осень. Море и нагие
Обрывы скал. Вот ночь, и мы идем
На темный берег. В море — летаргия
Во всем великом таинстве своем.

«Ты видишь воду?» — «Вижу только ртутный
Туманный блеск...» Ни неба, ни земли.
Лишь звездный блеск висит под нами — в мутной
Бездонно-фосфорической пыли.

http://www.youtube.com/watch?v=HekqYiRAWN8

 

Хочеться ще осені....





За окном заря красно-желтая.
Не для крика пишу,
а для вышептыванья.
Самому себе.
Себе самому.
Самому себе.
Больше--никому...
Вновь душа стонет,
душа не лжет.
Положу бинты,
где сильнее жжёт.
Поперёк души
положу бинты.
Хлеба попрошу,
попрошу воды.
Вздрогну.
Посмеюсь над самим собой:
может,боль уйдёт,
может,стихнет боль!
А душа дрожит--
обоженная...
Ах, какая жизнь протяженная!

Р.Рождественский.

 

і золота осінь 2010 плавно підходить до завершення.... гарна цього року була осінь, тепла, найкраща за останні роки...а зара дерева чорні, голі, мокрі, трохи снігу лежить, то вже не те..., ех прощавай Пані осінь 2010...

 

і знову осінь... вже пройшов майже місяць цієї пори року...
тут ніхто не писав поки, чи то у всіх все добре чи то просто забули про таку тему?

може то в осені є такий специфічний "притягуваний депресняк" чи то що, але мене чогось все починає діставати, все мені не подобається зараз, якось не так як завжди...
це не депресняк, але і не нормальний стан, не знаю що зі мною твориться

дивився фільм на днях, і там прозвучали такі слова:
"розмірковував над життям, і все сплановане наперед, я наче знаю що має трапитися, ніяких тобі сюрпризів, абсолютно нічого... як це не цікаво"

і шось в тому є!
хоч я і їжджу всюди і буваю багато де, і життя не таке сіре... але! але чогось мені не вистачає, але ось чого саме? я так і не можу зрозуміти...

кожному своє - так хочеться тиші

 

Тому є і чисто біологічне пояснення: живі організми готуються до зимової сплячки, зменшується світловий день, йде певна перебудова функцій організму ну і т.д.

Ну і даються взнаки зовнішні обставини, як наприклад події в країні, які активізуються після літньої розслабухи. Як про це сказано в пісні "Осень" групи ДДТ:

"Что такое осень - это ветер
вновь играет рваными цепями,
Осень, доползем ли, доживем ли до рассвета,
Что же будет с Родиной и с нами?.."

 

я сьогодні краєм вуха по тв почула такий вислів "нюхати" осінь. Мені сподобався

 

Влюбивсі?
То рекомендують,кажуть помагає

Ой мовчу

Я от люблю тепло(в усіх значеннях того слова)...восени,як і взимку, його бракує
А як додаємо,то все ок

І як варіант....то може бути ше з дитинства...ато Перше вересня...школа)

 

Я люблю осінь

можливо тому, що сама народилась в останній день літа, майже восени...

Просто восени досить часто бувають моменти, коли на думку приходять міркування про плинність життя...http://www.youtube.com/watch?v=UY3_IswN8Z0

 

Осінь... Якщо трошки перефразувати відомий афоризм то можна сказати про невблаганну плинність життя: "Все течет, все из меня..."